МАНТРА П’ЯТА
Мантра пета
Текст
Текст
тад дӯре тад в антіке
тад антар асйа сарвасйа
тад у сарвасйа̄сйа ба̄хйатах̣
тад дӯре тад в антике
тад антар ася сарвася
тад у сарвася̄ся ба̄хятах̣
Послівний переклад
Дума по дума
тат — Верховний Господь; еджаті — ходить; тат — Він; на—не; еджаті—ходить; тат—Він; дӯре—далеко від; тат—Він; у—також; антіке—дуже близько; тат—Він; антах̣—всередині; асйа—цього; сарвасйа—усього; тат—Він; у—також; сарвасйа—усього; асйа—цього; ба̄хйатах̣—зовні.
тат – Върховният Бог; еджати – върви; тат – Той; на – не; еджати – върви; тат – Той; дӯре – далече; тат – Той; у – също; антике – много близо; тат – Той; антах̣ – вътре; ася – на това; сарвася – на всичко; тат – Той; у – също; сарвася – всичко; ася – на това; ба̄хятах̣ – извън.
Переклад
Превод
Верховний Господь ходить і не ходить. Він дуже далеко, але водночас Він дуже близько. Він — всередині всього і все ж таки Він — поза всім.
Върховният Бог се движи и не се движи. Той е много далеч, но и много близо. Той е във всичко и същевременно извън всичко.
Коментар
Пояснение
Тут пояснюються трансцендентні дії Верховного Господа, які Він здійснює за допомогою Своїх незбагненних потенцій. Наведені протиставлення підкреслюють незбагненність цих Господніх потенцій. Він ходить і не ходить. Про того, хто ходить, неможливо сказати, що він не може ходити. Таке протиставлення вказує на неосяжну могутність Бога. Ми, з нашим убогим запасом знань, не можемо узгодити ці суперечності; ми можемо лише уявляти собі Господа згідно з нашими обмеженими розумовими здібностями. Філософи-імперсоналісти школи ма̄йа̄ва̄да визнають лише імперсональну діяльність Господа і заперечують Його особистісні риси. Однак школа бга̄ґавата визнає обидва аспекти Бога — особистісний та імперсональний. Бга̄ґавати визнають також існування Його незбагненних потенцій, без яких слова «Верховний Господь» втрачають глузд.
Тук са обяснени някои трансцендентални дейности на Върховния Бог, осъществявани от невъобразимите му енергии. Изложените противоречия доказват тяхната изключителност. „Той се движи и не се движи“. Обикновено ако някой може да се движи, не е логично да се каже, че не може. Но по отношение на Бога подобно противоречие подчертава неговото невероятно могъщество. С нашето нищожно знание ние трудно преглъщаме тези противоречия и представяме Бога според ограничените си способности. Например философите имперсоналисти от школата ма̄я̄ва̄да приемат само безличностните дейности на Върховния и отхвърлят личностния му аспект. Но със съвършеното си разбиране школата бха̄гавата приема Бога с неговите енергии и като личност, и безличностно. За бха̄гаватите думите Върховен Бог не биха имали смисъл, ако Той не притежаваше невъобразими енергии.
Ми не повинні думати, що Господь не існує як особистість лише тому, що ми не здатні побачити Бога своїми очима. Ш́рı̄ Īш́опанішад спростовує подібний висновок, стверджуючи, що Господь далеко і водночас дуже близько. Обитель Господа перебуває за межами матеріального неба, ми ж не здатні виміряти навіть це матеріальне небо. І якщо матеріальне небо так широко розпростерте, що ж тоді казати про небо духовне, розташоване цілком за його межами? В Бгаґавад-ґı̄ті (15.16) також підтверджується, що духовне небо перебуває надзвичайно далеко за межами матеріального всесвіту. Але, незважаючи на те, що Господь такий далекий од нас, Він може зразу, в один мент, зійти до нас, швидше од думки чи вітру. Він може пересуватися так швидко, що ніхто не може випередити Його. Це вже описувалось у попередньому вірші.
