Skip to main content

РОЗДІЛ ДРУГИЙ

Kapitola druhá

Початкові ступені бгакті

Počáteční stupně oddanosti

У «Бгакті-расамріта-сіндгу» Шріла Рупа Ґосвамі описує дальші три категорії відданого служіння: практичне віддане служіння, віддане служіння, супроводжуване екстазом, і віддане служіння у чистій любові до Бога. Кожну з цих категорій можна ще пошарувати на підкатегорії. Взагалі вважають, що практичне віддане служіння виконують у двох різних настроях, віддане служіння, супроводжуване екстазом, — у чотирьох, а віддане служіння у чистій любові до Бога — в шести. Ці настрої Шріла Рупа Ґосвамі пояснює далі.

Šríla Rúpa Gósvámí popisuje v Bhakti-rasámrta-sindhu tři kategorie oddané služby, a to oddanou službu v praxi, oddanou službu v extázi a oddanou službu s čistou láskou k Bohu. Každá skupina má mnoho pododdělení. Obecně chápeme, že v kategorii oddané služby v praxi existují dvě různé vlastnosti, oddaná služba v extázi má čtyři vlastnosti a oddaná služba s čistou láskou k Bohu má šest vlastností. Šríla Rúpa Gósvámí je vysvětlí později.

Продовжуючи, він висуває дальше положення: кожну особу, що здатна прийняти свідомість Крішни, тобто виконувати віддане служіння, можна віднести до якоїсь з груп відповідно до її уподобань у відданому служінні. Рупа Ґосвамі каже, що віддане служіння — це процес, який не переривається, триваючи з попереднього життя. Не можна почати відданого служіння, до того не бувши якось з ним пов’язаним. Приміром, у цьому житті я зробив певний поступ у відданому служінні. І хоча я виконував служіння не найдосконаліше, жодний з набутків не буде втрачений. Свій дальший поступ у відданому служінні я почну в наступному житті з того самого місця, на якому зупинився у цьому житті. Отак віддане служіння триває, ніколи не перериваючись. Але навіть якщо такої послідовности немає і якщо людину просто випадком зацікавили настанови чистого відданого, її таки можна залучити до служіння, і шлях поступу у відданому служінні завжди відкритий для неї. У будь- якому разі тим, хто з природи має схильність слухати і вивчати «Бгаґавад-ґіту» та «Шрімад-Бгаґаватам», віддане служіння виконувати простіше, ніж тим, в кому вкорінилася звичка до філософствування та умоглядних розмірковувань.

V této souvislosti Šríla Rúpa Gósvámí naznačil, že člověk vhodný pro vědomí Kršny neboli pro oddanou službu může být klasifikován podle své určité chuti. Řekl, že oddaná služba je proces, který pokračuje z předcházejícího života. Nikdo se nemůže zapojit do oddané, služby aniž s ní měl nějaký předchozí styk. Řekněme, že se v tomto životě věnuji oddané službě do určité míry. Cokoliv udělám však nebude ztraceno, ani když to není vykonáno na sto procent správně. V příštím životě začnu z téhož místa, kde jsem v tomto životě přestal. Tímto způsobem oddaná služba neustále pokračuje. Ale dokonce, i když nepokračuje — stačí, že se člověk pouhou náhodou začne zajímat o pokyny čistého oddaného, a může být přijat a dělat pokroky v oddané službě. Pro lidi, kteří mají přirozenou chuť porozumět knihám jako je Bhagavad-gítá a Šrímad Bhágavatam, je oddaná služba snazší než pro ty, kteří přivykli pouze mentální spekulaci a argumentativním procesům.

Висновки Рупи Ґосвамі спираються на численні авторитетні твердження вчених мудреців минулих часів. Усі сходяться на тому, що звичайно людина діє відповідно до системи переконань, яка сформувалася на основі її власних міркувань та висновків. Однак хтось інший, якщо він вправніший у мистецтві логічної арґументації, може спростувати такі висновки і втвердити свою теорію. Як із цього видно, арґументативний метод аж ніяк не може бути надійним способом прийти до правильних висновків. Тому «Шрімад-Бгаґаватам» радить кожному йти за авторитетами.

Podporuje to mnoho autoritativních tvrzení vzdělaných učenců dávných časů. Podle jejich názoru může být člověk ovládán jistým přesvědčením získaným ze svých vlastních argumentů a rozhodnutí. Další člověk, který může být lepší logik, pak může jeho závěry vyvrátit a ustanovit nová tvrzení. Cesta argumentů takto nebude nikdy bezpečná či nezvratná. Šrímad Bhágavatam proto doporučuje, aby člověk šel ve stopách autorit.

Далі буде поданий загальний опис відданого служіння, який зробив Шріла Рупа Ґосвамі у «Бгакті-расамріта-сіндгу». Дещо вище сказано, що служіння можна згрупувати у три категорії, а саме: практичне віддане служіння, віддане служіння, супроводжуване екстазом, і віддане служіння у чистій любові до Бога. Звідси Шрі Рупа Ґосвамі пропонує розглянути вреґульоване практичне віддане служіння.

Šríla Rúpa Gósvámí podává v Bhakti-rasámrta-sindhu obecný popis oddané služby. Jak již bylo dříve uvedeno, oddaná služba může být rozdělena do tří kategorií — oddaná služba v praxi, oddaná služba v extázi a oddaná služba s čistou láskou k Bohu. Nyní má Šríla Rúpa Gósvámí v úmyslu popsat oddanou službu v praxi.

