<strong>Вступ</strong>
Úvod
«Вчення Вед»
“Učení Véd”
(Виклад лекції Його Божественної Милості А.Ч. Бгактіведанти Свамі Прабгупа̄ди, яку він прочитав 6 жовтня 1969 року в Конвей-холі (Лондон, Англія).
Tato přednáška byla původně přednesena Jeho Božskou Milostí A.Č. Bhaktivédantou Swami Prabhupádou 6. října 1969 v Conway Hall v Londýně.
Пані й панове, темою нашої сьогоднішньої лекції є вчення Вед. Що таке Веди? Санскритський дієслівний корінь веда можна тлумачити по-різному, але зміст його, зрештою, залишається незмінним — веда означає знання. Будь-яке знання, що ви його приймаєте, є веда, тому що вчення Вед є джерелом усього знання. В обумовленому стані знання наше не бездоганне, тому що обумовленій душі притаманні чотири недоліки, які відрізняють її від звільненої душі. По-перше, обумовлена душа не може не помилятися. Наприклад, в нашій країні Маха̄тму Ґанді вважали дуже видатною особою, однак і він зробив багато помилок. Так — наприкінці свого життя він знехтував порадами свого секретаря, який попереджав його: «Маха̄тма̄ Ґанді, не ходіть на збори в Нью-Делі! Я маю друзів — я знаю: там буде небезпечно...» Але він поїхав туди і його там вбили. Отже, навіть такі видатні особистості, як Маха̄тма̄ Ґанді, президент Кеннеді й дуже багато інших припускалися помилок. Людині властиво помилятися. В цьому полягає один з недоліків обумовленої душі.
Другий недолік — перебувати в ілюзії. Ілюзія — це сприйняття того, чого насправді немає, ма̄йа̄. Ма̄йа̄ означає — «те, чого немає». Так, кожен приймає своє тіло за себе. Якщо я запитаю вас, хто ви, ви відповісте: «Я містер Джонс, я багата людина, я — те, я — се...» І все це буде ототожненням із власним тілом. Але насправді ви не тіло. Це — ілюзія.
Dámy a pánové, tématem dnešní přednášky je učení Véd. Co jsou to Védy? Kořen sanskrtského slova veda je možno vykládat různě, ale význam je stejný. Veda znamená “poznání”. Jakékoliv poznání získáme je veda, protože učení Véd je původním poznáním. V podmíněném stavu je naše poznání ovlivněno mnoha nedostatky. Podmíněná duše se od vysvobozené liší tím, že má čtyři nedostatky. Prvním nedostatkem je, že se nutně dopouští omylů. Například v naší zemi byl Mahátma Gándhí považován za velkou osobnost, ale i on se dopustil mnoha omylů. Na konci života ho jeho pomocník varoval: “Mahátmo Gándhí, nechoď na shromáždění do New Dillí, moji přátelé říkají, že je to nebezpečné.” Neposlechl. Trval na svém a byl zabit. Chybují dokonce i velké osobnosti jako Mahátma Gándhí, prezident Kennedy a tolik dalších. Chybovat je lidské. To je prvním z nedostatků podmíněné duše.
Третім недоліком є схильність обманювати. Кожен має нахил обманювати інших. Хоч один і найостанніший дурень, він виставляє себе надзвичайно розумним. І хоча цілком очевидно, що він в ілюзії і робить помилки, він розумуватиме: «Я вважаю, що це так, а це ось так». Він навіть не усвідомлює, в якому становищі перебуває. Він, хоча і має багато недоліків, береться писати філософські книжки. Такою є його хвороба. Це — обман.
Třetím nedostatkem je sklon k podvádění. Každý člověk má sklon k tomu, aby podváděl ostatní. I hlupák se vydává za velice inteligentního. Ačkoliv již bylo podotčeno, že chybuje a podléhá iluzím, nepřestává teoretizovat: “Já myslím, že je to tak a tak.” Přitom nezná ani své vlastní postavení. Píše filozofické knihy, ačkoliv je nedokonalý. To je jeho nemoc. To je podvádění.
І нарешті, наші почуття недосконалі. Ми дуже пишаємось нашими очима. Часто хтось та й кине виклик: «Чи можете ви показати мені Бога?» Але чи є у вас очі, здатні побачити Його? Якщо в кімнаті раптово стане темно, ви не зможете розгледіти як слід навіть своєї долоні. Отже, чи велика сила вашого зору? Тому слід облишити надію отримати знання (веду) за допомогою недосконалих чуттів. Обтяжені недоліками обумовленого життя, ми не спроможні нікому дати досконалого знання. Ми такі недосконалі! Тому ми сприймаємо Веди такими, якими вони є.
