Skip to main content

РОЗДІЛ ЧЕТВЕРТИЙ

Kapitola čtvrtá

Віддане служіння перевищує звільнення будь-якого різновиду

Oddaná služba převyšuje všechna osvobození

Зрозуміти, наскільки глибокою є прив’язаність відданого до відданого служіння Верховному Богу-Особі, можна з дальших слів Махараджі Прітгу (Аді-раджі), які наведені в Четвертій пісні «Шрімад-Бгаґаватам» (20.24). Він молиться до Верховного Бога-Особи: «Любий Господи! Якщо після звільнення в мене не буде можливости слухати про велич Твоєї Господньої Милости, чути, як чисті віддані з глибини своїх сердець підносять хвалу Твоїм лотосовим стопам, і якщо я не матиму можливости пити цей мед трансцендентного блаженства, я нізащо не прохатиму звільнення чи так званого духовного розкріпачення. Я просто вічно молитимусь Твоїй Господній Милості, прохаючи дати мені мільйони язиків й мільйони вух, бо тоді я зможу постійно оспівувати Твою трансцендентну велич і слухати про Твою славу».

Jak vážně je oddaný připoután k oddané službě Nejvyšší Osobnosti Božství můžeme poznat z řeči Mahárádži Prthua (Ádi-rádži) ve 24. verši dvacáté osmé kapitoly čtvrtého zpěvu Šrímad Bhágavatamu. Král se modlí k Nejvyšší Osobnosti Božství: „Můj drahý Pane, nebudu-li mít po přijetí osvobození možnost naslouchat o Tvé slávě, opěvované Tvými čistými oddanými přímo z jejich srdcí a vychvalující Tvé lotosové nohy, a nebudu-li mít možnost získat tento med transcendentální blaženosti, pak nikdy nepožádám o osvobození nebo takzvané duchovní vyrovnání. Budu se k Tobě vždy pouze modlit, abys mi dal milióny jazyků a milióny uší, abych mohl neustále zpívat a naslouchat o Tvé transcendentální slávě.“

Імперсоналісти бажають зануритися у буття Всевишнього; але якщо вони втратять свою індивідуальність, вони не матимуть змоги слухати про велич Господа та оспівувати її. Вони не мають ніякого уявлення про трансцендентну форму Всевишнього, а тому їм зовсім не приступно оспівувати Його трансцендентні діяння та слухати про них. Іншими словами, тільки той, хто вивищився над звільненням, може звідати справжнього смаку трансцендентної величі Господа, і тільки такій особистості під силу осягнути трансцендентну форму Господа.

Impersonalisté touží splynout s existencí Nejvyššího, ale když si neponechají svou individualitu, nemohou naslouchat a opěvovat slávu Nejvyššího Pána. O transcendentální podobě Nejvyššího Pána nemají ani potuchy, a tak nemají možnost zpívat a naslouchat o Jeho transcendentálních činnostech. Jiným slovy: dokud se člověk nedostane nad osvobození, nemůže vychutnat transcendentální slávu Pána a nemůže transcendentální podobě Pána porozumět.

Подібне до наведеного вище твердження містить і П’ята пісня «Шрімад-Бгаґаватам» (14.44). Шукадева Ґосвамі, звертаючись до Махараджі Парікшіта, каже: «В царя Бгарати, великої душі, прив’язаність до служіння лотосовим стопам Крішни була такою міцною, що він залегке відмовився від влади над цілою Землею і відкинув прив’язаність до своїх дітей, товариства, друзів, царських пишнот та вродливої дружини. Доля була прихильною до нього: сама богиня процвітання рада була запропонувати йому всі можливі матеріальні блага, однак він так і не прийняв для себе ніяких матеріальних благ». Шукадева Ґосвамі дає надзвичайно високу оцінку такому ставленню царя Бгарати, вихваляючи його словами: «Кожен, чиє серце приваблене до трансцендентних якостей Верховного Бога-Особи, Мадгусудани, не дбає навіть про звільнення, якого прагнуть численні великі мудреці, а за матеріальне багатство годі й казати».

Podobný výrok najdeme v pátém zpěvu, čtrnácté kapitole, 44. verši Šrímad Bhágavatamu, kde Šukadéva Gósvámí oslovuje Paríkšita Mahárádžu: „Velká duše, král Bharata, byl tak připoután ke službě lotosovým nohám Kršny, že se velice snadno vzdal panování nad celou planetou Zemí, náklonnosti ke svým dětem, společnosti, přátelům, královskému bohatství a krásné ženě. Byl tak šťastný, že mu bohyně štěstí s radostí nabízela všechny druhy hmotných výsad, ale on nikdy žádné hmotné bohatství nepřijal.“ Šukadéva Gósvámí chování krále Bharaty vysoce chválí. Říká: „Žádný člověk, jehož srdce je připoutáno k transcendentálním vlastnostem Nejvyšší Osobnosti Božství, Madhusúdhany, se nezajímá ani o osvobození, o které usiluje mnoho mudrců; což teprve o hmotné bohatství.“

У Шостій пісні «Бгаґаватам» (11.25) є подібне твердження. Врітрасура, звертаючись до Господа, каже таке: «Любий Господи! Якби я покинув виконувати трансцендентне служіння Тобі, я міг би, можливо, піднятися на планету Дгрувалоку [Полярна зоря] чи стати правителем над усіма планетними системами всесвіту. Але мені нічого того не треба. Я не бажаю ні володіння містичними силами йоґи, ні духовного розкріпачення. Я хочу, мій Господи, одного — мати змогу вічно спілкуватися з Тобою і вічно виконувати трансцендентне служіння Тобі».

