Skip to main content

РОЗДІЛ ВІСІМДЕСЯТ ТРЕТІЙ

83. KAPITOLA

Зустріч Драупаді з царицями Крішни

Setkání Draupadí s Krišnovými královnami

Крішну приходили відвідати багато людей, серед них і Пандави з царем Юдгіштгірою на чолі. Після розмови з ґопі, коли Господь Крішна дарував їм найвище благословення, до Нього прийшли цар Юдгіштгіра з іншими родичами, і Він радо їх зустрів. Передусім Він запитав, чи все у них гаразд. Насправді до того, хто бачить лотосові стопи Господа Крішни, доля лихою бути не може, однак коли Господь Крішна, як того вимагає етикет, запитав у царя Юдгіштгіри про його життя, цар дуже зрадів, що його так вітають, і сказав Господу:
— Любий Господи Крішно! Великі особистості й віддані, що цілковито усвідомили Тебе, завжди тримають у думці Твої лотосові стопи, і вони повністю задоволені, п’ючи нектар трансцендентного блаженства. Нектар, що вони п’ють, іноді проливається із їхніх вуст на інших оповіддю про Твої трансцендентні діяння. Цей нектар, що його точать вуста відданого, має таку силу, що кому пощастить скуштувати його, одразу закінчує довгу подорож крізь безліч народжень і смертей. То наша забутливість щодо Твоєї особи є причиною того, що ми існуємо в матеріальному світі. Але коли людина отримує можливість слухати за Твою славу, морок забуття враз розсіюється — і в цьому наше, живих істот, щастя. Тому, мій Господи, лиха доля минає тих, хто постійно слухає про Твої славетні дії.

Mnoho hostů přišlo navštívit Krišnu a mezi nimi i Pánduovci v čele s králem Judhišthirou. Poté, co Pán Krišna promluvil s gópími a udělil jim největší požehnání, uvítal krále Judhišthiru a další příbuzné, kteří za Ním přišli. Ze všeho nejdříve se jich zeptal, zda se jim daří dobře. Ve skutečnosti není možné, aby se komukoliv, kdo vidí lotosové nohy Pána Krišny, dařilo špatně, ale když se Pán Krišna přesto ze zdvořilosti zeptal krále Judhišthiry na jeho situaci, krále takové přijetí velice potěšilo a takto Pána oslovil: “Můj milý Pane Krišno, velké osobnosti a oddaní zcela si vědomí Krišny stále myslí na Tvé lotosové nohy a jsou vždy zcela spokojení, neboť pijí nektar transcendentální blaženosti. Nektar, který stále pijí, někdy vytéká z jejich úst a pokropí druhé v podobě vyprávění o Tvých transcendentálních činnostech. Tento nektar plynoucí z úst oddaného je tak mocný, že má-li někdo to štěstí, že ho může pít, je okamžitě vysvobozen z nekonečné pouti zrození a smrti. Naše hmotné bytí je způsobené zapomněním na Tvou osobnost, ale když je někdo obdařen tou výsadou, že může naslouchat o Tvé slávě, temnota zapomnění se naštěstí okamžitě rozptýlí. Jak by tedy bylo možné, můj milý Pane, aby se dařilo špatně tomu, kdo neustále naslouchá o Tvých slavných činech?

Ми остаточно впокорилися Твоїм лотосовим стопам і, іншого притулку не знаючи, завжди певні нашого щастя. Любий Господи, Ти — безмежний океан знання і трансцендентного блаженства. Існування того, хто діє за власними примхами, триває в трьох минущих станах матеріального життя — пильнуванні, сні та глибокому сні. Але в свідомості Крішни таких станів не існує. Над людиною в свідомості Крішни всі ті наслідки діяльности не владні. Ти є найвища мета всіх звільнених душ. Використовуючи Свою внутрішню потенцію йоґамайу, Ти Своєю незалежною волею сходиш на Землю і, щоб відновити ведичні засади життя, з’являєшся наче звичайна людина. Ти — Верховна Особа, тому тих, хто впокорений Тобі, лихо не заторкує.