A konečně—naše smysly jsou nedokonalé. Jsme velmi pyšní na své oči. Často se stává, že se lidé vyzývavě ptají: “Můžete mi ukázat Boha?” Jsou však jejich oči schopny uzřít Boha? Nikdy Ho nespatříme, jestliže k tomu nemáme uzpůsobené oči. Nastane-li v místnosti náhle tma, neuvidíme ani své ruce. Jaká je tedy naše schopnost vidět? Nemůžeme tudíž očekávat, že se těmito nedokonalými smysly dobereme poznání. V podmíněném stavu se všemi jeho nedostatky nemůžeme nikomu poskytnout dokonalé poznání. Ani my sami nejsme dokonalí. Proto přijímáme Védy takové, jaké jsou.
Ви можете називати Веди індуїзмом, але саме поняття «інду-їзм» — іноземного походження. Ми не індуси. Наше справжнє посвідчення — варна̄ш́рама. Варна̄ш́рама вказує на послідовників Вед, тих, хто визнає восьмичленний поділ людського суспільства на варни і а̄ш́рами. Є вісім суспільних розподілів: чотири соціальні класи і чотири статуси духовного життя, що й називають варна̄ш́рамою. В Бгаґавад-ґı̄ті (4.13) сказано: «Такі розподіли суспільства існують скрізь, бо їх створив Сам Бог». Суспільство поділяється на бра̄хман̣, кшатрій, ваіш́й та ш́удр. Бра̄хман̣и складають клас наймудріших людей, які знають, що таке Брахман. Подібним чином кшатрійі, адміністративна група — ще один клас інтеліґентних людей. Потім ідуть ваіш́йі — клас комерсантів та фермерів. Такий природний розподіл трапляється всюди. Він є ведичним принципом і ми приймаємо його. Засади Вед слід сприймати як аксіомні істини, тому що вони позбавлені помилок. Наприклад, в Індії коров’ячий кізяк вважають чистим, хоча він і є послідом тварини. В одному місці Вед ви знайдете припис, який радить негайно омитись, якщо ви торкнулись екскрементів тварини, але в іншому місці сказано, що виділення корови є чистими і якщо ви помастите нечисте місце коров’ячим навозом — місце очиститься. Наш пересічний здоровий глузд може заперечити: «Та це ж протиріччя!» Справді, це суперечить пересічним поглядам, але не істині. Це насправді так. В Калькутті один видатний вчений і лікар дослідив коров’ячий гній і виявив, що той містить всі антисептичні властивості.
Možná si myslíte, že Védy jsou hinduistické spisy. Hindu je však cizí název. Nejsme Hindové. Naše skutečná identita je varṇāśrama. Varṇāśrama označuje následovníky Véd, kteří dodržují rozdělení lidské společnosti na čtyři varny a čtyři ášramy. Společnost se dělí na čtyři třídy a na čtyři skupiny v duchovním životě. Říká se tomu varṇāśrama. V Bhagavad-gítě se praví: “Tyto skupiny existují všude, protože je stvořil Bůh.” Společenské třídy jsou: bráhmani, kšatrijové, vaišjové a šúdrové. Bráhmani jsou velice inteligentní skupina lidí, ti, kteří vědí, co je Brahman. Druhou nejinteligentnější skupinou jsou kšatrijové, kteří organizují společnost a potom vaišjové, obchodníci. Toto přirozené rozdělení najdeme všude. Je to védská zásada a my ji přijímáme. Védské zásady přijímáme jako axiomata, neboť jsou naprosto bezchybné. Takto se mají přijímat. Kravské lejno se například v Indii považuje za čisté, třebaže je to zvířecí výkal. Ve Védách je na jednom místě napsáno, že dotkne-li se člověk výkalu, musí se ihned vykoupat. Na jiném místě se zase praví, že kravské lejno je čisté. Rozetřete-li po nečistém místě kravské lejno, očistí se. Prostý rozum nám říká, že si tato tvrzení odporují. Zdánlivě tomu tak opravdu je, ale ve skutečnosti nejsou tato tvrzení mylná. Jsou naprosto správná. Jeden vynikající vědec a lékař v Kalkatě analyzoval kravské lejno a zjistil, že má všechny antiseptické vlastnosti.
В Індії, якщо одна людина каже другій: «Ти мусиш робити так, а не інакше», — співрозмовник може заперечити: «Чому саме ти так вважаєш? Хіба твоє твердження є ведичним приписом і я маю коритися, повіривши тобі на слово?» Ведичні приписи не можна інтерпретувати. Зрештою, ретельно дослідивши ці приписи, ви переконаєтесь, що вони позбавлені хиб.
