МАНТРА ШІСТНАДЦЯТА
Mantra Seize
Текст
Texte
вйӯха раш́мı̄н самӯха теджо
йат те рӯпам̇ калйа̄н̣атамам̇ тат те паш́йа̄мі
йо ’са̄в асау пурушах̣ со ’хам асмі
vyūha raśmīn samūha tejo
yat te rūpaṁ kalyāṇa-tamaṁ tat te paśyāmi
yo ’sāv asau puruṣaḥ so ’ham asmi
Послівний переклад
Synonyms
пӯшан—опертя усього; екарше—первинний філософ; йама—той Вищий, що все впорядковує; сӯрйа—мета сурів, великих відданих; пра̄джа̄патйа—той, хто зичить добра пра̄джа̄паті, пращурам людства; вйӯха—усунь, будь ласка; раш́мін—промені; самӯха—будь ласка, відведи; теджах̣—сяйво; йат—так, щоб; те—Твою; рӯпам—форму; калйа̄н̣а-тамам—найбільш сприятливу; тат—ту; те—Твою; паш́йа̄мі—я міг би побачити; йах̣—той, хто; асау—подібний до сонця; асау—той; пурушах̣—Бог-Особа; сах̣—я сам; ахам—я; асмі—є.
pūṣan : celui qui maintient ; ekaṛṣe : le philosophe originel ; yama : le principe régulateur ; sūrya : la destinée des sūris (les grands dévots) ; prājāpatya : le bienfaiteur des Prajāpatis (les procréateurs de l’humanité) ; vyūha : aie la bonté d’enlever ; raśmīn : les rayons ; samūha : aie la bonté d’ôter ; tejaḥ : la radiance ; yat : afin que ; te : Ta ; rūpam : forme ; kalyāṇa-tamam : très propice ; tat : que ; te : de Toi ; paśyāmi : je puisse voir ; yaḥ : celui qui est ; asau : comme le soleil ; asau : cette ; puruṣaḥ : Personne Divine ; saḥ : moi ; aham : je ; asmi : suis.
Переклад
Translation
О мій Господь, первинний філософе, опертя всесвіту, вищий судіє, місце призначення чистих відданих, доброзичливце пращурів людства, будь ласка, відведи сяйво Своїх трансцендентних променів, щоб я міг побачити Твою форму блаженства. Ти є вічний Верховний Бог-Особа, подібний до сонця, як і я.
Ô mon Seigneur, Tu es le philosophe originel, le soutien de l’univers et le principe qui le règle. Ô destinée des purs bhaktas et bienfaiteur des procréateurs de l’humanité, ôte, je T’en prie, l’éblouissante lumière qui irradie de Toi pour que je puisse voir Ta forme de félicité. Tu es Dieu, la Personne Suprême et éternelle, semblable au soleil comme je le suis aussi.
Коментар
Purport
Подібно до того, як якісно єдиними є Сонце і його промені, так само якісно єдині Господь і живі істоти. Сонце одне, але корпускул сонячного світла — безліч. Сонячні промені складають частину Сонця, сонячна ж куля разом з промінням складає загальне Сонце, всередині якого перебуває бог Сонця. Подібно до цього і на найвищій планеті Ґолоці Вр̣нда̄вана, що випромінює сяєво брахмаджйоті, перебуває вічний Господь, про що свідчить Брахма-сам̇гіта (5.29), де про Нього сказано так:
De même que le soleil et ses rayons, le Seigneur et les êtres vivants participent d’une même nature. Le soleil est un, mais les particules composant ses rayons sont innombrables ; les rayons font partie du soleil, mais c’est conjointement qu’ils forment un tout. Et de même que le deva du soleil règne sur le soleil, le Seigneur règne sur Goloka Vṛndāvana, la planète spirituelle suprême d’où émane le brahmajyoti resplendissant. Comme l’indique la Brahma-saṁhitā (5.29), c’est là qu’Il Se livre à Ses divertissements éternels :
лакша̄вр̣тешу сурабгı̄р абгіпа̄лайантам
лакшмı̄-сахасра-ш́ата-самбграма-севйама̄нам̇
ґовіндам а̄ді-пурушам̇ там ахам̇ бгаджа̄мі
lakṣāvṛteṣu surabhīr abhipālayantam
lakṣmī-sahasra-śata-sambhrama-sevyamānaṁ
govindam ādi-puruṣaṁ tam ahaṁ bhajāmi
«Трансцендентна обитель Господа Кр̣шн̣и — це земля філософського каменю, з якого там зроблені будинки, що стоять у затінку від дерев бажань. Господь доглядає в тому царстві корів сурабгі, а тисячі богинь процвітання, з шанобою схиляючись перед Ним, завжди слугують Йому».
