Skip to main content

РОЗДІЛ ДЕВ’ЯТИЙ

9. KAPITOLA

Мати Яшода зв’язує Господа Крішну

Matka Jašódá svazuje Pána Krišnu

Якось мати Яшода, побачивши, що її служниця надто заклопотана хатніми справами, сама заходилася збивати масло. Збиваючи масло, вона співала про дитячі розваги Крішни й тішилася думками про свого сина.

Jednou matka Jašódá viděla, že její služebná je zaneprázdněna různými domácími pracemi, a proto začala sama stloukat máslo. Zpívala přitom písně o Krišnových dětských zábavách a radovala se z myšlenek na svého syna.

Збиваючи масло, Яшода туго запнула край сарі. Вона щосили обома руками збивала масло, її груди коливалися, а від палкої любови до сина молоко само точилося їй з грудей. Браслети на її руках дзвеніли, торкаючись одне одного, кульчики й груди коливалися. Лице узялось крапельками поту, а квіти, що ними вона була заквітчала собі голову, порозсипались. На цьому мальовничому тлі з’явився Господь Крішна-дитина. Від голоду та любови до матері Він хотів, щоб вона припинила те збивання. Всім Своїм виглядом Він показував, що головний її обов’язок — дати Йому груди, а збивати масло можна й потім.

Konec sárí měla pevně utažený kolem těla. Když oběma rukama usilovně stloukala máslo, její ňadra se pohupovala a byla vlhká od mléka, které z nich samo od sebe vytékalo díky její silné lásce ke Krišnovi. Přívěšky a náramky na jejích rukách o sebe navzájem cinkaly a náušnice i ňadra se houpaly. Na tváři se jí objevily kapky potu a květinový věnec, který měla na hlavě, se roztrhl a rozsypal kolem. V tu chvíli se před ní objevil Pán Krišna ve své dětské podobě. Byl hladový, a aby zesílil její mateřskou lásku, snažil se jí zabránit v práci. Naznačil, že její první povinností je Ho nakojit, a až pak, někdy později, může stloukat máslo.

Мати Яшода взяла сина на коліна і вклала сосок Йому до ротика. Крішна ссав молоко, а вона тим часом, усміхаючись, не могла надивитись на гарне личко своєї дитини. Аж тут молоко, яке стояло на печі, закипіло й почало збігати. Щоб молоко не збігло, мати Яшода спустила Крішну з колін і схопилася до пічки. Крішна розсердився, що матінка Його покинула, від гніву Його очі та губи почервоніли. Він пішов геть зціпивши зуби, підняв камінь і пожбурив у горщик з маслом. Горщик розбився, а Він вибрав з черепків масло і з удаваними сльозами на очах почав їсти його, забившись в темний закапелок.

Matka Jašódá si posadila syna na klín a vsunula Mu prsní bradavku do pusy. Usmívala se, když sál její mléko, a těšila se pohledem na krásnou tvářičku svého dítěte. Najednou začalo kypět mléko na plotně. Aby nepřeteklo, matka Jašódá postavila Krišnu na zem a utíkala ke kamnům. Krišnu velice rozzlobilo, že Ho tam jen tak nechala, a rtíky i oči Mu zrudly zlostí. Zaťal zuby a kusem kamene rozbil nádobu s máslem. Trochu si z ní nabral a s falešnými slzami v očích začal v ústraní máslo pojídat.

Тим часом мати Яшода, впоравшись із горщиком з молоком, яке збігало, повернулася туди, де була збивала масло, і побачила розбитий горщик з маслом. А що Крішни не знайшла, то вирішила, що розбитий глек — Його робота. Думаючи так, вона усміхнулася: «Алеж кмітливий! Розбив глек і втік, бо боїться кари». Яшода обшукала за Ним всю хату, нарешті знайшла свого сина на великій дерев’яній ступі, яка стояла перекинута. Він брав масло з горщика, підвішаного до стелі, і годував ним мавп. Яшода постерегла, що Крішна боязко озирається, розуміючи, що робить шкоду. Заскочивши сина за таким заняттям, Яшода тихенько підкралась до Нього ззаду, однак Крішна відразу помітив, що вона наближається з різкою у руці, і, враз зіскочивши з ступи, переляканий чкурнув навтьоки. Мати Яшода ганялася за Ним по всіх кутках, намагаючись спіймати Верховного Бога-Особу, що Його не досягають у медитації навіть найвидатніші йоґи. Іншими словами, Верховний Бог-Особа, Крішна, якого не здатні збагнути йоґи та мислителі, грався наче мале дитя на втіху Своїй великій відданій, матері Яшоді. Вона мала тонкий стан, але була повна, і їй ніяк не давалось упіймати прудконоге маля, хоча вона намагалася бігти за Ним якомога хутчіш. Її волосся розсипалося, квіти з нього попадали долі. Яшода змучилась дуже, але таки наздогнала свого пустуна і вхопила Його. Тут Крішна мало не розплакався, Він стояв і тер рученятами Свої очі, підведені сурмою. Коли маля зазирнуло в ненчине лице, що схилилося над Ним, Його очі сповнилися жаху.