Když v Indii někomu řekneme: “Musíš udělat to a to,” může dotyčný namítnout: “Co tím myslíš? Přikazují mi to Védy, abych tě bez námitek uposlechl?” Védská přikázání nelze překrucovat. Budeme-li však pečlivě zkoumat jejich význam, pak zjistíme, že jsou správná.
Веди — це не добірка людської мудрості. Ведичне знання приходить з духовного світу, від Господа Кр̣шн̣и. Воно відоме також під назвою ш́руті, знання, що його набувають шляхом слухання. Воно не є емпіричним знанням. Ш́руті — як та мати, від якої ми так багато довідуємось. Наприклад, якщо ви захочете дізнатися, хто ваш батько, хто зможе відповісти вам? Ваша мати. Якщо мати скаже: «Ось твій батько», — ви змушені будете погодитись із цим. За допомогою досліджень неможливо виявити, хто ж є вашим батьком. Так само, якщо ви захочете пізнати щось, що перебуває за межами вашого досвіду, вашого експериментального знання й діяльності чуттів, вам доведеться прийняти Веди. Це не справа пошуку. Досліди вже було пророблено. Це вже всталене. Ви мусите, наприклад, погодитись із твердженням вашої матері. Іншого шляху немає.
Védy nejsou sbírkou vědomostí lidských. Védské poznání přichází z duchovního světa, od Šrí Kršny. Védám se také říká śruti. Śruti označuje poznání získané sluchem. Není to poznání experimentální. Śruti můžeme přirovnat k matce. Od matky získáváme mnoho vědomostí. Chceme-li se například dovědět, kdo je naším otcem, kdo nám může odpovědět? Naše matka. Když nám matka řekne: “Tohle je tvůj otec,” musíme to akceptovat. Pomocí pokusů není možné zjistit, kdo je naším otcem. A podobně když chceme dojít k poznání něčeho, co je mimo naši zkušenost, mimo experimentální znalosti, mimo činnost smyslů, musíme přijmout Védy. Není třeba ověřovat si je pomocí pokusů. Pokusy již byly provedeny. Vše je již ověřeno. Matčina slova musíme přijímat za správná. Jiné cesty není.
Веди вважають за матір, а Брахму називають дідом, або пращуром, бо це йому першому було повідомлене ведичне знання. На початку творення першою живою істотою був Брахма̄. Він отримав ведичне знання і передав його На̄раді й іншим своїм синам та учням, а ті в свою чергу поширювали його серед своїх послідовників. Таким шляхом ведичне знання приходить через учнівську послідовність. У Бгаґавад-ґı̄ті (4.2) також підтверджується, що ведичне знання осягають саме так. Проробивши дослідницьку роботу, ви дійдете того ж висновку, але принаймні для того, щоб заощадити час, вам слід просто визнати це. Якщо ви схочете довідатись, хто є вашим батьком і якщо ви вважаєте свою матір авторитетом з цього питання, то все, що б вона вам не сказала, слід сприйняти на віру. Пересвідчення буває троякого роду: пратйакша, анума̄на і ш́абда. Пратйакша, тобто безпосереднє пересвідчення, не дуже надійне, тому що наші чуття недосконалі. Ми щоденно бачимо сонце і воно видається нам маленьким диском, хоча насправді своїми розмірами воно набагато перевершує більшість планет. Чого ж варте таке бачення? Отже, щоб якомога більше довідатись про сонце, нам треба читати книжки. Таким чином, безпосередній досвід є недосконалим. Далі йде індуктивне пізнання, котре висуває гіпотези: «Можливо, це так...» Наприклад, теорія Дарвіна твердить: «Це може бути подібним до цього, а те до того», — але чи можна вважати чиїсь недосконалі здогади за науку? Але якщо ви отримали знання з авторитетного джерела — воно досконале. Якщо авторитетне джерело — радіостанція — друкує в газеті програму передач, ви не станете заперечувати її. Вам нема потреби перевіряти її, тому що ви отримали її з авторитетного джерела.