Jsme si jistí, že nás čeká jen štěstí, protože jsme se Ti zcela odevzdali a nemáme jiné útočiště než Tvé lotosové nohy. Můj milý Pane, jsi oceán neomezeného poznání a transcendentální blaženosti. Výsledky mentálních výmyslů ve třech fázích hmotného života — bdění, spánku a hlubokém spánku — nemohou ve vědomí Krišny existovat. Díky praktikování vědomí Krišny se všechny výplody mysli přestanou projevovat. Jsi konečným cílem všech osvobozených osob. Jen ze své svobodné vůle jsi prostřednictvím své vnitřní energie yogamāyi sestoupil na Zemi a zjevil ses jako obyčejná lidská bytost, abys obnovil védské životní zásady. Jelikož jsi Nejvyšší Osoba, nemůže toho, kdo se Ti plně odevzdal, potkat žádné neštěstí.”

Господь Крішна приймав численних царів і відвідувачів, ті підносили Господеві молитви. Тимчасом жінки родів Куру і Яду, скориставшися з нагоди, зустрілися, щоб поговорити за трансцендентні розваги Господа Крішни. Перша до Крішниних дружин підійшла Драупаді. Вона запитала:
— Любі мої Рукміні, Бгадра, Джамбаваті, Сат’я, Сат’ябгама, Калінді, Шайб’я, Лакшмана, Рохіні та інші дружини Господа Крішни, розкажіть нам, будь ласка, як Господь Крішна, Верховний Бог-Особа, взяв вас Собі за дружин, і які були ваші весілля, що їх справляли за звичаєм звичайних людей?

Zatímco Pán Krišna byl zaneprázdněn přijímáním různých hostů, a ti Ho opěvovali svými modlitbami, ženy kuruovské a jaduovské dynastie využily příležitosti k vzájemnému setkání a rozmlouvaly o Krišnových transcendentálních zábavách. Nejprve se Draupadí zeptala Krišnových manželek: “Má milá Rukminí, Bhadro, Džámbavatí, Satjo, Satjabhámo, Kálindí, Šaibjo (Mitravindo), Lakšmano, Róhiní a všechny ostatní ženy Pána Krišny, můžete nám říci, jak vás Pán Krišna, Nejvyšší Osobnost Božství, pojal za manželky a jak se s vámi oženil se svatebními obřady, jaké se pořádají pro obyčejné lidské bytosti?”

На це питання першою відповіла головна цариця Рукмінідеві:
— Мила Драупаді, між царями, як-от Джарасандга, вже було домовлено, що мене віддадуть за царя Шішупалу, і, як це буває завжди, на моїй весільній церемонії були присутні всі царі, щоб у разі потреби дати збройну відсіч кожному суперникові, що наважиться перервати шлюбний обряд. Але Верховний Бог-Особа вкрав мене наче лев, що викрадає ягня зі стада. Однак для Господа Крішни то був не дивовижний вчинок, адже всі, хто проголошують себе великими героями й царями в цьому світі, покірні лотосовим стопам Господа. До лотосових стіп Господа Крішни схиляють свої корони всі царі. Люба моя Драупаді, моє невмируще бажання — служити Господу Крішні, цьому джерелу всієї насолоди й краси, життя у життя. Це єдине моє бажання, єдине прагнення мого серця.

Hlavní z královen, Rukminídéví, na tuto otázku odpověděla: “Má milá Draupadí, již bylo prakticky dohodnuté, že vladaři jako Džarásandha mě chtějí provdat za krále Šišupálu, a všichni princové přítomní na svatebním obřadu byli jako obvykle připravení s brněním a v plné zbroji bojovat proti komukoliv, kdo by se opovážil svatbu překazit. Nejvyšší Pán, Osobnost Božství, mě však unesl, jako když lev odnese jehně ze stáda. Pro Pána Krišnu na tom nebylo nic podivuhodného, neboť každý, kdo se v tomto světě vydává za velkého hrdinu či krále, je podřízený lotosovým nohám Pána. Všichni králové se dotýkají lotosových nohou Pána Krišny svými korunami. Má milá Draupadí, mojí věčnou touhou je život za životem sloužit Pánu Krišnovi, který je zdrojem veškeré radosti a krásy. To je má jediná touha a cíl v životě.

