Skip to main content

РОЗДІЛ ДВАДЦЯТЬ ШОСТИЙ

Capítulo 26

Дивовижний Крішна

O Maravilhoso Kṛṣṇa

Невинні пастухи Вріндавани, хлоп’ята й дорослі, що не мали жодного уявлення за те, наскільки складне все пов’язане з Крішною, і нічого не знали за Його надзвичайні духовні щедроти, взялись обговорювати дивовижні Крішнині дії, що перевершують будь-які людські вчинки.

Sem entenderem as complexidades de Kṛṣṇa, que é a Suprema Personalidade de Deus, e sem conhecerem Sua incomum opulência espiritual, os inocentes vaqueiros meninos e adultos de Vṛndāvana puseram-se a falar sobre as maravilhosas atividades de Kṛṣṇa, que superam as atividades de todos os homens.

— Любі друзі, — сказав один з них, — роздумуючи над тим, які дивовижні дії Крішни, я досі не можу повірити, що такий незвичайний хлопчик прийшов у Вріндавану жити з нами. Як таке можливо? Тільки подумайте: Йому ж лише сім років! То як Він здолав однією рукою підняти пагорб Ґовардгану й тримати його, наче цар слонів тримає лотос? Слонові нічого не варто підняти лотосову квітку — і так само Крішна без видимого зусилля підняв пагорб Ґовардгану. Коли Крішна був ще немовля, навіть ще не бачив добре, Він убив велику демоницю Путану. Він ссав її груди і разом з молоком демониці виссав її життєве повітря. Крішна вбив демоницю Путану достоту як вічний час убиває всі створіння, коли їм виходить строк. Мавши лише три місяці, Він спав під ручним візком, а як зголоднів, то, просячи материнського молока, заплакав і став сукати ніжками — і від удару Його крихітних ніжок візок розсипався. Коли Крішні виповнився рік, демон Трінаварта обернувся на вихор і забрав Його. Демон підняв Крішну високо в небо, та Крішна просто повис йому на шиї і потяг додолу. Демон впав на землю і розбився. Одного разу мати розгнівалась на Крішну, що Він краде масло, і прив’язала Його до дерев’яної ступи, але маля потягло ту ступу до двох дерев ямала-арджуна, що стояли одне біля одного, і повалило ті дерева. Коли у лісі, де Крішна разом із старшим братом Баларамою випасав телята, з’явився демон Бакасура, Крішна тут же розірвав Йому дзьоба. Також коли демон Ватсасура намірився вбити Крішну і зайшов серед телят, які Він доглядав, Крішна вбив його, жбурнувши на дерево. Коли Крішна зі Своїм братом Баларамою ввійшли у ліс Талавану, на них кинувся Дгенукасура, демон у подобі віслюка. Баларама одразу вбив демона: схопив за ноги й закинув його на пальму. І хоча за Дгенукасурою прийшли його спільники, теж у подобі віслюків, вони всі були забиті. Так ліс Талавана зробився приступний для тварин і жителів Вріндавани. Одного разу до хлопчиків-пастушків прокрався Праламбасура, але Баларама вбив його. Незабаром Крішна врятував Своїх друзів і корів від страшної лісової пожежі й покарав змія Калію, що жив у вирві річки Ямуни, примусивши його покинути місцевість, де протікала Ямуна, — і води Ямуни стали чисті й незатруєні.