Védy se považují za matku a Brahmá za děda, prapředka, neboť byl jako první zasvěcen do védského poznání. Brahmá je první stvořenou živou bytostí. Obdržel védské učení a předal je Náradovi a ostatním žákům a synům, kteří je dále rozšířili mezi svými učedníky. Védské poznání k nám přichází touto učednickou posloupností. Také Bhagavad-gítá potvrzuje, že védské poznání je třeba pochopit touto metodou. Dlouhé bádání a pokusy by nás přivedly ke stejným závěrům. Proč tedy zbytečně ztrácet čas? Chceme-li se dovědět, kdo je naším otcem, a uznáváme-li naši matku za autoritu, můžeme přijmout bez výhrad vše, co nám řekne. Ve Védách jsou popsány tři druhy důkazů: pratyakṣa, anumāna a śabda. Pratyakṣa znamená přímý, bezprostřední. Bezprostřední důkaz není tak dobrý, protože naše smysly nejsou dokonalé. Slunce, které vidíme denně, nám připadá jako malý kotouč. Ve skutečnosti je daleko větší než jiné planety. Jakou cenu má toto pozorování? Chceme-li získat o Slunci nějaké vědomosti, musíme si přečíst příslušné knihy. Přímá zkušenost je tudíž nedokonalá. Potom existuje indukční poznání, založené na hypotézách: “Mohlo by to být takto. Možná je to tak.” Například Darwinova teorie říká: “Mohlo by to být tak a tak.” To ovšem není věda. Je to pouze domněnka, a ani ta není dokonalá. Avšak vědomosti, které získáme z autoritativních zdrojů, jsou dokonalé. Přečteme-li si v novinách, co bude rozhlas vysílat, nepochybujeme o jejich pravdivosti. Nepopíráme jejich oznámení a nepotřebujeme si je pokusně ověřovat, neboť jsme je obdrželi z autoritativního zdroje.
Ведичне знання називають ш́абда-прама̄н̣а. Інша його назва — ш́руті. Ш́руті означає, що знання треба просто сприймати на слух. Веди вказують, що для того, щоб осягнути трансцендентальне знання, нам слід почути його від тих, хто має його. Трансцендентальне знання — це знання, яке прийшло ззовні всесвіту. У всесвіті існує матеріальне знання, а за його межами — трансцендентальне. Ми не спроможні досягти меж навіть цього всесвіту, годі казати про те, щоб увійти в світ духовний. Таким чином, оволодіти цілковитим знанням неможливо.
Védské poznání se nazývá śabda-pramāṇa. Další název je śruti. Označuje poznání, k němuž se dojde pomocí sluchu. Védy nás vyzývají, abychom naslouchali autoritě, chceme-li porozumět transcendentálnímu poznání. Transcendentální poznání je poznání, které k nám přichází z oblastí za hranicemi vesmíru. V tomto vesmíru je poznání materiální, zatímco poznání za hranicemi vesmíru, je transcendentální. Nedokážeme se dostat ani na konec tohoto vesmíru, jak bychom se tedy mohli dostat do duchovního světa? Tímto způsobem tedy úplného poznání nemůžeme dosáhnout.
Існує духовне небо, існує інша природа, яка перебуває поза проявленим та непроявленим. Але як же набути знань про небо, що його планети і мешканці на них вічні? Знання про все це — там, в духовному небі, але як ви дослідите його? Це неможливо. Отож нам і залишається вдатися по допомогу до Вед. Такий підхід дає змогу оволодіти ведичним знанням. У нашому русі свідомості Кр̣шн̣и ми сприймаємо знання від найвищого авторитета, від Кр̣шн̣и. Кр̣шн̣у визнають за найвищий авторитет представники всіх класів людей. Я веду мову насамперед про дві групи трансценденталістів. Трансценденталістів однієї групи називають імперсоналістами, ма̄йа̄ва̄ді. Взагалі вони відомі як веда̄нтисти школи Ш́ан̇кара̄ча̄рйі. Але існує й інший клас трансценденталістів, ваішн̣ави: Ра̄ма̄нуджа̄ча̄рйа, Мадгва̄ча̄рйа, Вішн̣усва̄мı̄. І Ш́ан̇кара-сампрада̄йа і Ваішн̣ава-сампрада̄йа визнає Кр̣шн̣у за Верховного Бога-Особу. Вважають, що Ш́ан̇кара̄ча̄рйа був імперсоналістом, котрий звіщав імперсоналізм, безособистісного Брахмана, але насправді він був прихованим персоналістом. У своїх коментарях до Бгаґавад-ґı̄ти він пише: «На̄ра̄йан̣а, Верховний Бог-Особа, перебуває поза межами космічного проявлення». Ще далі він знову запевняє: «Верховний Бог-Особа, На̄ра̄йан̣а, є Кр̣шн̣а. Він