V šestém zpěvu, jedenácté kapitole, 25. verši Bhágavatamu podobně oslovuje Pána Vrtrásura: „Můj drahý Pane, zanechám-li Tvé transcendentální služby, mohu být povýšen na planetu zvanou Dhruvalóka (Polárka) nebo mohu získat nadvládu nad všemi hvězdnými soustavami vesmíru, ale já po tom netoužím. Nepřeji si ani mít mystické dokonalosti jógy, ani neusiluji o duchovní vyrovnání. Můj Pane, vše, po čem toužím, je Tvá společnost a věčná transcendentální služba.“

Господь Шіва в Шостій пісні «Шрімад-Бгаґаватам» (17.28), звертаючись до Саті, каже так: «Моя мила Саті! Ті, хто віддався Нараяні [Крішні], не бояться нічого. І коли піднімаються на вищі планетні системи, і коли звільняються від матеріальної скверни, і коли їх зіштовхують до пекельних умов життя — власне, за будь-яких обставин — вони не бояться нічого. Просто завдяки тому, що вони знайшли притулок біля лотосових стіп Нараяни, будь-яке становище в матеріальному світі для них не зугірш іншого».

Potvrzuje to Pán Šiva v šestém zpěvu, sedmnácté kapitole, 28. verši Šrímad Bhágavatamu, kde oslovuje Satí následovně: „Má drahá Satí, lidé oddaní Nárájanovi (Kršnovi) se nebojí ničeho. Jsou-li povýšeni na vyšší hvězdné soustavy nebo dostane-li se jim osvobození z hmotného znečištění, či jsou-li sesláni do pekelných životních podmínek — vlastně v jakékoliv situaci — nebojí se ničeho. Jakékoliv postavení v hmotném světě je pro ně stejně dobré jako každé jiné, jelikož se jednoduše odevzdali lotosovým nohám Nárájany.“

Шоста пісня «Шрімад-Бгаґаватам» (18.74) містить слова Індри, царя райських планет, що, звертаючись до матері Діті, висловився подібно: «Люба матінко! Ті, хто відкинув усі бажання і просто віддано служить Господеві, вміють здобути справжню користь. Такі люди справді діють тільки на добро собі, і слід розуміти, що вони великі знавці з питань духовного поступу, який веде до рівня найвищої досконалости».

V šestém zpěvu, osmnácté kapitole, 74. verši Šrímad Bhágavatamu Indra, král nebes, oslovuje matku Aditi: „Má drahá matko, lidé, kteří se vzdali všech tužeb a jsou pouze zaměstnáni v oddané službě Bohu, vědí, co je jejich skutečným zájmem. Slouží svým skutečným zájmům a jsou považováni za prvotřídní odborníky co se týče pokroku na dokonalou životní úroveň.“

У Сьомій пісні «Шрімад-Бгаґаватам» (6.25) наведено слова Прахлади Махараджі: «Любі друзі, ви, що народилися в батьків-безбожників! Якщо ви зможете задовольнити Верховного Бога-Особу, Крішну, будьте певні, що вам вдалося те, що приступне тільки ліченим людям у цьому світі. Зрозумійте: якщо ви діятимете так, що вами буде задоволений Верховний Господь Крішна, будь-яке бажання, яке тільки є в глибині вашого серця, безсумнівно здійсниться. Тоді навіщо вивищуватись за допомогою кармічної діяльности, якщо усі її плоди приходять до нас самі по собі, під впливом ґун матеріальної природи? І навіщо вам духовне розкріпачення або звільнення від пут матерії? Якщо ви завжди оспівуєте славу Верховного Господа і повсякчас смакуєте нектар, що точать Його лотосові стопи, то нічого з того вам вже не потрібне». Цими словами Прахлада Махараджа дає зрозуміти, що той, хто черпає задоволення, оспівуючи трансцендентну славу Господа та слухаючи про неї, вже має більше, аніж всі матеріальні благословення укупі, включно з наслідками доброчесної кармічної діяльности, жертвопринесень і навіть звільнення з пут матерії.

V sedmém zpěvu, šesté kapitole, 25. verši Bhágavatamu Mahárádža Prahláda říká: „Moji drazí přátelé narození v ateistických rodinách, na tomto světě není nic vzácnějšího, než potěšit Nejvyšší Osobnost Božství, Kršnu. Tím chci říci, že když je s vámi potěšen Nejvyšší Pán Kršna, pak se vám může bez pochyby splnit jakékoliv přání, které máte na srdci. K čemu je dobré povýšit se pomocí výsledků plodonosných činností, kterých tak jako tak dosáhneme automaticky působením kvalit hmotné přírody? K čemu je duchovní vyrovnání nebo osvobození z hmotné připoutanosti? Zaměstnáte-li se vždy opěvováním slávy Nejvyššího Pána a vychutnáváním nektaru Jeho lotosových nohou, pak ničeho takového není zapotřebí.“ Z citátu Prahlády Mahárádži můžeme jasně pochopit, že ten, kdo nachází potěšení ve zpívání a naslouchání o transcendentální slávě Pána, již přesáhl všechny druhy hmotných požehnání, včetně výsledků zbožných plodonosných činností, obětí a dokonce osvobození z hmotného otroctví.

Подібно до цього у тій самій Сьомій пісні (8.42), коли півбоги моляться до Господа Нрісімхадеви, Індра, цар райських планет, мовить: «Верховний владико! Ці демони хотіли позбавити нас нашої частки плодів ритуальних жертвопринесень, але Ти з’явився у подобі Господа Нрісімхадеви і тим розігнав усі наші страхи. Поістині тим, що ми маємо свою частку з офіри, ми зобов’язані Тобі і тільки Тобі, тому що це саме Ти, верховний володарю, насолоджуєшся усіма жертвопринесеннями. Ти — Наддуша кожної живої істоти, і тому Ти є справжній володар усього. Довгий час наші серця стискав страх перед цим демоном Хіран’якашіпу, але Ти зглянувся на нас і вбив цього демона. Так Ти вигнав страх з наших сердець і дав нам змогу знову примістити в них образ Твоєї Господньої Милости. Ми виконуємо трансцендентне любовне служіння Твоїй Господній Милості, а тому не сумуємо за багатством, що у нас вкрали демони: воно нічого не варте. Відданих не цікавить навіть звільнення, а вже матеріальне багатство і поготів. По суті, плодами жертвопринесень насолоджуємося не ми. Наш єдиний обов’язок — завжди служити Тобі, бо це саме Ти є той, хто насолоджується усім».