Робити щось на практиці означає використовувати чуття у якійсь конкретній діяльності. Отож виконувати практичне віддане служіння означає залучати різні органи наших чуттів до служіння Крішні. Одні чуття існують для збору інформації, а інші — для того, щоб діяти згідно з висновками наших мислення, відчуття й воління. Отже, виконувати практичне служіння означає використовувати як розум, так і чуття у практичному відданому служінні. Ця практична діяльність аж ніяк не призначена сформувати щось для нас неприродне. Наприклад, коли дитина вчиться ходити, тобто практично опановує мистецтво ходіння, це не є чимось неприродним. Здатність ходити вже закладена в дитині від народження, і, щоб навчитися впевнено триматися на ногах, їй досить кількох практичних занять. І так само віддане служіння Верховному Господеві як природний інстинкт закладене в кожній живій істоті. Навіть нецивілізовані люди, як оце різні абориґени, чують благоговіння і трепет перед чудесними виявами дії законів природи, відчуваючи, що за усіма чудесними явищами стоїть якась вища сила. Отже, ця свідомість, хоча і приспана під покровом матеріальної скверни, притаманна кожній живій істоті. Коли людина очищує свою свідомість від скверни, її свідомість стає свідомістю Крішни.

Praxe znamená zaměstnávat smysly určitým druhem práce. Oddaná služba v praxi tedy znamená zaměstnat naše smyslové orgány ve službě Kršnovi. Některé ze smyslů jsou určeny pro získávání poznání a některé jsou určeny pro vykonávání závěrů našeho myšlení, cítění a chtění. Praxe znamená zaměstnání jak mysli, tak smyslů v praktické oddané službě. Tato praxe nemá vyvinout něco umělého. Dítě se například učí chodit. Chodit není nepřirozené. Schopnost chodit je od počátku v dítěti skrytá a pouze s trochou praxe začne chodit velice pěkně. Podobně oddaná služba Nejvyššímu Pánu je přirozený instinkt každé živé bytosti. Dokonce i necivilizovaní lidé jako je domorodé obyvatelstvo se uctivě klaní nějakému úžasnému úkazu přírodních zákonů a uvědomují si, že za tímto úžasným úkazem nebo jevem je něco svrchovaného. Toto vědomí nalezneme v každé živé bytosti a u těch, kteří jsou hmotně znečištěni, leží v dřímajícím stavu. Jakmile se toto vědomí očistí, nazývá se vědomí Kršny.

Щоб почати ходити, дитині досить трохи практики; так само існують визначені методи, які дозволяють використовувати наші чуття та розум так, щоб пробудити нашу приспану свідомість любови до Крішни. Але тому, в кому від природи не закладено здатности ходити, не придадуться ніякі практичні заняття. Подібне маємо й у випадку зі свідомістю Крішни: вона теж не може бути просто наслідком практики. Такої практики не існує. Але для тих, хто хоче розвинути вже притаманну нам від природи здатність виконувати віддане служіння, існують певні методи, які, якщо їх прийняти і наслідувати, допоможуть пробудити цю нашу приспану здатність. Сукупність цих практичних методів називають садгана-бгакті.

Existují předepsané způsoby, jak zapojit naše smysly a mysl, abychom probudili své dřímající vědomí lásky ke Kršnovi, stejně jako dítě může s trochou praxe začít chodit. Ten, kdo nemá k chůzi základní předpoklady, se nemůže naučit chodit na základě praxe. Vědomí Kršny nemůže být probuzeno pouhou praxí. Taková praxe neexistuje. Přejeme-li si vyvinout svoji přirozenou schopnost oddaně sloužit, existuje určitý postup, který když přijmeme a vykonáváme, způsobí, že se naše dřímající schopnost probudí. Této praxi se říká sādhana-bhakti.

Стан живої істоти, що її зачарувала матеріальна енерґія, не є її нормальним станом — це радше стан божевілля. У «Шрімад- Бгаґаватам» сказано: «Зумовлена душа перебуває в стані божевілля, бо повсякчас робить те, що зміцнює кайдани її рабства і примушує страждати». Первісний, природний стан духовної душі — бути сповненою вічности, блаженства, знання і радости. Душа стала нещасною, занурилась у невігластво і втратила свою вічність єдино через те, що заплуталася в матеріальній діяльності. Усе це є наслідком вікарми. Слово вікарма означає «діяльність, якої слід уникати». Отож ми повинні практикувати садгану-бгакті, а це значить вранці влаштовувати манґала-араті (ритуал поклоніння Божествам), уникати певних різновидів матеріальної діяльности, вшановувати поклонами духовного вчителя та дотримувати багатьох інших правил та настанов, які ми послідовно обговорюватимем далі. Триматись цих правил допоможе нам вилікуватись від божевілля. Так само як психічної хвороби позбуваються, виконуючи приписи психіатра, садгана-бгакті зціляє від божевілля зумовлену душу, що живе під чаром майі, матеріальної ілюзії.