Matka Jašódá mezitím odstavila přetékající mléko a vrátila se na místo, kde předtím stloukala smetanu. Tam uviděla rozbitý hrnec, a jelikož nemohla najít svého syna, došla k závěru, že to byla Jeho práce. Usmála se a v duchu si říkala: “To dítě je ale mazané! Nejdřív rozbije hrnec a pak se někde schová, aby se vyhnulo trestu.” Hledala Ho všude, až Ho našla, jak sedí na velkém dřevěném hmoždíři, který stál dnem vzhůru. Z nádoby zavěšené u stropu Krišna vytahoval máslo a rozdával ho opicím. Úzkostlivě se rozhlížel na všechny strany, protože věděl, že dělá něco, co by neměl. Jakmile Ho Jašódá našla, potichu se k Němu zezadu přiblížila. Krišna ale zahlédl, jak k Němu přichází s proutkem v ruce, okamžitě seskočil z hmoždíře a ve strachu se dal na útěk. Matka Jašódá se rozběhla za Ním a snažila se chytit Nejvyššího Pána, Osobnost Božství, ke kterému se nemohou přiblížit ani velcí jógí ve své meditaci. Jinými slovy: Krišna, Nejvyšší Osobnost Božství, jehož nemohou postihnout jógí a spekulanti, hrál pro svou velkou oddanou, matku Jašódu, roli malého dítěte. Ani pro matku Jašódu však nebylo snadné Ho chytit, protože utíkal rychle a ona měla útlý pas a těžké tělo. Přesto za Ním běžela, jak nejrychleji mohla. Vlasy se jí rozpustily a květy zdobící její hlavu padaly na zem. Už byla unavená, ale nakonec se jí nějak podařilo svého darebu dohonit a chytit. Dopadený Krišna měl slzy na krajíčku. Rukama si mnul oči a roztíral okolo černé líčidlo, kterým je měl nalíčené. Díval se do tváře své matky, která nad ním stála, a bojácně uhýbal očima.

Побачивши, що Крішна перелякався не на жарт, мати Яшода вирішила для добра дитини той страх розвіяти.

Бажаючи своїй дитині самого добра, Яшода подумала: «Якщо дитя так лякатиметься мене, хтозна, що з Нього буде». Різку мати Яшода викинула, але щоб якось таки покарати Крішну, вирішила Його зв’язати. Вона не відала, що насправді зв’язати Верховного Бога-Особу неможливо. Мати Яшода вважала, що Крішна — її маля, і навіть гадки не мала, що для того маляти немає обмежень ні в чому. Для Нього не існує внутрішнього чи зовнішнього, Йому немає ні початку, ні кінця. Він — безмежний, і Він всепроникаючий. Він Сам — увесь космічний прояв. Однак мати Яшода вважала Крішну за своє дитя. Його, що перебуває поза межами чуттєвого сприйняття, вона спробувала прив’язати до дерев’яної ступи. Але, намагаючись прив’язати Його, вона помітила, що мотузка закоротка — не вистачило кількох сантиметрів. Вона зібрала по хаті ще мотузок і зв’язала їх усі — але їх так само не вистачило. Вона дов’язувала ще і ще мотузок, які тільки були в хаті, але, зав’язавши останній вузол, побачила, що мотузка, як і перше, закоротка на кілька пальців. Мати Яшода усміхалася, але водночас була зачудована. Що воно за диво таке?

Matka Jašódá viděla, že Krišna má zbytečné obavy, a chtěla zmírnit Jeho úzkost. Vždyť přála svému dítěti jen to nejlepší, a proto si myslela: “Má-li ze mne příliš velký strach, kdo ví, jaké následky by to na Něm mohlo zanechat.” Zahodila tedy proutek, ale rozhodla se, že Mu za trest sváže ruce nějakými provazy. Netušila, že ve skutečnosti nemůže svázat Nejvyšší Osobnost Božství. Matka Jašódá považovala Krišnu za své malé dítě; nevěděla, že její dítě nemá meze. Krišna nemá vnitřek ani vnějšek, počátek ani konec. Je neomezený a všeprostupující, ve skutečnosti je celým vesmírným stvořením. Matka Jašódá si přesto myslela, že je Krišna její dítě, a přestože je mimo dosah všech smyslů, snažila se Ho připoutat k dřevěnému hmoždíři. Když se o to ale pokoušela, zjistila, že provaz je o dva palce kratší, než potřebovala. Přinesla z domu víc provazů, které na něj navázala, ale i potom jí stále stejný kousek chyběl. Tak pospojovala všechny provazy, které byly v domě, ale když udělala poslední uzel, stále ještě chyběly dva palce. Matka Jašódá se usmívala, ale přitom se divila. Jak je to možné?