Rovněž ve 42. verši osmé kapitoly sedmého zpěvu, když se polobozi modlili ke Šrí Nrsinhovi, král nebes Indra řekl: „Ó nejvyšší, démoni mluví o našem podílu na provádění obětí, ale tím, že ses zjevil jako Nrsinhadéva, jsi nás zachránil před sužujícím strachem. Ve skutečnosti máme podíl na vykonání obětí pouze díky Tobě, protože Ty jsi nejvyšší poživatel všech obětí. Jsi Nadduše všech živých bytostí, a proto jsi skutečným vlastníkem všeho. Dlouho se naše srdce neustále chvěla strachem z démona Hiranjakašipua. Jsi k nám však tak laskavý — zabil jsi ho, a tím jsi naše srdce zbavil strachu a umožnil jsi nám opět si do nich vložit Tebe. Pro lidi, kteří jsou zaměstnáni ve Tvé transcendentální láskyplné službě, je všechno bohatství, které nám démoni vzali, nicotné. Oddaní se nestarají dokonce ani o osvobození, natožpak o hmotné bohatství. Nejsme ve skutečnosti uživatelé plodů obětí. Naší jedinou povinností je neustále Ti sloužit, neboť Ty jsi uživatelem všeho.“

Смисл слів Індри в тому, що жодній живій істоті, від Брахми починаючи і найдрібнішим мурашкою закінчуючи, не визначено насолоджуватися матеріальними пишнотами. Живі істоти просто повинні пропонувати усе що можна верховному володарю, Богові-Особі. І з того вони матимуть благо для себе, яке тоді приходитиме до них само по собі. Тут слушно буде навести той самий приклад з різними частинами тіла, які допомагають збирати різні продукти і готувати їжу, щоб зрештою запропонувати її шлунку. Коли їжа потрапила до шлунка, решта частин тіла мають втіху рівною мірою. Так само обов’язок кожного полягає в тому, щоб задовольняти Верховного Господа, бо якщо задоволений Він, то само собою задоволені будуть усі.

Indrova slova znamenají, že Brahmou počínaje a bezvýznamným mravencem konče žádné živé bytosti nejsou určeny k tomu, aby si užívaly hmotného bohatství. Jsou určeny k tomu, aby obětovaly vše nejvyššímu vlastníkovi, Osobnosti Božství. Učiní-li tak, automaticky získají prospěch. Můžeme opět citovat příklad, jak různé části těla shánějí potraviny a vaří je, aby mohlo být nakonec jídlo nabídnuto žaludku. Když se dostane do žaludku, všechny části těla mají z jídla stejný prospěch. Podobně povinností všech je uspokojit Nejvyššího Pána, a pak budou automaticky všichni spokojeni.

Подібний за змістом вірш є у Восьмій пісні « Шрімад-Бгаґаватам» (3.20). Ґаджендра каже: «Любий Господи! Досі мені не траплялося відчути трансцендентного блаженства, яке супроводжує віддане служіння Тобі, і тому я звернувся був до Тебе, прохаючи допомоги. Але я знаю, що ті, хто став Твоїми чистими відданими через служіння лотосовим стопам великих душ, звільнились від усіх матеріальних бажань і живуть занурені в океан трансцендентного блаженства а тому завжди задоволені, просто прославляючи Твої сприятливі якості. Їм нема чого більше прагнути і нема за що молити Тебе».

Podobný verš najdeme v osmém zpěvu, třetí kapitole, 20. verši Šrímad Bhágavatamu. Gadžéndra zde říká: „Můj drahý Pane, nezakusil jsem transcendentální blaženost z Tvé oddané služby, a proto jsem Tě požádal o laskavost. Vím, že čistí oddaní, kteří se osvobodili od všech hmotných tužeb prostřednictvím služby lotosovým nohám velkých duší, jsou vždy ponořeni do oceánu transcendentální blaženosti a tak jsou neustále spokojeni pouhým opěvováním Tvých příznivých vlastností. Pro ně neexistuje nic jiného, oč by usilovali nebo zač by se modlili.“

У Дев’ятій пісні «Бгаґаватам» (4.67) є місце, де Господь Вайкунтги, відповідаючи Дурвасі Муні, каже: «Мої чисті віддані завжди задоволені тим, що заглиблені у віддане служінням Мені, і тому не бажають навіть звільнення п’яти різновидів, а саме: 1)стати єдиним зі Мною, 2)жити на одній зі Мною планеті, 3)володіти щедротами, як у Мене, 4)мати тіло, як у Мене, 5)набути можливости спілкуватися зі Мною. Їх не цікавлять навіть ці стани звільнення, а отже з цього зрозуміло, чого варті для них матеріальні пишноти або матеріальне звільнення».

V devátém zpěvu, čtvrté kapitole, 67. verši Bhágavatamu Pán Vaikunthy odpovídá Durvásovi Munimu: „Moji čistí oddaní jsou neustále spokojeni v Mé oddané službě, a proto neusilují dokonce ani o pět druhů osvobození, což je (1) splynout se Mnou, (2) sídlit na Mé planetě, (3) mít Mé bohatství, (4) mít tělesné rysy podobné Mým a (5) získat Mou osobní společnost. Když se nezajímají dokonce ani o takovéto úrovně osvobození, můžete si představit, jak málo se zajímají o hmotné bohatství nebo hmotné osvobození.“

У Десятій пісні «Шрімад-Бгаґаватам» (16.37) є подібна молитва. Наґа-патні (дружини змія Калії) кажуть там: «Любий Господи! Пил Твоїх лотосових стіп справді чудесний! Кожному, кому пощастить здобути благословення цього пилу, стають не цікаві райські планети, влада над усіма всесвітами, досконалість у містичній йозі і навіть звільнення з пут матеріального існування. Іншими словами, кожний, хто над усе шанує пил Твоїх лотосових стіп, геть байдужий до досконалости будь- якого рівня».

