Skip to main content

РОЗДІЛ СОРОК ВОСЬМИЙ

CHAPTER 48

Крішна вдовольняє Своїх відданих

Kṛṣṇa Pleases His Devotees

Упродовж кількох днів Крішна тільки те й робив, що слухав від Уддгави за всі подробиці його відвідин Вріндавани: як живуть Його батько й матір, ґопі, пастушки. Господь Крішна був цілковито задоволений, що Уддгава зумів розрадити їх повчаннями й посланням від Крішни.

For days together, Kṛṣṇa heard from Uddhava all the details of his visit to Vṛndāvana, especially the condition of His father and mother and of the gopīs and the cowherd boys. Lord Kṛṣṇa was fully satisfied that Uddhava was able to solace them by his instructions and by the message delivered to them.

Тоді Господь Крішна вирішив піти до Кубджі, тої горбані, що колись, як Він тільки входив у Матгуру, зуміла догодити Йому, запропонувавши сандалової пасти. В «Бгаґавад-ґіті» сказано, що Крішна завжди старається вдовольнити Своїх відданих і відповідає їм взаємністю так, як ті стараються вдовольнити Його. Думки в серці відданого постійно про Крішну, і Крішна також постійно думає в Собі про Своїх відданих. Зробившись вродливою красунею, Кубджа (вона стала блудницею) запросила Крішну до себе, щоб зустріти й вшанувати Його у свій спосіб. Здебільшого повії пропонують для насолоди чоловікам свої тіла, так намагаючись вдовольнити клієнтів. Але цю повію, Кубджу, справді охопила хіть задовольнити чуття з Крішною. Вирішивши піти до Кубджі, Крішна певно не йшов по чуттєве задоволення. Кубджа вже вдоволила Крішнині чуття, коли віддала Йому сандалову пасту. Проте, зваживши на її бажання чуттєвої втіхи, Крішна вирішив відвідати її вдома — але не заради чуттєвої насолоди, а щоб зробити її чистою відданою. Крішні завжди слугують тисячі богинь процвітання, тому вдовольняти чуття із повією Йому потреби немає. Однак Крішна ласкавий до кожного і тому вирішив піти туди. Кажуть, що місяць світить і криводушній людині. Так само Крішна дарує трансцендентну милість кожному, хто чи то з хіті, гніву чи з чистої любови послужив Йому. Якщо відданий служить Крішні й водночас прагне вдовольнити свої хтиві бажання, Крішна примістить його в такі умови, щоб відданий забув хтиві бажання і, повністю очистившись, назавжди заглибивсь у служіння Господеві.

Lord Kṛṣṇa then decided to go to the house of Kubjā, the hunchback woman who had pleased Him by offering Him sandalwood pulp when He was entering the city of Mathurā. As stated in the Bhagavad-gītā, Kṛṣṇa always tries to please His devotees as much as the devotees try to please Kṛṣṇa. As the devotees always think of Kṛṣṇa within their hearts, Kṛṣṇa also thinks of His devotees within Himself. When Kubjā was converted into a beautiful society girl, she wanted Kṛṣṇa to come to her place so that she could try to receive and worship Him in her own way. Society girls generally try to satisfy their clients by offering their bodies for the men to enjoy. But this society girl, Kubjā, was actually captivated by a lust to satisfy her senses with Kṛṣṇa. When Kṛṣṇa desired to go to the house of Kubjā, He certainly had no desire for sense gratification. By supplying the sandalwood pulp to Kṛṣṇa, Kubjā had already satisfied His senses. On the plea of her sense gratification, however, He decided to go to her house, not actually for sense gratification but to turn her into a pure devotee. Kṛṣṇa is always served by many thousands of goddesses of fortune; therefore He has no need to satisfy His senses by going to a society girl. But because He is kind to everyone, He decided to go there. It is said that the moon does not withhold its shining from the courtyard of a crooked person. Similarly, Kṛṣṇa’s transcendental mercy is never denied to anyone who has rendered service unto Him, whether through lust, anger, fear or pure love. In the Caitanya-caritāmṛta it is stated that if one wants to serve Kṛṣṇa and at the same time wants to satisfy his own lusty desires, Kṛṣṇa will handle the situation so that the devotee forgets his lusty desires and becomes fully purified and constantly engaged in the service of the Lord.

