РОЗДІЛ ДВАДЦЯТЬ ДЕВ’ЯТИЙ

Kapitola dvacátá devátá

Вияви любови до Крішни

Projevy lásky ke Kršnovi

Існують певні тілесні ознаки, які свідчать за те, що відданого повністю поглинула екстатична любов (в’ябгічарі-бгава). Цих ознак нараховують тридцять три: прикрість, туга, покірливість, відчуття провини, втома, сп’яніння, гордість, сумніви, тривога, сильне хвилювання та вихлюпи емоцій, безумство, забуття, хвороба, замішання, омертвіння, лінощі, знерухомлення, сором’язливість, скритість, пам’ятування, розважливість, занепокоєність, глибокодумність, незворушність, щастя, необорне бажання, бажання застосувати насильство, зухвальство, заздрість, безсоромність, запаморочення, сонливість та стямлення.

Zaplavující extatickou lásku (vyabhicāri-bhāva) vyjadřují určité tělesné příznaky. Co do počtu je jich třicet tři a jsou následující: zklamání, naříkání, pokora, pocit viny, únava, omámení, pýcha, pochyby, obavy, citové pohnutí, šílenství, zapomnětlivost, nemoc, zmatek, smrt, lenost, netečnost, ostych, zatajování, vzpomínání, argumentativnost, úzkost, zamyšlenost, odolnost, štěstí, dychtivost, násilí, domýšlivost, závist, nestoudnost, závrať, ospalost a bdělost.

Прикрість

Zklamání

Коли людина змушена робити заборонені речі або утримуватись від правильних дій, вона відчуває каяття, вважає, що збезчестила себе. При цьому присутнє відчуття прикрости. В такому стані людина втрачає спокій, плаче, колір її тіла змінюється, вона стає покірливою і важко зітхає.

Když je člověk nucen udělat něco zakázaného nebo nemůže-li jednat správným způsobem, lituje toho a cítí se zahanben. Tehdy se dostaví pocit zklamání. Při takovém zklamání člověk začne být velice úzkostlivý, roní slzy, mění se mu barva pleti, cítí pokoru a těžce dýchá.

Коли Крішна карав змія Калію, Нанді Махараджі на якусь хвилю здалося, що Крішна потонув у затруєних водах Ямуни, і він, звертаючись до Яшоди-деві, сказав: «Люба дружино! Крішна зник під водою, а тому чи є сенс підтримувати життя в наших тілах, що сповнені гріха? То ліпше зразу киньмось в отруєні води Ямуни і так розрахуймось за гріхи, що їх ми були вчинили!» Це — приклад сильного потрясіння, яке викликає у відданого гостре відчуття прикрости.

Když se zdálo, že se Kršna při trestání hada Káliji utopil v otrávené vodě Jamuny, Nanda Mahárádža oslovil Jašódu déví: „Má drahá choti, Kršna zmizel hluboko pod vodou a nám již není zapotřebí udržovat dál svá těla, která jsou plná hříšných činností! Skočme také do otrávené vody Jamuny a odčiňme tím hříšné činy svých životů!“ To je případ silného otřesu, kdy oddaný cítí velké zklamání.

Коли Крішна покинув Вріндавану, Субала, Його близький друг, вирішив також виїхати з селища. Покидаючи Вріндавану, Субала думав собі, що без Крішни Вріндавана геть втратила свою привабливість. Наведено таку аналогію: як бджола відлітає з квітки, в якій вже не лишилось меду, так і Субала покинув Вріндавану, зрозумівши, що там вже немає нічого, що дозволяло б насолоджуватись нектаром трансцендентного блаженства.

Když Kršna opustil Vrndávanu, Jeho důvěrný přítel Subala se rozhodl odejít také. Subala odcházel a myslel na to, že bez Kršny již ve Vrndávaně není žádná radost. Včely odletí z květiny, která již nedává žádný med, a Subala podobně opustil Vrndávanu, když shledal, že zde již nemůže vychutnávat žádnou transcendentální radost.

У « Дана - келі - каумуді » Шріматі Радгарані звертається до одної зі Своїх подруг так: «Люба подруго! Якщо Я не матиму змоги слухати про славетні діяння Крішни, то ліпше Мені взагалі оглухнути. А що Я не здатна бачити Його тепер, то ліпше хай світ взагалі згасне в Моїх очах». Це — ще один приклад відчуття прикрости, що охоплює відданого через розлуку з Крішною.

V Dána-kéli-kaumudí oslovuje Šrímatí Rádhárání jednu ze svých přítelkyň: „Má drahá přítelkyně, když nemohu naslouchat o transcendentálních činnostech Kršny, bylo by pro Mě lepší, abych ohluchla, a když Ho nyní nemohu spatřit, bylo by lepší, abych byla slepá.“ To je další případ zklamání z odloučení od Kršny.

У «Харі-вамші» наведено слова Сат’ябгами, однієї з цариць Крішни у Двараці, що каже, звертаючись до свого чоловіка: «Знай, любий Крішно, що я добре чула, як Нарада вихваляв перед Тобою якості Рукміні! То за мене певно що не варто і мови псувати!» Це — приклад відчуття прикрости, причиною якого є ревнощі. Рукміні й Сат’ябгама обидві були дружинами Крішни, а тому, природно, між ними тривало жіноче суперництво. Отож коли Сат’ябгама почула, як вихваляють Рукміні, ревнощі уп’ялися їй у серце.

V Hari-vanše říká Satjabhámá, jedna z Kršnových královen ve Dvárace, svému manželovi toto: „Můj drahý Kršno, když jsem slyšela, jak před Tebou Nárada opěvoval Rukminí, chápu, že o mně není zapotřebí vůbec mluvit!“ To je případ zklamání způsobeného závistí. Rukminí a Satjabhámá měly stejného manžela a jelikož byl Kršna manželem obou, přirozeně cítily nějakou ženskou závist. Když Satjabhámá uslyšela o slávě Rukminí, záviděla jí a byla zklamaná.

У Десятій пісні «Шрімад-Бгаґаватам» (51.47) є такі слова: «Любий Крішно, не мені казати, що я чимось відрізняюсь од інших, хто заплутавсь у матеріальному існуванні, бо я й сам сприймаю життя тільки на тілесному рівні. Мене обсідають турботи про сім’ю, дім, дружину, гроші, землю та царство. Матеріальне оточення геть забрало в мене розум, і тому я гадаю, що зжив свій вік намарне!» Це — приклад відчуття прикрости, причиною якого є скорбота.

V desátém zpěvu, padesáté první kapitole, 47. verši Šrímad Bhágavatamu stojí: „Můj drahý Kršno, nemohu říci, že pouze ostatní jsou pohroužení do hmotného bytí. I já jsem velice spoutaný hmotným pojetím života. Mám vždy velkou starost o svou rodinu, domov, manželku, bohatství, zemi a království. Tolik jsem tímto hmotným ovzduším zešílel — říkám si nyní, že jsem si jednoduše zničil život.“ Tento citát dává příklad zklamání způsobeného nářkem.

На погляд Бгарати Муні відчуття прикрости є несприятливою ознакою. Але інші вчені мудреці вважають, що таке відчуття прикрости властиве нейтральним взаєминам і є запобіжним засобом, що допомагає охоронити відчуття екстатичної любови.