Далі настала черга говорити Сат’ябгамі. Вона сказала:
— Люба Драупаді, мій батько дуже тужив, коли загинув його брат Прасена, і тому несправедливо звинуватив Господа Крішну, ніби Він вбив його брата і вкрав камінь С’ямантаку. Насправді ж той самоцвіт взяв Джамбаван. Господь Крішна, щоб довести, що на Ньому вини немає, став з Джамбаваном на герць і переміг, камінь С’ямантаку відібрав і приніс моєму батькові. Батькові було дуже соромно, що він у смерті свого брата звинуватив Господа Крішну. Отримавши назад камінь С’ямантаку, він розважив, що було б мудро виправити помилку. Тому він, хоча вже пообіцяв мою руку іншим, віддав мене разом з самоцвітом лотосовим стопам Крішни. Так Крішна прийняв мене за служницю й дружину.

Potom začala mluvit Satjabhámá: “Moje milá Draupadí, mého otce velice zarmoutila smrt jeho bratra Prasény a neprávem obvinil Pána Krišnu, že mu zabil bratra a že ukradl drahokam Sjamantaka, který ve skutečnosti vzal Džámbaván. Aby Pán Krišna obhájil svůj čistý štít, bojoval s Džámbavánem a zachránil drahokam Sjamantaka, který později předal mému otci. Otec se velice styděl a litoval, že Pána Krišnu obviňoval z bratrovy smrti. Poté, co získal drahokam Sjamantaka zpátky, uznal za moudré napravit svou chybu, a třebaže už slíbil mou ruku někomu jinému, odevzdal mě i s drahokamem k lotosovým nohám Krišny. Tak mě Pán přijal za svou služebnici a manželku.”

Далі н а питання Драупаді від повідала Джамбаваті. Вона мовила:
— Люба Драупаді! Коли Господь Крішна напав на мого батька Джамбавана, царя рікш, мій батько не знав, що Господь Крішна — його колишній пан, Господь Рамачандра, подружжя Сіти. Не знаючи, хто є Господь Крішна, він бився з Ним двадцять сім днів. Коли сили покинули мого батька, він зрозумів, що його супротивник, Господь Крішна, має бути той самий Господь Рамачандра, бо тільки Він був на силі перемогти його. Стямившись, батько повернув камінь С’ямантаку. Щоб вдоволити Господа, мене віддано Йому в дружини. Так я одружилася з Господом, так сповнилося моє бажання життя у життя слугувати Крішні.

Poté na Draupadinu otázku odpověděla Džámbavatí: “Milá Draupadí, když Pán Krišna napadl mého otce Džámbavána, krále rikšů, otec nevěděl, že je to jeho dřívější pán, Šrí Rámačandra, manžel Síty. Aniž by znal Krišnovu totožnost, bojoval s Ním bez ustání po dvacet sedm dní. Po takové době se unavil a pochopil, že jeho protivník, Pán Krišna, musí být jedině Pán Rámačandra, protože nikdo jiný by ho nedokázal porazit. Tak se umoudřil a drahokam Sjamantaka okamžitě vrátil. Navíc, aby Pána uspokojil, nabídl Mu mě za ženu. Tak jsem byla provdána za Pána, a tím se splnila má touha být život za životem služebnicí Krišny.”

Далі говорила Калінді:
— Люба Драупаді, щоб Господь Крішна став мені чоловіком, я виконувала великі аскези і покути. Дізнавшись про це, Господь Крішна ласкаво прийшов зі Своїм другом Арджуною взяти мене за дружину. Господь Крішна забрав мене з берега Ямуни, і відтак я стала замітальниця в домі Господа Крішни. А Він ставиться до мене як до Своєї дружини.

Pak promluvila Kálindí: “Má drahá Draupadí, podrobovala jsem se přísné askezi, abych získala Pána Krišnu za manžela. Když se o tom dozvěděl, laskavě mě se svým přítelem Ardžunou navštívil a vzal si mě za ženu. Potom mě odvezl od břehů Jamuny a od té doby uklízím dům Pána Krišny a Pán se ke mně chová jako ke své ženě.”

Потім розповіла Мітравінда:
— Люба Драупаді, на мою сваямвару [це така церемонія, коли дівчина сама обирає собі чоловіка] зібралося багато царевичів. Був там і Господь Крішна. Він переміг усіх царевичів і взяв мене за служницю. Він забрав мене в Двараку наче лев, що вириває оленя у зграї псів. Господь Крішна забрав мене силою, тому мої брати викликали Його на бій, але самі зазнали поразки. Так здійснилося моє бажання життя у життя бути служницею Крішни.