Hmotná energie drží svým vlivem každou živou bytost v nepřirozeném šílenství. Ve Šrímad Bhágavatamu se říká: „Obecně se dá říci, že podmíněná duše je šílená, protože se neustále zaměstnává činnostmi, které zapříčiňují otroctví a utrpení.“ Duše je ve svém původním postavení šťastná, blažená, věčná a plná poznání. Jen když se zaplete do hmotných činností, začne být nešťastná, pomíjivá a plná nevědomosti. Způsobuje to vikarma. Vikarma jsou „činy, které se nemají dělat“. Musíme se proto cvičit v sādhana-bhakti, což znamená ráno obětovat maṅgala-ārati (uctívat Božstva), vyhýbat se určitým hmotným činnostem, prokazovat úctu duchovnímu mistrovi a dodržovat mnoho jiných pravidel a příkazů, které zde budou jeden po druhém probrány. Taková praxe člověku pomůže vyléčit se z šílenství. Jako pokyny psychiatra vyléčí duševní chorobu člověka, tak sādhana-bhakti vyléčí podmíněnou duši z jejího šílenství způsobeného vlivem máji, hmotné iluze.

Шрі Нарада Муні згадує за садгану-бгакті у Сьомій пісні «Шрімад-Бгаґаватам» (1.32). Він каже цареві Юдгіштгірі: «Любий царю! Людина повинна будь-що тримати розум зосередженим на Крішні». Це означає перебувати в свідомості Крішни. А вже знайти конкретні методи та засоби, що допоможуть людині тримати розум зосередженим на Крішні, — це обов’язок ачар’ї, тобто духовного вчителя . Так людина починає практику садгани-бгакті.

Nárada Muni se o sādhana-bhakti zmínil v sedmém zpěvu, první kapitole, 32. verši Šrímad Bhágavatamu. Řekl králi Judhišthirovi: „Můj drahý králi, člověk musí upoutat svou mysl na Kršnu jakýmkoliv způsobem.“ Tomu se říká vědomí Kršny. Povinností áčárji, duchovního mistra, je nalézt pro svého učedníka způsob, jak upoutat mysl na Kršnu. Tak začíná sādhana-bhakti.

Śrī Caitanya Mahāprabhu has given us an authorized program for this purpose, centered around the chanting of the Hare Kṛṣṇa mantra. This chanting has so much power that it immediately attaches one to Kṛṣṇa. That is the beginning of sādhana-bhakti. Somehow or other, one has to fix his mind on Kṛṣṇa. The great saint Ambarīṣa Mahārāja, although a responsible king, fixed his mind on Kṛṣṇa, and similarly anyone who tries to fix his mind in this way will very rapidly make progress in successfully reviving his original Kṛṣṇa consciousness.

Šrí Čaitanja Maháprabhu nám dal za tímto účelem autorizovaný program, v jehož středu je zpívání Haré Kršna mantry. Zpívání má takovou moc, že okamžitě člověka připoutá ke Kršnovi. Tak začíná sādhana-bhakti. Člověk musí jakýmkoliv způsobem upoutat svou mysl na Kršnu. Velký světec Ambaríša Mahárádža upoutal svou mysl na Kršnu, i když byl král a měl velkou zodpovědnost. Podobně každý, kdo se pokouší takto upoutat svou mysl, velice rychle pokročí v úspěšném obnovení svého původního vědomí Kršny.

В садгані-бгакті, практичному відданому служінні, можна далі виділити ще два рівні. Перший — це служіння у відповідності до реґулівних засад: учень мусить строго та безвідмовно дотримуватися різних реґулівних правил, керуючись у цьому настановами духовного вчителя або свідоцтвами авторитетних священних писань. Цей рівень називається вайдгі, або рівнем строго впорядкованого служіння. Учень має робити все без ніяких заперечень чи відмов. Другий рівень садгани-бгакті називається раґануґа. Раґануґа починається від того моменту, як учня, що дотримує реґулівних засад, починає дещо більше вабити до Крішни, і відтак він вже виконує віддане служіння з природного почуття любови. Наприклад, людині, що виконує віддане служіння, приписано прокидатись рано-вранці і виконувати араті (воно є ритуалом, що входить до обряду поклоніння Божествам). Напочатку відданий діє так, корячись наказові духовного вчителя, але згодом у ньому розвивається природне бажання робити це. Розвинувши таке бажання, він старається прикрашати Божества якнайкраще, дбати про переміну Їхньої одежі і будує різні плани, що, як він гадає, допоможуть йому виконувати віддане служіння якнайліпше. Хоча вважають, що таке любовне служіння належить до категорії практичного служіння, воно є добровільним і невимушеним. Отже, практичне віддане служіння, садгана-бгакті, має два рівні — строго впорядкованого служіння та спонтанного служіння.

Sādhana-bhakti neboli praxe oddané služby se dělí na dvě části. První část se nazývá služba podle usměrňujících zásad; člověk musí dodržovat různé usměrňující zásady podle nařízení duchovního mistra nebo na základě autoritativních písem a nepřipadá v úvahu, že je odmítne. Této službě se říká vaidhi neboli usměrněná. Člověk ji musí plnit bez námitek. Následující část se nazývá rāgānugā. Rāgānugā se vztahuje na úroveň, na které člověk díky dodržování usměrňujících zásad začne být trochu více poután ke Kršnovi a vykonává oddanou službu z přirozené lásky. Člověk zaměstnaný v oddané službě může být například požádán, aby brzy ráno vstával a dělal ārati, což je jeden z prvků uctívání Božstev. Zpočátku vstává brzy ráno a provádí ārati na příkaz duchovního mistra, ale pak vyvine skutečné pouto. Když dospěje k této připoutanosti, sám od sebe se snaží zdobit Božstva a připravit různé druhy šatů a přemýšlí o různých plánech, jak pěkně provádět svou oddanou službu. Takové prokazování láskyplné služby spadá do kategorie praxe, je ale spontánní. Praxe oddané služby, sādhana-bhakti, tedy může být rozdělena na dvě části — usměrněná a spontánní.