Отже, щоб дотримати слова, яке Він колись дав, Крішна разом з Уддгавою пішов до дому Кубджі. Прийшовши туди, Крішна побачив: усе в домі призначене збуджувати в чоловіках хіть. Знати, там було багато картин, які зображали оголені тіла, над ними балдахіни й розшиті перлами прапорці, скрізь м’які ложа і зручні крісла. В кімнатах були порозвішувані квіткові ґірлянди, долівку сприснуто духмяною водою, курились запашисті куріння, скрізь були запалені красиві лампи.

To fulfill His promise, Kṛṣṇa, along with Uddhava, went to the house of Kubjā, who was very eager to get Kṛṣṇa for the satisfaction of her lusty desires. When Kṛṣṇa reached her house, He saw that it was completely decorated in a way to excite the lusty desires of a man. This suggests that there were many nude pictures, on top of which were canopies and flags embroidered with pearl necklaces, along with comfortable beds and cushioned chairs. The rooms were provided with flower garlands and were nicely scented with incense and sprinkled with scented water. And the rooms were illuminated by nice lamps.

Побачивши, що до неї, як і обіцяв, прийшов Господь Крішна, Кубджа підхопилася привітати Його. Оточена численними подружками, вона шанобливо, з великою повагою заговорила до Нього. Вигідно всадовивши Господа Крішну, вона вшанувала Його у спосіб, що відповідав її становищу. Так само Кубджа та її подружки привітали Уддгаву, але він, не бувши Крішні рівня, всівся просто долі.

When Kubjā saw that Lord Kṛṣṇa had come to her house to fulfill His promised visit, she immediately got up from her chair to receive Him cordially. Accompanied by her many girlfriends, she began to talk with Him with great respect and honor. After offering Him a nice place to sit, she worshiped Lord Kṛṣṇa in a manner just suitable to her position. Uddhava was similarly received by Kubjā and her girlfriends, but he did not want to sit on an equal level with Kṛṣṇa, and thus he simply sat down on the floor.

Не гайнуючи часу, як пасує такій ситуації, Крішна ввійшов до Кубджиної спальні. А Кубджа пішла зробила омовіння, намастила тіло сандаловою пастою, гарно вбралася, надягла коштовні прикраси, самоцвіти й квіткову ґірлянду. Тоді пожувала бетелю і ще чогось п’янкого, напахчилася — і з’явилася перед Крішною. Вона ґраційно стояла перед Господом Крішною, що відомий як Мадгава, чоловік богині процвітання, а її лукаві погляди й рухливі брови були сама жіноча сором’язливість. Крішна, побачивши, що Кубджа вагається наблизитись до Нього, схопив її руку в браслетах, ніжно притягнув до Себе й усадовив Кубджу поруч. Кубджа просто колись дала Верховному Господу, Крішні, сандалової пасти — і завдяки тому звільнилася від усіх гріховних наслідків і отримала змогу насолоджуватися з Ним. Вона взяла лотосові стопи Крішни й поставила їх собі на груди, в яких палав вогонь хіті, і коли вдихнула аромат Крішниних лотосових стіп, вся її хіть зникла. Тоді Крішна дозволив, щоб вона обійняла Його обома руками. Так виповнилось її давнє бажання, щоб Крішна відвідав її дім.

