РОЗДІЛ ЧОТИРНАДЦЯТИЙ
Kapitola črtnáctá
Визначні риси відданости
Kvalifikace pro oddanou službu
Деякі вчені вказують, що знання й відречення є тими чинниками, які підносять людину до відданого служіння. Але насправді це не так. Плекання знання й зречености, що сприяють закласти в людині основу під свідомість Крішни, доцільно прийняти на початку, але зрештою може постати питання про відмову і від них, бо віддане служіння залежить тільки від одного: від бажання це служіння виконувати. А для цього потрібна тільки щирість.
Někteří učenci doporučují poznání a odříkání jako důležité faktory při pokroku k oddané službě, ale ve skutečnosti tomu tak není. Rozvíjení poznání nebo odříkání nám může pomoci dostat se na práh oddané služby. Zpočátku je můžeme přijmout, ale nakonec mohou být také odmítnuty, neboť oddaná služba nezávisí na ničem jiném, než na vztahu k takové službě neboli na touze po ní. Není třeba ničeho jiného než upřímnosti.
Досвідчені віддані східні в тому, що філософський пошук і штучні аскези йоґи певною мірою допомагають очиститися від матеріальної скверни, проте через них серце чимдалі кам’янішає. Вони аж ніяк не допомагають робити поступ у відданому служінні, а тому і не сприяють входженню до царства трансцендентного любовного служіння Господу. Насправді робити поступ у відданому служінні можна тільки за допомогою свідомости Крішни, тобто самого відданого служіння. Віддане служіння абсолютне, воно — і причина, і наслідок. Верховний Бог-Особа є причиною і наслідком усього сущого, і щоб наблизитися до Нього, Абсолюту, треба прийняти метод відданого служіння, що також є абсолютним.
Podle zkušených oddaných mohou být mentální spekulace a umělé odříkání dobré pro vysvobození z hmotného znečištění, avšak způsobují také, že srdce člověka stále více tvrdne. K pokroku v oddané službě ani trochu nepomohou. Pro vstup do transcendentální láskyplné služby Pánu tyto procesy tedy nejsou příznivé. Vědomí Kršny — oddaná služba samotná — je ve skutečnosti jediným způsobem, jak rozvinout svoji oddanost. Oddaná služba je absolutní; je jak příčinou, tak následkem. Kršna, Nejvyšší Osobnost Božství, je příčinou a následkem všeho, co existuje, a abychom se k Němu, Absolutnímu, přiblížili, musíme se věnovat oddané službě, jež je také absolutní.
Це підтверджує у «Бгаґавад-ґіті» Сам Господь: «Зрозуміти Мене можливо тільки через віддане служіння». На початку Своїх повчань у «Ґіті» Господь каже Арджуні: «Ти — Мій відданий, і тому Я відкрию тобі ці таємниці». Ведичне знання призначене привести людину до усвідомлення Верховного Господа, а вже через віддане служіння Йому можна увійти до Його царства. На цьому сходяться усі достовірні священні писання. Філософи-теоретики нехтують метод відданого служіння; вони просто намагаються вивищитися над іншими через філософський пошук і за тим усім екстазу відданости розвинути не здатні.
Kršna samotný to potvrzuje v Bhagavad-gítě: „Porozumět Mi je možné pouze oddanou službou.“ Na počátku učení Gíty říká Pán Ardžunovi: „Vyjevím ti tato tajemství, protože jsi Můj oddaný.“ Védské poznání nakonec vyúsťuje v poznání Nejvyššího Pána, a způsobem, jak vstoupit do Jeho království, je oddaná služba. To přijímají všechna věrohodná písma. Mentální spekulanti oddanou službu opomíjejí a pouze se snaží porazit ostatní ve filozofickém bádání. Extázi oddanosti však přitom nevyvinou.
В Одинадцятій пісні «Шрімад-Бгаґаватам» (20.31) Крішна каже: «Любий Уддгаво! Для тих, хто самопоглиблено служить Мені, філософський пошук і штучне відречення не є дуже сприятливими. Той, хто стає Моїм відданим, само собою отримує всі плоди, що їх дає зречення від матеріальних втіх, і набуває достатньо знання, щоб пізнати Абсолютну Істину». Тут поданий критерій, за яким можна оцінювати поступ людини у відданому служінні. Відданий не може перебувати у пітьмі невігластва: Господь, виявляючи до нього особливу ласку, дає йому знання зсередини.