Nāga-patnī (manželky hada Káliji) se podobně modlí v desátém zpěvu, šestnácté kapitole, 37. verši Šrímad Bhágavatamu, kde říkají: „Drahý Pane, prach z Tvých lotosových nohou je úžasný. Žádný člověk, kterému se natolik poštěstí, že získá tento prach, se nezajímá o nebeské planety, o vládu nad všemi hvězdnými soustavami, o mystické dokonalosti jógy; dokonce ani o osvobození z hmotného bytí. Jinými slovy každý, kdo zbožňuje prach z Tvých lotosových nohou, se zcela přestává zajímat o všechny ostatní stupně dokonalosti.“

Подібне твердження містить і Десята пісня (87.21). Там шруті (уособлені Веди) моляться до Господа: «Любий Господи! Духовне знання осягнути дуже важко. Ти з’явився тут таким, який Ти є, власне щоб пояснити нам це найскладніше з питань духовного пізнання. Твої віддані відмовилися від зручностей родинного вогнища заради того, щоб спілкуватися із звільненими ачар’ями [вчителями], і тепер повністю занурилися у любовне служіння Твоїй Господній Милості, а тому так зване звільнення їх нітрохи не цікавить».

V desátém zpěvu, osmdesáté sedmé kapitole, 21. verši se Šruti, zosobněné Védy, modlí k Pánu následovně: „Drahý Pane, je velice obtížné porozumět duchovnímu poznání. Zjevil ses takový, jaký jsi, abys nám vysvětlil tento nejobtížnější námět, poznání duchovna. Tvoji oddaní, kteří opustili pohodlí svých domovů, aby se stýkali s osvobozenými áčárji (učiteli), se nyní zcela ponořili do oddané služby Tobě, a tak se nestarají ani o takzvané osvobození.“

Пояснюючи цей вірш, зауважимо, що посідати духовне знання означає усвідомлювати себе і Наддушу, інакше Верховне «Я». Індивідуальна душа і Наддуша якісно єдині, а тому обидві вони відомі як Брахман, дух. Але знання щодо Брахмана осягнути дуже складно. Філософів, які намагаються пізнати душу, є багато, але зробити відчутного поступу на цьому шляху вони неспроможні. «Бгаґавад-ґіта» свідчить, що з мільйонів хіба хтось один намагається опанувати духовне знання, а з багатьох тих, що намагаються це робити, лише один чи якісь лічені знають Верховного Бога-Особу як Він є. Отже, цей вірш каже, що духовного знання набути дуже важко, і тому, щоб зробити його доступнішим, Верховний Господь приходить Сам у Своїй справжній одвічній формі як Шрі Крішна і дає безпосередні вказівки Своїм наближеним, як, наприклад, Арджуні, даючи змогу скористатися з цього духовного знання всьому людському загалові. Ще вірш, котрий ми пояснюємо, свідчить, що звільнення означає повну відмову від матеріальних зручностей. Імперсоналістів задовольняє і просто звільнення, тобто їм досить вивільнитись з матеріального оточення, натомість для відданих відмова від матеріалістичного способу життя є абсолютно природною, а крім того вони ще мають змогу насолоджуватися трансцендентним блаженством, слухаючи про чудесні діяння Господа Крішни і оспівуючи їх.

Při vysvětlování tohoto verše bychom se měli zmínit o tom, že duchovní poznání znamená porozumět svému vlastnímu já a Nadduši, nejvyššímu Já. Individuální duše a Nadduše jsou kvalitativně stejné, a proto se oběma říká Brahman, duchovno. Nauce o Brahmanu je však velice obtížné porozumět. Mnoho filozofů se snaží duši porozumět, ale nejsou schopni udělat žádný znatelný pokrok. V Bhagavad-gítě je potvrzeno, že z mnoha miliónů lidí se může jen jeden snažit porozumět tomu, co je to duchovní poznání, a z mnoha lidí usilujících o toto porozumění může pouze jeden či několik vědět, kdo je Nejvyšší Osobnost Božství. Tento verš říká, že je velice obtížné získat duchovní poznání, a aby bylo snadněji dosažitelné, Nejvyšší Pán osobně sestupuje ve své původní podobě jako Šrí Kršna a dává své pokyny společníkovi jako je Ardžuna, aby všichni lidé získali užitek z duchovního poznání. Tento verš vysvětluje, že osvobození také znamená zcela se vzdát všeho hmotného životního pohodlí. Impersonalisté jsou spokojeni s pouhým vysvobozením z hmotných podmínek, ale oddaní se mohou hmotného života vzdát automaticky a také si užívat transcendentální blaženosti z naslouchání a zpívání o úžasných činnostech Šrí Kršny.

В Одинадцятій пісні «Шрімад-Бгаґаватам» (20.34) є місце, де Господь Крішна каже Уддгаві: «Любий Уддгаво! Віддані, що знайшли притулок у любовному служінні Мені, непохитні у своєму служінні і не мають жодного іншого бажання поза бажанням служити Мені. Навіть якщо їм пропонують духовні щедроти чотирьох різновидів*, вони відмовляються прийняти їх. То хіба можуть вони хотіти чогось від цього матеріального світу?» Господь Крішна в іншому місці «Бгаґаватам» (11.14.14) каже ще таке: «Любий Уддгаво! Той, чию свідомість сповнюють тільки думки про Мене і Мої діяння, не прагне посісти навіть трону Брахми чи Індри, не хоче панувати хоч би й над усесвітом, не бажає володіти ніякими різновидами містичної досконалости і не шукає навіть звільнення». У Дванадцятій пісні «Шрімад-Бгаґаватам» (10.6) є вірш, де Господь Шіва каже до Деві: «Моя мила Деві! Цей великий мудрець, брахмана Маркандея, набув непохитної віри й відданости Верховному Богу- Особі і відтак не бажає собі ніяких благословень, навіть звільнення з матеріального світу».

