Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 1.1.10

Віддані Господа завжди піклуються за духовний ріст людського загалу. Дослідивши становище людей у добу Калі, мудреці Наймішаран’ї передбачили коротку тривалість їхнього життя. В Калі-юґу тривалість людського життя зменшується не стільки від нестачі харчів, скільки через неправильні звички. Впорядкувавши своє життя і харчуючись просто, людина буде здоровою. Переїдання, надмір чуттєвих втіх, надмірна залежність від чиєїсь милости і штучні життєві потреби виснажують людину, висотуючи з неї саму життєву силу. Саме через це і зменшується тривалість людського життя.

На додачу люди за цієї доби також дуже ледачі, причому не тільки у питанні матеріального життя, але й щодо самоусвідомлення. Життя дане людині головно на те, щоб вона могла усвідомити себе. Це означає, що людина має зрозуміти, хто є вона, що є світ і що є найвища істина. Людська форма життя    —    це засіб, за допомогою якого жива істота може покласти край усім своїм стражданням, що постають з її тяжкої боротьби за існування в матеріальному світі, і повернутися до Бога, у свій вічний дім. Однак внаслідок хибної освітньої системи людина позбавлена бажання усвідомити себе. Якщо ж комусь і трапляється довідатися щось про самоусвідомлення, він, на жаль, стає жертвою заблукалих вчителів.

За цеї доби людина стає жертвою не тільки численних політичних партій різних переконань    —    на неї чатують ще найрізноманітніші чуттєві насолоди: вона може розважатися кіно, спортом, азартними іграми, у клубах, бібліотеках світської літератури, в гурті сумнівних друзів, їй вільно курити, пити, шахраювати, розкрадати, здіймати чвари, і далі, і далі. Розум людей через такі їхні заняття завжди стурбований і сповнений тривоги. За цієї доби чимало нечистих на сумлінні людей фабрикують власні релігійні віровчення, які не спираються ні на яке святе письмо, і часто люди, що прив’язані до чуттєвого задоволення, прихиляються до таких товариств. Внаслідку во ім’я релігії коїться стільки гріховних вчинків, що люди загалом не мають ані вмиротвореного розуму, ані тілесного здоров’я. Вже не існує громад учнів-брахмачарі, а домогосподарі не дотримуються правил та приписів життя в ґріхастга-ашрамі. Тож не диво, що так легко облишають шлях суворих випробовувань так звані ванапрастги та санн’ясі, що вийшли з такого ґріхастга-ашраму. За часів Калі-юґи все довкола просякнуте безвір’ям. Духовні вартості вже нітрохи не цікавлять людину. За мірило цивілізованости нині править рівень матеріальної чуттєвої втіхи. Аби підтримувати таку форму існування, людство погуртувалося в національні чи державні спілки, і тепер між тими різними угрупованнями не вщухають «холодні» та «гарячі» війни. Тому надзвичайно складно підняти духовний рівень у суспільстві, де керуються такими перекрученими цінностями. Мудреці з Наймішаран’ї піклуються аби всі падші душі виплуталися з такого становища, і, у пошуках засобу на це, вони звертаються до Шріли Сути Ґосвамі.