Podle Bharaty Muniho je zklamání nepříznivé, ale jiní učenci uvádějí, že zklamání je v náladě neutrálnosti a je ochranou extatické oddané lásky.

Туга

Naříkání

Коли людині не вдається досягнути бажаної мети в житті, коли вона не бачить ніякого сенсу у тому, що робить, коли доля повертається до неї спиною і коли людина звинувачує у всьому себе, кажуть, що її обійняла туга.

Nedosáhne-li člověk vytouženého životního cíle, nedokončí-li své povinnosti, nachází-li se v nepříjemných podmínkách a cítí-li se vinen — v takových případech se říká, že člověk naříká.

Бувши у такому стані, людина весь час сумнівається, ставить запитання, часто поринає в роздуми, хнюпиться, кається у своїх вчинках і тяжко зітхає. Колір її тіла змінюється, в роті шерхне.

Naříkající člověk se začne dotazovat, být zamyšlený, uplakaný, lítostivý a těžce dýchat. Jeho tělesná barva se změní a vyschne mu v ústech.

Один похилого віку відданий Крішни звертається до Нього так: «Любий Крішно, Ти, хто вбив демона Аґгу! Я вже старий і немічний. Мова моя нерозбірлива, голос тремтить, розум потьмарився, а пам’ять геть притерлася і чимдалі частіше зраджує мене. А Ти, мій любий Господи, ясний, наче місячне проміння, і єдине, за чим я справді шкодую, це те, що не мав потягу до цього Твого яскравого сяйва і тому не зробив ніякого поступу в свідомості Крішни». Це — приклад туги, яка виникає через нездатність досягнути бажаного.

Jeden starší Kršnův oddaný Ho oslovil: „Můj drahý Kršno, ó hubiteli démona Aghy, mé tělo je nyní stářím churavé. Nemluvím příliš plynně, hlas se mi chvěje, má mysl není silná a často zapomínám. Můj drahý Pane, ty jsi však jako měsíční svit a jediné, co mne skutečně rmoutí, je, že nemám dostatečnou touhu ochutnat Tvoji příjemnou zář a nepokročil jsem proto ve vědomí Kršny.“ Je to případ nářku z neschopnosti dosáhnout vytouženého cíle.

Один відданий сказав: «Сьогодні вночі мені наснилося, буцім я збирав у садочку всілякі квіти на ґірлянду для Крішни. Але раптово мені, нещасливому, сон перервався, і я так і не досяг бажаної цілі!» Ці слова — приклад туги, що виникла через невиконання своїх обов’язків.

Jeden oddaný řekl: „Dnešní noci jsem snil o tom, jak trhám v zahradě různé květiny a zamýšlím udělat Kršnovi girlandu. Jsem ale nešťastný — můj sen znenadání skončil a já jsem nemohl dosáhnout svého vytouženého výsledku!“ Tento citát je příkladem nářku plynoucího z nesplnění vlastních povinností.

Нанда Махараджа, побачивши, в яке скрутне становище потрапив його годованець Крішна на жертовній арені Камси, вигукнув: «Що я за нещасний батько? Чому було мені не замкнути Його вдома, в покої? Ой леле! Я сам привіз Його до Матгури — і ось бачу, яка небезпека стоїть перед Ним у подобі велетенського слона Кувалаї. Здається, ніби нині на місяць Крішни найшла тінь Землі». Це — приклад скорботи, що виникає через зрадливість долі.

Když Nanda Mahárádža uviděl svého nevlastního syna Kršnu v rozpacích při Kansově oběti, řekl: „Jsem nešťastný, že jsem nedržel svého syna zavřeného v pokoji. Naneštěstí jsem Ho přivezl do Mathury a nyní vidím, že se musí vypořádat s ohromným slonem jménem Kuvalaja. Je to jako by Měsíc Kršny zatemnil stín Země.“ To je příklad nářku způsobeného nepříznivými podmínkami.

У Десятій пісні «Шрімад-Бгаґаватам» (14.9) Брахма каже: «Любий Боже! Ти — безмежний, одвічний Бог-Особа, Наддуша Усесвіту, і маєш у Своїй волі найдосконаліші енерґії, що творять ілюзію, я ж якщо в чому і не знаю меж, то це в зухвальстві: зваж лишень — я хотів перевершити Тебе, вважаючи себе достатньо могутнім, і думав, що можу обійтися без Тебе! Як я пишався тою незначною силою! Але як іскра з вогню не може заподіяти ніякої шкоди самому вогню, так і моя незначна здатність творити ілюзію наразилась на цілковиту поразку, коли я протиставив її Твоїй незрівнянно могутнішій ілюзотворчій енерґії. Я відчуваю себе нічого не вартим нікчемою». Це твердження Брахми є прикладом скорботи, що їй причиною скоєна образа.

V desátém zpěvu, čtrnácté kapitole, 9. verši ve Šrímad Bhágavatamu říká Brahmá: „Můj drahý Pane, podívej se na mou zpupnost! Jsi neomezený, jsi původní Osobnost Božství a Nadduše. Vládneš nejdokonalejším iluzorním energiím! Jen pohleď na mou zpupnost! Chtěl jsem Tě předčít svou vlastní silou a na své mizivé schopnosti jsem byl velice pyšný. Stejně tak jako pouhá jiskra z ohně nemůže ohni nijak uškodit, ani má iluzorní síla neměla žádný účinek, když soupeřila s Tvou vyšší iluzorní silou. Teď vidím, že jsem nanejvýš nedůležitý, a myslím, že jsem ta nejzbytečnější bytost.“ To je příklad nářku způsobeného dopuštěním se přestupku.

Покірливість

Pokora

Відчуття власної слабкости, що йому причиною горе, страх чи вчинені проти інших образи, називають покірливістю. За такого приниженого стану людина інколи стає балакучою, дріб’язковою, розум її робиться нечистий, вона втрачає спокій і стає бездіяльною.

Pocit slabosti způsobený utrpením, strachem nebo přestupky se nazývá pokora. V pokorném rozpoložení začne být člověk hovorný, malého srdce, nečisté mysli, plný úzkosti a nečinný.

У Десятій пісні «Шрімад-Бгаґаватам» (51.57) наведено дальші слова царя Мучукунди: «Любий Господи! Через мої колишні лихі вчинки горе ходить назирці за мною. Мене повсякчас мучають різноманітні бажання, але ніякі матеріальні втіхи не вгамовують тої муки. Але тепер з Твоєї ласки мені вдалося віднайти спокій у захистку Твоїх лотосових стіп, що вічно вільні від тіні скорбот, страху та смерти. О верховний заступнику, о верховна душе, о найвищий повелителю, молю, обороняй мене і далі, бо становище моє поправді жалюгідне!» Ці слова Мучукунди є виявом стану покірливости, що виникає внаслідку жорстоких страждань у матеріальному світі.

V desátém zpěvu, padesáté první kapitole, 57. verši Šrímad Bhágavatamu říká král Mučukunda: „Můj drahý Pane, věčně se trápím za své špatné činy v minulosti. Neustále trpím kvůli svým hmotným touhám, ale hmotné požitky přesto mé smysly nikdy neuspokojí. Díky Tobě se teď však nacházím v mírumilovném rozpoložení, neboť jsem se odevzdal Tvým lotosovým nohám, kde není nářek, strach a smrt. Ó nejvyšší ochránče, nejvyšší duše! Ó nejvyšší vládče! Ochraň mě prosím. Jsem ve velikých rozpacích.“ Mučukundův citát je příkladem pokory pramenící z velice nepříjemných podmínek hmotného bytí.