V jedenáctém zpěvu, dvacáté kapitole, 34. verši Šrímad Bhágavatamu říká Pán Kršna Uddhavovi: „Můj drahý Uddhavo, oddaní, kteří se zcela odevzdali Mé službě, jsou v oddané službě tak stálí, že netouží po ničem jiném. Dokonce i když jsou jim nabídnuty čtyři druhy duchovního bohatství* odmítnou je přijmout. A o tom, že by toužili po něčem v hmotném světě, nemůže být ani řeči!“ Na jiném místě Bhágavatamu, ve 14. verši čtrnácté kapitoly jedenáctého zpěvu Pán Kršna také říká: „Můj drahý Uddhavo, člověk, jehož vědomí je soustředěno na Moji vůli a Mé činnosti, neusiluje dokonce ani o postavení Brahmy nebo Indry, ani o nadvládu nad planetami, o osm druhů mystických dokonalostí či o samotné vysvobození.“ V 6. verši desáté kapitoly dvanáctého zpěvu Šrímad Bhágavatamu Pán Šiva říká Déví: „Má drahá Déví, velký bráhmanský mudrc Márkandéja dosáhl neochvějné víry a oddanosti Nejvyšší Osobnosti Božství a tak neusiluje o žádná požehnání včetně vysvobození z hmotného světa.“

* П’ятий різновид звільнення, тобто злиття з Усевишнім, не вважають за одну з щедрот у розмаїтті духовного буття.

* Pátý druh osvobození, splynutí s Nejvyšším, se nepovažuje za bohatství v rozmanité duchovní existenci.

Близьке до цього твердження містить і «Падма Пурана», в якій описані обрядові чинності, що їх виконують протягом місяця карттіка (жовтень-листопад). За звичаєм протягом цього місяця у Вріндавані всі щодня моляться Господу Крішні у Його подобі Дамодари. Дамодара — це Крішна в образі дитини, якого мати Яшода зв’язала мотузкою. Дама означає «мотузки», а удара означає «живіт». Отож, Яшода, коли неслухняний Крішна якось дуже розсердив її, обв’язала Його мотузкою навколо живота, і тому Крішну називають Дамодара. Протягом місяця карттіка до Дамодари моляться: «Любий Господи! Ти — Господь над усіма, і Ти даруєш усі благословення». Є багато півбогів — Господь Брахма, Господь Шіва та інші, які іноді благословляють своїх відданих. Наприклад, Господь Шіва дав численні благословення Равані, а Хіран’якашіпу отримав благословення від Господа Брахми. Але й самі Господь Шіва і Господь Брахма теж залежать від благословення Господа Крішни, а тому Крішну називають Господом всіх тих, хто здатний обдаровувати благословеннями. Отож Господь Крішна на силі задовольнити будь-яке бажання Своїх відданих, але відданий у своїй молитві до Крішни каже: «Я не прохаю в Тебе жодних матеріальних благ чи навіть звільнення. Я прохаю іншої ласки: дозволь мені завжди тримати в думках цю Твою форму, у якій я бачу Тебе зараз — форму Дамодари. Твоя краса і врода надзвичайні, і тому мій розум бажає одного — завжди споглядати цей чудовий образ». У цій самій молитві є ще й такі слова: «Любий Господи Дамодаро! Якось Ти, розважаючись як неслухняний хлопчик у домі Нанди Махараджі, розбив горщик з квасним молоком. Мама Яшода, щоб покарати Тебе, прив’язала Тебе до хатньої жорнової ступи. І тоді Ти дарував звільнення двом синам Кувери, Налакуварі й Маніґріві, які стояли на подвір’ї Нанди Махараджі як два дерева арджуна. Маю до Тебе єдине прохання: хай Твої розваги, що проливають ласку на всіх, проллють її і на мене».

Podobné prohlášení je v Padma Puráně, která popisuje obřady během měsíce Kárttika (říjen-listopad). Během tohoto měsíce je ve Vrndávaně předepsáno denně se modlit ke Kršnovi v Jeho podobě Dámódary. Podoba Dámódary se vztahuje ke Kršnovi v Jeho dětství, kdy Ho matka Jašódá svázala provazem. Dāma znamená „provazy,“ a udara znamená „břicho.“ Nezbedný Kršna matku Jašódu velice rozzlobil, a ta Ho ovázala přes břicho provazem. Odtud tedy jméno Dámódara. Během měsíce Kárttika se modlíme k Dámódarovi: „Můj drahý Pane, jsi Pánem všech a dárcem veškerých požehnání.“ Existuje mnoho polobohů jako Brahmá a Šiva, kteří svým oddaným někdy udílí požehnání. Šiva například požehnal mnoha výhodami Rávanu a Brahmá požehnal Hiranjakašipuovi; ale i Šiva a Brahmá záviseli ve svých požehnáních na Kršnovi. Proto je Kršna oslovován jako Pán všech dárců. Kršna může nabídnout svým oddaným cokoliv chtějí, ale oddaní se modlí dále: „Nežádám Tě o osvobození ani o jakékoliv hmotné výhody až po osvobození samotné. Chtěl bych od Tebe laskavost. Přál bych si, abych mohl neustále myslet na Tvou podobu, ve které Tě vidím nyní, jako Dámódara. Jsi tak krásný a přitažlivý, že má mysl netouží po ničem jiném než po této úžasné podobě.“ Ve stejné modlitbě se na jiném místě říká: „Můj drahý Pane Dámódaro, jednou, když sis hrál jako nezbedný chlapec v domě Nandy Mahárádži, rozbil jsi nádobu s jogurtem a matka Jašódá to považovala za prohřešek a přivázala Tě provazem k hmoždíři. Pak jsi vysvobodil dva Kuvérovy syny, Nalakúvaru a Manigrívu, kteří jako dva ardžunové stromy stáli v zahradě Nandy Mahárádži. Jediné, o co Tě prosím, je, abys v některé ze svých zábav vysvobodil i mě.“

За цим віршем стоїть така історія. Колись двоє синів Кувери (скарбничого півбогів), що дуже пишалися багатством свого батька, на райській планеті розважалися гольцем в озері з кількома дівчатами раю. Саме тоді повз те озеро проходив великий святий Нарада Муні. Йому було прикро дивитись на те, що робили сини Кувери. Коли дівчата побачили Нараду, вони хапливо накрилися одежею, але сини Кувери не зробили і цього: обидва, сп’янілі від вина, геть забули сором. Розгніваний Нарада прокляв їх: «Ви відбігли розуму — то станьте деревами, бо синами Кувери ви бути не гідні». Почувши прокляття, юнаки стямились і стали прохати Нараду вибачити їхню образу. Тоді Нарада сказав: «Гаразд! Ви таки станете деревами, але то будуть дерева арджуна, що стоятимуть на подвір’ї Нанди Махараджі. Належного часу Сам Крішна з’явиться як годованець Нанди і тоді дарує вам звільнення». Іншими словами, прокляття, яке наклав Нарада, насправді було для синів Кувери благословенням: він непрямо провістив, що Сам Господь Крішна подарує їх Своєю ласкою. Відтак обидва сини Кувери стояли двома величезними деревами арджуна на подвір’ї Нанди Махараджі, аж нарешті Господь Дамодара, аби виповнилося бажання Наради, потягнув між дерев ступу, до якої був прив’язаний, так що та застрягла між ними, і, з силою смикнувши, повалив їх. Коли дерева впали, з них вийшли Налакувара та Маніґріва, і від того часу вони стали великими відданими Господа.