Poté hovořila Mitravindá: “Moje milá Draupadí, na mém obřadu svayaṁvara se sešlo mnoho princů. Pán Krišna tam byl také, a když všechny prince porazil, přijal mě za svou služebnou. Ihned mě odvezl do Dváraky, jako když lev sebere svou kořist smečce psů. Když mě Pán Krišna unášel, moji bratři s Ním chtěli bojovat a později byli poraženi. Tak se splnila má touha být život za životem Krišnovou služebnou.”

алі до Драупаді заговорила Сат’я:
— Люба Драупаді, мій батько влаштував для мене сваямвару, а щоб випробувати силу й звитягу претендентів на мою руку, поставив їм за умову приборкати сім лютих биків з довгими гострими рогами. На жаль, витязі всі до одного повертались домів — переможені й скалічені. А Господь Крішна здолав бики, наче то були Йому іграшки. Він приборкав їх, простромивши носа кожному металевим кільцем. Вони послухались Його, як козеня дитини. Батько мій, дуже задоволений, справив для нас з Господом Крішною бучне весілля, а на посаг дав багато воїнських з’єднань, коней, колісниць, слонів і тисячі служниць. Як відбули весілля, Господь Крішна повіз мене до Двараки. Дорогою на Нього напало ціле військо царевичів, але Господь Крішна всіх їх переміг, а я отримала привілей бути служницею коло Його лотосових стіп.

Satjá pak řekla Draupadí: “Má drahá Draupadí, můj otec pozval mnoho hostů na moji svayaṁvaru, a aby vyzkoušel sílu a hrdinství nápadníků, dal si podmínku, že každý musí bojovat se sedmi divokými býky, kteří měli dlouhé ostré rohy. Mnoho hrdinů se pokoušelo býky porazit, ale všichni byli těžce zraněni a vraceli se domů jako zlomení mrzáci. Když přišel Pán Šrí Krišna a s býky bojoval, byli pro Něho jako hračky. Chytil je a každému z nich uvázal provaz k nozdrám. Tak je zkrotil, jako si děti snadno zkrotí malá kůzlátka. Můj otec byl spokojen, provdal mě za Pána Krišnu s velkou slávou a věnem Mu dal mnoho vojenských oddílů, koní, vozů a slonů společně se stovkami služebnic. Tak si mě Pán Krišna přivezl do svého hlavního města Dváraky. Na zpáteční cestě na Něho mnozí princové zaútočili, ale Pán Krišna je všechny porazil, a tak se mi dostalo té pocty, že mohu sloužit Jeho lotosovým nohám jako Jeho služebná.”

Почала свою оповідь Бгадра. Вона сказала:
— Люба Драупаді, Господь Крішна — син мого дядька з боку матері. Мені випало щастя розвинути прив’язаність до Його лотосових стіп. Коли мій батько дізнався за мої почуття, він сам влаштував мені цей шлюб, попросивши Господа Крішну одружитися зі мною. На посаг батько дав мені одне військове з’єднання акшаухіні, а також багато служниць та всього, що пристало мати царевій дочці. Не знаю, чи зможу мати притулок у Господа Крішни життя у життя, але я молюся Господеві, щоб хоч би де я народилася, ніколи не забувати, що я служниця Його лотосових стіп.

Potom začala mluvit Bhadrá: “Má milá Draupadí, Pán Krišna je synem mého strýce z matčiny strany. Měla jsem to štěstí, že mě upoutaly Jeho lotosové nohy. Když můj otec porozuměl mým pocitům, osobně mi vystrojil svatbu, pozval Pána Krišnu, aby se se mnou oženil, a daroval Mu věnem jednu akṣauhiṇī neboli oddíl ozbrojených sil společně s mnoha služebnicemi a jiným královským příslušenstvím. Nevím, zda budu moci zůstat pod ochranou Pána Krišny život za životem, ale přesto se k Pánu modlím, abych nezapomněla na svůj vztah k Jeho lotosovým nohám, ať už se narodím kdekoliv.”