Коли Ашваттгама випустив в Уттару брахмастру, та перелякалася, що може загинути її дитина, Махараджа Парікшіт, яку вона тоді носила під серцем. Не зволікаючи, вона віддалася на милість Крішни. Уттара мовила: «Любий Господи, благаю, врятуй моє дитя! А вже мені самій загинути від Ашваттгаминої брахмастри не страшно». Це — приклад покірливости, причиною якої є страх.

Když Uttaru zasáhla brahmástra Ašvatthámy, začala se bát, že ztratí své dítě — Mahárádžu Paríkšita, který byl v jejím lůně. Okamžitě se odevzdala Kršnovi a řekla: „Můj drahý Pane, zachraň laskavě mé dítě! Nevadí mi, zabije-li Ašvatthámova brahmástra mě.“ To je případ pokory způsobené strachem.

У Десятій пісні «Шрімад-Бгаґаватам» (14.10) Господь Брахма каже: «О нехибимий! Народившись від ґуни страсти, я гордо ніс себе, бо мав себе за творця цього матеріального світу. Ця моя оманна гординя була наче та непроглядна пітьма, що огорнула мене цілого, і в цій пітьмі я геть засліп і став вважати, що можу змагатися з Тобою, Верховним Богом-Особою. Але, любий Боже, знай, що хоча мене й вважають за творця цього всесвіту, насправді я — Твій вічний слуга. Тому прошу, зі Свого вічного співчуття прости мене». Ці слова Брахми є іншим прикладом покірливости, що виникає внаслідок усвідомлення негідности свого вчинку.

V desátém zpěvu, čtrnácté kapitole, 10. verši Šrímad Bhágavatamu Brahmá říká: „Ó neomylný! Narodil jsem se v kvalitě vášně, a proto jsem zpyšněl z toho, že jsem stvořitelem hmotného světa. Má falešná pýcha byla jako temnota, ve které jsem oslepl. Ve své zaslepenosti jsem soupeřil s Tebou, s Nejvyšší Osobností Božství. Můj drahý Pane, přestože jsem stvořitelem vesmíru, jsem Tvůj věčný služebník. Měj se mnou proto prosím vždy soucit a odpusť mi.“ To je další případ pokory, pramenící z toho, že se Brahmá dopustil přestupku.

Подеколи причиною покірливости стає сором’язливість. Наприклад, якось, коли ґопі купалися в річці, Крішна позабирав усе їхнє вбрання, і ґопі гуртом почали благати Крішну не знущатись так над ними. Вони звернулися до Нього з такою мовою: «Любий Крішно, ми знаємо, що Ти — син Нанди Махараджі й улюбленець усієї Вріндавани. Ми теж дуже любимо Тебе. То навіщо Ти робиш нам таку прикрість? Прохаємо, поверни нам одежу. Подивись лишень, як ми всі тремтимо від холоду!» Така покірливість виникла внаслідку їхньої сором’язливости: адже вони стояли перед Крішною голі.

Někdy přijde pokora z ostychu. Když například Kršna ukradl šaty gópím, které se koupaly v řece, prosily Ho všechny, aby na nich nepáchal takové bezpráví. Gópí Ho oslovily: „Drahý Kršno, víme, že jsi synem Nandy Mahárádži a že jsi nejmilovanější z celé Vrndávany, a i my Tě máme velice rády! Proč nám však způsobuješ takové nepříjemnosti? Vrať nám laskavě naše šaty. Podívej, jak se třeseme a jak je nám zima!“ Tuto pokoru způsoboval stud, že byly nahé před Kršnou.

Відчуття провини

Pocit viny

Коли людина ганить себе за якийсь негідний вчинок, кажуть, що вона відчуває свою провину.

When a person blames himself for committing an inappropriate action, his feeling is called guilt.

Якось Радгарані готувала квасне молоко для Крішни. Обнизані самоцвітами браслети на Її руках оберталися навколо її зап’ясть, а Сама Вона виспівувала святе ім’я Крішни, аж раптом подумала: «Я оце наспівую Собі святе ім’я Крішни, а що буде, як мої старші — свекруха і зовиця — почують Мій спів?» На цю думку серце Радгарані похололо. Це — приклад відчуття провини внаслідок відданости Крішні.

Šrímatí Rádhárání jednoho dne stloukala pro Kršnu smetanu. Náramky na Jejích rukou se při tom točily a zpívala svaté jméno Kršny. Znenadání si pomyslela: „Zpívám svaté jméno Kršny a Moji nadřízení — Má tchyně a Má švagrová — Mě mohou slyšet!“ Při těchto myšlenkách přišla na Rádhárání velká úzkost. Je to případ pocitu viny z oddanosti ke Kršnovi.

Колись прекрасноока Шріматі Радгарані пішла до лісу збирати квіти на ґірлянду для Крішни. Збираючи квіти, вона раптом зжахнулась, що хтось може помітити Її, і тоді Її огорнули втома і слабкість. У цьому випадку почуття провини було викликане працею для Крішни.

Šrímatí Rádhárání s nádhernýma očima šla jednoho dne do lesa natrhat nějaké květiny a připravit pro Kršnu girlandu. Když sbírala květy, začala se bát, že Ji někdo může vidět, a pocítila trochu únavu a slabost. To je případ pocitu viny způsobeného prací pro Kršnu.

У книзі «Раса-судгакара» є місце, де сказано, що Радгарані, пробувши ніч з Крішною, відчула таку слабкість, що не здужала підвестися з ложа. Коли Крішна взяв Її руку, щоб допомогти Їй піднятися, Радгарані охопило почуття провини за те, що Вона була з Ним уночі.

V Rasa-sudhákaře je pasáž, kde se říká, že když Rádhárání strávila noc s Kršnou, zeslábla tak, že nebyla schopna vstát z postele. Když Ji Kršna uchopil za ruku, aby Jí pomohl, Rádhárání se cítila vinná, že s Ním strávila noc.

Втома

Únava

Людина відчуває втому, коли вона подолала велику відстань, коли багато танцювала, а також після статевих зносин. Виявами такої втоми є запаморочення, потіння і позіхання. Ще людина, яка відчуває втому, часто дихає, і їй важко рухати кінцівками.

Člověk cítí únavu po dlouhé cestě pěšky, po tanci a po sexuální činnosti. Tento druh únavy provázejí závratě, pocení, nečinnost údů, zívání a těžké dýchání.

Якось Крішна повівся з Яшодою негаразд, і та почала ганятися за Ним по подвір’ї. За якийсь час вона дуже втомилася і спітніла, а вузол волосся на її голові розсипався. Це — приклад утоми через надмірні зусилля.

Jašódá jednoho dne honila Kršnu po dvorku, protože se dopustil přestupku. Po chvíli se velice unavila, potila se a vlasy se jí rozpustily. To je případ únavy, kterou způsobilo příliš mnoho práce.

Під час свят пастушки, друзі Крішни, а також Баларама звичайно танцювали всі разом. Під час танцю ґірлянди на їхніх шиях розгойдувалися, а на тілах хлопчиків вирошувався піт так, що від екстатичного танцю все тіло робилося мокре. Це — приклад утоми від танцю.