V jedenáctém zpěvu, dvacáté kapitole, 31. verši Šrímad Bhágavatamu Kršna říká: „Můj drahý Uddhavo, pro lidi, kteří Mi upřímně slouží, není příznivé rozvíjet filozofické spekulace a nepřirozené odříkání. Stane-li se člověk Mým oddaným, samočinně získá plody odříkání a hmotného požitku a obdrží dostatečné poznání k tomu, aby porozuměl Absolutní Pravdě.“ To je zkouška pokroku v oddané službě. Oddaný nemůže být v temnotě, protože Pán mu projevuje zvláštní přízeň a osvěcuje ho zevnitř.
В Одинадцятій пісні (20.32 – 33) «Шрімад-Бгаґаватам» Господь напучує Уддгаву далі: «Любий друже! Всі плоди, що їх дають кармічна діяльність, аскетизм, плекання філософського знання, зречення, вправи в містичній йозі, добродійність та інша сприятлива діяльність, приходять до Моїх відданих — тих, хто просто прив’язаний до Мене і з любов’ю служить Мені — самі собою. Такі віддані вже мають у своїй владі все, але вони не хочуть знати нічого поза відданим служінням Мені. І навіть якщо у відданого виникає бажання мати щось матеріальне, скажімо піднятися на райські планети чи бажання мати якийсь духовний зиск, як-от досягнути планет Вайкунтг, Моєю безпричинною ласкою його бажання легко здійснюється».
V jedenáctém zpěvu, dvacáté kapitole, 32. a 33. verši Šrímad Bhágavatamu Pán dále Uddhavu poučuje: „Můj drahý příteli, užitek získaný z plodonosných činů, odříkání, rozvíjení filozofického poznání, pokání, provozování mystické jógy, dobročinnosti a všech podobných příznivých činností získají Moji oddaní — ti, kteří jsou ke Mně připoutáni láskyplnou službou — zcela automaticky. Oddaní mohou mít vše, avšak netouží po ničem jiném, než po oddané službě Mně. Touží-li někdy oddaný po nějakém hmotném prospěchu, jako je povýšení na nebeské planety, nebo po nějakém duchovním prospěchu — dostat se na Vaikunthy — ze své bezpříčinné milosti mu jeho touhu velice snadno splním.“
Насправді людина, що розвиває свідомість Крішни, водночас заховуючи певну прив’язаність до матеріальної втіхи, незабаром звільняється від неї, якщо систематично практикує віддане служіння за проводом істинного духовного вчителя.
Člověk, který se snaží pokročit ve vědomí Kršny a stále ho poutá hmotný požitek, bude od tohoto sklonu pravidelným vykonáváním oddané služby podle pokynů pravého duchovního mistra brzy osvobozen.
Далі Шріла Рупа Ґосвамі радить: не слід прив’язуватися до матеріальних чуттєвих утіх, натомість треба насолоджуватись усім тим, що пов’язане з Крішною. Скажімо, їсти необхідно, і ми хочемо якихось смачних страв, що дають задоволення нашому почуттю смаку. Отож слід готувати смачні страви з метою задовольнити Крішну, а не власний язик, і пропонувати їх Йому. Тоді це буде відреченням. Можна готувати смачні страви, але споживати їх дозволено тільки після того, як їх запропоновано Крішні. Така обітниця відмови від усього, що не запропоноване Крішні, і є справжнім відреченням. Таке відречення дає можливість задовольнити вимоги наших чуттів.
Šríla Rúpa Gósvámí doporučuje, abychom nebyli poutáni k hmotnému smyslovému požitku, ale abychom přijímali jakýkoliv požitek, který je ve vztahu ke Kršnovi. Jíst je například nezbytné a člověk chce ochutnávat chutná jídla, aby uspokojil svůj chuťový smysl. V tom případě může připravit nějaká chutná jídla a obětovat je Kršnovi pro Jeho uspokojení, a ne pro uspokojení svého jazyka. To je skutečné odříkání. Můžeme připravovat chutná jídla, ale dokud je neobětujeme Kršnovi, neměli bychom je jíst. Slib odmítat všechno, co není obětováno Kršnovi, je skutečné odříkání, a s takovým odříkáním jsme schopni uspokojit žádosti smyslů.