Настала черга говорити Лакшмані.
— Люба моя царице, — сказала вона, — я багато разів чула, як великий мудрець Нарада уславлює розваги Господа Крішни. Нарада якось сказав, що богиня процвітання Лакшмі прив’язана до Крішниних лотосових стіп, і, почувши про це, я теж прив’язалася до Його лотосових стіп. А що я завжди про Нього думала, то прив’язаність моя глибшала день у день. Люба царице, мій батько дуже любив мене. Коли він дізнався, що Крішна полонив мій розум, то, як і твій батько, розробив план: на моїй сваямварі майбутній обранець мав пробити одною стрілою обидва ока рибі. Різниця між твоєю й моєю сваямварою була така, що на твоїй рибина звисала зі стелі і її було добре видно, а на моїй рибу було вкрито тканиною, а видно було лише її відбиток у дзбані з водою. Тим відрізнялась моя сваямвара від твоєї.

Lakšmaná pak řekla: “Moje milá královno, mnohokrát jsem slyšela velkého mudrce Náradu opěvovat zábavy Pána Krišny. Jeho lotosové nohy mě začaly přitahovat, když jsem slyšela Náradu říkat, že přitahují i bohyni štěstí Lakšmí. Od té doby jsem na Něho stále myslela a mé pouto k Němu sílilo. Moje milá královno, můj otec ke mně byl velice laskavý. Když poznal, že mě přitahuje Krišna, vymyslel stejný plán jako tvůj otec: během svayaṁvary museli nápadníci prostřelit šípem oko ryby. Rozdíl mezi soutěží při tvé a mojí svayaṁvaře byl ten, že při tvé visela ryba u stropu odkrytá, každému na očích, kdežto při mé byla zakrytá a jediné, co bylo vidět, byl její odraz na hladině vody v nádobě. To byla zvláštnost mojí svayaṁvary.

Поголос за таку умову розійшовся всім світом. Почувши за неї, до батькової столиці з усіх сторон світу зійшлися царевичі, всі добре озброєні, і з ними вчителі воєнної науки. Кожен прагнув виграти мою руку. Один по одному всі бралися до луку, з якого мали пробити рибу. Але більшість навіть не змогли нап’ясти тятиви, то і йшли геть, навіть не спробувавши вистрілити. Дехто з великими зусиллями тятиву натягнули, але прив’язати її до другого кінця луку не змогли — пружний лук розпрямлявся, збиваючи їх з ніг. Люба царице, ти будеш вражена, дізнавшись, які царі й герої були на моїй сваямварі. Там був Джарасандга, Амбаштга, Шішупала, Бгімасена, Дурйодгана і Карна — вони певно що натягнули на лук тятиву, а от протнути рибу їм не вдалося: її вкрито, а зрозуміти, де вона, дивлячись на її відображення, вони не змогли. Славетний Пандав Арджуна бачив відображення риби у воді, але не вцілив рибу в око, хоч прицілювався й випускав стрілу дуже пильно. Але принаймні його стріла рибу зачепила, тому він виявився ліпшим від інших царевичів.

Zpráva o této podmínce se roznesla po celém světě, a když se o ní princové doslechli, sjížděli se ze všech stran do hlavního města mého otce v brněních, vedeni svými vojenskými rádci. Každý z nich si přál mě získat za ženu a jeden po druhém zvedali luk se šípem, aby rybu zasáhli. Mnozí nedokázali ani napnout tětivu mezi oba konce luku, a aniž by se pokusili rybu zasáhnout, nechali luk lukem a odjeli. Někteří s velkými těžkostmi natáhli tětivu od jednoho konce k druhému, ale jelikož nebyli schopni ji uvázat, luk se vymrštil jako pružina a srazil je k zemi. Moje milá královno, budeš se divit, ale na mé svayaṁvaře bylo mnoho slavných králů a hrdinů. Rekům, jako byl Džarásandha, Ambaštha, Šišupála, Bhímaséna, Durjódhana a Karna, se samozřejmě podařilo tětivu natáhnout, ale nedokázali rybu trefit, protože byla zahalená a podle odrazu nedokázali zjistit její přesnou polohu. Slavný Pánduovský hrdina Ardžuna byl schopný vidět odraz ryby ve vodě, ale i když pečlivě určil její umístění a vystřelil šíp, nezasáhl ji na správném místě. Dokázal však, že je lepší než všichni ostatní princové, neboť jeho šíp o rybu alespoň zavadil.