Všichni Kršnovi přátelé-pasáčci někdy i s Balarámou tančili při různých obřadech. Na krku se jim houpaly girlandy a začali se potit. Z extatického tance jim zvlhla celá těla. To je případ únavy způsobené tancem.

У Десятій пісні «Шрімад-Бгаґаватам» (33.20) сказано, що після любовних утіх з Крішною — танців, обіймів та поцілунків— ґопі часами відчувати сильну втому, і тоді Крішна зі Своєї безпричинної ласки та співчуття до них Своїми лотосовими руками стирав піт з їхніх щік. Це — приклад втоми, що викликана участю в танці раса.

V desátém zpěvu, třicáté třetí kapitole, 20. verši Šrímad Bhágavatamu se říká, že gópí se po milostných pletkách s Kršnou a po tančení, objímání a líbání někdy cítily velice unavené a Kršna jim ze své bezpříčinné milosti hladil svýma lotosovýma rukama tváře. To je případ únavy způsobené námahou při tanci rāsa.

INTOXICATION

Omámení

Від уживання міцних напоїв або надміру хтивости людина стає зухвалою і виповнюється оманної пихи, її голос грубшає, очі запухають, а тіло набуває червонуватого відтінку. В книзі «Лаліта-мадгава» описано, як колись Господь Баладева сп’янів від надміру меду і почав промовляти до мурашок: «Гей, мурашині царі, чого це ви поховались по норах?» Ще Він звернувся до царя небес: «Царю Індро! Ти — забавка в руках Шачі! Чого ти регочешся? Я ладен розтрощити увесь світ і знаю, що Крішна не гніватиметься на Мене, якщо Я зроблю це».*Далі Баларама звернувся до Крішни: «Любий Крішно, скажи хутчіш, чому весь світ гойдається, а місяць так видовжився! А ви, Ядави, чого це ви смієтеся з Мене? Будь ласка, дайте Мені ще медового напою з нектару квітів кадамби!» Шріла Рупа Ґосвамі молиться: хай Господь Баларама, поки промовляє так, наче Він напідпитку, буде задоволений з усіх нас.

Když člověk začne být domýšlivý a pyšný z pití omamných nápojů nebo z velkého chtíče, začne mu selhávat hlas, oči mu otečou a na těle se objeví příznaky zrudnutí. V Lalita-mádhavě je napsáno, že Šrí Balaráma omámený pitím přílišného množství medu začal jednou oslovovat mravence: „Ó králové mravenců! Proč se schováváte v dírách?“ Oslovil tehdy také krále nebes: „Ó králi Indro! Hračko v rukách Sačí! Proč se směješ? Jsem teď připraven zničit celý vesmír a vím, že se na Mě Kršna hněvat nebude.“* Pak oslovil Kršnu: „Můj drahý Kršno, řekni Mi okamžitě, proč se celý svět třese a proč se měsíc protáhl! Ó vy členové Jaduovské dynastie, proč se Mi smějete? Vraťte Mi prosím Mé nápoje vyrobené z medu květu kadamba!“ Šríla Rúpa Gósvámí se modlí k Pánu Balarámovi, aby byl s námi všemi potěšen, když mluví jako opilý.

* Баладева (або Баларама) — це старший брат Крішни. Він є безпосереднім поширенням Самого Бога, і тому, пояснено у «Шрімад-Бгаґаватам», Його слід вважати за втілення Бога.

* Baladéva neboli Balaráma je Kršnův starší bratr. Je expanzí Osobnosti Božství, a proto je považován za inkarnaci Boha, jak je vysvětleno ve Šrímad Bhágavatamu.

Сп’янівши, Баларама відчув втому і ліг спочити. Здебільшого піднесені особистості, коли сп’яніють, просто лягають спати, особи посередні у стані сп’яніння співають і сміються, а люди ниці починають лаятися або ще плакати. Отож сп’яніння виявляється по-різному: все залежить від віку та способу мислення. Не бачивши потреби обговорювати цей предмет далі, Шріла Рупа Ґосвамі у подробиці не вдається.

Opilý Balaráma se cítil unaven a ulehl ke spánku. Když se vznešené osobnosti cítí omámené, obvykle ulehnou, zatímco obyčejní lidé se v opilosti smějí a zpívají a nízcí lidé používají vulgárního jazyka a někdy křičí. Omámení se projeví různě podle věku a mentality. Šríla Rúpa Gósvámí již v dalších podobných popisech nepokračuje, protože nejsou zapotřebí.

Ознаки сп’яніння певного разу виявила і Шрі Радгарані, коли якось побачила Крішну. Вона то починала сновигати взад-вперед, то сміялася, то затуляла Своє обличчя, то промовляла щось беззмістовне чи благала про щось Своїх подруг-ґопі. Спостерігаючи поведінку Радгарані, ґопі перемовлялися між собою: «Лишень подивіться, як сп’яніла Радгарані, просто побачивши перед Собою Крішну ! » Це — приклад екстатичної любови у стані сп’яніння.

Dále je uveden popis příznaků omámení u Šrímatí Rádhárání, když spatřila Kršnu. Někdy chodila sem a tam, někdy se smála, někdy si zakrývala obličej, někdy mluvila aniž to dávalo nějaký smysl, a někdy se modlila ke svým společnicím gópím. Když gópí na Rádhárání tyto příznaky uviděly, začaly si mezi sebou říkat: „Rádhárání je omámená z toho, že viděla Kršnu!“ To je případ extatické lásky v omámení.

Гордість

Pýcha

Екстатична любов може виражатися через гордощі — якщо особа дуже багата, винятково вродлива, має першокласне помешкання або досягнула піднесеної мети. Гордим називають також того, кому байдуже про зневажливе ставлення до нього інших.

Pýcha se může v extatické lásce projevit následkem přílišného bohatství, vytříbené krásy, přepychového sídla nebo dosažení vysněného cíle. Člověk se také považuje za pyšného tehdy, když se nestará o to, že ho ostatní zavrhují.

Білваманґала Тгакура казав: «Мій любий Крішно, Ти покидаєш мене, стараючись силою вивільнитися з моїх обіймів, але Твоя сила справить на мене враження лише якщо Тобі вдасться вирватися з мого серця». Це — приклад почуття гордости в екстатичній любові до Крішни.

Bilvamangala Thákura řekl: „Můj drahý Kršno, opouštíš mě a silou se dostáváš z mých pout. Tvá síla na mě však zapůsobí jedině tehdy, budeš-li schopen odejít i z mého srdce.“ To je příklad pocitu pýchy v extatické lásce ke Kršnovi.

Якось, коли під час танцю раса Радгарані десь зникла і Крішна хотів іти шукати Її, одна з близьких подруг Радгарані, звертаючись до Крішни, мовила: «Любий Крішно, задля служіння Шрі Радгарані Ти готовий на все, і зараз навіть покидаєш решту ґопі і йдеш Її шукати. То дозволь запитати, якого ставлення до Себе за це Ти ждеш від Неї?» Це — приклад почуття гордости внаслідок виняткової вроди.

Během tance rāsa, když Rádhárání odešla a Kršna se Ji vydal hledat, Ho jedna drahá přítelkyně Rádhárání oslovila: „Můj drahý Kršno, velice ses věnoval naší Rádhárání a nyní jsi opustil všechny ostatní gópí, abys Ji hledal. Dovol mi se Tě zeptat, jak chceš, aby se k Tobě chovala?“ To je případ pocitu pýchy na ojedinělou krásu.