Příběh, o kterém se zmiňuje tento verš, je následující. Dva synové Kuvéry (strážce pokladů polobohů) zpyšněli pro bohatství svého otce, a tak si na nebeské planetě jednou užívali v jezeře s nahými dívkami z nebes. Velký mudrc Nárada Muni šel kolem a s lítostí se díval na chování Kuvérových synů. Když dívky Náradu spatřily, zakryly si těla šaty, ale dva opilí synové se k ničemu takovému neměli. Nárada se na ně za jejich chování rozhněval a proklel je následovně: „Nemáte rozum, a proto bude lepší, když z vás místo synů Kuvéry budou stromy.“ Když to uslyšeli, procitli a prosili Náradu, aby jim jejich přestupky prominul. Nárada pak řekl: „Ano, stanou se z vás stromy, ardžunové stromy, a budete stát na dvoře Nandy Mahárádži. Kršna samotný se však zjeví jako nevlastní Nandův syn a osvobodí vás.“ Náradova kletba byla pro Kuvérovy syny požehnáním, protože nepřímo předpovídala, že budou moci obdržet přízeň Pána Kršny. Dva Kuvérovi synové potom stáli jako dva velké ardžunové stromy na dvoře Nandy Mahárádži až do té doby, kdy Pán Dámódara táhnul hmoždíř, ke kterému byl přivázán, narazil do nich a silou je skácel, aby splnil Náradovu touhu. Ze skácených stromů vyšli Nalakúvara a Manigríva, ze kterých se tak stali velcí oddaní Pána.

У «Хаяшірша-панчаратрі» є таке місце: «Любий Господи, Верховний Боже-Особо! Я не хочу ніякого благословення за свою побожність, не треба мені ніякого поліпшення матеріальних умов існування, ані чуттєвої втіхи чи звільнення. Прохаю одного: дозволь мені бути вічним слугою біля Твоїх лотосових стіп. Будь ласка, зглянься на моє прохання і даруй мені це благословення».

V Hajašírša-paňčarátře se říká: „Můj drahý Pane, ó Nejvyšší Osobnosti Božství, netoužím po plodech svého zbožného života ani si nechci nijak hospodářsky polepšit; nepřeji si ani užívat smyslového požitku či osvobození. Modlím se pouze, abych byl věčným služebníkem u Tvých lotosových nohou. Prosím, abys mi vyhověl, a dal mi toto požehnání.“

У тій самій «Хаяшірша-панчаратрі», коли Нрісімхадева хотів дати благословення Прахладі Махараджі, Прахлада попрохав у Господа одного: вічно лишатися Його відданим. У зв’язку з цим Прахлада Махараджа покликається на приклад вічного слуги Господа Рамачандри Ханумана, який також служить взірцем відданого, який ніколи не прохав від Господа ніяких матеріальних благословень. Хануман завжди лишався невідривно заглибленим у служіння Господу. Всі віддані подосі вшановують Ханумана як ідеального слугу. Прахлада Махараджа також схиляється перед Хануманом. Є відомий вірш, його сказав Хануман: «Любий Господи! Якщо Твоя воля, врятуй мене від матеріального існування або даруй можливість зануритися у Твоє буття, але я не хочу ні того, ні іншого. Я не хочу нічого з того, що може послабити мій зв’язок з Тобою як слуги з паном, навіть і звільнення».

V téže Hajašírša-paňčarátře, když chtěl Nrsinhadéva požehnat Prahládovi Mahárádžovi, Prahláda žádné hmotné požehnání nepřijal a požádal Pána o tu laskavost, aby mu dovolil být Jeho věčným oddaným. Prahláda Mahárádža uvedl příklad Hanumána, věčného služebníka Šrí Rámačandry, který také nikdy od Pána nežádal žádné hmotné požehnání. Neustále Pánovi sloužil. Pro jeho ideální povahu ho uctívají všichni oddaní. Prahláda Mahárádža se také Hanumánovi hluboce klaní. Známý Hanumánův výrok říká: „Můj drahý Pane, chceš-li, můžeš mi poskytnout osvobození z hmotného bytí nebo výsadu splynutí s Tvým bytím, ale já si nic takového nepřeji. Nechci nic, co by zeslabilo můj vztah k Tobě, vztah služebníka a pána, ani po osvobození.“

Близький за змістом уривок маємо в «Нарада-панчаратрі»: «Любий Господи! Я не бажаю досконалости жодного рівня, на який підносяться, виконуючи релігійні обряди, не хочу і поліпшувати умови свого існування, втішати чуття чи досягти звільнення. Молю в тебе одного: тримай мене біля Своїх лотосових стіп. Я не хочу звільнення ніякого різновиду — ні салок’ї (жити на Твоїй планеті), ні саруп’ї (мати тіло, як у Тебе). Я благаю лише Твоєї ласки, щоб Ти дозволив мені завжди з любов’ю служити Тобі».