прийшов як син Девакı̄ та Васудеви». Він згадує, зокрема, імена батька і матері Кр̣шн̣и. Отже, всі трансценденталісти визнають Кр̣шн̣у за Верховного Бога-Особу. Це безсумнівно. Нашим джерелом знань про свідомість Кр̣шн̣и є Бгаґавад-ґı̄та̄, яку отримано безпосередньо від Кр̣шн̣и. Ми видали Бгаґавад-ґı̄ту як вона є саме тому, що приймаємо Кр̣шн̣у, спираючись на Його слова, і ми не інтерпретуємо їх. Це ведичне знання. Ведичне знання чисте і тому ми приймаємо його. Ми приймаємо все, що каже Кр̣шн̣а. Такою є свідомість Кр̣шн̣и. Це заощаджує багато часу. Якщо ви приймете правильний авторитет, тобто отримаєте знання з авторитетного джерела — ви збережете багато часу. Наприклад, в матеріальному світі існують дві системи пізнання: індуктивна і дедуктивна. Дедуктивна логіка підказує: людина смертна. Ваш батько каже, що людина смертна, ваша сестра каже, що людина смертна, кожен скаже, що люди смертні. Немає потреби розвідуватись. Ви визнаєте, що людина смертна. Якщо ж вам забажається дослідити це питання, вам доведеться вивчити кожну людину і, зрештою, ви можете дійти гадки, що, можливо, все ж таки існує невмируща людина, просто ви її ще не побачили. Отже, такі ваші пошуки ніколи не закінчаться. На санскриті подібний шлях називають а̄рохою — висхідним. Якщо ви хочете здобути знання самотужки, використовуючи свої недосконалі чуття, ви ніколи не дійдете правильного висновку. Це неможливо.
Existuje svět duchovní povahy rozprostírající se nade vším projeveným i neprojeveným. Jak však můžeme vědět, že existuje svět jehož planety a obyvatelé jsou věční? To vše existuje, ale nelze se k tomu dobrat pomocí pokusů. Proto si musíme vzít na pomoc védské spisy. To je védské poznání. V našem hnutí pro vědomí Kršny přijímáme poznání od nejvyšší autority, Kršny. Kršna je uznáván za nejvyšší autoritu všemi třídami lidí. Uvedu nejdříve dva druhy transcendentalistů. První jsou impersonalisté, májávádíni. Obvykle se jim říká védántisté a jejich vůdcem je Šankaráčárja. Druzí jsou vaišnavové. K nim patří například Rámánudžáčárja, Madhváčárja a Višnusvámí. Jak Šankarova sampradája, tak vaišnavské sampradáji uznaly Kršnu za Nejvyšší Osobnost Božství. Šankaráčárja je považován za impersonalistu, za hlasatele neosobní filozofie o neosobním Brahmanu, ale ve skutečnosti je skrytým personalistou. Ve svém komentáři k Bhagavad-gítě píše: “Nárájana, Nejvyšší Osobnost Božství, existuje nad tímto vesmírným projevem.” “Nejvyšší Osobnost Božství, Nárájana, je Kršna. Přišel jako syn Vasudévy a Dévakí.” Zvlášť uvádí jméno Jeho otce a matky. Kršna je tedy uznáván všemi transcendentalisty za Nejvyšší Osobnost Božství. O tom není pochyb. Zdrojem poznání našeho hnutí pro vědomí Kršny je Kršna samotný—Jeho Bhagavad-gítá. Vydali jsme Bhagavad-gítu—takovou, jaká je, neboť přijímáme Kršnu a Jeho slova tak, jak jsou, aniž bychom se pokoušeli o jakoukoliv interpretaci. To je zásada védského poznání. Védské poznání je vědecké a čisté, proto je přijímáme. Akceptujeme vše, co Kršna říká. To je vědomí Kršny. Ušetří nám to spoustu času. Jestliže přijmeme správnou autoritu nebo správný zdroj poznání, ušetříme si mnoho času. V hmotném světě existují dvě cesty k poznání: induktivní a deduktivní. Deduktivní metodou se došlo k závěru, že člověk je smrtelný. Otec nám říká, že člověk je smrtelný, sestra nám říká, že člověk je smrtelný, každý říká, že člověk je smrtelný, ale výzkumy neprovádíme. To, že člověk je smrtelný, přijímáme jako fakt. Kdybychom chtěli výzkumy zjistit, zda je člověk smrtelný, museli bychom studovat každého jednotlivce a tu by nás mohlo napadnout, že snad někde existuje člověk, který neumírá, jenže my jsme se s ním nesetkali. Takto se naše výzkumy nikdy nedoberou konce. Tomuto postupu se v sanskrtu říká āroha, vzestupný postup. Chceme-li dosáhnout poznání vlastním úsilím, prostřednictvím našich nedokonalých smyslů, nikdy nedojdeme ke správným závěrům. To není možné.