Іноді, коли в Радгарані прокидалася гордість, Вона казала: «Хлопчики-пастушки роблять для Крішни чудові квіткові ґірлянди, а однаково, коли дарую Йому ґірлянду Я, Він застигає приголомшений, а потім бере її і притискає до серця».

Rádhárání v sobě někdy cítila pýchu a řekla: „Ačkoliv pasáčci dělají pro Kršnu pěkné květinové girlandy, když Mu předložím girlandu Já, strne v údivu, okamžitě ji přijme a položí si ji na srdce.“

Щось подібне каже у Десятій пісні «Шрімад-Бгаґаватам» (2.33) Господь Брахма: «Любий Мадгусудано! Чистих відданих Твоєї Милости зв’язують з Тобою почуття справжньої екстатичної дружби, і тому жодний ворог їм не страшний. Вони впевнені, що Ти завжди оборониш їх, а тому їм вільно недбало ступати по головах своїх ворогів». Іншими словами, той, хто знайшов притулок біля лотосових стіп Господа, завжди гордий з того, що він здатний подолати своїх ворогів.

Podobně v desátém zpěvu, druhé kapitole, 33. verši Šrímad Bhágavatamu říká Brahmá: „Můj drahý Madhusúdano, Tvoji čistí oddaní skutečně cítí Tvé extatické přátelství a tak je nikdy neporazí nepřátelé. Vědí, že je vždy chráníš, a tak se mohou přenést nad hlavami svých nepřátel bez nejmenších starostí.“ Jinými slovy: kdo se zcela odevzdal lotosovým nohám Pána, je vždy pyšný, že je schopen porazit všechny nepřátele.

Один ткач з Матгури, звертаючись до Крішни, казав: «Любий царю Вріндавани! Твоя безпричинна милість зробила мене таким гордим, що мені вже не потрібна навіть ласка Господа Вайкунтги, якої домагаються численні великі мудреці, занурюючись у глибоку медитацію». Іншими словами, йоґи і великі мудреці заглиблюються в медитацію на Господа Вішну, що живе на планетах Вайкунтгах, а відданий Крішни такий гордий, що вважає їхню медитацію не вартою уваги. Таке почуття гордости виникає внаслідок того, що відданий осягнув найвищу мету життя — Крішну.

Jeden tkadlec v Mathuře oslovil Kršnu následovně: „Můj drahý králi Vrndávany, tolik jsem zpyšněl ze Tvé bezpříčinné milosti, kterou mi dáváš, že ani nepočítám s milostí Pána Vaikunthy, kterou mnozí světci hledají v hluboké meditaci.“ Jinak řečeno, ačkoliv jógíni a velcí světci sedí a meditují o Pánu Višnuovi na Vaikuntě, oddaný Kršny je tak pyšný, že nepovažuje takovou meditaci za příliš hodnotnou. Pocit pýchy způsobuje to, že člověk dosáhl nejvyššího životního cíle — Kršny.

Сумнів

Pochyby

Викравши якось у Крішни усіх телят, корів та Його друзів- пастушків, Господь Брахма вже хотів іти геть, аж раптом його обійняв сумнів щодо свого вчинку, і тоді він почав роззиратися на всі боки своїми вісьмома очима (Господь Брахма має чотири голови і, відповідно, вісім очей). Це — приклад почуття сумніву в екстатичній любові, що постав унаслідку крадіжки.

Když Brahmá ukradl Kršnovi všechna telata, krávy a pasáčky, snažil se odejít pryč. Znenadání však začal o celé své krádeži pochybovat a začal se svýma osmi očima rozhlížet do všech stran. Brahmá má čtyři hlavy, a proto má osm očí. To je příklad pochybností v extatické lásce, které byly způsobené kradením.

Подібно до цього Акрура якось, для того тільки, щоб дарувати задоволення Крішні, викрав С’ямантака-мані, коштовний камінь, який може виробляти золото необмеженою мірою, але згодом розкаявся у тій крадіжці. Це — ще один приклад сумніву в екстатичній любові до Крішни, що постав внаслідок крадіжки.

Podobně Akrúra jen pro potěšení Kršny ukradl syamantaka maṇi, kámen, který může vytvořit neomezené množství zlata, ale později své krádeže litoval. Je to další případ extatické lásky ke Kršnovi v pochybnostech způsobených kradením.

Було таке, що Індра, цар небес, прикликав зливу і залив землю Враджі потоками води. Тоді йому порадили впокоритися лотосовим стопам Крішни. На ту раду вид Індри почорнів від сумніву.

Když král nebes Indra způsobil, že na vradžskou zemi tekly proudy deště, dostal radu, aby se odevzdal lotosovým nohám Kršny. V tom okamžiku Indrův obličej ztemněl pochybnostmi.

Тривога

Obavy

Інколи від видовища блискавки в небі, хижого звіра або від лункого звуку у людини скидається серце і такий психічний стан називають тривогою. В стані тривоги людина шукає притулку в якомусь надійному місці. Буває, що при тому волосся на її тілі настовбурчується, а саме тіло тремтить. Вона припускається помилок у своїх діях, а подеколи її тіло ціпеніє.

Když je člověk rozrušen v srdci při pohledu na blesk na nebi nebo na divoké zvíře nebo při zaslechnutí hřmotného zvuku, říká se, že má obavy. Má-li člověk obavy, snaží se uchýlit k někomu do bezpečí. Mohou mu vstávat vlasy na hlavě, jeho tělo se může třást, někdy se dopouští chyb a někdy ustrne.

У «Пад’явалі» є дальше твердження: «Любі друзі! Думка про те, що Крішна перебуває зараз серед демонів у Матгурі, де править демонічний цар Камса, гнітить моє серце». Це — один з прикладів тривоги в екстатичній любові до Крішни від передчуття небезпеки, що Йому загрожує.

Následující citát je z Padjávalí: „Můj drahý příteli, Kršna žije v Mathuře v démonské společnosti pod nadvládou krále démonů Kansy; způsobuje mi to velké obavy.“ Je to případ obav v extatické lásce, že Kršnovi hrozí nějaké nebezpečí.

Коли Врішасура в подобі бика з’явився у Вріндавані, усі ґопі дуже налякались і в сум’ятті кинулись обнімати дерева тамала*. Це — приклад страху, що викликаний виглядом лютої тварини, коли людина шукає захисту, весь час пам’ятаючи про Крішну в екстатичній любові. Зачувши дзявкіт шакалів у лісі Вріндавани, матір Яшода часами не дозволяла Крішні відійти від неї ані на ступінь: вона боялась, щоб ті не напали на Нього. Це приклад того, як екстатична любов до Крішни виражається через тривогу, що її викликають лункі оглушливі звуки. Такий різновид тривоги дещо відрізняється від звичайного страху. Людина, коли відчуває страх, може принаймні якось думати про майбутнє або минуле, але у стані екстатичної тривоги місця для таких роздумів немає. * Дерево з темною корою, що за кольором нагадує колір тіла Крішни (прим. пер.).