As one usually does in such situations, Kṛṣṇa entered the bedroom of Kubjā without wasting time. In the meantime, Kubjā took her bath and smeared her body with sandalwood pulp. She dressed herself with nice garments, valuable jewelry, ornaments and flower garlands. After chewing betel nut and other intoxicating eatables and spraying herself with scents, she appeared before Kṛṣṇa. Her smiling glance and moving eyebrows were full of feminine bashfulness as she stood gracefully before Lord Kṛṣṇa, who is known as Mādhava, the husband of the goddess of fortune. When Kṛṣṇa saw Kubjā hesitating to come before Him, He immediately caught hold of her hand, which was decorated with bangles. With great affection, He dragged her near Him and made her sit by His side. Simply by having previously supplied pulp of sandalwood to the Supreme Lord, Kṛṣṇa, Kubjā became free from all sinful reactions and eligible to enjoy with Him. She then took Kṛṣṇa’s lotus feet and placed them on her breasts, which were burning with the blazing fire of lust. By smelling the fragrance of Kṛṣṇa’s lotus feet, she was immediately relieved of all lusty desires. She was thus allowed to embrace Kṛṣṇa with her arms and mitigate her long-cherished desire to have Him as a visitor in her house.

«Бгаґавад-ґіта» каже, що раніш як почати виконувати трансцендентне любовне служіння Господеві, слід звільнитися від наслідків матеріальної гріховної діяльности. Кубджі ця винагорода дісталась через те тільки, що вона піднесла Господеві сандалової пасти. Вона бажала вдовольнити Крішну згідно зі своїм фахом, бо не вміла поклонятися Йому по-іншому. В «Бгаґавад-ґіті» сказано, що поклонятися Господеві можна і за допомогою власного фаху, якщо його застосовувати із щирим прагненням дати Господеві втіху. Кубджа попрохала Крішну:

— Коханий друже, прошу, лишися в мене на кілька днів і насолоджуйся зі мною. Любий лотосоокий друже, не покидай мене одразу. Виконай моє прохання.

It is stated in the Bhagavad-gītā that one must be freed of all material sinful reactions before one can engage in the transcendental loving service of the Lord. Simply by supplying sandalwood pulp to Kṛṣṇa, Kubjā was thus rewarded. She was not trained to worship Kṛṣṇa in any other way; therefore she wanted to satisfy Him by her profession. It is confirmed in the Bhagavad-gītā that the Lord can be worshiped even by one’s profession, if it is sincerely offered for the pleasure of the Lord. Kubjā told Kṛṣṇa, “My dear friend, kindly remain with me at least for a few days and enjoy with me. My dear lotus-eyed friend, I cannot leave You immediately. Please grant my request.”

Веди вчать, що Верховний Бог-Особа має безліч енерґій. На думку знавців, Шріматі Радгарані представляє Крішнину енерґію чіт-шакті, а Кубджа представляє Його енерґію бгу-шакті. Кубджа попрохала Крішну залишитися в неї на кілька днів, але Крішна ввічливо дав їй зрозуміти, що це неможливо. Крішна відвідує матеріальний світ тільки часами, тоді як Його зв’язок із духовним світом вічний. Крішна постійно перебуває чи на планетах Вайкунтгах, чи на планеті Ґолока Вріндавана. По-науковому Його присутність у духовнім світі зветься апраката-ліла.

As stated in the Vedic versions, the Supreme Personality of Godhead has multipotencies. According to expert opinion, Kubjā represents the bhū-śakti potency of Kṛṣṇa, just as Śrīmatī Rādhārāṇī represents His cit-śakti potency. Although Kubjā requested Kṛṣṇa to remain with her for some days, Kṛṣṇa politely impressed upon her that it was not possible for Him to stay. Kṛṣṇa visits this material world occasionally, whereas His connection with the spiritual world is eternal. Kṛṣṇa is always present either in the Vaikuṇṭha planets or in the Goloka Vṛndāvana planet. The technical term of His presence in the spiritual world is aprakaṭa-līlā.

Вдоволивши Кубджу ласкавою мовою, Крішна разом з Уддгавою повернувся додому. Тут «Шрімад-Бгаґаватам» попереджає, що поклонятися Крішні не так вже й легко, адже Він Верховний Бог-Особа, головний з-поміж вішну-таттв. Поклонятися Крішні чи спілкуватися з Ним річ непроста. Це пересторога насамперед для відданих, яких Крішна приваблює як коханець: прагнути чуттєвого задоволення у безпосередньому спілкуванні з Крішною для них недобре. Діяльність чуттєвої втіхи насправді є матеріальною. Поцілунки та обійми є і в духовному світі, але чуттєвого задоволення, як ото в матеріальному світі, там немає. Це засторога в першу голову для сахаджій, що вважають Крішну за звичайну людину. Вони мають перекручене бажання втішатися з Ним статевим життям. Але в духовному житті чуттєве задоволення важить найменше. Отже, будь-кого, хто прагне від Крішни спотвореного чуттєвого задоволення, слід вважати за малорозумного. Такій людині слід змінити свою свідомість.

