Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 1.1.15
Текст
мунайах̣ праш́ама̄йана̄х̣
садйах̣ пунантй упаспр̣шт̣а̄х̣
свардгунй-а̄по ‘нусевайа̄
Послівний переклад
йат — чиї; па̄да — лотосових стіп; сам̇ш́райа̄х̣ — ті, хто знайшов притулок; сӯта — о Суто Ґосвамі; мунайах̣ — великі мудреці; праш́ама̄йана̄х̣ — занурені у відданість Всевишньому; садйах̣ — одразу; пунанті — освячують; упаспр̣шт̣а̄х̣ — самою своєю присутністю; свардгуні — святої Ґанґи; а̄пах̣ — вода; анусевайа̄ — використовуючи.
Переклад
О Суто, великі мудреці, що назавжди обрали притулком лотосові стопи Господа, на силі враз освятити кожного, хто входить із ними у безпосередні стосунки, тоді як води Ґанґи очищують лише якщо вживати їх довгий час.
Коментар
Чисті віддані Господа могутніші за води священної Ґанґи. Тривалий час використовуючи воду з Ґанґи, можна мати духовну користь. Але милість чистого відданого Господа може освятити людину одразу. В «Бгаґавад-ґіті» сказано, що кожен, незалежно від того, хто він за народженням — шудра, жінка або торговець, може прийняти притулок лотосових стіп Господа і так повернутись до Бога. Прийняти притулок лотосових стіп Господа означає прийняти притулок чистих відданих. Їх, що не знають іншої діяльности поза служінням, на знак шани називають іменами Прабгупада чи Вішнупада, які означають, що такі віддані є представниками лотосових стіп Господа. Тому кожен, хто приймає притулок лотосових стіп чистого відданого, приймаючи його своїм духовним вчителем, враз очищується. Таких відданих Господа шанують нарівні з Самим Господом, бо вони поєднані з Господом найдовіренішим служінням, вирятовуючи з матеріального світу упалі душі, котрі Господь прагне повернути додому, до Себе. На підставі явлених писань таких відданих визнають за намісників Господа. Щирий учень чистого відданого бачить свого духовного вчителя на одному рівні з Господом, себе ж завжди має за смиренного слугу слуги Господа. Такою є путь чистої відданости.