Když se Vršásura objevil ve Vrndávaně jako býk, všechny gópí měly veliký strach. Byly zmatené a začaly objímat stromy tamāla. To je případ strachu způsobeného divokým zvířetem, hledání úkrytu a současného vzpomínání na Kršnu v extatické lásce. Když matka Jašódá zaslechla ve vrndávanském lese řev šakalů, začala být velice opatrná, aby měla Kršnu neustále pod dozorem, neboť měla strach, že mohou Kršnu napadnout. To je případ strachu v extatické lásce ke Kršnovi způsobeného hrozivým zvukem. Tento druh strachu se poněkud liší od skutečného strachu. Když se člověk něčeho bojí, může ještě myslet na minulost a na budoucnost, ale je-li to extatický druh obav, není na takové myšlenky čas.

Сильне хвилювання та вихлюпи емоцій

Citové pohnutí

Причиною сильних вихлюпів емоцій може бути щось дуже любе серцеві, щось надзвичайно огидне, пожежа, сильний вітер, злива, певні природні катаклізми, поява великого слона чи зустріч з ворогом. Коли поштовхом до вихлюпу емоцій є зустріч з тим, хто милий серцеві, людина починає говорити дуже плинко, добираючи приємних слів. Коли причиною хвилювання стає якесь огидне видовище, людина голосно кричить. Коли вона бачить пожежу, це примушує її тікати. Бувають виявлені ще такі ознаки: тілом переходить дрож, людина заплющує очі або плаче. Коли вихлюп емоцій зумовлений сильним вітром, людина щодуху біжить і при тому тре собі очі. Коли починається злива, людина розкриває парасоль, а тіло її напружується і стає як туго напнута струна. Коли стається якесь несподіване нещастя, людина блідне на лиці, вражена, застигає, а її тіло обіймає дрож. Якщо причиною сильного хвилювання є поява дикого слона, людина відплигує вбік, виявляє різні ознаки страху, інколи при цьому хапливо озирається. Перед обличчям ворога наплив емоцій змушує людину намацувати зброю або намагатися втекти.

Silné pocity způsobuje něco velice drahého, něco velice odporného, oheň, silný vítr, prudký déšť, přírodní pohromy, pohled na velkého slona nebo na nepřítele. Způsobuje-li tyto pocity pohled na něco velice drahého, člověk mluví velmi rychle a užívá laskavá slova. Způsobuje-li vzrušení pohled na něco odporného, pak člověk hlasitě křičí. Způsobuje-li vzrušení pohled na oheň, snaží se utéci. Může se také dostavit třesení těla, zavírání očí a slzení. Způsobuje-li emoce silný vítr, člověk se snaží velice rychle utíkat a mne si oči. Je-li člověk rozrušen deštěm, vezme si deštník a jeho tělo je v napětí. Při vzrušení z nenadálé pohromy ztratí tvář člověka barvu, ustrne údivem a třese se mu tělo. Způsobuje-li jeho neklid zahlédnutí slona, člověk skáče, projevuje různé známky strachu nebo se neustále ohlíží. Způsobuje-li tento pocit přítomnost nepřítele, hledá smrtící zbraň a snaží se uniknout.

Коли матір Яшода бачила свого сина, як Він повертався з лісу Вріндавани, вона починала хвилюватись так сильно, що з її грудей бігло молоко. Це — приклад хвилювання, що його викликає зустріч із предметом любови.

Když se Kršna vrátil z vrndávanského lesa, pro matku Jašódu znamenal pohled na syna tak silné citové pohnutí, že jí z ňader začalo téci mléko. To je případ rozrušení způsobeného pohledem na někoho velice drahého.

У Десятій пісні (23.18) Шукадева Ґосвамі повідомляє царя Парікшіта: «Шановний царю! Дружини брахман мали щиру схильність прославляти Крішну і завжди ждали нагоди побачити Його. Тому щойно вони почули, що Крішна поблизу, їх заполонив непереборний потяг побачити Його, і вони не вагаючись покинули свої домівки». Це — приклад вияву почуттів внаслідку присутности дуже дорогої серцю особи.

V desátém zpěvu, dvacáté třetí kapitole, 18. verši Šrímad Bhágavatamu poučuje Šukadéva Gósvámí krále Paríkšita: „Můj drahý králi, manželky bráhmanů velice poutalo opěvování Kršny a vždy si přály dostat možnost Ho vidět. Když zaslechly, že je Kršna nedaleko, toužily Ho spatřit a okamžitě opustily své domovy.“ To je příklad vzrušení způsobeného přítomností někoho velice drahého.

Коли Крішна убив Путану, відьму-демоницю, і вона повалилася на землю, матір Яшода, застигши від подиву, почала схвильовано вигукувати: «Ой лишенько! Що це, що це?» Побачивши, що її любе маля Крішна бавиться на грудях мертвої демониці, матір Яшода, сполохана, заметалася взад-вперед. Це — приклад хвилювання, викликаного жахливим видовищем.

Když Kršna povalil démonskou čarodějnici Pútanu a zabil ji, matka Jašódá se velice podivovala a začala bědovat: „Co se děje? Co se děje?“ Když uviděla, že Kršna, její drahé dítě, si hraje na hrudi mrtvé démonice, nevěděla, co má dělat, a začala chodit sem a tam. To je případ vzrušení způsobeného pohledem na něco hrůzného.

Коли Крішна вирвав з коренем двоє дерев арджуна і вони з гуркотом повалилися долі, Яшодине серце на цей гуркіт стислось, і вона, вкрай збентежена, просто звела очі догори, не знавши, до чого хапатися. Це — приклад хвилювання, що його причиною став оглушливий звук.

Když Kršna vyvrátil dva ardžunové stromy a Jašódá uslyšela zvuk padajících stromů, přemohlo ji vzrušení a jen upřeně hleděla vzhůru, jelikož byla příliš zmatená a nevěděla, co má dělat. To je případ citového pohnutí po zaslechnutí hřmotného zvuku.

Коли у Вріндавані схопилася лісова пожежа, усі пастухи зійшлися до гурту і в розпачі звернулися до Крішни, благаючи врятувати їх. У цьому випадку причиною вихлюпу емоцій був вогонь.

Když ve Vrndávaně došlo k lesnímu požáru, všichni pastevci se shromáždili a zoufale žádali Kršnu, aby je ochránil. To je případ vzrušení způsobeného ohněm.

Якось демон-смерч на ім’я Трінаварта підхопив Крішну разом з кількома величезними деревами і став їх розкручувати, підносячи високо в небо. Тим часом мати Яшода, ніде не бачачи свого сина, розхвилювалась і забігала скрізь по обійстю. У цьому прикладі до хвилювання спричинився смерч.

Jednou se přihnal démon Trnávarta v podobě větrné smrště a spolu s velice těžkými stromy odnášel Kršnu pryč. V té chvíli neviděla matka Jašódá svého syna a tak ji to rozrušilo, že začala chodit sem a tam. To je příklad pohnutí způsobeného prudkým větrem.

У Десятій пісні «Шрімад-Бгаґаватам» (25.11) розказується про те, як Індра наслав на Вріндавану страшенний проливень. Коровам і пастушкам було холодно під поривами пронизливого вітру, і тому вони збились докупи і всі гуртом тулилися до Крішни, шукаючи порятунку біля Його лотосових стіп. Це — приклад хвилювання, причиною якого була сильна злива.

V desátém zpěvu, dvacáté páté kapitole, 11. verši Šrímad Bhágavatamu je popis toho, jak Indra spustil prudké přívaly deště na Vrndávanu. Všechny krávy a pastevce tak sužoval vítr a zima, že se všichni sešli, aby se uchýlili k lotosovým nohám Kršny. To je příklad rozrušení prudkým deštěm.

