ВІРШ 26
Sloka 26
Текст
Verš
па̄на-па̄трам̇ мукгам̇ др̣ш́а̄м
ба̄гаво лока-па̄ла̄на̄м̇
са̄ран̇ґа̄н̣а̄м̇ пада̄мбуджам
pāna-pātraṁ mukhaṁ dṛśām
bāhavo loka-pālānāṁ
sāraṅgāṇāṁ padāmbujam
Послівний переклад
Synonyma
ш́рійах̣ — богині процвітання ; ніва̄сах̣ — оселя ; йасйа — той, чиї; урах̣ — груди; па̄на-па̄трам — чаша для пиття; мукгам — обличчя; др̣ш́а̄м — очей; ба̄хавах̣ — руки; лока-па̄ла̄на̄м — півбогів-управителів; са̄ран̇ґа̄н̣а̄м — відданих, що обговорюють і оспівують сутність; пада-амбуджам — лотосові стопи.
Переклад
Překlad
Груди Господа — обитель богині процвітання. Його обличчя, що наче місяць, — то чаша для очей, спраглих за прекрасним. Руки Його — опертя півбогів-управителів, а лотосові стопи Господа — притулок для чистих відданих, які завжди говорять і співають про Його Господню Милість.
Pánova hruď je sídlem bohyně štěstí. Jeho měsíci podobná tvář je číší pro oči těch, kteří dychtí po všem krásném. Jeho paže jsou místem spočinutí vládnoucích polobohů. A Jeho lotosové nohy jsou útočištěm čistých oddaných, kteří nikdy nehovoří a nezpívají o ničem jiném, než o Něm.
Коментар
Význam
Існують різні категорії людей, які прагнуть насолоди від різних об’єктів. Є люди, які шукають ласки богині процвітання, — і ведичні писання повідомляють їх, що в чінтамані-дгамі*, трансцендентній обителі Господа, де всі дерева — то дерева бажань, а будинки зроблені з філософського каменю, Господеві завжди з великою шанобою слугують тисячі й тисячі богинь процвітання. Природне заняття Господа Ґовінди там — пасти корів сурабгі. Якщо нас приваблюватиме краса Господнього тіла, ми само собою отримаємо змогу бачити богинь процвітання. Імперсоналістам, що тільки й знають будувати сухі умоглядні теорії, побачити цих богинь процвітання неприступно. Митцям, чий розум полонить краса творіння, щоб здобути повне задоволення, варто було б звернути погляд на прекрасне лице Господа. Обличчя Господа є самим уособленням краси. Все, що митці йменують красою природи, — це Його усміх, а те, що вони звуть ніжним пташиним співом, — це просто відголоски Господнього шепоту.
* чінта̄ман̣і-пракара-садмасу калпа-вр̣кша-
лакша̄вр̣тешу сурабгір абгіпа̄лайантам
лакшмі-сахасра-ш́ата-самбграма-севйама̄нам̇
ґовіндам а̄ді-пурушам̇ там ахам̇ бгаджа̄мі
(Б-с. 5.29)
Державну службу несуть крихітні «боги»-службовці, а на чолі різних ділянок космічного уряду стоять правителі-півбоги. Вони завжди бояться суперників, але якщо вони попрохають Господа захистити їх Своїми руками, Господь має силу оборонити їх від усіх ворогів. Якщо керівну посаду посідає вірний слуга Господа, то він є ідеальним головою виконавчої влади і здатний захищати інтереси людського загалу найліпше. Інші так звані керівники — це уособлення дикунства, і за такої влади люди змушені сильно страждати. Якщо урядовців захищають руки Господа, їм ніщо не загрожує. Суть усього — Верховний Господь, тому Його називають са̄рам, а того, хто оспівує Його чи говорить про Нього, називають са̄ран̇ґа, тобто чистий відданий. Чистих відданих завжди вабить до лотосових стіп Господа, і мед цих лотосів дає відданим трансцендентну насолоду. Вони наче бджоли, що невпинно шукають мед. Шріла Рупа Ґосвамі, великий відданий, ачар’я Ґаудія-вайшнава-сампрадаї, в одній зі своїх пісень писав про мед цих лотосів, порівнюючи себе з бджолою: «Господи Крішно, дозволь здійняти до Тебе молитву. Мій розум, наче бджола, прагне меду. Тож зласкався, дай моєму розуму-бджолі місце біля Твоїх лотосових стіп, що є джерелом усього трансцендентного меду. Я знаю, що навіть великі півбоги, як-от Брахма, попри довгі роки глибокої медитації не здатні побачити сяйво від нігтів на Твоїх лотосових стопах. Однак, о непохибний, я все одно прагну цього, бо знаю, що Ти дуже милостивий до відданих, які впокорилися Тобі. О Мадгаво, я також знаю, що в мені немає справжньої ревности до служіння Твоїм лотосовим стопам. Але могутність Твоєї Господньої Милости незбагненна, і тому Тобі під силу навіть неможливе. Проти Твоїх лотосових стіп і райський нектар — ніщо, і тому вони нездоланно ваблять мене до себе. О верховна вічна особо, молю, дозволь моєму розумові зосередитись на Твоїх лотосових стопах, аби я міг вічно насолоджуватись смаком трансцендентного служіння Тобі». Віддані задоволені і коли просто отримують місце біля лотосових стіп Господа; тоді вони вже не прагнуть бачити Його прекрасного обличчя чи мати захист Його сильних рук. Вони смиренні з природи, і Господь радий мати товариство таких смиренних відданих.