After satisfying Kubjā with sweet words, Kṛṣṇa returned home with Uddhava. There is a warning in Śrīmad-Bhāgavatam that Kṛṣṇa is not very easily worshiped, for He is the Supreme Personality of Godhead, the chief among the viṣṇu-tattvas. To worship Kṛṣṇa or have association with Him is not very easy. Specifically, there is a warning for devotees attracted to Kṛṣṇa through conjugal love: it is not good for them to desire sense gratification by direct association with Kṛṣṇa. Actually, the activities of sense gratification are material. In the spiritual world there are symptoms like kissing and embracing, but there is no sense-gratificatory process as it exists in the material world. This warning is specifically for those known as sahajiyās, who take it for granted that Kṛṣṇa is an ordinary human being. They desire to enjoy sex life with Him in a perverted way. In a spiritual relationship, sense gratification is most insignificant. Anyone who desires a relationship of perverted sense gratification with Kṛṣṇa must be considered less intelligent. His mentality requires to be reformed.

Невдовзі Крішна виконав Свою обіцянку завітати до Акрури. Акрура виступає в стосунках з Крішною слугою, і Крішна хотів отримати від нього якесь служіння. Він пішов до Акрури разом з Господом Баларамою і Уддгавою. Коли Крішна, Баларама й Уддгава підійшли до Акруриного дому, той вийшов їм назустріч, обійняв Уддгаву, а Крішні з Баларамою з великою шаною низько вклонився. Крішна, Баларама й Уддгава вклонились на відповідь і посідали на запропоновані місця. Коли всі зручно влаштувалися, Акрура омив їм стопи і цією водою побризкав собі на голову. Як заведено, він вшанував гостей гарним вбранням, квітами та сандаловою пастою. Всі троє були дуже вдоволені тим, як Акрура їх прийняв. Акрура віддав Крішні поклін, торкнувшись землі головою. Тоді, поставивши собі на коліна Крішнині стопи, взявся легенько масувати їх. Від радости, що до нього завітали Крішна з Баларамою, очі Акрурі набігли сльозами любови до Крішни. Він почав підносити молитви:

After a while, Kṛṣṇa fulfilled His promise to visit Akrūra at his house. Akrūra was in relationship with Kṛṣṇa as His servitor, and Kṛṣṇa wanted to get some service from him. He went there accompanied by Lord Balarāma and Uddhava. When Kṛṣṇa, Balarāma and Uddhava approached the house of Akrūra, Akrūra came forward, embraced Uddhava and offered respectful obeisances, bowing down before Lord Kṛṣṇa and Balarāma. Kṛṣṇa, Balarāma and Uddhava offered him obeisances in turn and were offered appropriate sitting places. When all were comfortably seated, Akrūra washed their feet and sprinkled the water on his head. Then he offered nice clothing, flowers and sandalwood pulp in regular worship. All three of them were very satisfied by Akrūra’s behavior. Akrūra then bowed down before Kṛṣṇa, putting his head on the ground. Then, placing Kṛṣṇa’s lotus feet on his lap, Akrūra gently began to massage them. When Akrūra was fully satisfied in the presence of Kṛṣṇa and Balarāma, his eyes filled with tears of love for Kṛṣṇa, and he began to offer his prayers as follows.