В Брахма-сам̇гіті здибаємо таке місце: «Летіть літаком, що рухається зі швидкістю думки»... Наші матеріальні літаки можуть літати із швидкістю 3 000 кілометрів на годину, але якою є швидкість думки? Ви сидите собі вдома і раптом подумали про Індію, що за 10 000 кілометрів од вас — і ось ви вже там. Ваш розум перенісся туди, — настільки великою є швидкість розуму. Отже, сказано: «...Якщо ви будете з такою швидкістю мандрувати мільйони років, ви переконаєтесь, що духовне небо безмежне». Неможливо навіть наблизитись до нього. Тому ведичний припис вказує на необхідність наблизитись — вказує, вживаючи слово «обов’язково» — до істинного духовного вчителя, ґуру. Якою ж мусить бути кваліфікація духовного вчителя? Духовний вчитель — це той, хто належним чином вислухав ведичне послання з належного джерела, інакше він не є справжній духовний вчитель. Також він повинен на ділі непохитно втвердитись у Брахмані. Такими є дві якості духовного вчителя.
V Brahma-sanhitě se říká: Představme si, že letíme letadlem rychlejším než myšlenka. Naše hmotná letadla dokážou letět rychlostí 2 000 km za hodinu, ale co to je v porovnání s rychlostí myšlenky? Když sedíme doma a myslíme na Indii vzdálenou 10 000 km, octneme se tam v myšlenkách okamžitě. Tak rychlá je myšlenka. Přesto se říká, že kdyby člověk letěl po milióny let letadlem rychlém jako myšlenka, zjistil by, že duchovní svět je neomezený. Není možno se k němu ani přiblížit. Proto nám Védy přikazují, abychom se obrátili na duchovního mistra, pravého gurua. V této souvislosti bylo také použito slova povinně. Jaké kvalifikace má mít duchovní mistr? Vyslechl a přijal védské poselství z pravého zdroje, jinak není pravý. Kromě toho musí být skutečně pohroužen v Brahmanu. To jsou dvě kvalifikace.
Рух свідомості Кр̣шн̣и цілком узгоджений з ведичними принципами. В Бгаґавад-ґı̄ті Кр̣шн̣а каже, що істинна мета вивчення Вед — віднайти Його. Брахма-сам̇гіта стверджує також: «У Кр̣шн̣и, Ґовінди — безліч форм, але всі вони є одним і тим же». Ці форми, тіла, не подібні до наших тіл, — Його тіло позбавлене вад. Моя форма має початок, але Його форма початку не має. Вона ананта. І Його форма — а в Нього безліч форм — не має кінця. Моє тіло сидить зараз тут, а не в моїй квартирі. Ваші тіла також тут, а не в ваших квартирах. Але Кр̣шн̣а може одночасно перебувати скрізь. Він може перебувати на Ґолоці Вр̣нда̄вана й водночас Він скрізь, всюдисущий. Він первісний і найстарший, але коли б ви не глянули на зображення Кр̣шн̣и, ви побачите п’ятнадцяти-двадцятирічного юнака — ніде ви не побачите зображень старого чоловіка. В Бгаґавад-ґı̄ті ви бачили зображення Кр̣шн̣и-візничого. Натоді Йому було щонайменше сто років. Він мав правнуків, хоча виглядав геть як юнак. Кр̣шн̣а, Бог, ніколи не старіє. Такою є Його вища сила. Якщо ви захочете віднайти Кр̣шн̣у, вивчаючи ведичну літературу, ви потрапите у безвихідь. Можливо, ви й досягнете успіху, але це дуже важко. Набагато легше довідатись про Нього від Його відданого. Відданий може відкрити Його вам: «Ось Він, візьміть Його». Віддані Кр̣шн̣и можуть зробити це.
Hnutí pro vědomí Kršny je autorizováno védskými zásadami. V Bhagavad-gítě sám Kršna říká: “Skutečným cílem studia Véd je poznání Kršny”. V Brahma-sanhitě také stojí: “Kršna, Góvinda má bezpočet tvarů, podob, avšak všechny jsou jedno. Nejsou nedokonalé jako naše. Jeho podoba je věčná. Má podoba má počátek, ale Jeho podoba je bez počátku, je ananta. Jeho podoby—má tolik rozmanitých podob—nemají konce. Má podoba je nyní zde, není v mém bytě, a vy teď také sedíte zde a nejste doma, ale Kršna může být všude současně. Může být v Gólóce Vrndávaně a současně může být všude a ve všem přítomný. Je původní a nejstarší, ale kdykoliv se podíváme na nějaký obraz Kršny, uvidíme tam mladého chlapce mezi patnácti a dvaceti lety. Nikdy nevypadá jako stařec. Možná jste viděli obrázky Kršny jako vozataje v Bhagavad-gítě. V té době už Mu bylo přes sto let. Měl už pravnuky, ale vypadal úplně jako chlapec. Bůh, Kršna, nikdy nestárne. To je jeden z projevů Jeho nejvyšší moci. Kdyby se někdo pokusil poznat Kršnu pouze studiem védské literatury, byl by zmaten. Mohlo by se mu to podařit, ale je to velice těžké. Kršnu je však možné velice snadno poznat prostřednictvím Jeho oddaných. Jeho oddaní vám Ho mohou předat—“Zde je, vezmi Ho.” To je v moci těch, kteří jsou Mu oddáni.