Не бива да приемаме за даденост, че Бог не съществува като личност само защото не можем да го видим с очите си. Отхвърляйки подобни доводи, Шрӣ Ӣшопаниш̣ад заявява, че Той е далеч от нас, но същевременно е и много близо. Обителта на Бога се намира отвъд материалното небе, което ние не можем да измерим. Щом самото материално небе се простира толкова далеч, тогава какво да кажем за духовната небесна шир отвъд него? В Бхагавад-гӣта̄ (15.6) се потвърждава, че духовното небе се намира много над материалната Вселена. Но макар и толкова далеч, Бог може веднага, за по-малко от секунда, да дойде при нас със скорост по-голяма от скоростта на ума или на вятъра. Бързината му е недостижима. Това бе описано в предишния стих.
Однак коли Бог-Особа приходить до нас, ми не зважаємо на Нього. Господь засуджує в Бгаґавад-ґı̄ті (9.11) подібне зневажання, коли каже, що нерозумні кепкують з Нього і вважають Його простим смертним. Він не є смертною істотою, і Він не приходить до нас в тілі, створеному матеріальною природою. Є чимало так званих «вчених», які твердять, що Господь приходить в тілі, створеному з матерії, подібно до звичайної живої істоти. Не усвідомлюючи Його незбагненної могутності, ці нерозумні люди ставлять Господа на один щабель із звичайними людьми.
И въпреки всичко, когато Бог, Върховната Личност, се появи пред нас, ние го пренебрегваме. В Бхагавад-гӣта̄ (9.11) Той осъжда това неразумно пренебрежение, като казва, че невежите му се присмиват, защото го смятат за едно от смъртните същества. Но Върховния не е смъртен, нито се появява пред нас в създадено от материалната природа тяло. Редица мними учени твърдят, че Той има материално тяло като обикновено живо същество. Без да познават невъобразимото му могъщество, тези безумци поставят Бога на едно равнище с обикновените хора.
Бог сповнений незбагненних потенцій, і тому Він може приймати наше служіння безпосередньо через будь-який різновид Своїх численних енерґій і Він може також перетворювати Свої різні потенції згідно з власною волею. Невіри переконують, що для Господа зовсім неможливо втілитися, а якщо Він і втілюється, то лише у формі, що утворена з матеріальної енерґії. Цей довід одразу ж спростовується, якщо ми визнаємо реальність незбагненних Господніх потенцій. Навіть якщо Господь являється перед нами у формі, що створена з матеріальної енерґії, Він здатний перетворити цю матеріальну енерґію на духовну. А що джерело енерґій одне і те ж, то енерґії використовуються згідно з волею їхнього джерела. Наприклад, Господь може з’явитись, прибравши вигляду арча̄-віґрахи, тобто в формі Божества, на перший погляд зробленій з глини, каменю чи дерева. Ці образи, хоча й закарбовані в камені, дереві або іншому матеріалі, не ідоли, як це запевняють іконоборці.
Със споменатото си могъщество Бог може да приема служенето ни по всякакви начини и да преобразява своите различни енергии според собствената си воля. Невярващите възразяват, че Той изобщо не може да се появява или пък ако го прави, идва във форма, изградена от материална енергия. Подобни доводи губят стойност, ако приемем за реалност съществуването на невъобразимите божествени енергии. Дори да се появи пред нас във форма, направена от материална енергия, за него е напълно възможно да превърне материалната енергия в духовна. Щом източникът на енергиите е един и същ, те могат да бъдат използвани според желанието на източника им. Например Бог може да се появи във формата арча̄-виграха, направена, да речем, от глина или от камък. Формите на Бога, макар да са изваяни от камък, дърво или друг материал, не са идоли, както твърдят иконоборците.
За нашого теперішнього стану недосконалого матеріального існування, з нашим недосконалим зором, ми не можемо бачити Верховного Господа. Однак Господь, прихильний до Своїх відданих, які бажають бачити Його своїми матеріальними очима, являє Себе перед ними в так званій «матеріальній» формі, щоб приймати їхнє віддане служіння. Не треба вважати, що віддані, які перебувають на нижчому рівні відданого служіння, поклоняються ідолам. Насправді вони поклоняються Господу, який погодився з’явитися перед ними у доступному для них вигляді. Також арча̄-форма не є вигаданою формою, утвореною згідно з примхами тих, хто поклоняється їй. Вона — вічносуща, разом з усім, що використовують на служіння Їй. Щирий відданий справді відчуває це. Атеїстові ж таке бачення недоступне.