Усі царевичі, що намагалися влучити в ціль, були розчаровані невдачею, а дехто пішов геть, навіть не наважившись спробувати. Нарешті до луку взявся Господь Крішна. Він легко нап’яв тятиву, ніби то був іграшковий лук, наклав стрілу і, всього раз глянувши на відображення риби у воді, випустив стрілу. Риба впала протнута. Господь Крішна здобув перемогу опівдні, в годину, яка зветься абгіджіт, що її астрономи вважають за сприятливу. Всім світом рознеслося: «Джая! Джая!», півбоги в небесах стали бити в барабани. Сповнені радощів, великі півбоги посипали на землю квітковий дощ.

Všichni princové, kteří se pokoušeli terč zasáhnout, byli zklamaní, protože se jim to nepodařilo, a někteří kandidáti dokonce odjeli, aniž by se o to vůbec pokusili, ale když se nakonec luku chopil Pán Krišna, napnul tětivu tak lehce, jako když si dítě hraje s hračkou. Nasadil šíp, jen jednou se podíval na odraz ryby ve vodě, vystřelil a zasažená ryba ihned spadla dolů. Tohoto vítězství Pán Krišna dosáhl v poledne, v době zvané abhijit, která je podle astrologických výpočtů příznivá. Po celém světě tehdy bylo slyšet volání “Jaya! Jaya!” a z nebe se ozývalo dunění bubnů, na které hráli nebeští obyvatelé. Velcí polobozi byli šťastní a shazovali na Zem spršky květů.

Тоді на арену змагання вступила я, і, як ішла, дзвіночки на моїх ногах мелодійно видзвонювали. Я мала на собі нове шовкове вбрання, голова була заквітчана, а від того, що переміг Господь Крішна, я почувалася на вершині щастя і любо всміхалася. В руках я несла золоте намисто з самоцвітами, що спалахувало проти сонця. Сережки сяяли, від них мені на обличчі грали відсвіти, і це примножувало мою вроду. Хвилі волосся оторочували моє лице. Я кліпала очима і спочатку бачила лише присутніх царенків, але нарешті я підійшла до свого Господа і поволі обвила Йому навколо шиї золоте намисто. Я вже казала, що Господь Крішна ще відпочатку мене звабив, тому дати ґірлянду Господеві я вважала за велику вдачу. Щойно я надягла на шию Господу свою ґірлянду, забили у мріданґи, патахи, всілякі барабани, засурмили в мушлі і заграли на різні музичні інструменти, все дуже гучно; під музику досвідчені танцюристи й танцюристки пішли до танцю, співці почали співати мелодійних пісень.

V tom okamžiku jsem vstoupila do soutěžní arény a zvonky na kotnících mi při chůzi líbezně cinkaly. Byla jsem pěkně oblečená do nových hedvábných šatů, ve vlasech jsem měla květy, a jelikož zvítězil Pán Krišna, byla jsem celá bez sebe radostí a mile jsem se usmívala. V rukách jsem nesla zlatý náhrdelník posázený drahokamy, který se každou chvíli rozzářil. Kadeřavé vlasy mi lemovaly tvář, která jasně zářila odrazem mých různých náušnic. S mrkáním jsem si nejdříve prohlédla všechny přítomné prince, a když jsem došla k mému Pánu, pomaličku jsem Mu pověsila zlatý náhrdelník kolem krku. Jak jsem ti již říkala, má mysl byla od počátku přitahovaná k Pánu Krišnovi, a věnčit Ho pro mě tedy bylo velké vítězství. Jakmile jsem pověsila náhrdelník na Pánův krk, rozezněly se mridangy, bubny pataha a ánaka, lastury, kotle a další nástroje, které společně vytvořily burácivý zvuk, a zatímco hudba hrála, výborní tanečníci a tanečnice tančili a zpěváci sladce zpívali.