Спочатку існувала лише одна Веда, і не було потреби читати її. Люди були настільки розумними й наділеними такою гостротою пам’яті, що могли зрозуміти Веду, лише раз почувши її з вуст духовного вчителя. Вони одразу ж могли збагнути її зміст. Але 5 000 років тому Вйа̄садева записав Веди для людей цього віку, Калі-йуґи. Він знав, що життя людей зрештою дуже покоротшає, пам’ять стане слабкою, а розум кволим. Тому його думкою було: «Я навчатиму ведичному знанню, записавши його». Він розділив Веди на чотири частини: Р̣к, Са̄ма, Атгарва і Йаджур. Потім він доручив опікуватися цими Ведами різним своїм учням. Після того він подбав про менш розумних людей: стрı̄, ш́удр і двіджа-бандгу. Він мав на увазі жінок, робітників і народжених в родинах вищих класів, але позбавлених відповідних якостей. Людину, що народилась в сім’ї бра̄хман̣и, але яка не має якостей бра̄хман̣и, називають двіджа-бандгу. Для таких людей Вйа̄садева уклав Маха̄бга̄рату, яку називають історією Індії, і вісімнадцять Пура̄н̣. Пура̄н̣и, Маха̄бга̄рата, чотири Веди і Упанішади — все це ведична література. Упанішади є частиною Вед. Потім для вчених і філософів Вйа̄садева підсумував ведичне знання в творі під назвою Веда̄нта-сӯтра. Цей твір є останнім словом Вед.
Původně existovala pouze jedna Véda a nebylo nutné ji číst. Lidé byli tak inteligentní a měli tak vynikající paměť, že jim stačilo vyslechnout si ji jednou z úst duchovního mistra, aby jí rozuměli. Hned pochopili celý její smysl. Před 5 000 lety však Vjásadéva zapsal Védu pro lidi tohoto věku, Kali-jugy. Věděl totiž, že lidé budou mít jen krátký život, špatnou paměť a nepříliš bystrý intelekt. “Proto budu učit zapsaným védským vědomostem.” Rozdělil Védu na čtyři: Rg, Sáma, Atharva a Jadžur. Pak je svěřil svým učedníkům. Dále přemýšlel o méně inteligentní lidské třídě: strī, śūdra a dvija-bandhu. Strī označuje třídu žen a šúdrové jsou pracovníci. Dvija-bandhu je skupina lidí, kteří se narodili ve vznešených rodinách, ale nemají příslušné kvalifikace. Člověk, který se narodil v bráhmanské rodině, ale nemá kvalifikace bráhmana, se nazývá dvija-bandhu. Pro tyto lidi sepsal Mahábháratu, nazývanou dějinami Indie a osmnáct Purán. To jsou všechno védská písma: Purány, Mahábhárata, čtyři Védy a Upanišady. Upanišady jsou součástí Véd. Potom shrnul pro učence a filozofy veškeré védské učení ve spisu zvaném Védánta-sútra. To je konečné slovo Véd.