В сегашното ни състояние на несъвършено материално съществуване не можем да видим Върховния Бог поради несъвършеното си зрение. Но преданите, които искат да го видят с материалните си сетива, са благословени от него – Той се появява в една привидно материална форма, за да приеме служенето им. Това не означава, че тези предани, намиращи се на най-ниското ниво на преданото служене, обожават някакъв идол. Те наистина обожават Бога, приел да се появи пред тях по достъпен начин. Формата арча̄ не се създава според каприза на поклонника. Тя съществува вечно с всичките си принадлежности. Това действително може да се почувства от искрения предан, но не и от атеиста.
В Бгаґавад-ґı̄ті (4.11) Господь вказує, що Він відкривається Своєму відданому настільки, наскільки той віддається Йому. Це Його прероґатива — не розкриватися усім підряд, а лише тим душам, що вручили себе Йому. Отже, для відданої душі Він завжди поруч, тоді як для невідданої — Він дуже далекий і до Нього неможливо наблизитися.
В Бхагавад-гӣта̄ (4.11) Бог казва, че неговото отношение към преданите съответства на тяхната отдаденост. Той си запазва правото да не се разкрива на всекиго, а само на искрено отдадените. Така за отдалата се душа, Той е съвсем наблизо, докато за неотдадените е много, много далеч и е напълно непостижим.
В зв’язку з цим слова саґун̣а (з якостями) і нірґун̣а (без якостей), які надибуємо в священних писаннях, набувають особливої ваги. Слово саґун̣а не означає, що, з’явившись, Господь підпадає під вплив законів матеріальної природи, незважаючи на те, що Він наділений якостями і являється в нібито «матеріальній» формі. Для Нього немає різниці між матеріальною і духовною енерґіями, тому що Він є джерелом всіх енерґій. Він владний над усіма енерґіями й ніколи не може потрапити під їхній вплив, що властиво для нас з вами. Матеріальна енерґія працює згідно з Його вказівками, і тому Він користується цією енерґією згідно Свого задуму, ніколи не підпадаючи під вплив жодних якостей цієї енерґії. Ніколи також Господь не стає безформною істотою, тому що, зрештою, Він є вічна форма, первинний Господь. Його безособистісний аспект — сліпуче сяйво Брахмана — є лише сяянням Його власних променів, так само, як сонячні промені є сяєвом бога Сонця.
В тази връзка свещените писания назовават Бога с две много важни думи: сагун̣а (с качества) и ниргун̣а (без качества). Думата сагун̣а не предполага, че когато се появи с видими качества, Върховният трябва да приеме материална форма и да се подчини на материалните природни закони. За него няма разлика между материална и духовна енергия, защото е източник и на двете. Като повелител на различните енергии, Той никога не попада под въздействието им за разлика от нас. Материалната енергия действа по негова воля; Той може да я използва за целите си, неповлиян от качествата ѝ. В този смисъл Той е ниргун̣а – „без качества“. И в нито един момент Върховният не се превръща в безформено същество; в крайна сметка Той е вечната форма, изначалният Бог. А безличностният му облик, сиянието Брахман, е собственото му сияние, както слънчевите лъчи са блясъкът на слънчевия бог.
Коли хлопчик-святий, Прахла̄да Маха̄ра̄дж, стояв перед своїм батьком-атеїстом, той запитав: «Де ж твій Бог?» Прахла̄да відповів, що Бог живе скрізь, і тоді батько розлючено поцікавився, чи, бува, його Бог не живе в одній із колон палацу? Почувши на відповідь ствердне «так», атеїст зараз же розтрощив на шматки колону попереді себе й тої ж миті з неї з’явився Господь у образі Нр̣сім̇ги, інкарнації людино-лева, і вбив царя-атеїста. Отже, Господь перебуває скрізь і створює все суще за допомогою Своїх різноманітних енерґій. Завдяки Своїй незбагненній могутності, Він може з’явитись будь-де, щоби прислужитися Своєму щирому відданому. Господь Нр̣сім̇га постав із колони не з наказу царя-атеїста, а на бажання Свого відданого Прахла̄ди. Атеїст не може наказати Господу з’явитися перед ним, але, щоб явити ласку до Свого відданого, Господь з’явиться де завгодно і коли завгодно.