« J’adore Govinda, le Seigneur primordial, le père de tous les êtres. En des lieux où abondent les joyaux cintāmaṇiet les arbres-à-souhaits, Il garde Ses troupeaux de vaches transcendantales qui exaucent tous les désirs. Il y est servi avec une vénération et une affection intenses par des centaines de milliers de déesses de la fortune. »
Такою в Брахма-сам̇гіті описано обитель Господа Кр̣шн̣и і сказано також, що брахмаджйоті — це сяєво цієї духовної планети Ґолоки Вр̣ндавана, подібно до того, як сонячна куля випромінює сонячні промені. Не подолавши сліпучого сяєва брахмаджйоті, не можна нічого довідатись про Господнє царство. Філософи-імперсоналісти, засліплені сяєвом брахмаджйоті, не спроможні досягнути обителі Господа Кр̣шн̣и, істинної реальності, і побачити Його трансцендентної форми. Такі мислителі, з їхнім обмеженим запасом знань, не здатні бачити сповненого блаженства трансцендентного образу Ш́рı̄ Кр̣шн̣и. Ш́рı̄ Īш́опанішад благає Господа усунути сліпучі промені брахмаджйоті, щоб чистий відданий зміг побачити Його трансцендентний, всеблаженний образ.
S’il n’a percé l’éclat du brahmajyoti, nul ne peut connaître la demeure divine. Aveuglés par cet éclat et limités par leur manque de connaissance, les philosophes impersonnalistes ne peuvent jamais voir la forme transcendantale du Seigneur, pas plus qu’ils ne peuvent voir Goloka, Son royaume éternel. La Śrī Īśopaniṣad prie donc ici le Seigneur d’écarter les rayons éblouissants du brahmajyoti afin que le pur dévot puisse voir Sa forme absolue, toute de félicité.
Осягнувши безособистісне брахмаджйоті, людина на досвіді відчуває цей сприятливий вияв Господа, а осягнувши Парама̄тму, експансію Господа, що проникає у все, вона дізнає ще більшого просвітлення. Але зустрівшись віч-на-віч з Верховним Богом-Особою, відданий пізнає найсприятливіший аспект Всевишнього. До Абсолютної Істини звертаються як до первісного філософа, охоронця й благодійника всесвіту, отже, Її не можна вважати безособистісною. Таким є судження Ш́рı̄ Īш́опанішад. Слово пӯшан — «той, хто все підтримує», є дуже важливим, бо воно стосується Господа, який, хоча і підтримує всі істоти, особливо опікується Своїми відданими. Подолавши імперсональне брахмаджйоті і споглядаючи особистісний аспект Господа в його найбільш сприятливій вічній формі, відданий повністю усвідомлює Абсолютну Істину.
La réalisation du Brahman impersonnel nous permet d’entrer en contact avec un aspect sublime de l’Absolu, et la réalisation du Paramātmā omniprésent nous donne d’expérimenter une illumination plus propice encore ; mais on connaît la sublimité suprême lorsqu’on rencontre face à face la Personne Divine Elle-même. Dieu, la plus haute Vérité, étant le soutien de tous les univers, le philosophe originel et le bienfaiteur de tous les êtres, on ne peut Le dire impersonnel. Tel est le verdict de la Śrī Īśopaṇiṣad. Le mot pūṣan, « soutien », est ici très significatif : bien que le Seigneur maintienne tous les êtres, c’est avec un soin particulier qu’Il S’occupe de Ses dévots. Ayant dépassé le brahmajyoti impersonnel et contemplé Son aspect personnel, les dévots réalisent la Vérité Absolue dans Sa plénitude.
