Skip to main content

МАНТРА ДЕСЯТА

Deseta mantra

Текст

Besedilo

анйад ева̄хур відйайа̄
анйад а̄хур авідйайа̄
іті ш́уш́рума дгı̄ра̄н̣а̄м̇
йе нас тад вічачакшіре
anyad evāhur vidyayā-
nyad āhur avidyayā
iti śuśruma dhīrāṇāṁ
ye nas tad vicacakṣire

Послівний переклад

Synonyms

анйат — відмінний; ева — неодмінно; а̄хух̣ — сказано; відйайа̄—шляхом плекання знання; анйат—відмінний; а̄хух̣—сказано; авідйайа̄—розвитком невігластва; іті—так; ш́уш́рума—я чув; дгı̄ра̄н̣а̄м—від поміркованих; йе—хто; нах̣—нам; тат—це; вічачакшіре—пояснив.

anyat — drugačen; eva — vsekakor; āhuḥ — je rečeno; vidyayā — z negovanjem znanja; anyat — drugačen; āhuḥ — je rečeno; avidyayā — z negovanjem nevednosti;  iti   —  tako; śuśruma   —  sem slišal; dhīrāṇām — od razsodnih; ye — ki; naḥ — nam; tat — to; vicacakṣire — pojasnili.

Переклад

Translation

Мудрі пояснили, що одні плоди приносить плекання знання і що до зовсім інших результатів призводить поширення невігластва.

Modri so nam pojasnili, da nekaj dosežemo z razvijanjem znanja, drugo pa z negovanjem nevednosti.

Коментар

Purport

В тринадцятій главі Бгаґавад-ґı̄ти (13.8 – 12) знаходимо практичні поради, які скеровують на шлях розвитку знання:

Bhagavad-gītā (13.8–12) nam v trinajstem poglavju svetuje, naj znanje negujemo takole:

1) Насамперед треба стати добре вихованою й глибоко порядною людиною і навчитись шанувати інших.

   (1) Postati bi morali plemeniti in se naučiti drugim izkazovati primerno spoštovanje.

2) Не треба вдавати із себе віруючого лише задля імені та слави.

   (2) Ne bi se smeli izdajati za pobožnega človeka samo zato, da bi si pridobili ugled.

3) Треба стежити, щоб власна мова, думки або вчинки не турбували інших людей.

   (3) Drugim ne bi smeli povzročati trpljenja ne v mislih, ne v besedah, ne v dejanjih.

4) Треба навчитись бути стриманим, навіть попри провокації з боку інших.

   (4) Naučiti bi se morali potrpežljivosti, tudi če nas drugi izzivajo.

5) Треба уникати нещирості в стосунках з людьми.

   (5) Neodkritosrčnosti v odnosih z drugimi bi se morali izogibati.

6) Треба знайти справжнього духовного вчителя, який здатний привести учня до духовної реалізації; впокоритись такому а̄ча̄рйі, духовному вчителю, служити йому і ставити доречні запитання.

   (6) Poiskati bi morali verodostojnega duhovnega učitelja, ki nas lahko postopoma privede do stopnje duhovnega spoznanja, se mu predati, mu služiti in postavljati ustrezna vprašanja.

7) Дотримуватись засад і приписів, які наведено в явлених священних писаннях й призначено на те, щоб впорядкувати життя й таким шляхом досягти стадії духовного усвідомлення.

   (7) Da bi dosegli samospoznanje, se moramo držati načel, ki jih predpisujejo razodeti sveti spisi.

8) Твердо вірити в основні принципи явлених священних писань.

   (8) Odločno moramo hoditi po poti, začrtani v svetih spisih.

9) Повністю уникати всього, що перешкоджає духовному усвідомленню.

   (9) Povsem se moramo vzdržati vsega, kar nam škoduje na poti samospoznavanja.

10) Приймати не більше того, що потребує тіло.

   (10) Ne bi smeli sprejeti več, kot potrebujemo za vzdrževanje telesa.

11) Не слід оманно ототожнювати себе з грубим матеріальним тілом і вважати своєю власністю все те, що якось стосується цього тіла.

   (11) Ne bi se smeli zmotno enačiti z grobim snovnim telesom in si domišljati, da nam tisti, ki so povezani s tem telesom, pripadajo.

12) Завжди пам’ятати, що доки існує матеріальне тіло, воно зазнаватиме страждань повторюваних народження, старості, хвороб і смерті. Не варто будувати планів, як позбутись страждань, які породжує матеріальне тіло. Найкращий вихід — підшукати такі засоби, які допоможуть відродити духовну природу.

   (12) Ves čas bi se morali zavedati, da bomo morali izkušati trpljenje ponavljajočih se rojstev, starosti, bolezni in smrti, vse dokler bomo imeli materialno telo. Ni se smiselno ukvarjati z načrtovanjem, kako se rešiti težav, ki doletevajo telo. Najbolje je poiskati način za obuditev svojega duhovnega jaza.

13) Слід вдовольнятись лише тим, що задовольняє нагальні потреби життя, присвяченого духовному вдосконаленню.

   (13) Ne bi se smeli navezovati na več, kot potrebujemo za duhovno napredovanje.

14) Не варто прив’язуватись до дому, дружини і дітей сильніше, ніж те радять явлені священні писання.

   (14) Na ženo, otroke in dom se ne bi smeli navezati bolj, kot to predpisujejo razodeti sveti spisi.

15) Не слід радіти або сумувати залежно від примх свого перебірливого розуму.