Podobný úryvek z Nárada-paňčarátry říká: „Můj drahý Pane, nepřeji si vytěžit žádnou dokonalost z provádění náboženských obřadů, z hospodářského rozvoje, ze smyslového požitku či z osvobození. Pouze se modlím, abys mě obdařil přízní a ponechal mě pod svýma lotosovýma nohama. Nepřeji si žádný druh osvobození, jako je sālokya (sídlit na Tvé planetě) nebo sārūpya (mít stejné tělesné rysy jako Ty). Pouze se modlím o Tvou přízeň, abych mohl být neustále zaměstnán ve Tvé láskyplné službě.“

Так само у Шостій пісні «Шрімад-Бгаґаватам» (14.5) є місце, де Махараджа Парікшіт запитує у Шукадеви Ґосвамі: «Любий брахмано! Мені здається, що демон Врітрасура, за якого ти оповідав, був надзвичайно гріховною істотою, а розум його був цілковито огорнутий ґунами страсти й невігластва. То як він зміг піднестися на рівень такої досконалости у відданому служінні Нараяні? Я чув, що навіть великі особистості, які у повноті знання виконували суворі аскези і так звільнилися, мусять докладати великих зусиль, щоб стати відданими Господа. З цього зрозуміло, що такі особистості дуже рідкісні і натрапити їх майже неможливо. Отож для мене велике диво, що Врітрасура став таким піднесеним відданим Господа!»

Podobně v šestém zpěvu, čtrnácté kapitole, 5. verši Šrímad Bhágavatamu se Maharádža Paríkšit ptá Šukadévy Gósvámího: „Můj drahý bráhmane, chápu, že démon Vrtrásura byl velice hříšný člověk, a že jeho mysl byla zcela ponořena v kvalitách vášně a nevědomosti. Jak se mohl dostat na tak dokonalou úroveň oddané služby Nárájanovi? Slyšel jsem, že i velké osobnosti, které podstoupily přísná pokání a byly osvobozeny s plným poznáním, se musí velice snažit, aby se z nich stali oddaní Pána. Rozumí se, že takové osobnosti jsou velice vzácné a nejsou téměř nikdy k spatření, a tak se divím, že se takovým oddaným stal Vrtrásura!“

У наведеному вище вірші головною є така думка: звільнених осіб, що занурюються у буття безособистісного Брахмана, відносно багато, але віддані Верховного Бога-Особи, Нараяни, трапляються надзвичайно рідко. З мільйонів звільнених осіб лише лічені щасливці стають відданими.

Nejdůležitější věcí, které si musíme v tomto verši povšimnout, je, že lidí, kteří splynuli s neosobním Brahmanem, je mnoho, ale že oddaný Nejvyšší Osobnosti Božství, Nárájany, je velice vzácný. Dokonce i z miliónů osvobozených lidí se jen jedinému natolik poštěstí, že se stane oddaným.

У Першій пісні «Шрімад-Бгаґаватам» (8.20) цариця Кунті молиться до Господа Крішни, коли Він від’їжджає до Двараки: «Любий Крішно! Ти такий великий, що осягнути Тебе не здатні навіть могутні вчені мудреці, які посідають неосяжне знання, і парамахамси [повністю звільнені душі]. Тож навіть якщо такі великі мудреці, котрі трансцендентні щодо всіх наслідків дій у матеріальному світі, неспроможні пізнати Тебе, то невже нам, жінкам, кого вважають не за вельми розумних, під силу осягнути Твою велич? Хіба нам приступно збагнути Тебе?» У даному вірші варто звернути увагу на такий момент: великі звільнені особистості усвідомити Бога-Особу не здатні — це можуть лише віддані, як оце цариця Кунті з її великим смиренням. Вона жінка (а жінок вважають за менш розумних проти чоловіків), однак вона усвідомлювала велич Крішни. Таким є смисл цього вірша.

V prvním zpěvu, osmé kapitole, 20. verši Šrímad Bhágavatamu se královna Kuntí modlí ke Kršnovi v době Jeho odchodu: „Můj drahý Kršno, jsi tak velký, že jsi nepochopitelný dokonce i pro velké učence a paramahansy (zcela osvobozené duše). Když Tě nejsou schopni poznat ani tak velcí mudrci, kteří jsou transcendentální všem reakcím hmotného bytí, jak můžeme my, náležející k méně inteligentní třídě žen, poznat Tvoji slávu? Jak Ti můžeme porozumět?“ K tomuto verši je třeba poznamenat, že Osobnosti Božství neporozumí ani veliké osvobozené osobnosti. Nejvyššímu Pánu mohou porozumět pouze pokorní oddaní jako je královna Kuntí. Poznala Kršnovu slávu, třebaže byla žena a tudíž považovaná za méně inteligentní než jsou muži. To je význam tohoto verše.

Ще у «Шрімад-Бгаґаватам» (1.7.10) є дуже важливий вірш, який називають атмарама-шлока. У ньому сказано, що трансцендентні якості Господа Крішни приваблюють навіть тих, хто цілковито очистився від матеріальної скверни.* Смисл цього вірша в тому, що звільнена душа не має навіть найменшого бажання до матеріальної втіхи — вона цілковито вільна від усіх матеріальних бажань, і водночас її необорно тягне слухати про розваги Господа та усвідомлювати їх. З цього можна зробити висновок, що велич і розваги Господа не є чимось матеріальним. А інакше хіба атмарами, що відомі як звільнені особистості, привабилися б до таких розваг? Саме це заслуговує на найбільшу увагу в згаданому вірші.

Další velice důležitá pasáž je v 10. verši sedmé kapitoly prvního zpěvu Šrímad Bhágavatamu. Tomuto verši se říká „verš ātmārāma.“ Zde stojí, že ti, kteří jsou zcela osvobozeni od hmotného znečištění, jsou připoutáni k transcendentálním vlastnostem Pána Kršny.* Znamená to, že osvobozená duše netouží po žádném hmotném požitku, je zcela prosta všech druhů hmotných tužeb, a přesto ji neodolatelně přitahuje touha naslouchat a porozumět zábavám Pána. Z toho můžeme vyvodit závěr, že sláva a zábavy Pána nejsou hmotné. Jak by potom mohli být osvobození lidé, kterým se říká átmárámové, přitahováni k takovým zábavám? To je na tomto verši velice důležité.

* Цей вірш атмарама Господь Чайтан’я вичерпно пояснив Санатані Ґосвамі. Детальне пояснення цього вірша подане в нашій книзі «Повчання Господа Чайтан’ї».