Рупа Ґосвамі дає дальше визначення першому рівневі практичного відданого служіння: «Терміном вайдгі-бгакті позначають служіння Господу з почуття обов’язку, коли людина виконує його просто корячись наказові духовного вчителя та дотримуючись приписів шастр, але ні ваблення до Господа, ні спонтанного бажання виконувати любовне служіння Йому не має».

Rúpa Gósvámí popisuje první část oddané služby neboli vaidhi-bhakti následovně: „Nemá-li člověk žádné pouto, neprokazuje-li žádnou spontánní láskyplnou službu Pánu, je zaměstnán ve službě Pánu pouze z poslušnosti k nařízením duchovního mistra či na základě písem. Taková služba z povinnosti se nazývá vaidhi-bhakti.

Засадничі принципи вайдгі-бгакті описані у Другій пісні «Шрімад-Бгаґаватам» (1.5). Там Шукадева Ґосвамі напучує приреченого на смерть Махараджу Парікшіта щодо того, як тому слід діяти. Коли Махараджа Парікшіт зустрів Шукадеву Ґосвамі, йому лишалося жити лише тиждень, і він був розгублений, не знавши, що йому слід робити перед тим, як покинути тіло. Щоб бути при останніх днях царя, до нього прийшли численні мудреці, але дати цареві ясних, конкретних настанов ніхто з них не міг. Один Шукадева Ґосвамі сказав йому певно: «Любий царю! Якщо ти хочеш за тиждень зустріти свою смерть без страху (бо насправді кожний боїться зустрічі зі смертю), ти повинен не зволікаючи почати слухати, оспівувати й згадувати про Бога». Тому, хто повторює та слухає «Харе Крішна» і завжди пам’ятає Господа Крішну, смерть, дарма що може прийти щомиті, вже не страшна.

Zásady vaidhi-bhakti jsou také popsány ve druhém zpěvu, první kapitole, 5. verši Šrímad Bhágavatamu, kde Šukadéva Gósvámí poučuje umírajícího Maharádžu Paríkšita, jak by měl jednat. Maharádža Paríkšit potkal Šukadévu Gósvámího pouhý týden před svou smrtí a král si nebyl jistý tím, co má před svým odchodem vykonat. Přišlo tam také mnoho jiných světců, ale žádný mu nemohl dát náležité pokyny. Šukadéva Gósvámí mu však řekl: „Můj drahý králi, chceš-li umírat beze strachu, až tě za týden zastihne smrt (neboť ve skutečnosti každý se okamžiku smrti bojí), pak musíš okamžitě začít naslouchat, opěvovat a vzpomínat na Boha.“ Může-li člověk zpívat a poslouchat Haré Kršna a neustále vzpomínat na Kršnu, pak se jistě zbaví strachu před smrtí, která může přijít každým okamžikem.

Шукадева Ґосвамі стверджує, що Крішна — це Верховний Бог-Особа. Тому він радить людям завжди слухати оповіді про Крішну. Він не радить слухати оповіді про півбогів та вдаватись до оспівування їхніх імен. Філософи-майаваді (імперсоналісти) обстоюють, що немає різниці, яке ім’я — Крішни чи когось із півбогів — повторювати, бо наслідки будуть ті самі. Але насправді це не так. Згідно із «Шрімад-Бгаґаватам», яким його передано через учнівську послідовність, людина повинна слухати лише про Господа Вішну (Крішну) й оспівувати тільки Його.

Šukadéva Gósvámí zde řekl, že Nejvyšší Osobnost Božství je Kršna. Šukadéva proto doporučil, aby člověk neustále naslouchal o Kršnovi. Nedoporučoval zpívat a naslouchat o polobozích. Májávádí (impersonalisté) říkají, že člověk může zpívat jakékoliv jméno, ať už jméno Kršny nebo jména polobohů, a že výsledek bude stejný. Ve skutečnosti tomu tak ale není. Podle autorizovaného výkladu Šrímad Bhágavatamu musí člověk naslouchat a zpívat pouze o Šrí Višnuovi (Kršnovi).

Отож Шукадева Ґосвамі на пораду Махараджеві Парікшіту сказав, що той, хто хоче зустріти смерть без страху, мусить використовувати всі приступні засоби, які забезпечують можливість слухати й згадувати про Верховного Бога-Особу, Крішну, та оспівувати Його. Він також вказує на те, що Верховний Бог-Особа є сарватма. Сарватма означає «Наддуша кожного». Також він каже, що Крішна є ішвара, тобто верховний володар, що перебуває в серці кожної істоти. Тому якщо ми тим чи іншим способом привабились до Крішни, Він захистить нас від будь-якої небезпеки. «Бгаґавад-ґіта» запевняє, що той, хто став відданим Господа, ніколи не загине. Інші, проте, роковані на поразку. Така «поразка» означає, що істота, отримавши людську форму життя, але не зумівши скористатись з неї і вийти з круговороту народжень та смертей, втратила сприятливу нагоду. Така людина знати не знає, куди далі поженуть її закони природи.