Хоча Вйа̄садева особисто, дотримуючись вказівок На̄ради, свого ґуру-маха̄ра̄джі, духовного вчителя, записав Веда̄нта-сӯтру, він все ж таки не був задоволений. Про це існує ціла оповідь, яку приведено в Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам. Навіть уклавши Пура̄н̣и, Упанішади і Веда̄нта-сӯтру, Ведавйа̄са залишався невдоволеним. Тоді На̄рада, його духовний учитель, порадив йому: «Роз’ясни Веда̄нту». Веда̄нта означає «кінцеве знання» і остаточним знанням є Кр̣шн̣а. Кр̣шн̣а каже, що метою вивчення всіх Вед є пізнати Його, Кр̣шн̣у. Веда̄нта-кр̣д веда-від ева ча̄хам, — каже Кр̣шн̣а, — «Я — укладач Веда̄нти і Я — знавець Вед» (Б.-ґ. 15.15). Тому Кр̣шн̣а являється кінцевою метою. Це пояснюється в усіх коментарях ваішн̣ав до філософії веда̄нти. Ми, Ґауд̣ı̄йа-ваішн̣ави, маємо власні коментарі до філософії веда̄нти під назвою Ґовінда-бга̄шйа, що їх уклав Баладева Відйа̄бгӯшана. Так само Ра̄ма̄нуджа̄ча̄рйа й Мадгва̄ча̄рйа уклали свої коментарі. Варіант Ш́ан̇кара̄ча̄рйі не єдиний, є чимало коментарів до Веда̄нти, але через те, що ваішн̣ави не представили першими свої коментарі до Веда̄нти, люди перебувають під помилковим враженням, що коментар Ш́ан̇кара̄ча̄рйі є єдиним. Крім того, досконалий коментар до Веда̄нти, Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам, написав сам Вйа̄садева. Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам, як і Веда̄нта-сӯтра, починається словами джанма̄дй асйа йатах̣. Це джанмадй асйа йатах̣ і з’ясовується повністю в Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам. Веда̄нта-сӯтра лише натякає на те, що є Брахманом, Абсолютною Істиною: «Абсолютна Істина — це те, з чого все виникає». Це — підсумок, а в подробицях його пояснює Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам. Якщо все походить з Абсолютної Істини, то якою ж є Її природа? Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам пояснює це. Абсолютна Істина повинна мати свідомість. Вона є самосвітною (сва-ра̄т̣). Ми розвиваємо нашу свідомість і знання, отримуючи його від інших, але про Господа сказано, що він — самосяйний. Кінцевим підсумком ведичного знання є Веда̄нта-сӯтра, а Веда̄нта-сӯтру сам автор пояснює в Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам. Отже, ми пропонуємо всім, хто прагне ведичного знання, спробувати осягнути його, звернувшись до пояснень Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам та Бгаґавад-ґı̄ти.
Védánta-sútru napsal osobně pod vedením Nárady, svého guru-mahárádži, duchovního mistra, ale přesto nebyl spokojen. O tom je dlouhý příběh, popsaný ve Šrímad-Bhágavatamu. Vjásadéva však nebyl nikterak spokojen ani po sestavení mnoha Purán, Upanišad, ani Védánta-sútry. Jeho duchovní mistr Nárada mu pak nařídil: “Vysvětli Védántu!” Védánta znamená “konečné poznání” a konečným poznáním je Kršna. On sám říká, že všechny védské spisy mají vést k poznání Kršny. Vedānta-kṛd veda-vid eva cāham. Kršna říká: “Složil jsem Védántu a jsem znalcem Véd.” Proto je Kršna konečným cílem. Je to vysvětleno ve všech vaišnavských komentářích k védántské filozofii. Jako gaudíja-vaišnavové máme svůj komentář k védántské filozofii, nazývaný Góvinda-bhášja, od Baladévy Vidjábhúšany. Také Rámánudžáčárja a Madhváčárja napsali své komentáře. Šankarův výklad není jediným komentářem. K Védántě existuje mnoho komentářů, ale protože vaišnavové nepředložili první komentář, lidé se mylně domnívají, že Šankaráčárjův komentář je jediný. Kromě toho samotný Vjásadéva napsal dokonalý komentář k Védántě, tzv. Šrímad-Bhágavatam. Šrímad- Bhágavatam začíná slovy Védánta-sútry: janmādy asya yataḥ. Janmādy asya yataḥ je plně vysvětleno ve Šrímad-Bhágavatamu. Védánta-sútra pouze naznačuje, co je Brahman, Absolutní Pravda: “Absolutní Pravdou je ten, ze kterého vše emanuje.” To je pouze stručné shrnutí, ale ve Šrímad-Bhágavatamu je to vysvětleno podrobně. Jestliže vše emanuje z Absolutní Pravdy, jaké je povahy Absolutní Pravda? To je vysvětleno ve Šrímad-Bhágavatamu. Absolutní Pravda musí mít vědomí. Je samovyzařující (sva-rāṭ). Své vědomí a vědomosti rozvíjíme tím, že přijímáme poznání od jiných, avšak o Něm je řečeno, že je samovyzařující. Shrnutí celého védského poznání najdeme ve Védánta-sútře, kterou samotný autor vysvětlil ve Šrímad-Bhágavatamu. Nakonec bychom chtěli vybídnout všechny, kdo mají skutečný zájem o védské poznání, aby se pokusili porozumět výkladu veškerého védského poznání ze Šrímad-Bhágavatamu a Bhagavad-gíty.