В Бгаґавад-ґı̄ті (4.8) є подібне ж твердження, що Господь являє Себе на те, щоб подолати атеїстів і захистити тих, хто вірує у Нього. Звичайно, у Господа достатньо енерґій та представників, котрі можуть здолати атеїстів, але Йому складає приємність особисто послужити Своєму відданому, саме тому Він і приходить у Своїх втіленнях. Насправді Господь приходить лише на те, щоб явити милість Своїм відданим й більше ні для чого.
Когато детето светец Прахла̄да Маха̄ра̄джа стояло пред своя баща атеист, той го попитал: „Къде е твоят Бог?“ Прахла̄да отговорил, че Бог е навсякъде. Бащата разгневено попитал дали Той се намира и в колоните на двореца и детето отговорило утвърдително. Безбожникът цар в същия миг разбил една колона на парчета; от нея се появил Бог като Нр̣сим̇ха – инкарнацията полулъв-получовек – и го убил. Така Бог се намира във всичко и създава всичко с различните си енергии. Чрез невъобразимата си мощ Той може да се появи навсякъде, за да подкрепи искрените си предани. Бог Нр̣сим̇ха се появил от вътрешността на колоната не по заповедта на безбожния цар, а заради желанието на предания Прахла̄да. Един атеист не може да заповяда на Бога да се появи, но Той ще се появи навсякъде, за да защити преданите си.
В Брахма-сам̇гіті сказано, що Ґовінда, первинний Господь, Своєю повновладною часткою проникає у все і всюди. Він входить у всесвіт так само, як і в кожний атом всесвіту. Він перебуває поза всім у Своїй віра̄та-формі, і Він міститься всередині всього, як антарйа̄мı̄, свідок усього, що відбувається. Як карма-пгала, Він винагороджує нас плодами нашої діяльності. Самі ми не можемо пам’ятати, що чинили в попередніх життях, але, незважаючи на це, результати наших дій присутні завжди, і ми мусимо пожинати плоди цих дій, бо Господь бачить і пам’ятає всі наші вчинки.
Бхагавад-гӣта̄ (4.8) потвърждава – Бог се появява, за да унищожи невярващите и да защити вярващите. Разбира се, Той има достатъчно енергии и представители, които могат и сами да унищожат атеистите, но на него му е приятно лично да закриля преданите, затова идва като инкарнация. Прави го само от благосклонност към преданите, без никаква друга цел.
В Брахма сам̇хита̄ се казва, че Говинда, изначалният Бог, прониква във всичко чрез своята цялостна част. Той влиза във Вселената и във всеки неин атом. Той е отвън във формата вира̄т̣ и вътре като антаря̄мӣ. Като антаря̄мӣ Той наблюдава всичко, което правим, и ни възнаграждава с последиците от нашите действия, наречени карма-пхала. Ние самите може да забравяме какво сме правили в миналите си животи, но понеже Бог е свидетел на действията ни, последиците от тях винаги идват и ние сме принудени да ги понесем.
Воістину нічого не існує всередині чи зовні, окрім Бога. Все проявляється завдяки Його різноманітним енерґіям, і так само, як тепло і світло єдині з вогнем, існує єдинство всіх різноманітних енерґій. Але хоча така єдність існує, Господь в Своїй особистісній формі насолоджується всім, що приносить радість почуттям живих істот, які є Його крихітними невід’ємними часточками.
Всъщност вътре и извън всичко не съществува нищо друго освен Бога. Всичко е проявление на различните му енергии, както топлината и светлината се появяват от огъня; тоест сред разнообразните енергии има единство. Но въпреки това единство в личностната си форма Бог се наслаждава безкрайно на всички удоволствия, изпитвани в нищожна степен от неговите мънички частици, живите същества.