— Любий Господи Крішно, вбивши Камсу та його прихильників, Ти виявив до нас велику милість. Ти позбавив родину Яду від смертельної небезпеки. Ядави ніколи не забудуть, що Ти врятував усю їхню велику династію. Любий Господи Крішна й Баларама, Ти є відначальна особа, з якої все випромінюється, первісна причина всіх причин. Твоя енерґія незбагненна, і Ти є всепроникаючий. Поза Тобою немає причин і наслідків, ані грубих, ні тонких. Ти є Верховний Брахман, якого можна пізнати, вивчаючи Веди. Завдяки Твоїй незбагненній енерґії Ми насправді бачимо Тебе. Своїми енерґіями Ти створюєш космічне проявлення і Сам входиш у нього. Коли п’ять елементів — земля, вода, вогонь, повітря й небо розподіляються у проявленому по різноманітних тілах, Ти входиш у різноманітні тіла, що створені Твоєю ж енерґією. Ти входиш у тіла як індивідуальна душа і водночас незалежно як Наддуша. Матеріальне тіло утворене з Твоєї нижчої енерґії. Живі істоти, індивідуальні душі, — то Твої невід’ємні частки, а Наддуша — Твій локалізований представник. Індивідуальна жива істота складена з матеріального тіла, живої істоти й Наддуші, але відначально все це різноманітні енерґії Верховного Господа.

“My dear Lord Kṛṣṇa and Balarāma, it is very kind of You to have killed Kaṁsa and his associates. You have delivered the whole family of the Yadu dynasty from the greatest calamity. The Yadus will always remember Your saving of their great dynasty. My dear Lord Kṛṣṇa and Balarāma, both of You are the original personality from whom everything has emanated, the original cause of all causes. You have inconceivable energy, and You are all-pervasive. There is no cause and effect, gross or subtle, but You. You are the Supreme Brahman realized through the study of the Vedas. By Your inconceivable energy, You are actually visible before us. You create this cosmic manifestation by Your own potencies, and You enter into it Yourself. As the five material elements – earth, water, fire, air and sky – are distributed in everything manifested by different kinds of bodies, so You alone enter the various bodies created by Your own energy. You enter the body as the individual soul and, independently, as the Supersoul.” It is confirmed in the Bhagavad-gītā that the material body is created by Kṛṣṇa’s inferior energy, that the living entities – the individual souls – are His parts and parcels, and that the Supersoul is His localized representation. Thus while the material body, the living entity and the Supersoul constitute an individual living being, originally they are all different energies of the one Supreme Lord.

Маніпулюючи трьома ґунами — добра, страсти й невігластва, — Ти твориш, підтримуєш і знищуєш все, що є проявлене в матеріальному світі. Але Сам Ти їхньому впливові не влягаєш, бо на відміну від знання індивідуальної живої істоти Твоє найвище знання ніколи не стає вкрите, — промовляв Акрура.

Akrūra continued: “In the material world, You create, maintain and dissolve the whole manifestation by the interactions of the three material qualities, namely goodness, passion and ignorance. But You are not implicated in the activities of those material qualities, for Your supreme knowledge is never overcome like the knowledge of the individual living entity.”

Приходячи в матеріальний космос, Верховний Господь влаштовує, щоб належного часу відбулися творення, підтримання й заглада, а Його невід’ємні частки — живі істоти входять у матеріальні елементи й отримують створені для них матеріальні тіла. Різниця між живою істотою й Господом така, що жива істота є невід’ємна частка Верховного Господа і влягає впливові матеріальних ґун. Крішна ж, Парам Брахман (Верховний Брахман), завжди перебуває у повному знанні, а отже, цьому впливові не підвладний. Тому Крішну звуть Ач’юта, що означає: той, хто ніколи не падає. Матеріальний вплив ніколи не занечищує духовної свідомости Крішни, тоді як крихітна невід’ємна частка за своєю природою схильна піддаватися матеріальному впливові. Індивідуальна жива істота є вічна невід’ємна частка Бога, крихітна іскра з первісного вогню, Крішни, але та іскра схильна згасати.

