Skip to main content

ЗВЕРНЕННЯ

Įžanginė mantra

Текст

Tekstas

ом̇ пӯрн̣ам адах̣ пӯрн̣ам ідам̇
пӯрн̣а̄т пӯрн̣ам ӯдачйате
пӯрн̣асйа пӯрн̣ам а̄да̄йа
пӯрн̣ам ева̄ваш́ішйате
oṁ pūrṇam adaḥ pūrṇam idaṁ
pūrṇāt pūrṇam udacyate
pūrṇasya pūrṇam ādāya
pūrṇam evāvaśiṣyate

Послівний переклад

Synonyms

ом̇—всеосяжне довершене ціле; пӯрн̣ам—абсолютно довершений; адах̣—той; пӯрн̣ам—абсолютно довершений; ідам—цей феноменальний світ; пӯрн̣а̄т—із уседосконалого; пӯрн̣ам—довершена частка; удачйате—створена; пӯрн̣асйа—із довершеного цілого; пӯрн̣ам—цілком, усі; а̄да̄йа—що відокремлюються; пӯрн̣ам—цілковита рівновага; ева—навіть; аваш́ішйате—зберігається.

oṁ — absoliuti visuma; pūrṇam — visiškai tobula; adaḥ — ta; pūrṇam — visa; idam — šis reiškinių pasaulis; pūrṇāt — iš visų tobuliausio; pūrṇam — pilnavertė dalis; udacyate — sukuriama; pūrṇasya — iš absoliučios visumos; pūrṇam — visiškai viską; ādāya — atėmus; pūrṇam — visiška pusiausvyra; eva — net; avaśiṣyate — išlieka.

Переклад

Translation

Бог-Особа — досконалий і довершений. Він абсолютно досконалий і тому все, що походить із Нього, як, наприклад, цей феноменальний світ — також довершене і досконало споряджене всім необхідним. Будь-що, породжене Всеосяжним Довершеним Цілим, також цілком довершене. Господь є Всеосяжне Довершене Ціле, і тому, незважаючи навіть на те, що незчисленні повновартісні проявлення виникають із Нього, Він зберігає цілковиту рівновагу.

Dievo Asmuo yra tobulas ir absoliutus, ir kadangi Jis visiškai tobulas, visa, kas iš Jo kyla, taip pat ir šis reiškinių pasaulis, yra tobulai aprūpinta viskuo, kas būtina pilnavertei visumai. Viskas, kas kyla iš tobulos visumos, irgi yra tobula. Kadangi Jis – tobula visuma, tai net atsiskyrus nuo Jo daugybei pilnaverčių dalių, Jis Pats išlaiko visišką pusiausvyrą.

Коментар

Purport

Всеосяжне Довершене Ціле, тобто Верховна Абсолютна Істина є Абсолютним Богом-Особою. Осягнення безособистісного Брахмана й Парама̄тми, Наддуші — це незавершене усвідомлення Абсолютного Цілого. Верховний Бог-Особа є сач-чід-а̄нанда-віґраха й усвідомлення безособистісного Брахмана є осягненням Його риси сат, або аспекту вічності; усвідомлення Парама̄тми, Наддуші, полягає в осягненні Його рис сат і чіт, аспектів вічності та знання. Усвідомити ж Бога-Особу, однак, означає осягнути всі Його трансцендентні риси: сат, чіт і а̄нанду (блаженство). Той, хто стоїть на засадах персоналістської концепції Абсолютної Істини, осягає ці аспекти у довершеній формі (віґрасі). Отже, Довершене Ціле, Абсолют, не позбавлений форми. Якби Він був безформним, або якби щось створене Ним перевершувало б Його — Він не був би абсолютно довершеним.

Tobula visuma, Aukščiausioji Absoliuti Tiesa, – tai absoliutus Dievo Asmuo. Beasmenio Brahmano ar Paramātmos, Supersielos, pažinimas yra nevisiškas Absoliučios Visumos pažinimas. Aukščiausiasis Dievo Asmuo yra sac-cid-ānanda-vigraha, ir beasmenio Brahmano pažinimas – tai Jo sat bruožo, kitaip sakant, Jo amžinatvės aspekto pažinimas. O Paramātmos, Supersielos, pažinimas – tai Jo sat ir cit bruožų, t. y. amžinatvės ir žinojimo aspektų pažinimas. Tačiau pažinti Dievo Asmenį reiškia pažinti iškart visus transcendentinius Jo bruožus: sat, cit ir ānanda, palaimą. Kai žmogus pažįsta Aukščiausiąjį Asmenį, jis pažįsta šiuos tris Absoliučiosios Tiesos aspektus iki galo. Kaip jau minėjome, Aukščiausiasis Dievo Asmuo yra sac-cid-ānanda-vigraha. Vigraha reiškia „pavidalas“. Taigi tobula visuma turi pavidalą. Jei Ji neturėtų pavidalo arba kokia kita prasme būtų menkesnė už Savo kūrinį, Ji nebūtų absoliuti. Absoliuti visuma turi aprėpti viską – ir tai, ką mes galime patirti, ir tai, kas yra už mūsų patyrimo ribų. Antraip Ji nebūtų absoliuti.