Імперсоналісти, стараючись якомога уникати всього матеріального, виконують суворі аскези, але оминають сприятливі можливості служити Господу. Тому їхнього відречення не досить, щоб досягнути справжньої досконалости. Відомо чимало прикладів того, як імперсоналісти з їхнім штучним відреченням, не мавши зв’язку з відданим служінням, знову падали, привабившись до матеріального. І нині є багато тих, кого сприймають як зречеників; такі люди формально приймають санн’ясу, тобто складають обітницю зречености, на підставі твердження, що істинним є тільки духовне буття, а матеріальне існування — це омана, що своєю чергою свідчить про те, що вони сприймають лише зовнішню сторону речей. За такої вистави прийняття санн’яси вони зрікаються матеріального світу штучно. Проте оскільки піднятись на рівень відданого служіння вони не можуть, вони не можуть і досягнути найвищої мети, а тому знову повертаються до матеріальної діяльности, вдаючись до добродійництва або політики. Є багато прикладів так званих санн’ясі, котрі зреклися матеріального світу як оманного, але знову повернулися до діяльности у ньому, бо не шукали місця справжнього спочинку — спочинку біля лотосових стіп Господа.
Impersonalisté, kteří se snaží vyhýbat všemu hmotnému, mohou podstoupit přísná odříkání, ale unikne jim možnost být zaměstnáni ve službě Pánu. Takové odříkání k dokonalosti nestačí. Existuje mnoho případů, kdy impersonalisté dodržovali umělé odříkání, aniž přišli do styku s oddanou službou, ale znovu poklesli a začalo je znovu přitahovat hmotné znečištění. Dokonce i v současnosti existuje mnoho lidí, kteří předstírají odříkání, formálně se stanou sannjásíny a navenek prohlašují, že duchovní existence je pravá a hmotná existence je neskutečná. Tímto způsobem uměle předvádějí zřeknutí se hmotného světa. Jelikož však nemohou dospět k oddané službě, cíle nedosáhnou a opět se navrátí k hmotným činnostem, jako je lidumilná práce a politika. Existuje mnoho případů takzvaných sannjásínů, kteří se vzdali světa s tím, že je neskutečný, ale opět se do hmotného světa vrátili, protože nehledali své skutečné postavení u lotosových nohou Pána.
Не слід зрікатися нічого, що можна використати в служінні Господу. В цьому полягає таємниця відданого служіння. Якщо щось може бути використане на вдосконалення свідомости Крішни та відданого служіння, це слід приймати. Наприклад, ми використовуємо багато різних механічних пристроїв та машин для поширення Руху свідомости Крішни в сучасному світі — письмові машинки, магнітофони, диктофони, мікрофони, літаки. Іноді люди запитують нас: «Ви засуджуєте матеріалістичну цивілізацію і водночас користуєтеся її плодами. Як це зрозуміти?» Але насправді ми зовсім не засуджуємо матеріального проґресу. Що ми робимо, то це просто прохаємо людей робити те саме, що вони роблять звичайно, але в свідомості Крішни. Це та сама думка, що проходить крізь усі повчання Крішни Арджуні у «Бгаґавад-ґіті», де Він радить Арджуні використати у відданому служінні його здібності воїна. Ми, використовуючи різні матеріальні пристрої у свідомості Крішни, діємо так само. Діючи в такому дусі — робити все для Крішни чи у свідомості Крішни, — ми можемо прийняти будь-що. Якщо письмову машинку можна використати у Русі свідомости Крішни, ми мусимо використовувати її. Так само можна використовувати у служінні Крішні диктофон чи будь-який інший пристрій. Ми розуміємо, що Крішна є усім. Крішна — причина та наслідок усього, а тому нам нічого не належить. Усе належить Крішні, і тому всі речі слід використовувати у служінні Йому. Такий наш погляд.