Ш́рı̄ла Джı̄ва Ґосва̄мı̄ в своїй книзі Бгаґавад-сандарбга стверджує:
татга̄ чаівам̇ ваісш́іст̣йе пра̄пте пӯрн̣а̄вірбга̄ватвена̄кган̣д̣а-таттва-рӯпо ’сау бгаґава̄н брахма ту спгут̣ам апракат̣іта-ваіш́ішт̣йа̄ка̄ратвена тасйаіва̄самйаґ а̄вірбга̄ва ітй а̄ґа̄там
самбгартеті татга̄ бгарта̄
бга-ка̄ро ’ртга-двайа̄нвітах̣
нета̄ ґамайіта̄ срашт̣а̄
ґа-ка̄ра̄ртгас татга̄ муне
аіш́варйасйа самаґрасйа
вı̄рйасйа йаш́асах̣ ш́рійах̣
джн̃а̄на-ваіра̄ґйайош́ ча̄пі
ш́анн̣а̄м̇ бгаґа ітін̇ґана̄
васанті татра бгӯта̄ні
бгӯта̄тманй акгіла̄тмані
са ча бгӯтешв аш́еш́ешу
ва-ка̄ра̄ртгас тато ’вйайах̣
джн̃а̄на-ш́акті-балайш́варйа-вı̄рйа-те джа̄м̇сй аш́ешатах̣
бгаґавач-чгабда-ва̄чйа̄ні віна̄ хейаір ґуна̄дібгіх̣
«Досконале усвідомлення Абсолютної Істини полягає в тому, щоб пізнати Бога-Особу, бо Він всемогутній і володіє всіма трансцендентними потенціями. Довершеність потенцій Абсолютної Істини не реалізується в брахмаджйоті, отже, усвідомлення Брахмана є лише частковим осягненням Бога-Особи. О вчені мудреці, перший склад слова бгаґава̄н має подвійне значення: «той, хто все підтримує» і «той, хто опікується всім». Другий склад ґа вказує на провідника, правителя або ж творця. Склад ва або ба говорить про те, що кожна істота існує в Ньому і що Він також перебуває в кожній істоті. Іншими словами, трансцендентне слово бгаґава̄н вказує на необмежене знання, безконечні потенції, енерґію, багатства, силу й вплив і все це без жодного відтінку матеріального сп’яніння» (Бгаґавад-сандарбга 3.1, 3 – 6).
Dans son Bhāgavata-sandarbha, Śrīla Jīva Gosvāmī a noté à ce sujet les mots suivants : « Sachez, grands sages, que tous les aspects de la Vérité Absolue sont présents en la Personne Divine, car Elle est omnipotente et pourvue de toutes les puissances transcendantales. La Vérité Absolue ne Se manifeste pas dans Sa totalité dans le brahmajyoti, et c’est pourquoi la réalisation du Brahman impersonnel n’est que partielle. La première syllabe du mot Bhagavān, bha, a un double sens : « Celui qui maintient tout parfaitement » et « gardien » ; la deuxième syllabe, ga, veut dire « guide », « chef », ou « créateur » ; et vān indique que tous les êtres vivent en Lui et qu’Il vit en tous les êtres. En d’autres termes, le mot transcendant « Bhagavān » désigne Celui qui possède, à l’infini, la connaissance, la puissance, l’énergie, l’opulence, la force et le prestige, tous ces attributs étant entièrement exempts de toute altération matérielle. »
Господь усіма сторонами піклується про тих, хто неподільно віддається Йому і веде їх шляхом вдосконалення відданого служіння. Бувши проводарем відданих, Він, зрештою, винагороджує їх найбільш бажаним плодом відданого служіння, даруючи їм Себе. Віддані з безпідставної Господньої ласки можуть бачити Його віч-на-віч, і таким чином Господь допомагає Своїм відданим досягти вищої духовної планети — Ґолоки Вр̣нда̄вана. Як творець, Він наділяє Свого відданого всіма необхідними здібностями, щоб відданий, зрештою, міг досягнути Його. Господь є причина всіх причин й немає нічого, що було б Йому причиною, Він — первинне джерело, першопричина. Він насолоджується Сам у Собі, проявляючи Свою внутрішню потенцію.
Його зовнішня потенція не є Його безпосереднім виявленням — Він спочатку проявляє Себе у формі пуруш і уже цими Своїми експансіями Він зусебічно підтримує матеріальне проявлення. Це завдяки Своїм експансіям Він творить, підтримує і знищує все космічне проявлення.
Le Seigneur pourvoit à tous les besoins de Ses purs dévots et les guide progressivement vers la perfection de la dévotion. À ce stade, Il leur accorde le fruit de la dévotion en S’offrant Lui-même à eux. Par Sa grâce infinie, ceux-ci peuvent Le voir face à face et, avec Son aide, se rendre sur la planète spirituelle suprême, Goloka Vṛndāvana. Le Seigneur est le créateur, Il peut donc donner à ceux qui Le servent toutes les qualités nécessaires pour venir à Lui. Il est la cause première, la cause de toutes les causes, puisque rien n’est à l’origine de Sa Personne. Par conséquent, à travers la manifestation de Sa puissance interne, c’est en fait de Lui-même qu’Il jouit. La puissance externe du Seigneur procède, elle, indirectement de Lui à travers les puruṣa-avatāras, par qui Il crée, maintient et détruit l’univers matériel.
Живі істоти також є індивідуальними експансіями Самого Господа, які відділились від Нього. Деякі з них, мавпуючи Господа, намагаються панувати над природою і Він дозволяє їм увійти в космічне творіння, даруючи можливість повністю реалізувати свою схильність панувати. Внаслідок присутності Його невід’ємних часток, живих істот, все у феноменальному світі приходить до руху, все діє, взаємодіє і породжує наслідки. Живим істотам надаються всі сприятливі умови владарювати над матеріальною природою, хоча остаточним судією і вершителем залишається Сам Господь у вигляді Парама̄тми, Наддуші, Його повновладного вияву, яка є однією з пуруш.