Всеосяжне Довершене Ціле мусить містити в Собі все, що перебуває як у межах так і поза межами нашого досвіду, інакше Його не можна вважати цілком довершеним. Всеосяжне Довершене Ціле, Бог-Особа, має безмежні потенції і всі вони цілком довершені, як і Він Сам. Тому цей феноменальний, матеріальний світ також є довершеним сам у собі. Двадцять чотири елементи, з яких складається тимчасово проявлений матеріальний всесвіт, досконало пристосовані для того, щоб виробляти все необхідне для підтримування і зберігання цього всесвіту. Подібне підтримування не вимагає жодних зовнішніх зусиль від ще якихось елементів. Всесвіт функціонує за своїм власним розкладом, встановленим енерґією Всеосяжного Довершеного Цілого і коли відведений йому час вичерпається, це тимчасове проявлення буде знищене згідно досконалого задуму Довершеного Цілого.

Absoliučios visumos, Dievo Asmens, galios neišsemiamos. Jos yra tobulos, kaip ir Pats Dievo Asmuo. Taigi šis reiškinių pasaulis irgi vidujai tobulas. Materiali visata – tai laikinas pasaulis, sudarytas iš dvidešimt keturių pradų, kurie, jungdamiesi vienas su kitu, gali sukurti viską, kas reikalinga visatai palaikyti ir egzistuoti. Jokios pašalinės pagalbos tam nereikia. Visata funkcionuoja pagal savo laiką, kurį nustato absoliučiosios visumos energija. Kai skirtasis laikas baigiasi, pagal tobulą visumos tvarką šis laikinas pasaulis sunaikinamas.

Крихітним довершеним часткам, живим істотам, створено всі сприятливі умови, які дозволяють їм усвідомити Всеосяжне Довершене Ціле. Будь-яка недосконалість виявляється лише внаслідок неповного знання про Довершене Ціле. Людська форма життя являє собою досконале виявлення свідомості живої істоти. Її здобувають шляхом еволюції — проходження крізь 8 400 000 видів життя в кругообігові народження й смерті. Якщо людина, життя якої благословенне повнотою свідомості, не усвідомить своєї довершеності у Довершеному Цілому — вона втратить рідкісну нагоду реалізувати свою досконалість і, згідно з законами матеріальної природи, знову потрапить до еволюційного циклу.

Pilnavertėms dalelėms (t. y. gyvosioms būtybėms) yra sudarytos visos galimybės, kad jos galėtų pažinti absoliučiąją visumą. Visi pasaulio netobulumai, kuriuos mes matome, yra išsamių žinių apie absoliučią visumą neturėjimo rezultatas. Kai gyva būtybė gauna žmogaus gyvybės formą (šią formą ji įgyja, evoliucionuodama per 8 400 000 gyvybės rūšių ir nuolat gimdama bei mirdama), tada iki galo atsiskleidžia jos sąmonė. Ir jei, būdama žmogumi ir apdovanota tobula sąmone, gyva esybė nesuvokia savęs kaip absoliučios visumos pilnavertės dalies, ji praranda galimybę realizuoti savo tobulumą ir materialios gamtos dėsniai vėl įstumia ją į evoliucijos ciklą.

Через свою обмеженість ми не знаємо, що довершеність природної будови забезпечує нас усім необхідним для існування, і тому ми докладаємо величезних зусиль, намагаючись використати природні ресурси на поталу своїм почуттям, які бажають тішитись «повнотою життя» почуттєвої втіхи. Але жива істота не здатна насолоджуватися чуттєвим життям сама по собі, незалежно від Довершеного Цілого, і тому цей хибний шлях задоволення своїх почуттів є нічим іншим, окрім ілюзії. Рука — це частина тіла, і вона є повновартісною частиною лише в єдності з тілом. Відтята од тіла, вона лише здається рукою, але насправді вже нічого не варта. Аналогічно, живі істоти є невід’ємними частками Всеосяжного Довершеного Цілого, але якщо вони відділяються од Нього — оманливе уявлення про свою довершеність ніколи не зможе повністю задовольнити їх.

Nesuvokdami, kad gamtoje yra nustatyta tobula tvarka mūsų egzistencijai palaikyti, mes stengiamės kuo plačiau naudoti gamtos išteklius ir sukurti vadinamąjį pilnavertį gyvenimą, kurio esmė – jutiminiai džiaugsmai. Tai yra paklydimas. Manyti, kad nesiedama savęs su absoliučiąja visuma ir tesiekdama patenkinti savo jausmus gyvoji esybė bus laiminga, yra iliuzija. Ranka yra pilnavertė kūno dalis, kol ji susijusi su visu kūnu. Atskyrus ranką nuo kūno, ji tebėra panaši į ranką, tačiau jau nebeturi rankai būdingų ypatybių. Taip lygiai ir gyvosios būtybės yra neatsiejamos absoliučiosios visumos dalelės, ir, atsiejus jas nuo absoliučiosios visumos, iliuzinis savo pilnatvės pajautimas nebegali suteikti joms tikrojo pasitenkinimo.

Життя людини може стати досконалим лише тоді, коли вона присвятить його служінню Довершеному Цілому. Всяке інше служіння в цьому світі — соціальне, політичне, громадське, інтернаціональне, навіть інтерпланетне — залишиться недосконалим доти, доки його не буде узгоджено з Довершеним Цілим. Коли ж усе узгоджується із Всеосяжним Довершеним Цілим, то возз’єднані з Ним невід’ємні частки також стають довершеними.

Visos žmogaus galios tegali būti iki galo realizuotos, tarnaujant absoliučiajai visumai. Kad ir kam betarnautume šiame pasaulyje – visuomeniniams, politiniams, socialiniams, tarptautiniams ar net tarpplanetiniams interesams, ši tarnystė nebus pilnavertė, kol nesusiesime jos su absoliučiąja visuma. Kai viskas siejama su absoliučiąja visuma, jos neatskiriamos dalelės irgi tampa pilnavertės.