* Verš ātmārāma jednou velice pěkně vysvětlil Pán Čaitanja Sanátanovi Gósvámímu. Jeho podrobné vysvětlení najdeme v knize Zlatý avatár.

З вищесказаного зрозуміло, що відданий не бажає звільнення жодного різновиду. Ступенів звільнення є п’ять, а саме: 1)злитися воєдино з Господом, 2)жити на одній планеті з Господом, 3)мати тіло, подібне до тіла Господа, 4)володіти тими ж щедротами, що й Господь, 5)постійно спілкуватися з Господом. Ми обговорювали це дещо раніше. З цих п’яти ступенів звільнення першого, саюдж’ї, або занурення у буття Господа, віддані шукають найменше. Решта чотири різновиди звільнення, хоча і їх віддані не прагнуть, все ж не суперечать ідеалам відданого служіння. Буває й таке, що звільнені особистості, які вже досягли якогось з цих чотирьох ступенів звільнення, також розвивають в собі любов до Крішни й досягають планети Ґолока Вріндавана у духовному світі. Іншими словами, ті, хто вже піднявся на планети Вайкунтги і отримав звільнення якогось з чотирьох різновидів, також можуть за певних обставин розвинути любов до Крішни і так здобути дозвіл увійти на Крішналоку.

Z výše uvedeného citátu vidíme, že oddaného neláká žádný druh vysvobození. Již dříve bylo uvedeno, že existuje pět stupňů vysvobození: (1) splynout s Pánem, (2) žít na stejné planetě jako Pán, (3) získat stejné tělesné rysy jako Pán, (4) mít stejné bohatství jako Pán a (5) žít v neustálé společnosti Pána. Ze všech pěti stavů osvobození je sāyujya neboli splynutí s bytím Pána tím posledním stavem, který by byl oddaný ochotný přijmout. Ostatní čtyři druhy vysvobození — i když po nich oddaní netouží — alespoň nestojí proti zásadám oddanosti. Některé z vysvobozených osobností, které dosáhly těchto čtyř druhů vysvobození, mohou také vyvinout náklonnost ke Kršnovi a povýšit se na planetu Gólóku Vrndávanu v duchovním nebi. Jinými slovy: ti, kteří jsou již povýšeni na vaikunthské planety a kterým se dostalo čtyř druhů vysvobození, někdy vyvíjí náklonnost ke Kršnovi a povýší se na Kršnalóku.

Особи, що перебувають у якомусь із чотирьох станів звільнення, теж можуть проходити через різні стадії існування. На початку вони можуть бажати щедрот, як у Крішни, але на стадії зрілости визначальним почуттям стає любов до Крішни, якою вона виявлена у Вріндавані і яка досі дрімала у їхньому серці. Тому чисті віддані ніколи не приймуть звільнення саюдж’я (коли індивідуум зливається з Усевишнім), але іноді вони можуть прийняти як сприятливий якийсь із решти чотирьох різновидів звільнення.

Vysvobozené osobnosti mohou nadále procházet různými stavy bytí. Zpočátku mohou chtít Kršnovo bohatství, ale pokročí-li dále, začne v jejich srdcích převládat dřímající láska ke Kršnovi projevená ve Vrndávaně. Čistí oddaní nikdy nepřijmou osvobození sāyujya, splynutí s Nejvyšším, i když ostatní čtyři stavy osvobození někdy považují za příznivé.

Із багатьох типів відданих Верховного Бога-Особи того, кого приваблює первісна форма Господа Крішни у Вріндавані, вважають за найпіднесенішого, першорядного відданого. Такого відданого ніколи не приваблюють пишноти Вайкунтги, ба й навіть Двараки, столиці, в якій правив Крішна-цар. Шріла Рупа Ґосвамі висновлює, що віддані, яких приваблюють розваги Господа у Ґокулі (Вріндавані)*, є віддані найвищого рівня.

Nejvyšší Osobnost Božství má mnoho druhů oddaných, ale za nejvyššího se považuje ten, kterého přitahuje původní podoba Kršny ve Vrndávaně. Nikdy ho nepřitahuje bohatství Vaikunthy nebo dokonce Dváraky, královského města, kde Kršna vládl. Šrí Rúpa Gósvámí uzavírá tím, že ti oddaní, které přitahují zábavy Pána v Gókule neboli Vrndávaně*, jsou nejvyšší oddaní.

* Вріндавана — трансцендентна обитель Крішни, де Він у подобі хлопчика насолоджується вічними розвагами; її вважають за найвищу з усіх існуючих. Коли Крішна появляє Вріндавану у матеріальному світі, це місце називають Ґокула, а в духовному світі воно — Ґолока, або Ґолока Вріндавана.

* Vrndávana je transcendentální místo, kde se Kršna radoval ze svých věčných zábav jako chlapec a považuje se za nejvyšší oblast veškeré existence. Projeví-li se Vrndávana v hmotném světě, nazývá se Gókula, a v duchovním světě se nazývá Gólóka nebo Gólóka Vrndávana.

Відданий, якого вабить до певної форми Господа, нізащо не погодиться спрямувати свою відданість на якусь іншу Його форму. Наприклад, Хануман, відданий Господа Рамачандри, знає, що жодної різниці між Господом Рамачандрою та Господом Нараяною немає, але служити він хоче лише Господу Рамачандрі. В основі цього лежить специфічність смаків конкретних відданих. Форм Господа дуже багато, однак серед них усіх форма Крішни є первісною. Усі віддані різних форм Господа є відданими, однак водночас додається, що серед усіх відданих відданих Крішни мають за чільних.

Oddaný, kterého přitahuje určitá podoba Pána, si nepřeje obrátit svou oddanost k jiným podobám. Hanumán, oddaný Pána Rámačandry, například věděl, že mezi Rámačandrou a Nárájanou není rozdíl, ale přesto chtěl sloužit pouze Pánu Rámačandrovi. Je to díky zvláštní zálibě určitého oddaného. Existuje mnoho a mnoho podob Pána, ale Kršna je vždy ta původní. Všichni oddaní různých podob Pána patří do téže skupiny, ale přesto se říká, že ti, kteří jsou oddáni Šrí Kršnovi, jsou ze všech nejpřednější.