Люба Драупаді, коли я прийняла Господа Крішну за свого шанованого чоловіка, а Він мене за Свою служницю, серед царевичів-невдах знявся страшенний галас. Їх палило хтиве бажання, але чоловік мій в Своїй чотирирукій формі Нараяни, не звертаючи на них жодної уваги, посадовив мене на колісницю, запряжену четвіркою чудових коней. Він ждав нападу від царевичів і тому мав коло Себе зброю. Він підняв Свій лук Шарнґу, але славетний колісничий Дарука миттю рушив з місця, і наша чудова колісниця помчала до Двараки. Крішна, наче лев, негайно забрав мене перед очима всіх царевичів. Деякі царевичі спробували зупинити наш рух: озброєні всілякою зброєю, вони встали в нас на дорозі; вони були наче собаки, що хочуть зупинити лева. Тоді Господь Крішна почав пускати стріли зі Свого лука Шарнґи, і дехто лишився без рук, дехто без ніг, інші наклали головою, а ще інші просто втекли з бойовища.

Má drahá Draupadí, když jsem pojala Pána Krišnu za svého ctěného chotě a On mě přijal jako svou služebnou, z řad zklamaných princů se ozval velký křik. Všichni byli vzrušení chtíčem, ale můj manžel na ně nedbal a v podobě čtyřrukého Nárájana mě okamžitě posadil na svůj kočár, který táhli čtyři znamenití koně. Jelikož od princů očekával odpor, nasadil si brnění a uchopil svůj luk zvaný Šárnga a potom se náš slavný vozataj Dáruka bez sebemenšího otálení rozjel s nádherným kočárem k městu Dvárace. Takto mě Krišna velice rychle unesl v přítomnosti všech princů, jako když lev odnese srnu ze stáda. Někteří z princů nás chtěli zadržet a důkladně vyzbrojeni se nám postavili na odpor, jako když se psi snaží zabránit postupu lva. Šípy, které Pán Krišna vystřelil z luku Šárnga, tehdy usekaly některým princům ruce, někteří ztratili nohy, jiní hlavy a zemřeli a ostatní utekli z bojiště.

Тоді Верховний Бог-Особа, наче осяйне сонце, в’їхав у найславетніше в цілім світі місто Двараку. Задля тої події цілу Двараку пишно убрали. По всій Двараці було споруджено стільки брам, розвішано стільки прапорів, стрічок і ґірлянд, що вони застували сонце. Я вже казала, що мій батько дуже мене любив. Коли він побачив, що моє бажання мати Господа Крішну за чоловіка здійснилося, він з радощів роздав друзям і родичам багато дарунків — дорогих шат, прикрас, лож і килимів. Господь Крішна завжди самодостатній, проте мій батько охотою дав за мною величезний посаг: коштовності, воїнів, слони, колісниці, коні і багато рідкісної й коштовної зброї. Усе те він підніс Господеві від щирого серця. Люба царице, я тоді подумала, які-то надзвичайні побожні дії мала я виконати за минулого життя, щоб тепер стати одною з служниць в домі Верховного Бога-Особи!

Nejvyšší Pán, Osobnost Božství, pak vjel do Dváraky, nejslavnějšího města ve vesmíru, a vypadal přitom jako zářící slunce. Celá Dváraká byla u této příležitosti bohatě vyzdobená. Všude viselo tolik vlajek a věnců a stálo tolik slavobrán, že ani nepropouštěly do města sluneční svit. Již jsem ti řekla, že můj otec mě velice miloval, a když tedy viděl, že sňatkem s Pánem Krišnou se mi splnila má touha, s velkou radostí začal rozdávat přátelům a příbuzným různé dary, jako drahé šaty, ozdoby, postele a koberce na sezení. Pán Krišna je vždy soběstačný, ale otec přesto ze své vůle dal mému manželovi věnem cennosti, vojáky, slony, kočáry, koně a mnoho vzácných a hodnotných zbraní. To vše daroval Pánu s velkým nadšením. Má milá královno, tehdy jsem mohla tušit, že jsem v minulém životě musela vykonat nějakou podivuhodnou zbožnou činnost, a díky tomu mohu být v tomto životě jednou ze služebnic v domě Nejvyšší Osobnosti Božství.”

Коли всі головні цариці скінчили оповідати, наперед вийшла Рохіні, що представляла інших шістнадцять тисяч цариць. Вона почала оповідати, як вони стали дружинами Крішні.