The Supreme Lord enters the material cosmos and causes creation, maintenance and destruction in their due course, whereas the part-and-parcel living entity enters the material elements and has his material body created for him. The difference between the living entity and the Lord is that the living entity is part and parcel of the Supreme Lord and has the tendency to be overcome by the interactions of the material qualities. Kṛṣṇa, the Para-brahman, or the Supreme Brahman, being always situated in full knowledge, is never overcome by such activities. Therefore Kṛṣṇa is called Acyuta, meaning “He who never falls down.” Kṛṣṇa’s knowledge of His spiritual identity is never overcome by material action, whereas the minute part-and-parcel living entities are prone to forget their spiritual identity due to material action. The individual living entities are eternally part and parcel of God, minute sparks of the original fire, Kṛṣṇa. As sparks are prone to be extinguished, but not the blazing fire, so the living entities can be overcome by material activities, whereas Kṛṣṇa never can.

— Нерозумні помилково вважають Твоє трансцендентне тіло створеним з матеріальної енерґії, — вів далі Акрура. — Але коли йдеться за Тебе, ця концепція геть неприйнятна. Поправді Ти цілком духовний, і тому Ти і Твоє тіло невідмінні. Тому навіть не виникає питання про Твої зумовленість чи звільнення. Ти вільний завжди, за будь-яких умов життя. Тільки невігласи та негідники вважають Тебе за звичайну людину, як це сказано в «Бгаґавад-ґіті». Вважати Твою Господню Милість за звичайну людину, що, як оце ми, зумовлена матеріальною природою, є найбільша помилка, і причиною їй недосконале знання. Відхиляючись од відначального знання Вед, люди намагаються ототожнити звичайні живі істоти з Твоєю Господньою Милістю, що в Своєму відначальному тілі з’явився на Землі відновити справжнє знання, а воно в тому, що живі істоти ані єдині з Верховним Богом, ані рівні Йому. Любий Господи, Ти завжди перебуваєш у добрі (шуддга-саттва), що поза скверною. Ти з’являєшся єдино щоб відновити справжнє ведичне знання на противагу атеїстичній філософії, апологети якої намагаються довести, буцім Бог та живі істоти — одне. Любий Господи Крішна, цього разу Ти з’явився в домі Васудеви як його син, з Тобою Твоє повне поширення Баларама. Місія Твоя — знищити всі безбожні царські родини разом з їхнім безміром збройних сил. Ти прийшов Сам, аби поменшити тягар землі, а щоб здійснити цю місію, Ти з’явився як один із членів родини Яду і тим уславив її.

Akrūra continued: “Less intelligent men misunderstand Your transcendental form to be made of material energy. But that concept is not at all applicable to You. Actually, You are all-spiritual, and there is no difference between You and Your body. Therefore, there is no question of Your being conditioned or liberated. You are ever liberated in any condition of life. As stated in the Bhagavad-gītā, only fools and rascals consider You an ordinary man. To consider Your Lordship one of us, conditioned by the material nature, is a mistake due to our imperfect knowledge. When people deviate from the original knowledge of the Vedas, they try to identify the ordinary living entities with Your Lordship, who have appeared on this earth in Your original form to reestablish the real knowledge that the living entities are neither one with nor equal to the Supreme God. My dear Lord, You are always situated in uncontaminated goodness (śuddha-sattva). Your appearance is necessary to reestablish actual Vedic knowledge, as opposed to the atheistic philosophy which tries to establish that God and the living entities are one and the same. My dear Lord Kṛṣṇa, this time You have appeared in the home of Vasudeva as His son, with Your plenary expansion, Śrī Balarāma. Your mission is to kill all the atheistic royal families and destroy their huge military strength. You have advented Yourself to minimize the burden of the world, and to fulfill this mission You have glorified the dynasty of Yadu by appearing as one of its members.