Šukadéva Gósvámí tedy doporučil Maharádžovi Paríkšitovi, že chce-li se člověk zbavit strachu před smrtí, musí se všemi možnými způsoby snažit naslouchat, opěvovat a vzpomínat na Nejvyšší Osobnost Božství, Kršnu. Poznamenal také, že Nejvyšší Osobnost Božství je sarvātmā. Sarvātmā znamená „Nadduše všech“. Kršna je také označen jako īśvara, nejvyšší vládce, který sídlí v srdcích všech. Začneme-li být přitahováni ke Kršnovi, ochrání nás před veškerým nebezpečím. V Bhagavad-gítě je řečeno, že každý, kdo se stane oddaným Pána, nebude nikdy přemožen. Ostatní jsou však vždy přemoženi. „Přemožen“ znamená, že po obdržení lidské životní podoby se člověk nedostane ze zapletení rození a smrti, a tak ztratí svou jedinečnou příležitost. Takový člověk neví, kam ho zákony přírody uvrhnou.

Припустімо, жива істота отримала людське тіло, але свідомости Крішни не розвинула. За таких обставин вона знову мусить повертатися до круговороту народжень та смертей і знову проходити через 8400000 видів життя, бо так і не віднайшла своєї духовної тотожности. Жоден не знає, ким він стане у наступному житті — рослиною, диким звіром, птахом або кимось ще, адже форм життя існує багато. Рупа Ґосвамі радить: щоб відродити нашу одвічну природну свідомість Крішни, ми повинні у найглибшому зосередженні скерувати свій розум на Крішну і так крім усього позбутися й страху смерти. Ми не знаємо, куди підемо після смерти, бо цілковито залежимо від законів природи. Наказувати природі може лише Крішна, Верховний Бог-Особа. Тому якщо ми з усією серйозністю шукатимем притулку в Крішни, нам більше не треба буде боятися знову опинитися у круговороті перероджень у численних видах життя. Щирий відданий неодмінно буде перенесений до обителі Крішни, — сказано в «Бгаґавад-ґіті».

Řekněme, že člověk nevyvine vědomí Kršny v lidské životní podobě. Bude uvržen do koloběhu rození a smrti zahrnujícího 8 400 000 životních druhů a jeho duchovní totožnost zůstane ztracena. Neví, zdali z něj bude rostlina nebo šelma nebo pták nebo něco jiného; existuje mnoho životních druhů. Pro obnovení našeho původního vědomí Kršny doporučuje Rúpa Gósvámí velice upřímně upnout svou mysl jakýmkoliv způsobem na Kršnu a tím se také zbavit strachu ze smrti. Svůj další osud po smrti neznáme, neboť jsme zcela pod nadvládou zákonů přírody. Pouze Kršna, Nejvyšší Osobnost Božství, je vládce přírodních zákonů. Odevzdáme-li se upřímně Kršnovi, přestaneme se bát, že budeme uvrženi zpět do koloběhu mnoha životních druhů. Upřímný oddaný bude jistě přemístěn do Kršnovy říše, jak potvrzuje Bhagavad-gítá.

У «Падма Пурані» також вказано на цей самий метод. Там сказано, що людина повинна завжди пам’ятати Господа Вішну. Коли істота завжди думає про Крішну, це називають дг’яною, медитацією. Медитація полягає в зосередженні розуму на Вішну. «Падма Пурана» радить завжди за допомогою медитації тримати розум зосередженим на певній формі Вішну і не забувати Його ні на мить. Такий стан свідомости називається самадгі, трансом.

V Padma Puráně se doporučuje tentýž proces. Říká se v ní, že člověk by měl neustále vzpomínat na Šrí Višnua. Tomu se říká dhyāna, neboli meditace — neustále vzpomínat na Kršnu. Říká se, že člověk má meditovat s myslí upřenou na Višnua. Padma Purána doporučuje, abychom meditací neustále upínali svou mysl na podobu Višnua a nezapomínali na Něj ani na okamžik. Tato úroveň vědomí se nazývá samādhi neboli tranz.

Треба спробувати збудувати своє життя так, щоб незалежно від своєї діяльности мати змогу постійно пам’ятати Вішну (Крішну). Це і є свідомість Крішни. А вже будемо ми зосереджувати розум на чотирирукій формі Вішну чи на дворукій формі Крішни, різниці немає. «Падма Пурана» радить будь-що постійно думати про Вішну і ні за яких обставин не забувати Його. Власне, це — найпосутніша з усіх реґулівних засад. Адже коли є наказ від вищого авторитету робити щось, водночас має бути і заборона. Коли нам кажуть, що ми повинні завжди пам’ятати Крішну, це водночас і заборона: ніколи не забувайте Його. У цих простих наказі й забороні — сутність усіх реґулівних засад.

Měli bychom si vždy uspořádat činnosti svého života tak, abychom neustále vzpomínali na Višnua, na Kršnu. To je vědomí Kršny. Je jedno, zda soustředíme svou mysl na čtyřrukou podobu Višnua nebo na podobu dvojrukého Kršny. Padma Purána doporučuje: jakýmkoliv způsobem neustále mysli na Višnua a za žádných okolností na Něj nezapomeň. To je vlastně ta nejzákladnější ze všech usměrňujících zásad. Přijde-li od nadřízeného příkaz něco vykonat, současně ho doprovází i zákaz. Zní-li příkaz, abychom neustále vzpomínali na Kršnu, zákaz je, abychom na Něj nikdy nezapomněli. V tomto jednoduchém příkazu a zákazu jsou shrnuty všechny usměrňující zásady.