Člověk by se neměl vzdávat ničeho, co může být použito ve službě Kršnovi. To je tajemství oddané služby. Vše, čeho lze použít k pokroku ve vědomí Kršny a v oddané službě, bychom měli přijmout. Pro pokrok našeho současného hnutí pro vědomí Kršny například používáme mnoho přístrojů, jako psací stroje, diktafony, magnetofony, mikrofony a letadla. Někdy se nás lidé ptají: „Proč používáte hmotných výrobků, když zavrhujete pokrok hmotné civilizace?“ Ve skutečnosti ho však nezavrhujeme. Chceme, aby lidé dělali to, co již dělají, ale pouze aby to dělali ve vědomí Kršny. To je tatáž zásada, podle které Kršna v Bhagavad-gítě doporučil Ardžunovi, aby svých válečnických schopností použil v oddané službě. Podobně i my těchto přístrojů používáme v oddané službě. S takovým vztahem ke Kršnovi neboli ve vědomí Kršny můžeme přijmout cokoliv. Může-li se psací stroj hodit k pokroku našeho hnutí pro vědomí Kršny, musíme ho použít. Podobně musíme použít i diktafon nebo jakýkoliv jiný přístroj. Naše představa je taková, že Kršna je všechno. Kršna je příčina i následek a nám nepatří nic. Kršnovy věci se musí použít ve službě Kršnovi. Tak se díváme na vše.
Це, проте, не означає, що ми відкидаємо засади відданого служіння або можемо нехтувати правила та приписи, що визначені для тих, хто його виконує. На початковій стадії відданого служіння відданий-неофіт мусить дотримуватися усіх правил, що їх встановлює для нього авторитетний духовний вчитель. Приймаючи чи відкидаючи якісь речі, ми повинні завжди керуватися засадами відданого служіння і ні в якому разі не вигадувати самим, що варто прийняти, а що — відкинути. Тому духовний вчитель, як проявлення Крішни та Його представник, потрібний, щоб скеровувати дії відданого так, як хоче цього Верховний Бог-Особа.
Neznamená to však, že bychom měli zanechat zásad oddané služby nebo zanedbávat zde předepsaná pravidla a příkazy. Na počáteční úrovni musí oddaný dodržovat všechny zásady stanovené autoritou duchovního mistra. Přijímání a odmítání věcí by mělo být vždy v souladu se zásadami oddanosti; ne že si budeme nezávisle vytvářet nějaké názory na to, co přijmout a co odmítnout. Duchovní mistr je jako Kršnův viditelný představitel nepostradatelný, neboť oddaného vede v zastoupení Nejvyšší Osobnosti Božství.
Духовний вчитель не повинен захоплюватися думкою нагромаджувати багатство чи прагненням мати якомога більше послідовників. Справжній духовний вчитель ніколи так не діятиме. Подеколи духовний вчитель, якщо його належно не вповноважено і хто став духовним вчителем лише з власної ініціативи, може захопитися нагромадженням багатства та бажанням чимдалі побільшувати число послідовників. Це свідчить про те, що він перебуває не на найвищому рівні відданого служіння. Якщо хтось захоплюється такими набутками, його віддане служіння від цього страждає. Тому слід завжди неухильно додержуватись засад, що дані через учнівську послідовність.
Duchovní mistr se nikdy nesmí nechat ovlivnit nahromaděným bohatstvím nebo velkým počtem následovníků. Pravý duchovní učitel nikdy takový nebude. Někdy se ale stane, že duchovní mistr není náležitě autorizován a stane se duchovním učitelem z vlastní iniciativy; potom ho nahromaděné bohatství a velké množství žáků může uchvátit. Nenachází se na příliš vysokém stupni oddané služby. Je-li stržen úspěchy, pak jeho oddaná služba zeslábne. Měli bychom se proto přísně držet zásad učednické posloupnosti.
Людина, свідома Крішни, вже природно є чистою і не має потреби вдаватися до жодного іншого способу очищення свого розуму чи діяльности. Завдяки своєму високому рівню свідомости Крішни, вона вже набула усіх добрих якостей і природно дотримує правил і приписів містичної йоґи. Віддані дотримують цих правил само собою. За конкретний приклад може стати ненасильство, яке вважають за позитивну якість. Для відданого відмова від насильства є цілком природною, а отже йому не треба окремо розвивати в собі цієї якості. Певні люди, бажаючи очиститись, приєднуються до руху за поширення веґетаріанства — але відданий вже само собою є веґетаріанцем. Йому не треба окремо практикувати веґетаріанство чи приєднуватись до якогось веґетаріанського товариства. Він — веґетаріанець само по собі.