Um deles disse: “Meus queridos amigos, considerando Suas atividades maravilhosas, como é possível que um menino tão incomum tenha vindo viver conosco em Vṛndāvana? É realmente impossível. Imaginem só! Agora Ele só tem sete anos! Como é possível para Ele erguer a colina Govardhana com Sua mão e segurá-la erguida assim como o rei dos elefantes segura uma flor de lótus? Para um elefante, erguer uma flor de lótus é algo insignificante, e, do mesmo modo, Kṛṣṇa ergueu a colina Govardhana sem esforço. Quando Ele era apenas um bebezinho que mal enxergava, Ele matou uma grande demônia, Pūtanā. Enquanto sugava seu peito, Ele também sugou seu ar vital. Kṛṣṇa matou a demônia Pūtanā exatamente como o tempo eterno mata uma criatura viva no devido momento. Quando tinha apenas três meses, Ele dormia debaixo de um carrinho de mão. Com fome do seio de Sua mãe, Ele começou a chorar e espernear. E, por causa dos chutes de Seus pezinhos, o carro quebrou e desmoronou inteiro. Quando só tinha um ano, Kṛṣṇa foi levado pelo demônio Tṛṇāvarta, que se disfarçara de turbilhão, e, embora tivesse ido muito alto no céu, Kṛṣṇa simplesmente Se pendurou no pescoço do demônio e forçou-o a cair do céu e morrer imediatamente. Certa vez, Sua mãe, estando perturbada por Ele roubar manteiga, amarrou-O a um pilão de madeira, que Ele, ainda criança, arrastou até duas árvores conhecidas como yamala-arjuna e fez com que elas caíssem. Uma vez, enquanto cuidava das vacas com Seu irmão mais velho, Balarāma, apareceu um demônio chamado Bakāsura, e Ele sem demora bifurcou o bico do demônio. Quando o demônio chamado Vatsāsura entrou no meio dos bezerros que Kṛṣṇa guardava, com a intenção de matá-lO, Kṛṣṇa imediatamente descobriu o demônio, matou-o e o atirou contra uma árvore. Quando Kṛṣṇa, junto do Seu irmão Balarāma, entrou na floresta de Tālavana, o demônio Dhenukāsura atacou-Os na forma de um asno e foi morto imediatamente por Balarāma, que o pegou pelas pernas traseiras e o atirou contra uma palmeira. Embora o demônio Dhenukāsura fosse ajudado por seu bando, também na forma de asnos, todos foram mortos, em consequência do que a floresta de Tālavana ficou livre para o uso dos animais e residentes de Vṛndāvana. Quando Pralambāsura entrou no meio de Seus amigos vaqueirinhos, Kṛṣṇa fez com que Balarāma o matasse. Depois, Kṛṣṇa salvou Seus amigos e vacas do terrível incêndio na floresta e castigou a serpente Kāliya no lago do Yamunā e a forçou a deixar a vizinhança do rio Yamunā; com isso, Ele desenvenenou a água do Yamunā”.

Інший друг Нанди Махараджі сказав:

— Любий Нандо, ми не знаємо, чого нас так вабить до твого сина Крішни. Ми хотіли б забути Його, та не виходить. Чому ми відчуваємо якусь ніби природжену любов до Нього? Диво та й годі! Ось Він — семирічне хлоп’я, а от — величезний пагорб Ґовардгана, а проте як легко Він підняв той пагорб! О Нандо Махараджа, ми губимося в гадках: мабуть, твій син Крішна таки якийсь півбог. Він запевне не звичайне хлоп’я. Можливо навіть, Він — Верховний Бог-Особа.

Outro dos amigos de Nanda Mahārāja disse: “Meu querido Nanda, não sabemos por que somos tão atraídos por seu filho Kṛṣṇa. Queremos esquecê-lO, mas isso é impossível. Por que temos tanta afeição natural por Ele? Imagine só como é maravilhoso! Por um lado, Ele é apenas um menino de sete anos, mas, por outro, Ele ergueu a imensa colina Govardhana com grande facilidade! Ó Nanda Mahārāja, agora estamos com uma grande dúvida – seu filho Kṛṣṇa deve ser um dos semideuses. Ele de modo algum é um menino qualquer. Talvez Ele seja a própria Suprema Personalidade de Deus”.

Вислухавши від пастухів Вріндавани хвалу своєму синові, цар Нанда сказав:

— Любі друзі, щоб розвіяти ваші сумніви, наведу твердження Ґарґамуні. Виконуючи обряд наречення імені, він сказав, що це хлоп’я приходило в різні часи в тілах різних кольорів, а тепер з’явилося у Вріндавані в тілі майже чорного кольору, і звуть Його Крішна. Раніше Він мав біле тіло, потім червоне, потім жовте. Він сказав також, що одного разу цей хлопчик був сином Васудеви, і всі, кому відоме Його попереднє народження, звуть Його Ва̄судевою. Фактично, сказав він, мій син має багато різних імен відповідно до Його різноманітних якостей і діянь. Ґарґачар’я запевнив мене, що хлоп’я принесе моїй сім’ї всі благословення, а пастухам і коровам Вріндавани воно подарує насолоду трансцендентного блаженства. Навіть коли ми опинимось у великих труднощах, милістю цього хлопчика ми легко вирятуємося з них. До того ж він сказав, що раніше це хлоп’я врятувало світ від хаосу і всіх побожних людей від рук нечестивців. Також Ґарґачар’я повідомив, що щасливець, який привабивсь до цього хлоп’яти, Крішни, ніколи не загине й не зазнає поразки від ворогів. Взагалі Він, достоту як Господь Вішну, завжди бере сторону півбогів, і тому демонам ніколи їх не перемогти. Тож Ґарґачар’я зробив висновок, що коли мій син виросте, то трансцендентною красою, якостями, діяннями, впливовістю та багатством Він буде точно як Вішну. Отже, нема чого так дуже дивуватися на Його надзвичайні учинки. Ґарґачар’я, сказавши це, повернувся додому, а ми від того часу повсякчас на власні очі бачимо дивовижні дії дитини. Зі слів Ґарґачар’ї я зробив висновок, що Він мусить бути Сам Нараяна або Його повна частка.