Цей реґулівний принцип стосується членів усіх варн та ашрамів, людей всіх класів і родів зайнять. Варн існує чотири: брахмани (священнослужителі та інтеліґенція), кшатрії (воїни та керівники держави), вайш’ї (комерсанти та фермери) і шудри (робітники та слуги). Загальноприйняті також чотири ашрами, а саме брахмачар’я (учні), ґріхастга (домогосподарі), ванапрастга (люди, що відійшли від справ) і санн’ясі (зреченики). Реґулівні засади призначені не лише для брахмачарі (неодружених учнів) — дотримувати їх повинні усі. Не важить, хто ви — початківець-брахмачарі або санн’ясі, людина найвищого ранґу в суспільстві. Правило постійно пам’ятати Верховного Бога-Особу і не забувати Його ні на мить призначене для всіх, і кожен мусить неухильно дотримувати його.

Tato usměrňující zásada platí pro všechny varny a ášramy; kasty i zaměstnání. Existují čtyři varny, totiž bráhmani (kněží a intelektuálové), kšatrijové (válečníci a státníci), vaišjové (obchodníci a farmáři) a šúdrové (dělníci a sluhové). A existují také čtyři ášramy, totiž brahmačarja (studentský život), grhastha (hospodář), vánaprastha (život v ústraní) a sannjása (odříkání). Usměrňující zásady nemají dodržovat jenom brahmačáríni (studenti v celibátu), ale vztahují se na všechny. Nezáleží na tom, zda je člověk začátečník — brahmačárí — nebo velice pokročilý — sannjásí. Zásada neustále vzpomínat na Kršnu, Nejvyšší Osobnost Božství, a nezapomenout na Něj ani na okamžik je určena pro všechny za všech okolností.

Якщо дотримуватися цього правила, додержання решти правил та настанов приходить саме собою. Усі інші правила та настанови слід розглядати як допоміжні, що служать цій головній засаді. В Одинадцятій пісні «Шрімад-Бгаґаватам» (5.2 – 3) наведені настанови щодо правил та приписів, а також сказано за кінцеві наслідки дотримання тих приписів. Чамаса Муні, один з дев’ятьох мудреців, що прийшли повчати царя Німі, мовив до нього: «Чотири суспільні уклади, а саме брахмани, кшатрії, вайш’ї та шудри, вийшли з різних частин всесвітньої форми Господа: брахмани — з голови, кшатрії з рук, вайш’ї з живота, а шудри — з ніг. Санн’ясі постали з голови, ванапрастги — з рук, ґріхастги — з живота, а брахмачарі — з ніг».

Řídíme-li se touto zásadou, všechna ostatní pravidla a nařízení budou automaticky splněna. Všechna ostatní pravidla a příkazy bychom měli chápat jako pomocnice nebo služebnice této základní zásady. Předepsaná pravidla a příkazy a jejich reakce jsou uvedeny ve 2. a 3. verši páté kapitoly jedenáctého zpěvu Šrímad Bhágavatamu. Čamasa Muni, jeden z devíti světců, kteří přišli poučit krále Nimiho, oslovil krále a řekl: „Čtyři společenské třídy, totiž bráhmani, kšatrijové, vaišjové a šúdrové, pocházejí z různých částí vesmírné podoby Nejvyššího Pána. Bráhmani pocházejí z hlavy, kšatrijové z paží, vaišjové z pasu a šúdrové z nohou. Podobně sannjásíni pocházejí z hlavy, vanáprasthové z paží, grhasthové z pasu a brahmačárí z nohou.“

Поділ суспільства на різні соціальні верстви та духовні стани відповідно до рівня духовного поступу відповідає якостям конкретних індивідуумів. «Бгаґавад-ґіта» проголошує, що чотири суспільні верстви та чотири духовні стани створив Сам Господь, враховуючи різні індивідуальні якості людей. Як різні частини тіла виконують різні функції, так і члени різних суспільних і духовних станів виконують різного роду діяльність у відповідності до своїх якостей та становища. Однак осереддя усієї діяльности завжди те саме — Верховний Бог-Особа. «Бгаґавад-ґіта» підтверджує: «Він є Верховний, що насолоджується». Отож брахмана людина чи шудра, вона має діяти так, щоб це давало задоволення Верховному Господу. Дальший вірш із «Шрімад-Бгаґаватам» підтверджує це: «Кожний повинен виконувати визначені йому обов’язки, але чи досконалою є наша діяльність, перевіряють за тим, чи задоволений з неї Господь». Отже, у вірші дана порада діяти відповідно до свого становища і старатися своїми діями задовольняти Найвищу Особу, бо інакше ми неминуче впадемо і втратимо своє становище.

Různé společenské skupiny a stupně duchovního pokroku se posuzují z hlediska kvalifikace. V Bhagavad-gítě je potvrzeno, že čtyři společenské řády a čtyři duchovní stavy stvořil Pán sám podle různých individuálních vlastností. Jako různé části těla vykonávají různé druhy činností, stejně tak společenské a duchovní skupiny vykonávají různé činnosti podle kvalifikace a postavení. Středem činností je však vždy Nejvyšší Osobnost Božství. Jak potvrzuje Bhagavad-gítá: „Pán je nejvyšší poživatel.“ Ať už je člověk bráhman nebo šúdra, musí svými činnostmi uspokojit Nejvyššího Pána. Potvrzuje to také Šrímad Bhágavatam; veršem, který zní: „Každý musí konat svou určitou povinnost, avšak dokonalost této práce se má měřit podle toho, jak dalece bude Pán s takovými činnostmi spokojen.“ Je zde nařízeno, že člověk musí jednat úměrně svému postavení, a takovými činnostmi musí uspokojit Nejvyšší Osobnost, jinak ze svého postavení poklesne.