Existují různé třídy lidských bytostí a všechny vyhledávají různé druhy požitku v různých oblastech. Někteří lidé usilují o přízeň bohyně štěstí — jim védská literatura oznamuje, že tisíce bohyní štěstí vždy slouží Pánu se vší úctou v zemi cintāmaṇi-dhāmu*, v transcendentálním sídle Pána, kde všechny stromy jsou stromy přání a obydlí jsou postavená ze zázračného kamene. Pán Govinda tam pase stáda krav surabhi a to je Jeho přirozeným zaměstnáním. Jakmile nás začnou přitahovat tělesné rysy Pána, tyto bohyně štěstí uvidíme automaticky. Impersonalisté bohyně štěstí vidět nemohou, protože si navykli jen suché spekulaci. A umělci, které okouzluje krása stvoření, budou plně uspokojeni, když spatří nádhernou tvář Pána. Pánova tvář je ztělesněním krásy. To, čemu se říká krásná příroda, není nic než Jeho úsměv a to, čemu se říká krásný zpěv ptáků, je jen ukázkou šepotu Pána. O různá odvětví vesmírné správy se starají vládnoucí polobozi, stejně jako malí vládnoucí bozi slouží státu. Vždy se obávají svých soupeřů, ale jakmile najdou útočiště u Pánových paží, Pán je vždy ochrání před útoky nepřátel. Věrný služebník Pána, jehož službou je vládnout, je ideálním představitelem výkonné moci a umí dobře chránit zájmy všech lidí. Jiní takzvaní vládci jsou symbolem anachronismu, který lidi pod jejich vládou přivádí do neštěstí. Pod ochranou Pánových paží jsou vládci v bezpečí. Nejvyšší Pán je podstatou všeho; nazývá se proto sāram. A ti, kteří o Něm mluví a opěvují Ho, se nazývají sāraṅgové neboli čistí oddaní. Čistí oddaní vždy touží po lotosových nohách Pána. Lotos je zdrojem zvláštního medu, který oddaní transcendentálně vychutnávají. Jsou jako včely, které vždy hledají med. Śrīla Rūpa Gosvāmī, velký oddaný-ācārya Gauḍīya-vaiṣṇava-sampradāyi, zpíval o tomto lotosovém medu píseň, kde sebe přirovnává ke včele: “Ó můj Pane Kṛṣṇo, dovol, abych Ti složil své modlitby. Má mysl je jako včela, která touží po medu. Poskytni prosím mé včelí mysli místo u Svých lotosových nohou, které jsou zdrojem všeho medu. Vím, že ani velcí polobozi jako Brahmā nevidí paprsky, vycházející z nehtů Tvých lotosových nohou, přestože se mnoho dlouhých let věnují hluboké meditaci. Ó neomylný, přesto toužím jen po tom, neboť jsi velice milostivý ke Svým odevzdaným oddaným. Ó Mādhavo, vím také, že postrádám ryzí oddanost službě Tvým lotosovým nohám, ale jelikož jsi nepředstavitelně mocný, můžeš učinit nemožné. Tvé lotosové nohy se vysmívají nektaru z nebeského království, a proto mě velice přitahují. Ó nejvyšší věčný, prosím, dovol, aby se má mysl upoutala na Tvé lotosové nohy, abych mohl věčně vychutnávat Tvoji transcendentální službu.” Oddaní jsou spokojení, když mohou zůstat u lotosových nohou Pána, a nesnaží se shlédnout Jeho překrásnou tvář a neusilují o ochranu Jeho silných paží. Jsou přirozeně pokorní, a Pán je takovým pokorným oddaným vždy nakloněn.
* cintāmaṇi-prakara-sadmasu kalpa-vṛkṣa-
lakṣāvṛteṣu surabhīr abhipālayantam
lakṣmī-sahasra-śata-sambhrama-sevyamānaṁ
govindam ādi-puruṣaṁ tam ahaṁ bhajāmi (Bs. 5.29)