Když všechny hlavní královny Pána Krišny dokončily svá vyprávění, Róhiní jako představitelka zbývajících šestnácti tisíc královen začala líčit, jak se ty staly Krišnovými manželkami.

Коли всі головні цариці скінчили оповідати, наперед вийшла Рохіні, що представляла інших шістнадцять тисяч цариць. Вона почала оповідати, як вони стали дружинами Крішні.
— Люба царице, коли Бгаумасура підкорив увесь світ, він забрав усіх гарних царських дочок і ув’язнив їх у себе в палаці. Звістка за це дійшла до Господа Крішни. Він бився з Бгаумасурою і нас звільнив. Господь Крішна убив Бгаумасуру та його воїнів, і хоча Йому не потрібна жодна дружина, на наше прохання Він одружився з нами, а нас було шістнадцять тисяч. Люба царице, ми мали одну-єдину добру якість — завжди думали за лотосові стопи Господа Крішни, а то є засіб звільнитися з полону повторюваних народжень і смертей. Люба царице Драупаді, повір, будь ласка, що ми не прагнемо ніяких багатств, не хочемо ні царства, ні імперії, ні райських утіх. Ми не хочемо тішитися тими матеріальними щедротами, ані прагнемо досягти йоґічної досконалости чи посісти піднесене становище, як у Господа Брахми. Ми не хочемо й ніякого звільнення — ні салок’ї, ні саршті, ні саміп’ї чи саюдж’ї. Ті досягнення нас анітрохи не ваблять. Ми прагнемо одного: хай голови нам життя у життя будуть притрушені пилом з лотосових стіп Господа Крішни. Богиня процвітання теж прагне мати цей пил на свої притрушені духмяним шафраном груди. Ми хочемо тільки цього пилу, що збирається на Крішниних лотосових стопах, коли Він пастушком ступає по землі Вріндавани. Насамперед ґопі, а також пастухи і жінки з місцевих племен Вріндавани прагнуть одного — стати травинкою чи соломинкою на вріндаванських вулицях, щоб Крішна ступав по них Своїми лотосовими стопами. Люба царице, ми хочемо, щоб так було життя у життя, і іншого бажання не маємо.

“Moje milá královno, když Bhaumásura dobýval celý svět, uchvacoval při každé příležitosti všechny krásné dcery králů a držel nás uvězněné ve svém paláci. Jakmile se zpráva o našem uvěznění donesla k Pánu Krišnovi, vypravil se s Bhaumásurou bojovat a vysvobodil nás. Pán Krišna zabil Bhaumásuru a všechny jeho vojáky, a přestože nepotřeboval ani jednu manželku, na naši žádost se oženil s námi se všemi, s šestnácti tisíci žen. Drahá královno, naší jedinou kvalifikací bylo, že jsme stále myslely na lotosové nohy Pána Krišny — to je způsob, jak se vysvobodit z pout opakovaných zrození a smrtí. Má milá královno Draupadí, prosím věř, že nám nejde o žádné bohatství v podobě království, říše nebo možnosti nebeského požitku. Nechceme si užívat takových hmotných vymožeností, ani netoužíme po jógových dokonalostech či vznešeném postavení Brahmy. Nechceme ani různé druhy osvobození: sārūpya, sālokya, sārṣṭi, sāmīpya nebo sāyujya. Žádné takové bohatství nás nepřitahuje. Naším jediným přáním je život za životem nosit na hlavách prach, který lpí na lotosových nohách Pána Krišny. Bohyně štěstí také touží mít tento prach, smíchaný s voňavým šafránem, na svých ňadrech. Toužíme jen po tomto prachu, který se hromadí pod lotosovýma nohama Krišny, když putuje vrindávanskou zemí jako pasáček krav. Zvláště gópí a také pastevci a ženy z domorodých kmenů stále touží stát se trávou na vrindávanských cestách, aby po nich šlapaly Krišnovy lotosové nohy. Má drahá královno, přejeme si tak zůstávat život za životem a nic jiného nechceme.”

Так закінчується Бгактіведантів виклад вісімдесят третього розділу книги «Крішна, Верховний Бог-Особа», назва якому «Зустріч Драупаді з царицями Крішни».

Takto končí Bhaktivédántův výklad 83. kapitoly knihy Krišna, nazvané “Setkání Draupadí s Krišnovými královnami”.