Брахманам, наприклад, як тим, що вийшли з голови Господа, визначено поширювати трансцендентні звуки Вед, що їх інакше називають шабда-брахма. Брахмани — голова суспільства, і тому вони мають поширювати скрізь трансцендентну звукову вібрацію, а також споживати їжу від імені Верховного Господа. У Ведах сказано, що коли брахмана їсть, слід розуміти, що це через нього споживає їжу Сам Бог-Особа. Проте це не означає, що брахмана повинен лише їсти від імені Господа, а проповідувати світові послання «Бгаґавад-ґіти» йому не обов’язково. Як сказано в самій «Ґіті», Крішні дорогий насправді той, хто проповідує світові послання «Бгаґавад-ґіти». Такий проповідник є справжнім брахманою, а отже, годуючи його, ми годуємо безпосередньо Верховного Господа.

Zaměstnáním bráhmana, který je zrozen z hlavy Pána, je například kázat transcendentální védské zvukové vibrace neboli śabda-brahma. Bráhman je hlava, a proto musí rozšiřovat transcendentální zvuk a musí také jíst ve jménu Nejvyššího Pána. Když bráhman jí, měli bychom v souladu s védskými příkazy chápat, že jeho prostřednictvím jí Osobnost Božství. Neznamená to však že bráhman by měl pouze jíst ve jménu Pána a nekázat poselství Bhagavad-gíty světu. Ten, kdo káže poselství Gíty, je ve skutečnosti Kršnovi velice drahý, jak potvrzuje Gítá samotná. Takový kazatel je skutečný bráhman a nabídneme-li mu jídlo, dáme najíst přímo Nejvyššímu Pánu.

Кшатрія повинен захищати людей від навали майі. В цьому його обов’язок. Наведемо такий приклад: Махараджа Парікшіт, побачивши, що чорний чоловік замірився вбити корову, негайно заніс свого меча, щоб покарати того чорного чоловіка, чиє ім’я було Калі*. Ось так повинен діяти кшатрія. Він може чинити насильство, якщо це потрібно для безпеки громадян. В «Бгаґавад-ґіті» Господь Крішна дає Арджуні прямий наказ застосовувати силу на полі битви Курукшетра, і робити це він мав саме щоб захистити мирне населення.

Podobně kšatrija musí ochraňovat lidi před nástrahami máji. To je jeho povinnost. Jakmile například Maharádža Paríkšit uviděl, že černý muž, jehož jméno bylo Kali*, se pokouší zabít krávu, vzal svůj meč a chtěl tohoto muže ihned zabít. To je povinností kšatriji. K poskytnutí ochrany je násilí potřeba. V Bhagavad-gítě Kršna přímo Ardžunovi nařídil, aby se dopustil na Kuruovském bitevním poli násilí, jen aby poskytl ochranu lidstvu.

* Не плутати з Ка̄лі, яка уособлює руйнівні сили матеріальної природи.

* Nezaměnit s Kálí, polobohyní, která je ničícím rysem hmotné přírody.

Вайш’ям визначено виробляти сільськогосподарські продукти, продавати, обмінювати й розподіляти їх. А робітнича верства, тобто шудри, — це люди, що мають інтелект менш розвинутий, ніж у брахман, кшатрій чи вайшій, через що їм визначено допомагати цим вищим верствам своєю фізичною працею. Завдяки такому влаштованню стають можливими співпраця й духовний поступ усіх верств суспільства. Якщо ж співпраця відсутня, суспільство занепадатиме. Саме таким є стан людськости за сучасної доби, називаної Калі-юґою, епохою чвар і ворожнечі. Ніхто не виконує визначених йому обов’язків, а просто надимається з того, що називається брахманою (інтелектуалом) або кшатрією (воїном чи державним діячем). Насправді такі люди взагалі не мають ніякого статусу. Не розвинувши в собі свідомости Крішни, вони не мають ніякого зв’язку з Верховним Богом-Особою. Отож наш Рух свідомости Крішни має на меті допомогти суспільству повернутися до свого нормального стану, за якого всі люди скрізь у світі зможуть жити щасливо і, плекаючи свідомість Крішни, мати собі з життя велику користь.

Vaišjové mají pěstovat zemědělské plodiny, obchodovat s nimi a rozdělovat je. Pracující třída neboli šúdrové jsou ti, kteří nemají inteligenci bráhmanů, kšatrijů či vaišjů, a proto mají pomáhat vyšším třídám tělesnou prací. Takto je zajištěna naprostá spolupráce a duchovní pokrok pro všechny různé společenské třídy. Když členové společnosti nespolupracují, poklesnou. To je situace současné Kali-jugy, věku svárů. Nikdo neplní svou povinnost a všichni jsou pouze pyšní a říkají si bráhman (intelektuál) nebo kšatrija (voják či státník). Ve skutečnosti však nemají žádné postavení. Nemají spojení s Nejvyšší Osobností Božství, protože si nejsou vědomi Kršny. Hnutí pro vědomí Kršny je určeno k tomu, aby uvedlo celou společnost do pořádku, aby každý byl šťastný a získal prospěch z rozvoje vědomí Kršny.