Ao ouvir os elogios dos vaqueiros de Vṛndāvana, o rei Nanda disse: “Meus queridos amigos, em resposta só posso apresentar a afirmação de Garga Muni para que se esclareçam suas dúvidas. Quando veio celebrar a cerimônia de dar o nome, ele disse que este menino aparece em certos períodos de tempo em diferentes cores e que, desta vez, Ele apareceu em Vṛndāvana em uma cor enegrecida e é conhecido como Kṛṣṇa. Anteriormente, Ele teve a cor branca; depois, vermelha e, depois, amarela. Garga Muni também disse que este menino foi uma vez filho de Vasudeva, e todos os que sabem de Seu nascimento anterior chamam-nO de Vāsudeva. De fato, Garga Muni disse que meu filho tem muitas variedades de nomes, segundo Suas diferentes qualidades e atividades. Ele me garantiu que este menino será completamente auspicioso para minha família e que será capaz de dar prazer bem-aventurado e transcendental a todos os vaqueiros e vacas de Vṛndāvana. Embora passemos por várias espécies de dificuldades, nós, pela graça deste menino, iremos nos livrar delas com muita facilidade. Ele também disse que, no passado, este menino salvou o mundo de uma situação desregulada e que Ele salvou todos os homens honestos das mãos dos desonestos. Também disse que qualquer homem afortunado que se apegue a este menino Kṛṣṇa nunca é vencido ou derrotado por seu inimigo. De maneira geral, esse menino é exatamente como o Senhor Viṣṇu, que sempre toma o partido dos semideuses, os quais, devido a isso, nunca são derrotados pelos demônios. Gargācārya, então, concluiu que meu filho crescerá para ser exatamente como Viṣṇu em beleza transcendental, qualificação, atividades, influência e opulência, e, destarte, não devemos nos espantar muito com Suas atividades maravilhosas. Depois de me dizer isso, Gargācārya voltou para casa, e, desde então, temos visto continuamente as maravilhosas atividades desta criança. Segundo a versão de Gargācārya, acho que Kṛṣṇa deve ser o próprio Nārāyaṇa, ou talvez uma porção plenária de Nārāyaṇa”.

Уважно вислухавши від Нанди Махараджі, що сказав був Ґарґачар’я, пастухи ще більше стали цінувати дивовижні дії Крішни і відчули велику радість і задоволення. А що Нанда Махараджа розвіяв їхні сумніви щодо Крішни, то вони почали підносити Йому хвалу. Вони сказали:

— Нехай Крішна, такий добрий, милостивий і прекрасний, захистить нас. Коли Індра, розгнівавшись, наслав потоки дощу й граду зі страшним вітром, Він із співчуття врятував нас, наші сім’ї, корови й цінності, піднявши пагорб Ґовардгану, — так легко, як дитина піднімає гриб. Як Він врятував нас — це справжнє чудо! Хай ми і наші корови і далі ходитимем під Його милостивим оком, хай мирно живемо під захистом дивовижного Крішни!

Quando todos os vaqueiros ouviram de Nanda Mahārāja com muita atenção as declarações que Gargācārya fez, eles apreciaram melhor as maravilhosas atividades de Kṛṣṇa e ficaram muito alegres e satisfeitos. Começaram a louvar Nanda Mahārāja porque, por consultá-lo, suas dúvidas sobre Kṛṣṇa tinham sido esclarecidas. Disseram: “Que Kṛṣṇa, que é tão bondoso, belo e misericordioso, proteja-nos. Quando o irado Indra mandou torrentes de chuva, acompanhadas de granizo e vento forte, Kṛṣṇa imediatamente teve compaixão e nos salvou, bem como nossas famílias, vacas e bens de valor erguendo a colina Govardhana, assim como uma criança ergue um cogumelo. Ele nos salvou maravilhosamente. Que Ele continue a olhar com misericórdia sobre nós e nossas vacas. Que possamos viver em paz sob a proteção do maravilhoso Kṛṣṇa”.

Так закінчується Бгактіведантів виклад двадцять шостого розділу книги «Крішна, Верховний Бог-Особа», назва якому «Дивовижний Крішна».

Neste ponto, encerram-se os significados Bhaktivedanta do capítulo vinte e seis de Kṛṣṇa, intitulado “O Maravilhoso Kṛṣṇa”.