Колись, як Крішна був у лісі Вріндавани, почався сильний град, і дорослі наказали Йому: «Крішно, стій і не руш з місця! Дорослі пастухи, що набагато досвідченіші й сильніші проти Тебе, і ті не наважуються бодай поворухнутися, а Ти — просто мале хлоп’я. То стій і не рухайся!» У цьому випадку причиною хвилювання був сильний град.

Když byl Kršna ve vrndávanském lese, strhlo se prudké krupobití a starší lidé Mu nakázali: „Kršno, teď se nehýbej! Dokonce ani lidé silnější a starší než jsi Ty, se nemohou pohnout a Ty jsi jenom malý chlapec. Prosíme, zůstaň stát!“ To je příklad vzrušení způsobeného prudkým krupobitím.

Коли Крішна карав Калію в затруєних водах Ямуни, матір Яшода голосно тужила: «Ой лишенько! Земля ніби двигтить, а небо наче проливає сльози! Чи це землетрус? Мій синок зник в отруєних водах Ямуни. Що мені тепер робити?» Це — приклад хвилювання, викликаного стихійним лихом.

Když Kršna trestal Káliju v otrávené vodě Jamuny, matka Jašódá začala vzrušeně mluvit: „Ó pohleďte, zdá se, že se třese zem! Vypadá to jako zemětřesení a po obloze létají kapky sem a tam! Můj drahý syn skočil do otrávené vody Jamuny. Co mám teď dělat?“ To je případ vzrušení pramenícího z přírodní katastrofy.

На арені Камси, коли на Крішну напали величезні слони, усі присутні жінки почали благати Його: «Любий хлопчику, просимо, негайно тікай звідси! Хіба Ти не бачиш цих слонів-велетнів, що ось-ось розтопчуть Тебе? Ти так довірливо дивишся на них, а нам від того холоне серце!» Крішна тоді сказав матері Яшоді: «Люба матінко, хай тебе не турбують ці слони та коні, що насуваються на нас, здіймаючи пил, який засліплює очі цих лотосооких паній. З’явися переді Мною хай би й демон Кеші, сила Моїх рук забезпечить перемогу. Годі хвилюватися, мамо!»

Když při Kansově oběti napadli Kršnu velcí sloni, všechny přítomné ženy Ho oslovily: „Můj drahý chlapče — prosím, okamžitě uteč! Uteč, prosím! Nevidíš, jak sem jdou velcí sloni, aby Tě napadli? Tvůj nevinný pohled na ně pro nás znamená příliš velké vzrušení!“ Kršna pak řekl matce Jašódě: „Má drahá matko, nenech se rozrušit tím, že sem přicházejí sloni a koně, že víří prach a způsobují slepotu ženám s lotosovýma očima. Ať ke Mně přijde třeba i démon Kéší. Mé ruce stačí k vítězství. Tak se prosím neboj.“

У «Лаліта-мадгаві» одна подруга каже матері Яшоді: «Справді дивно, що коли демон Шанкгачуда, величезний і міцний, наче велика гора, напав на твого прекрасного, як Купідон, сина, у Вріндавані не трапилось нікого, щоб оборонити Його. А однак цей демон зажив смерти від рук твого маленького сина. Мабуть що Йому вдалося вив’язатися з лиха завдяки суворим аскезам і покутам, що їх ти здійснювала за минулих життів!»

V Lalita-mádhavě říká přítelkyně matce Jašódě: „Jak podivuhodné; když démon Šankhačúda — ohromný a silný jako hora — napadl tvého překrásného syna, nebyl ve Vrndávaně nikdo, kdo by Mu pomohl. Tvůj malý syn však přesto démona zabil. Zdá se, že tvé pokání a odříkání z minulých životů způsobilo, že byl zachráněn.“

У тій самій «Лаліта-мадгаві» розказано, як Крішна викрав Рукміні з церемонії її одруження. Серед присутніх царевичів здійнявся гомін; вони запально казали один одному: «З нами наші слони, коні, колісниці, луки, стріли й мечі — то чого нам боятися Крішни? Нападімо на Нього! Та хто Він такий? Він — хтивий підпасок та й годі. Хіба ж ми дозволимо Йому викрасти так царівну?! Гуртом на Нього!» У цьому випадку причиною хвилювання є присутність ворога.

V Lalita-mádhavě je také popis, jak Kršna unesl Rukminí na jejím královském svatebním obřadu. V té době začali všichni přítomní princové mezi sebou mluvit: „Máme slony, koně, vozy, luky, šípy, meče — tak proč bychom se měli bát Kršny? Na Něj! Je to pouze chtivý pastevec! Nemůže takto unést princeznu! Všichni na Něj!“ To je příklad vzrušení způsobeného přítomností nepřátel.

Вищенаведені приклади Шріла Рупа Ґосвамі використовує, щоб довести, що у стосунках з Крішною не може бути й мови про імперсоналізм. Взаємини з Крішною передбачають усі форми міжособистісних стосунків.

Šríla Rúpa Gósvámí se snaží na výše uvedených příkladech dokázat, že ve vztahu ke Kršnovi nepřipadá v úvahu impersonalismus. Vztah ke Kršnovi zahrnuje všechny osobní činnosti.

Безумство

Šílenství

Шріла Білваманґала Тгакура молиться: «Нехай Шріматі Радгарані Своєю цілковитою відданістю Крішні очистить весь світ. Зі Своєї екстатичної любови до Нього Вона часом діє так, наче в Неї щось негаразд з головою, наприклад намагається збивати юґурт у порожньому глечикові. А Крішна дивиться на Радгарані, і, зачарований, береться замість корови доїти бика». Це — лише окремі приклади безумства чи божевілля, пов’язаного з любовними стосунками Радги й Крішни. В «Шрімад- Бгаґаватам» сказано, що, коли Крішна плигнув у затруєні води Ямуни, Шріматі Яшода-деві наче стратилась розуму. Замість іти шукати протиотруйні трави, вона почала звертатися до дерев, наче то були заклиначі змій. З молитовно складеними руками вона вклонялася деревам і запитувала їх: «Якою травою можна врятувати Крішну від смерти від отруєної води?» Це — приклад безумства, причиною якого є велика небезпека.

Šríla Bilvamangala Thákura se ve své knize modlí následovně: „Nechť Šrímatí Rádhárání očistí celý svět, protože se zcela odevzdala Kršnovi. Ze své extatické lásky k Němu někdy jednala jako pomatená a snažila se stloukat jogurt, třebaže v nádobě žádný jogurt neměla. Když to Kršna uviděl, Rádhárání Ho tak okouzlila, že začal dojit býka místo krávy.“ To jsou některé příklady duševní nenormálnosti neboli šílenství ve spojení s milostnými záležitostmi Rádhy a Kršny. Ve Šrímad Bhágavatamu se říká, že když se Kršna ponořil do otrávených vod řeky Jamuny, Šrímatí Jašódá déví se zbláznila. Místo aby hledala léčivé rostliny, začala mluvit ke stromům, jako by to byli zaklínači hadů. Se sepjatýma rukama se klaněla stromům a žádala je: „Jaká léčivá bylina může zachránit Kršnu před otravou z jedovaté vody?“ To je příklad nenormálnosti způsobené velkým nebezpečím.