Господь Шрі Крішна пояснює Уддгаві, що, дотримуючи настанов, які існують для суспільних та духовних станів людського суспільства, люди зможуть діяти на задоволення Верховного Бога-Особи, а вже якщо Він буде задоволений, все суспільство матиме достатньою мірою і без ніяких труднощів усе, що потрібне для життя. Все буде саме так тому, що зрештою це Верховний Бог-Особа підтримує усі інші живі істоти. Якщо всі члени суспільства виконують визначені для них обов’язки і при тому лишаються свідомими Крішни, то, безсумнівно, це забезпечить усім їм мирне й щасливе життя. Коли усі життєві потреби будуть задоволені, цілий світ перетвориться на духовну обитель Вайкунтгу, царство Бога. Тоді людське суспільство ще навіть тут, на Землі, стане щасливим усіма сторонами — і задля цього кожен його член має просто йти за приписами «Шрімад-Бгаґаватам» і виконувати свої обов’язки в свідомості Крішни.

Pán Šrí Kršna poučil Uddhavu, že dodržováním příkazů společenských a duchovních tříd lidské společnosti může člověk uspokojit Nejvyšší Osobnost Božství, a stane-li se tak, bude mít celá společnost bez potíží hojně všech životních potřeb. Je tomu tak proto, že Nejvyšší Osobnost Božství konec konců udržuje všechny živé bytosti. Bude-li celá společnost plnit své předepsané povinnosti a zůstávat ve vědomí Kršny, není pochyb o tom, že všichni její členové budou žít velice mírumilovně a šťastně. Celý svět se změní ve Vaikunthu, duchovní svět, a nebude nedostatek životních potřeb. A i když se lidská společnost nepřemístí do království Boha, následováním příkazů Šrímad Bhágavatamu a vykonáváním povinností ve vědomí Kršny bude ve všech ohledech šťastná.

Так само каже Господь Шрі Крішна в Одинадцятій пісні «Шрімад-Бгаґаватам» (27.49), звертаючись до Уддгави: «Любий Уддгаво! Усі люди якось діють — або так, як це визначають священні писання, або просто як то ведеться в миру. Якщо плоди тих чи інших своїх дій вони присвячуватимуть Мені, поклоняючись Мені в свідомості Крішни, то само по собі вони стануть дуже щасливі і у цьому світі, і в наступному. Хай не буде сумніву в цьому». З цих слів Крішни можна висновити, що в того, хто діє в свідомості Крішни, всі бажання здійснюватимуться якнайдосконаліше.

Samotný Šrí Kršna řekl něco podobného v jedenáctém zpěvu, dvacáté sedmé kapitole, 49. verši Šrímad Bhágavatamu Uddhavovi: „Můj drahý Uddhavo, všichni lidé jsou zaměstnáni nějakými činnostmi; buď těmi, které jsou uvedeny ve zjevených písmech, nebo obyčejnými světskými. Jestliže budou s výsledky kterékoliv z těchto činností uctívat Mě ve vědomí Kršny, pak budou velice šťastní v tomto světě i v příštím. O tom není pochyb.“ Z Jeho slov můžeme dojít k závěru, že činnosti ve vědomí Kršny přinesou všem dokonalé naplnění všech tužeb.

Отож великою перевагою нашого Руху свідомости Крішни є те, що його учасникам немає потреби якось визначати себе, зараховуючи до брахман, кшатрій, вайшій, шудр, брахмачарі, ґріхастг, ванапрастг чи санн’ясі. Кожен може жити з того, з чого він жив раніше. Приєднавшись до нашого руху, людина має одне що почати поклонятися Господу Крішні плодами своєї діяльности. Завдяки цьому все прийде до ладу і кожний у цьому світі стане щасливим і вмиротвореним. У «Нарада-панчаратрі» реґулівні засади відданого служіння описані так: «Будь-які дії , якщо вони схвалені у священних писаннях і мають на меті задовольнити Верховного Бога-Особу, відповідають реґулівним засадам відданого служіння. Це визнають святі вчителі. Той, хто систематично виконує таке служіння Верховному Богові-Особі за проводом істинного духовного вчителя, поступово піднесеться на рівень служіння у чистій любові до Бога».

Hnutí pro vědomí Kršny je tak pěkné, že zde není dokonce ani třeba označovat se jako bráhman, kšatrija, vaišja, šúdra, brahmačárí, grhastha, vánaprastha nebo sannjásí. Každý může dělat to zaměstnání, které má nyní. Pouze ať uctívá Pána Kršnu prostřednictvím výsledků svých činností ve vědomí Kršny. To urovná celou situaci a každý na tomto světě dosáhne štěstí a míru. V Nárada-paňčarátře jsou usměrňující zásady oddané služby vylíčeny následovně: „Všechny činnosti schválené ve zjevených písmech, jejichž cílem je uspokojit Nejvyšší Osobnost Božství, přijímají svatí učitelé jako usměrňující zásady oddané služby. Když někdo takto pravidelně slouží Nejvyšší Osobnosti Božství pod vedením pravého duchovního mistra, pak se postupně povýší na úroveň služby s čistou láskou k Bohu.“