Les êtres vivants sont des émanations distinctes de la Personne du Seigneur, et lorsque certains d’entre eux manifestent le désir de devenir Dieu et de L’imiter, Celui-ci leur permet d’entrer dans la création matérielle, où ils peuvent se livrer totalement à leur instinct de domination. C’est en raison de leur présence que la manifestation cosmique entre en mouvement. Le Seigneur leur procure toute facilité pour tenter de dominer la nature matérielle, mais Il n’en demeure pas moins le maître ultime sous la forme de l’Âme Suprême, l’un des puruṣa-avatāras.
Отже, між живою істотою, а̄тмою, і Парама̄тмою, Господом, що вершить правосуддя, тобто, між душею і Наддушею, існує бездонна різниця. А̄тма̄ підчиняється Парама̄тмі і тому вони ніколи не можуть перебувати на одному й тому ж рівні. А що Парама̄тма̄ в усьому сприяє а̄тмі, то Вона відома як постійний супутник живої істоти.
Il existe donc une énorme différence entre l’âme (l’ātmā) et l’Âme Suprême (le Paramātmā). Le Paramātmā domine, l’ātmā est dominé ; ils appartiennent à des catégories bien distinctes. Mais le Paramātmā n’en est pas moins le compagnon constant de l’ātmā, avec qui Il coopère pleinement.
Усепроникаючий вияв Господа, що присутній за всіх обставин: під час сну, неспання, а також в потенційних станах, і з якого джı̄ва-ш́акті (життєва сила) породжується у формі як обумовлених, так і звільнених душ — називають Брахманом.
Господь є джерело як Брахмана, так і Парама̄тми, і тому Він є джерелом усіх живих істот і взагалі усього сущого. Той, хто пізнав це, одразу ж приступає до відданого служіння Господеві. Чисті віддані, які завжди усвідомлюють Господа, усім серцем і душею прихиляються до Нього і, зустрічаючись з такими ж чистими відданими, вже не мислять собі іншого діла, окрім вихваляння трансцендентної Господньої діяльності. Ті ж, хто ще не досягли рівня досконалості чистих відданих, а також ті, хто усвідомив лише такі аспекти Господа, як Брахман і Парама̄тма̄, не здатні правильно оцінювати вчинки досконалих відданих. Господь завжди допомагає чистим відданим і вкладає в їхні серця всі необхідні знання, й відтак, з Його особливої ласки, пітьма невігластва зникає. Цього не можуть уявити спекулятивні філософи та йоґи, тому що вони більшою чи меншою мірою покладаються лише на свої власні сили. В Катга Упанішаді сказано, що Господа можуть пізнати лише ті, до кого Він виявляє Свою особливу ласку, й ніхто інший. Такою особливою милістю Він обдаровує тільки Своїх чистих відданих. Отже, Ш́рı̄ Īш́опанішад вказує на таку Господню милість, яку являє Він, але не брахмаджйоті.
Le Brahman est l’aspect omniprésent du Seigneur ; il existe aussi bien pendant les états de veille et de sommeil que pendant l’état potentiel, et les âmes conditionnées ou libérées constituant la jīva-śakti (la force vivante) proviennent de Lui. Le Seigneur Suprême Se trouvant à l’origine aussi bien du Brahman que du Paramātmā, est la source des êtres vivants comme de tout ce qui existe.
Celui qui possède ce savoir s’engage aussitôt avec dévotion au service du Seigneur. Pur et illuminé par la connaissance, il s’attache de tout son cœur et de toute son âme à la Personne Divine. S’il se joint à d’autres dévots, ils n’ont tous ensemble d’autre occupation que la louange des actes transcendantaux du Seigneur. Les spiritualistes moins accomplis, ceux qui n’ont réalisé que le Brahman ou le Paramātmā, ne peuvent apprécier à leur juste valeur les actes d’êtres aussi parfaitement réalisés. Le Seigneur aide constamment Ses purs dévots en leur insufflant au fond du cœur la connaissance nécessaire pour dissiper complètement les ténèbres de l’ignorance. Ni les philosophes, ni les yogīs ne peuvent concevoir cela, car leur progrès spirituel à eux dépend plus ou moins de leur propre force. La Kaṭha Upaniṣad (1.2.23) enseigne clairement que seuls ceux à qui le Seigneur accorde Sa grâce peuvent Le connaître en Personne. Cette grâce d’accéder au Seigneur, au-delà du brahmajyoti, n’est accordée qu’aux purs dévots, et c’est cette bénédiction que l’on demande au Seigneur dans ce mantra de la Śrī Īsopaniṣad.