У Десятій пісні «Шрімад-Бгаґаватам» (30.4), де описано, як відданого охоплює безумство внаслідку екстатичної любови, йдеться за ґопі, що розшукували Крішну в лісах Вріндавани. Ґопі голосно співали про славетні діяння Крішни і так блукали лісами, шукаючи Його. Вони знали, що Крішна не прив’язаний до певного місця, Він — усепроникаючий, Він — у небі, у воді, в повітрі, Він — Наддуша в серці кожного. Тому ґопі звертались до всіх дерев та рослин, розпитуючись у них, чи не бачили вони, бува, Верховного Бога-Особу. Це — приклад екстатичного безумства, яке охоплює відданих.

Desátý zpěv Šrímad Bhágavatamu, 4. verš třinácté kapitoly, popisuje, jak může oddaný z extatické lásky zešílet na příkladu, kdy gópí hledají Kršnu ve vrndávanském lese. Gópí hlasitě zpívaly o Kršnově slávě a jak Ho hledaly, toulaly se z jednoho lesa do druhého. Věděly, že Kršna není na jednom určitém místě; že je všepronikající. Je na obloze, ve vodě, ve vzduchu a je také Nadduší v srdcích všech. Gópí se tudíž začaly ptát všech stromů a rostlin na Nejvyšší Osobnost Božství. To je příklad extatického šílenství oddaných.

Так само існують і інші вияви «хворобливих» станів, що їм причиною екстатична любов. Вчені мудреці віддають належне цим станам, зараховуючи їх до категорії махабгави. Друга назва цьому надзвичайно піднесеному станові — дівйонмада, трансцендентне безумство.

Existují také příznaky nemoci způsobené extatickou láskou. Vzdělaní učenci prohlašují, že se jedná o stav mahābhāva. Tomuto velice vznešenému postavení se také někdy říká divyonmāda neboli transcendentální šílenství.

Забуття

Zapomnětlivost

Коли Крішна покинув Вріндавану і оселився в Матгурі, Шріматі Радгарані послала Йому звістку, що Його матір, цариця Враджі, так тяжко переживає розлуку з Ним, що на її вустах збирається піна, наче на березі океану. Подеколи, переказувала Радгарані, Яшода здіймає руки, наче то океанські хвилі, й від гострого болю розлуки з криками качається по землі, а часами замовкає і заспокоюється, наче море в штиль. Ці ознаки переживань у розлуці з Крішною мають назву апасмара, чи забуття. Виявом цих ознак екстатичної любови є забуття, коли людина вже не дає собі звіту в тому, що робить.

V době, kdy byl Kršna pryč z Vrndávany a pobýval v Mathuře, Mu Šrímatí Rádhárání poslala zprávu, že Jeho matka, královna Vradži, cítí od Něho takové odloučení, že jí z úst vychází pěna, stejná jako je pěna na břehu oceánu. Někdy zvedala ruce jako vlny oceánu a ze silného pocitu odloučení se válela po zemi a vydávala křiklavé zvuky. Někdy zase byla zcela klidná jako tiché moře. Těmto příznakům odloučení od Kršny se říká apasmāra neboli zapomnětlivost. Když se tyto příznaky extatické lásky projeví, člověk zcela zapomene na své postavení.

Іншого разу Крішні надіслали звістку про те, що після того, як Він убив Камсу, один з Камсиних друзів, демон, збожеволів. На губах в цього демона виступила піна, він почав несамовито розмахувати руками і качатися по землі. Цей вияв демонічних емоцій питомий для взаємообміну стосунками з Крішною у расі жаху й відрази. Існує п’ять головних різновидів стосунків з Крішною, і їх називають прямими, а також сім інших, їх називають непрямими. Демон, за якого йшлося, не міг не перебувати з Крішною принаймні в якихось стосунках, і свідоцтвом на силу цього є те, що він виявив певні трансцендентні ознаки після того, як почув, що Крішна щойно вбив Камсу. Шріла Рупа Ґосвамі зауважує тут, що ознаки такого роду також заховують у собі певну трансцендентну велич.

Jednou Kršna dostal další zprávu, že když zabil Kansu, jeden z Kansových démonských přátel se pomátl na rozumu. Měl pěnu u pusy, mával pažemi a válel se po zemi. Tento démonský projev ve vztahu s Kršnou spadá do nálady, která se nazývá hrůza. Tato nálada neboli chuť je jedním z nepřímých vztahů s Kršnou. Prvních pět vztahů je přímých a ostatních sedm je nepřímých. Démon musel mít ke Kršnovi nějaký vztah, protože jakmile uslyšel, že Kršna již zabil Kansu, objevily se u něho tyto příznaky. Šríla Rúpa Gósvámí poznamenává, že i tyto příznaky mají určitou transcendentální vznešenost.

Хвороба

Nemoc

Коли Крішна покинув Вріндавану і жив у Матгурі, хтось з друзів повідомив Його: «Любий Крішно! Знай, що жителі Вріндавани через розлуку з Тобою дуже страждають, від чого здається, що вони всі захворіли. Їх лихоманить, їхні рухи безладні. Вони просто лежать долі і зітхають».

Když Kršna odešel z Vrndávany do Mathury, jeden Jeho přítel Ho informoval: „Drahý Kršno, kvůli odloučení od Tebe jsou obyvatelé Vradži tak sklíčení, že vypadají jako nemocní. Jejich těla jsou horečnatá a nemohou se náležitě pohybovat. Leží na zemi a těžce dýchají.“

У Десятій пісні «Шрімад-Бгаґаватам» (12.44) Махараджа Парікшіт запитує щодо Господа Ананти. Вислухавши це запитання, Шрі Шукадева Ґосвамі почав виявляти ознаки повного знесилення. Однак він зумів опанувати себе і слабким голосом відповів на запитання царя Парікшіта. Цей стан знемоги описаний як свого роду лихоманка, яку викликає екстатичне блаженство.

V desátém zpěvu, dvanácté kapitole, 44. verši Šrímad Bhágavatamu se Maharádža Paríkšit ptá na Šrí Anantu a když Šukadéva Gósvámí otázku zaslechl, začal omdlívat. Přesto se však ovládl a na otázku krále Paríkšita milým hlasem odpověděl. Takové omdlévání je horečnatým stavem pramenícím z extatické radosti.

У «Шрімад-Бгаґаватам» є ще інший уривок, який оповідає про зустріч дівчат Враджі з Крішною у священному місці Курукшетра, і зустріч ця відбулася через багато років після їхніх дитячих розваг. Під час тої зустрічі з Крішною на Курукшетрі ґопі, коли почалося сонячне затемнення, заціпеніли. Вони не дихали, їхні очі не змигували, уся інша діяльність їхніх тіл теж припинилася; вони стояли перед Крішною нерухомі, наче статуї. Це — інший приклад хворобливого стану, що виникає внаслідок надміру трансцендентного блаженства.

Ve Šrímad Bhágavatamu je další pasáž, která popisuje setkání dívek z Vradži s Kršnou na posvátném místě Kurukšétra mnoho let po jejich dětských zábavách. Když se setkali na posvátném místě, jakmile nastalo zatmění slunce, všechny gópí ustrnuly. Dýchání, mrkání očí a všechny podobné činnosti se jim zastavily a stály před Kršnou jako sochy. To je další příklad chorobného stavu následkem překypující transcendentální radosti.