Любий Господи, завдяки тому, що Ти відвідав мене, мій дім очистився. Я тепер найщасливіша людина в цілім світі. До моєї господи увійшов Верховний Бог-Особа, що Йому поклоняються різноманітні півбоги, піти, царі, імператори та інші живі істоти, Він, хто є Наддуша усього. Вода, що омиває Його лотосові стопи, очищує три світи — і Він ласкаво завітав до мене! Чи є у всіх трьох світах справді вчена людина, що не шукала б притулку Твоїх лотосових стіп, що не впокорилася б Тобі? Всі добре знають: немає ніжнішого, як Ти до Своїх відданих. Тож хіба є нерозсудливець, що не схотів би стати Твоїм відданим? Уся ведична література проголошує, що Ти найліпший друг кожній живій істоті. Так твердить «Бгаґавад-ґіта»: сухр̣дам̇ сарва-бгӯта̄на̄м. Ти є Верховний Бог-Особа, Ти володієш досконалим розумінням, як задовольнити бажання Своїх відданих. Ти справжній друг кожному. І хоча Ти роздаєш Себе Своїм відданим, Твоя первісна сила ніколи не поменшується. Твоє могуття ані зростає, ані зменшується.

“My dear Lord, today my home has been purified by Your presence. I have become the most fortunate person in the world. The Supreme Personality of Godhead, who is worshipable by all different kinds of demigods, Pitās, kings, emperors and other living entities and who is the Supersoul of everything, has come into my home. The water of His lotus feet purifies the three worlds, and now He has kindly come to my place. Who in the three worlds among factually learned men will not take shelter of Your lotus feet and surrender unto You? Who, knowing well that no one can be as affectionate as You are to Your devotees, is so foolish that he will decline to become Your devotee? Throughout the Vedic literature it is declared that You are the dearmost friend of every living entity. This is confirmed in the Bhagavad-gītā: suhṛdaṁ sarva-bhūtānām. You are the Supreme Personality of Godhead, completely capable of fulfilling the desires of Your devotees. You are the real friend of everyone. In spite of giving Yourself to Your devotees, You are never depleted of Your original potency. Your potency neither decreases nor increases in volume.

Любий Господи, навіть великим йоґам-містикам й півбогам важко збагнути Твої дії або досягти Тебе. Але з безпричинної милости Ти погодився прийти до мого дому. За весь час моїх блукань шляхами матеріального буття ця мить — найщасливіша. Лише Твоєю милістю Я зрозумів, що мій дім, дружина, діти, все, чим володію — то пута матеріального існування. Будь ласка, розрубай цей вузол, виплутай мене з тенет оманних суспільства, дружби й любови.

“My dear Lord, it is very difficult for even great mystic yogīs and demigods to ascertain Your movements or approach You, yet out of Your causeless mercy You have kindly consented to come to my home. This is the most auspicious moment in the journey of my material existence. By Your grace only, I can now understand that my home, my wife, my children and my worldly possessions are all bonds to material existence. Please cut the knot and save me from this entanglement of false society, friendship and love.”

Молитви, що їх підніс Акрура, Господеві Крішні були дуже до серця. З усмішкою, що полонила Акруру чимдалі більше, Господь ласкаво звернувся до Нього:

— Любий Акруро, ти дуже смиренний, але Я вважаю тебе за старшого, що нарівні з Моїм батьком, за вчителя і найдоброзичливішого друга. Тому це Я маю вклонятись тобі. Ти ж, Мій дядько, мусиш завжди захищати Мене. Я — один з твоїх дітей і тому хочу, щоб ти дбав за Мене. Я ставлюсь до Тебе, як син до батька, але навіть не беручи цього до уваги, всі завжди мають поклонятися тобі як найпіднесенішому відданому. Хто прагне доброї долі, хай з пошаною вклоняється таким, як ти, що вищі за півбогів. Потребуючи чуттєвої втіхи, люди беруться поклонятися півбогам, і півбоги, прийнявши поклоніння, обдаровують своїх відданих благословенням. Але відданий, як оце ти, Акруро, завжди готовий дати людям найвище благословення. Святі й віддані щедро дарують благословення кожному, тоді як півбоги можуть благословити лише того, хто їм поклоняється. Благо від перебування в святому місці мають тільки прочани, що прийшли туди, а ті, хто поклоняється певному півбогові, звичайно довго ждуть, щоб їхнє бажання задоволили. Проте святі, як оце ти, любий Акруро, на силі сповнити бажання відданого негайно. Любий Акруро, ти завжди Наш друг і доброзичливець і завжди готовий робити щось для Нашого добра. Тому прошу, поїдь до Хастінапури розвідайся, в якому там становищі Пандави.