Člověk vědomý si Kršny je přirozeně očištěn a nepotřebuje rozvíjet žádný jiný očistný způsob myšlení nebo činů. Jelikož je na vysoké úrovni vědomí Kršny, získal již všechny dobré vlastnosti a následuje pravidla a příkazy předepsané pro mystický jógový proces. Tato pravidla oddaní dodržují automaticky. Konkrétním příkladem je nenásilí, které se považuje za dobrou vlastnost. Oddaný dodržuje nenásilí přirozeně, a proto ho nemusí rozvíjet odděleně. Někteří lidé se chtějí očistit zapojením do vegetariánského hnutí, ale oddaný je automaticky vegetarián. Nemusí vynakládat žádné zvláštní úsilí nebo se připojovat k vegetariánským spolkům. Je vegetariánem automaticky.
Є багато інших прикладів, які свідчать, що відданому немає потреби практикувати ще щось, крім свідомости Крішни; усі позитивні якості півбогів розвиваються в ньому само собою. Якости людей, що свідомо стають веґетаріанцями або відмовляються від насильства, можуть бути розцінені як дуже позитивні з матеріального погляду, але самих цих якостей ще не досить, щоб ці люди стали відданими. Веґетаріанець не обов’язково є відданим, так само як не обов’язково є відданим і той, що старається уникати насильства. Але відданий само по собі є веґетаріанцем і миротворцем. Отже, ні веґетаріанство, ні ненасильство не є тими необхідними впливниками, що стають причиною відданого служіння.
Existuje mnoho dalších příkladů, ze kterých je patrné, že oddaný se nemusí věnovat ničemu jinému než vědomí Kršny. Všechny dobré vlastnosti polobohů se v něm samy vyvinou. Ti, kteří úmyslně praktikují vegetariánství nebo nenásilí, mohou mít podle hmotných měřítek dobré vlastnosti, ale tyto vlastnosti nestačí na to, aby se z nich stali oddaní. Vegetarián nemusí být nezbytně oddaným nebo nenásilným člověkem. Oddaný je však samočinně nenásilný i vegetarián. Musíme tedy dojít k závěru, že vegetariánství a nenásilí není příčinou oddanosti.
У «Сканда Пурані» є оповідь, що добре ілюструє дану думку. Там розказано про одного мисливця, який під впливом Наради Муні перетворився на великого відданого. Цей мисливець став досконалим відданим і відтак не міг вже вбити навіть мурашки. Парвата Муні, друг Наради, постерігши чудесне перетворення мисливця, яке відбулося під впливом відданого служіння, зауважив: «Любий мисливцю! Те, що ти стараєшся не вбити навіть мурашки, не є дуже дивним. В тому, хто розвинув у собі відданість, самі по собі виявляються усі позитивні якості. Відданий ніколи не робить того, що може змусити стаждати інших».
K tomu se váže příběh ve Skanda Puráně o lovci, ze kterého se stal velký oddaný díky pokynům Nárady Muniho. Když se z lovce stal dokonalý oddaný, nebyl schopen zabít ani mravence. Parvata Muni, Náradův přítel, uviděl, jak úžasně oddaná služba lovce proměnila, a poznamenal: „Můj drahý lovče, to, že nechceš zabít ani mravence, není příliš zarážející. U člověka, který rozvíjí svou oddanost, se projeví všechny dobré vlastnosti aniž by o ně usiloval. Oddaní nikdy nikomu nepřináší utrpení.“
Шріла Рупа Ґосвамі підтверджує тут, що очищення свідомости, очищення тілесної діяльности, аскетизм, вмиротвореність розуму тощо самі собою виявляються в особі того, хто виконує віддане служіння.
Šrí Rúpa Gósvámí zde ujišťuje, že očista vědomí, očista tělesných činností, odříkání, klidná mysl atd. se u osoby, která je zaměstnaná v oddané službě, projeví samočinně.
Шрі Рупа Ґосвамі також вказує тут на дев’ять методів відданого служіння і називає їх: слухати оповіді про Господа, оспівувати та пам’ятати Його, слугувати Йому, поклонятися Божеству в храмі, молитися Господу, виконувати Його накази, служити Крішні в якості друга й жертвувати для Нього всім. Кожний і будь-який з цих методів є настільки могутній, що будь-хто, дотримуючись хоча б одного з них, неодмінно досягне бажаного успіху. Скажімо, комусь подобається просто слухати про Господа, іншого приваблює уславлювати Його ім’я, але і той, і той зрештою досягнуть своїх відповідних, бажаних у відданому служінні цілей. Це пояснено у «Чайтан’я-чарітамріті». Людина може застосовувати один, два, три або й усі разом методи відданого служіння, поки врешті-решт досягає бажаної мети — втверджується у відданому служінні.