Намагаючись зв’язати сина, Яшода втомилася. Вона спітніла, вінок впав їй з голови. Нарешті Господь Крішна, зглянувшись на тяжкі труди своєї матінки та зі співчуття до неї дав-таки зв’язати Себе мотузкою. Бавлячись в домі матері Яшоди наче людське дитя, Він являв найпіднесеніші з-поміж Своїх розваг. Безсумнівно, наказувати Верховному Богові-Особі не здатний ніхто. Чистий відданий впокоряється лотосовим стопам Господа, що може і захистити, і знищити його. Відданий ніколи не забуває, що він впокорений слуга Крішни, і так само й Господь, віддаючись на ласку Свого відданого, відчуває трансцендентну насолоду. Приклад того дав Крішна, коли скорився перед Своєю матір’ю Яшодою.

Ve snaze spoutat svého syna se unavila. Potila se a věnec jí spadl z hlavy na zem. Tehdy Pán Krišna ocenil těžkou práci své matky a slitoval se nad ní; dovolil jí, aby Ho svázala provazem. Krišna, který si hrál jako lidské dítě v domě matky Jašódy, předváděl zábavy, které sám chtěl. Je jasné, že nikdo nedokáže ovládat Nejvyšší Osobnost Božství. Čistý oddaný se odevzdává lotosovým nohám Pána, jenž ho může buď ochránit, nebo zničit, nikdy však nezapomíná na své podřízené postavení. Také Pán cítí transcendentální štěstí, když se svěří pod ochranu oddaného. To Krišna ukázal tím, jak se odevzdal matce Jašódě.

Крішна — найвищий благодійник, що дає Своєму відданому будь-яке звільнення. Але такого благословення, яке дістала мати Яшода, не знали навіть Господь Брахма, Господь Шіва та богиня процвітання.

Krišna je svrchovanou osobou, která dává svým oddaným všechny druhy osvobození, ale takové požehnání, jaké dostala matka Jašódá, nikdy nezískal ani Pán Brahmá nebo Pán Šiva či bohyně štěstí.

Йоґи й мислителі не здатні в усій повноті збагнути Верховного Бога-Особу, якого знають як сина Яшоди та Нанди Махараджі. Віддані легко досягають Його, але йоґи та мислителі не годні осягнути Його як верховне джерело всієї насолоди.

Jogí a spekulanti nikdy nemohou takto úplně poznat Nejvyššího Pána, Osobnost Božství, jenž je známý jako syn Jašódy a Nandy Mahárádže, ale pro oddané je snadno dostupný. Jogí a spekulanti také nedovedou Pána rozpoznat jako nejvyšší zdroj veškeré radosti.

Зв’язавши сина, мати Яшода стала поратись по господарству. А тим часом Крішна, прив’язаний до дерев’яної ступи, побачив перед Собою два дерева арджуна. Джерело найвищої насолоди, Господь Шрі Крішна подумав: «Спочатку мама Яшода покинула Мене, не нагодувавши доволі молоком — то Я розбив їй глек з юґуртом і роздав збите масло мавпам. А тепер ось прив’язала мене до цієї дерев’яної ступи. Треба наробити ще більшого збитку. Хай знає!» І Він став думати, як звалити ті два високі дерева арджуна.

Jašódá přivázala svého syna k dřevěnému hmoždíři a věnovala se domácím povinnostem. Krišna před sebou viděl dvojici stromů, kterým se říká ardžuna. Zdroj radosti, Pán Šrí Krišna, si pomyslel: “Moje máma Mě nejdřív opustila, aniž by Mě dostatečně nakojila, a proto jsem rozbil hrnec s jogurtem a rozdával máslo opicím. A teď Mě přivázala k dřevěnému hmoždíři. Provedu tedy ještě větší nezbednost než předtím.” Tak se Krišna rozhodl, že vyvrátí dva vysoké ardžunové stromy.

У цих двох дерев арджуна своя історія. В минулому житті вони мали людську подобу й були синами Кувери, звали їх Налакувара й Маніґріва. І ось тепер на своє щастя вони впали в око Господеві. В минулому житті великий мудрець Нарада прокляв їх, але прокляття було і найвищим благословенням водночас, бо дало нагоду побачити Господа Крішну. Вони отримали те благословення-прокляття, тому що колись, п’яні, геть втратили людську подобу. Про те розповідь у дальшому розділі.

S těmito dvěma stromy se pojí následující příběh. V předešlém životě se narodily jako lidé, synové Kuvéry, kteří se jmenovali Nalakúvara a Manigríva. Měli to štěstí, že upoutali pozornost Pána. Velký mudrc Nárada je v jejich předešlém životě proklel, aby se jim dostalo nejvyššího požehnání a mohli vidět Pána Krišnu. Prokletí, které se ukázalo být požehnáním, jim bylo uděleno za jejich zapomnětlivost způsobenou opilostí. Tento příběh bude vylíčen v příští kapitole.

Так закінчується Бгактіведантів виклад дев’ятого розділу книги «Крішна, Верховний Бог-Особа», назва якому «Мати Яшода зв’язує Господа Крішну».

Takto končí Bhaktivédántův výklad 9. kapitoly knihy Krišna, nazvané “Matka Jašódá svázuje Pána Krišnu”.