Lord Śrī Kṛṣṇa was very much pleased by Akrūra’s offering of prayers. With His smile captivating Akrūra more and more, the Lord replied to his submissive devotional statements with the following sweet words: “My dear Akrūra, in spite of your submissiveness, I consider you My superior, on the level with My father and teacher and most well-wishing friend. You are therefore to be worshiped by Me, and since you are My uncle I am always to be protected by you. I desire you to maintain Me, for I am one of your own children. Apart from this filial relationship, an exalted devotee like you is always to be worshiped by everyone. Anyone who desires good fortune must offer his respectful obeisances unto personalities like you, who are greater than the demigods. People worship the demigods when in need of some sense gratification, and the demigods offer benedictions to their devotees after being worshiped. But a devotee like you, Akrūra, is always ready to offer people the greatest benediction. A saintly person or devotee is free to offer benedictions to everyone, whereas the demigods can offer benedictions only after being worshiped. One can take advantage of a place of pilgrimage only after going there, and worshiping a particular demigod involves waiting a long time for the fulfillment of one’s desire, but saintly persons like you, My dear Akrūra, can immediately fulfill all the desires of a devotee. My dear Akrūra, you are always Our friend and well-wisher. You are always ready to act for Our welfare. Kindly, therefore, go to Hastināpura and see what arrangement has been made for the Pāṇḍavas.”

Крішна прагнув дізнатися про становище синів Панду, бо батько їхній помер, коли вони були ще малі. Крішна, великий друг Своїм відданим, завжди прагне знати за них, тому нині Він відрядив Акруру до Хастінапури дізнатися про стан речей. Крішна додав:

— Я чув, після смерті царя Панду турботу про його юних синів Юдгіштгіру, Бгіму, Арджуну, Накулу й Сахадеву разом з їхньою матір’ю-удовою мав перейняти Дгрітараштра і бути їм за опікуна. Однак Я чув, що цей Дгрітараштра не лише сліпий від народження, але ще й засліплений любов’ю до свого жорстокого сина Дурйодгани. П’ять Пандав — сини царя Панду, але Дгрітараштра має власні плани й заміри і тому не має прихильности до вдовиченків. Поїдь, будь ласка, туди, розвідайся, як живеться Пандавам за Дгрітараштрою. А вже Я, вислухавши твою розповідь, розважу, що для них зробити.

Отже, Верховний Бог-Особа, Крішна, наказав Акрурі їхати до Хастінапури, а Сам з Баларамою й Уддгавою повернувся додому.

Kṛṣṇa was anxious to know about the sons of Pāṇḍu because at a very young age they had lost their father. Being very friendly to His devotees, Kṛṣṇa was anxious to know about them, and therefore He deputed Akrūra to go to Hastināpura and get information of the real situation. Kṛṣṇa continued: “I have heard that after King Pāṇḍu’s death, his young sons – Yudhiṣṭhira, Bhīma, Arjuna, Nakula and Sahadeva – along with their widowed mother, have come under the charge of Dhṛtarāṣṭra, who is to look after them as their guardian. But I have also heard that Dhṛtarāṣṭra is not only blind from birth but also blind in his affection for his cruel son Duryodhana. The five Pāṇḍavas are the sons of King Pāṇḍu, but Dhṛtarāṣṭra, due to Duryodhana’s plans and designs, is not favorably disposed toward them. Kindly go there and study how Dhṛtarāṣṭra is dealing with the Pāṇḍavas. On receipt of your report, I shall consider how to favor them.” In this way the Supreme Personality of Godhead, Kṛṣṇa, ordered Akrūra to go to Hastināpura, and then He returned home, accompanied by Balarāma and Uddhava.

Так закінчується Бгактіведантів виклад сорок восьмого розділу книги «Крішна, Верховний Бог-Особа», назва якому «Крішна вдовольняє Своїх відданих».

Thus ends the Bhaktivedanta purport of the forty-eighth chapter of Kṛṣṇa, “Kṛṣṇa Pleases His Devotees.”