Šrí Rúpa Gósvámí zde potvrzuje, že existuje devět různých způsobů oddané služby: naslouchání, opěvování, vzpomínání, sloužení, uctívání Božstva v chrámu, modlení se, vykonávání příkazů, sloužení Kršnovi jako přítel a obětování všeho do Jeho rukou. Každý způsob je tak mocný, že člověk, který následuje i jen jediný z nich, může s jistotou dosáhnout vytoužené dokonalosti. Přitahuje-li například někoho pouze naslouchání o Pánu a jiného přitahuje opěvování slávy Jeho jména, oba dosáhnou svých vytoužených výsledků v oddané službě. To vysvětluje Čaitanja-čaritámrta. Člověk může provádět jeden, dva, tři nebo všechny způsoby oddané služby a nakonec dosáhne vytouženého cíle — pevně se ustálí v oddané službě.
Є низка конкретних прикладів того, як, здійснюючи тільки якийсь один з названих вище різновидів служіння, віддані досягали досконалости. Цар Парікшіт досяг бажаної мети, просто слухаючи «Шрімад-Бгаґаватам». Шукадева Ґосвамі досяг бажаного, просто оповідаючи «Шрімад-Бгаґаватам». Прахлада Махараджа досяг успіху у відданому служінні, завжди пам’ятаючи Господа. Лакшмі, богиня процвітання, досягла успіху, розтираючи лотосові стопи Господа. Цар Прітгу дійшов успіху, поклоняючись Господу в храмі. Акрура досяг успіху, підносячи до Господа молитви. Хануман досяг успіху, здійснюючи особисте служіння Господу Рамачандрі. Арджуна досяг успіху, бувши другом Крішни. А Балі Махараджа віддав Крішні усе, що мав, й так досяг успіху.
Zde uvedeme konkrétní příklady toho, kdy oddaný vykonával jednu z těchto služeb a dosáhl dokonalosti. Král Paríkšit dosáhl vytouženého výsledku pouhým nasloucháním Šrímad Bhágavatamu. Šukadéva Gósvámí dosáhl vytouženého životního cíle pouhým přednášením Šrímad Bhágavatamu. Prahláda Mahárádža dosáhl úspěchu v oddané službě neustálým vzpomínáním na Pána. Lakšmí, bohyně štěstí, dosáhla úspěchu masírováním lotosových nohou Pána. Král Prthu dosáhl úspěchu uctíváním v chrámu. Akrúra dosáhl úspěchu skládáním modliteb. Hanumán dosáhl úspěchu prokazováním osobní služby Pánu Rámačandrovi. Ardžuna dosáhl úspěchu tím, že byl Kršnův přítel. A Bali Mahárádža dosáhl úspěchu obětováním všeho svého vlastnictví Kršnovi.
