ВІРШ 20
ТЕКСТ 20
Текст
Текст
саха ра̄мен̣а кеш́авах̣
атімартйа̄ні бгаґава̄н
ґӯд̣гах̣ капат̣а-ма̄нушах̣
саха ра̄мен̣а кеш́авах̣
атимартйа̄ни бхагава̄н
гӯд̣хах̣ капат̣а-ма̄нушах̣
Послівний переклад
Пословный перевод
кр̣тава̄н — виконані; кіла — які; карма̄н̣і — дії; саха — разом із; ра̄мен̣а — Баларамою; кеш́авах̣ — Шрі Крішна; атімартйа̄ні — надлюдські; бгаґава̄н — Бог-Особа; ґӯд̣гах̣ — у подобі; капат̣а — зовні; ма̄нушах̣ — людська істота.
Переклад
Перевод
Господь Шрі Крішна, Бог-Особа, разом з Баларамою грав роль людей і у цій подобі здійснив багато надлюдських діянь.
Господь Шри Кришна, Личность Бога, вместе с Баларамой играли роль людей, и в этом человеческом облике совершили много сверхчеловеческих деяний.
Коментар
Комментарий
До Шрі Крішни, Бога-Особи, не прикласти теорій антропо- чи зооморфізму. Нині, особливо в Індії, дуже поширився погляд, що за покутами й аскезами людина робиться Богом. Посилаючись на те, що мудреці й святі на основі явлених писань, розпізнали Особу Бога в Господі Рамі, Господі Крішні та Господі Чайтан’ї Махапрабгу, багато безпринципних людей навигадували свої «втілення». Фабрикувати «втілення» Бога стало, особливо у Бенґалії, вже звичним ділом. Будь-якого улюбленця загалу, який володіє дещицею містичних сил і здатний продемонструвати якийсь хитрий фокус, загальним голосуванням залегке проголошують втіленням Бога. Господь Шрі Крішна не був втіленням такого роду. Він насправді був Бог-Особа від самого Свого явлення в цей світ. Перед Своєю так званою матір’ю Він з’явився як чотирирукий Вішну. Потім на її прохання Він перемінився на звичайне немовля і після цього перебрався до іншої Своєї відданої в Ґокулу, де Його мали за сина Нанди Махараджі і Яшоди Мати. Так само і Шрі Баладеву, невідлучного супутника Господа Шрі Крішни, вважали за звичайну дитину, що народилася від іншої дружини Шрі Васудеви. В «Бгаґавад-ґіті» Господь каже, що Його народження та діяння трансцендентні, і кожен, кому пощастило зрозуміти їхню трансцендентну природу, миттєво звільнюється і стає гідний повернутися до Божого царства. Отже, досить пізнати трансцендентну природу народження та діянь Господа Шрі Крішни, щоб досягнути звільнення. Трансцендентна природа Господа описана в дев’яти піснях «Бгаґаватам», а Десята пісня присвячена виключно описові Його розваг. Людині, що поступово читає цей твір, пісня за піснею, все це відкривається. Але слід одразу зазначити, що Свою божественність Господь виявляв ще відтоді, як немовлям лежав на руках у матері, що всі Його діяння були надлюдські (семирічним Він підняв пагорб Ґовардгану); і що всі такі Його дії незаперечно доводять, що Він поістині Верховний Бог-Особа. Проте завдяки містичному покрову, що приховував Господа, Його так звані батько, мати й інші родичі завжди дивились на Нього як на звичайну дитину. Хоч які надприродні вчинки Він здійснював, Його батьки щоразу пояснювали їх у свій спосіб. Вони були щасливі просто своєю незмінною батьківською любов’ю до сина. Тому мудреці в Наймішаран’ї, описуючи Його, кажуть, що зовні Він нагадує людську істоту, але насправді Він — верховний всемогутній Бог-Особа.
Доктрины антропоморфизма и зооморфизма неприменимы к Шри Кришне — Личности Бога. Представление о том, что человек с помощью епитимий и аскез становится Богом, очень распространено в наши дни, особенно в Индии. Поскольку мудрецы и святые в соответствии с указаниями богооткровенных писаний узнали Личность Бога в Господе Раме, Господе Кришне и Господе Чайтанье Махапрабху, многие недобросовестные люди придумали свои собственные воплощения, и это стало обычным делом, особенно в Бенгалии. Любого популярного человека, хоть немного владеющего мистическими силами и способного продемонстрировать какой-нибудь фокус, общим голосованием с легкостью провозглашают воплощением Бога. Господь Шри Кришна не был подобным воплощением. Воистину Он был Личностью Бога с самого момента Своего появления. Он появился перед Своей так называемой матерью как четырехрукий Вишну. Затем, по ее просьбе, Он принял облик обыкновенного младенца и сразу после этого покинул ее ради другой своей преданной в Гокуле, где Его считали сыном Нанды Махараджи и Яшоды Маты. Шри Баладеву, двойника Господа Шри Кришны, тоже считали обыкновенным младенцем, родившимся от другой жены Шри Васудевы. В «Бхагавад-гите» Господь говорит, что Его рождение и деяния трансцендентны, и каждый, кому посчастливится познать трансцендентную природу Его рождения и деяний, тотчас же освобождается и получает право вернуться в царство Бога. Так что понимания трансцендентной природы рождения и деяний Господа Шри Кришны достаточно, чтобы получить освобождение. Трансцендентная природа Господа описывается в девяти песнях «Бхагаватам», а Десятая песнь посвящена исключительно Его играм. Все это постигается в процессе чтения данного произведения. Однако нужно отметить, что Господь проявлял Свою божественность с младенческого возраста. Все Его деяния являются сверхъестественными (в семилетнем возрасте Он поднял холм Говардхану) и убедительно доказывают, что Он действительно Бог, Верховная Личность. И все же из-за мистического покрова, скрывавшего Его, те, кого называли Его отцом, матерью и другими родственниками, всегда считали Его обыкновенным ребенком. Какие бы чудеса Он ни совершал, отец и мать всегда находили им свое объяснение, черпая радость в своей неизменной родительской любви к сыну. Поэтому мудрецы Наймишараньи утверждают, что внешне Он напоминал человека, но на самом деле является верховной всемогущей Личностью Бога.