Відомі також приклади, коли віддані служили Господеві усіма способами разом. У Дев’ятій пісні «Шрімад-Бгаґаватам» (4.18 – 20) розповідається про Махараджу Амбарішу, який вдався до всіх у купі методів відданого служіння. У цих віршах Шукадева Ґосвамі каже: «Цар Амбаріша насамперед зосередив свій розум на лотосових стопах Господа Крішни, тоді використав свій дар говорити на опис розваг та діянь Господа. Руками він мив храм Господа. Вухами він слухав оповіді про трансцендентну велич Господа, очима споглядав прекрасне Божество у храмі, а тіло своє використовував у спілкуванні з чистими відданими Господа. [Коли ми спілкуємось з кимось, ми сидимо поруч, разом їмо тощо і при тому неминуче торкаємось своїм тілом тіла іншої людини. Амбаріша Махараджа спілкувався тільки з чистими відданими і пильнував, щоб до його тіла не торкалися інші люди.] Ніздрями він вдихав аромат листочків туласі та квітів, запропонованих Крішні, а язиком куштував крішна-прасад [їжу, приготовану спеціально для Господа і запропоновану Йому; віддані споживають виключно рештки цієї їжі]. Махараджа Амбаріша був цар і мав удосталь грошей, а тому міг пропонувати Крішні найвишуканіші страви, а потім споживав їх рештки як крішна-прасад. Махараджі Амбаріші, а він був цар, нічого не бракувало, бо він підтримував чудовий храм, в якому Господа ошатно вбирали, прикрашали прекрасними коштовностями і пропонували Йому страви з високоякісних продуктів. Отож він мав усе, і абсолютно все, що він робив, робилося у свідомості Крішни». Смисл сказаного у тому, що ми повинні йти стопами великих відданих. Якщо нам не під силу водночас здійснювати віддане служіння усіх різновидів, ми повинні старатися здійснювати служіння принаймні якогось одного різновиду, як це ми бачили на прикладах ачарій, наведених вище. Якщо здійснювати віддане служіння усіма способами, як це робив Махараджа Амбаріша, то навіть кожний окремий його різновид забезпечує цілковитий успіх. Досконало виконуючи хоча б один певний різновид служіння, відданий природно, сам по собі, відмежовується од усієї матеріальної скверни, і звільнення стає його служницею. Цю думку підтверджує Білваманґала Тгакура. Від того часу, як відданий розвинув у собі чисту бездомісну любов до Господа, звільнення супроводжує його як вірна служниця.
Existují také příklady oddaných, kteří vykonávali všechny způsoby služby najednou. V devátém zpěvu, čtvrté kapitole, 18., 19. a 20. verši Šrímad Bhágavatamu je citát o Mahárádžovi Ambaríšovi, který sloužil všemi způsoby. V těchto verších Šukadéva Gósvámí říká: „Král Ambaríša ze všeho nejdříve soustředil svou mysl na lotosové nohy Šrí Kršny a pak zaměstnal svou řeč popisováním zábav a činností Pána. Své ruce zaměstnal umýváním chrámu Pána. Své uši zaměstnal nasloucháním o transcendentální slávě Pána. Své oči zaměstnal díváním se na nádherné Božstvo v chrámu. Své tělo zaměstnal stýkáním se s čistými oddanými Pána. (Stýkáte-li se s někým, musíte spolu sedět, jíst společně atd. — a tímto způsobem se nevyhnutelně vaše těla vzájemně dotknou. Ambaríša Mahárádža se stýkal pouze s čistými oddanými a nedovolil, aby se jeho tělo dotýkalo nikoho jiného.) Své nosní dírky zaměstnal čicháním květin a tulasí obětovaných Kršnovi a svůj jazyk zaměstnal ochutnáváním Kršnova prasádam (jídlo připravované výhradně k obětování Pánu, z něhož oddaní jedí zbytky). Mahárádža Ambaríša mohl Kršnovi obětovat velice dobré prasádam, protože byl král a neměl o peníze nouzi. Obětoval Kršnovi nejlahodnější královská jídla a pak ochutnával zbytky jako kṛṣṇa-prasāda. Dělal to v královském stylu — měl překrásný chrám, kde Božstvo Pána mělo drahé ozdoby a byla Mu obětována prvotřídní jídla. Všeho byl dostatek a on byl neustále naplno zaměstnaný ve vědomí Kršny.“ Z toho vyplývá, že bychom měli jít ve stopách velkých oddaných. Nejsme-li schopni vykonávat všechny druhy oddané služby, musíme se snažit provádět alespoň jeden z nich, jak doložili svým vlastním příkladem předchozí áčárjové. Zaměstnáme-li se vykonáváním všech způsobů oddané služby jako Mahárádža Ambaríša, pak nám každý z nich zaručuje dokonalost oddané služby. Jakmile se člověk dokonale zaměstná ve službě, automaticky se odpoutá od hmotného znečištění a osvobození se stane služebnou oddaného. Bilvamangala Thákura to potvrzuje: Rozvine-li člověk ryzí oddanost k Pánu, osvobození bude oddaného následovat jako jeho služebná.
Шріла Рупа Ґосвамі каже, що віддане служіння згідно з реґулівними засадами авторитети іноді описують як служіння Господу з усією пишнотою.
Šríla Rúpa Gósvámí říká, že autority někdy popisují oddanou službu podle usměrňujících zásad jako cestu služby Pánu s bohatstvím.