   (15) Ne bi se smeli veseliti ali žalostiti, kadar doživimo kaj prijetnega ali neprijetnega, temveč bi se morali zavedati, da se ti občutki porajajo v umu.

16) Слід беззастережно віддатися Верховному Богові-Особі, Ш́рı̄ Кр̣шн̣і, й служити Йому з цілковитою зосередженістю.

   (16) Postati bi morali čisti bhakte Božanske Osebnosti Śrī Kṛṣṇe in Mu služiti s polno pozornostjo.

17) Слід розвивати в собі схильність до самотнього життя в тихій і спокійній атмосфері, сприятливій для плекання духовності й уникати велелюдних місць, де збираються невіддані.

   (17) Vzljubiti bi morali življenje v samotnem in mirnem okolju, ugodnem za duhovni razvoj. Izogibati pa bi se morali gosto naseljenih krajev, kjer se zbirajo brezbožni ljudje.

18) Треба стати вченим або філософом й провадити дослідницькі пошуки в сфері духовного — відкинувши матеріальне — пізнання, твердо усвідомивши, що духовне знання — вічне, тоді як матеріальне знання втрачається разом із смертю тіла.

   (18) Postati bi morali znanstvenik oziroma filozof in raziskovati duhovno znanje, zavedajoč se, da je le to trajno, medtem ko se materialno znanje konča s smrtjo telesa.

Ці вісімнадцять положень складають систему поступового підняття, дотримуючись якої, можна розвинути в собі справжнє знання. Всі інші методи, котрі не входять до цієї системи, належать до категорії незнання. Ш́рı̄ла Бгактівı̄нода Т̣га̄кура, видатний а̄ча̄рйа, зауважив якось, що будь-які форми матеріального знання просто є зовнішніми рисами ілюзорної енерґії, і що людина, плекаючи подібні знання, є не ліпшою од віслюка. Цю ж саму думку знаходимо і в Ш́рı̄ Īш́опанішад. Розвиваючи матеріалістичне знання, сучасна людина перетворюється на віслюка. Деякі політики-матеріалісти, що увібрались у шата псевдодуховності, відкрито засуджують систему сучасної цивілізації і називають її сатанинською, але, на жаль, вони зовсім не дбають про розвій істинного знання, описаного в Бгаґавад-ґı̄ті. Отже, вони безсилі якось зарадити пекельному становищеві.

   Teh osemnajst postavk sestavlja postopno pot razvijanja pravega znanja. Vsi drugi postopki so opredeljeni kot nevednost. Śrīla Bhaktivinoda Ṭhākura, veliki ācārya, je trdil, da so vse oblike materialnega znanja samo zunanji izraz slepilne energije in da z njihovim negovanjem še nismo boljši od osla. Enako uči Śrī Īśopaniṣad. Z napredkom materialnega znanja se sodobni človek samo spreminja v osla. Nekateri materialistični politiki v duhovni preobleki obsojajo sodobno civilizacijo, da je satanska, na žalost pa se ne zmenijo za negovanje pravega znanja, kot ga opisuje Bhagavad-gītā. Peklenskih okoliščin tako ne morejo spremeniti.

Структура сучасного суспільства дозволяє навіть дітям вважати себе самодостатніми і не шанувати старших. Внаслідок неправильної системи освіти в наших університетах молодь усього світу спроможна викликати в старшого покоління хіба що головний біль. Тому Ш́рı̄ Īш́опанішад рішуче застерігає від поширення неуцтва, яке цілком відрізняється від плекання знання. Університети стали, так би мовити, лише центрами невігластва; відповідно, вчені розробляють винаходи новітньої смертоносної зброї, призначеної на знищення сусідніх країн.

Студентам сучасних університетів не дають жодного уявлення ані про принципи брахмачарйі, що впорядковують життя, ані про духовне життя взагалі. Вони не ймуть ніякої віри жодній настанові священних писань. Принципи релігії викладаються лише задля імені і слави, а не заради того, щоб дотримувати їх на практиці. Через те ворожнеча присутня не лише в соціальній і політичній сферах, але й у галузі релігії.

   V sodobni družbi celo otrok misli, da je samostojen in da mu ni treba izkazovati spoštovanja starejšim. Ker naše visoko šolstvo podaja napačno znanje, mladi po vsem svetu odraslim povzročajo preglavice. Zato nas Śrī Īśopaniṣad zelo resno opozarja, da nas negovanje nevednosti vodi v drugo smer kot pot znanja. Univerze so tako rekoč samo središča nevednosti. Posledica tega je, da znanstveniki odkrivajo smrtonosna orožja, da bi z njimi uničili druge države. Dandanašnjih študentov ne poučujejo o brahmacaryi (spolno vzdržnem študentskem življenju), niti ti nimajo vere v odredbe svetih spisov. Verskih načel ne poučujejo, da bi kdo živel po njih, temveč samo za lastni ugled. Sovraštvo zato ni prisotno le na družbenem in političnem področju, ampak tudi na verskem.

В різних частинах земної кулі поширився націоналізм і шовінізм, що є наслідком плекання незнання в масах людей. Ніхто не зважає не те, що наша крихітна Земля — лише грудка матерії, яка плаває в безмежному просторі серед безлічі інших грудок. У порівнянні з космічним безкраєм ці матеріальні грудочки подібні до часток пилу в повітрі. З Божої ласки всі ці грудки речовини створено довершеними і тому вони досконало споряджені всім необхідним на те, щоб плинути у просторі. Пілоти космічних кораблів дуже пишаються своїми досягненнями, але вони не зважають на пілота більших, гігантських космічних кораблів, які називають планетами.

   Nacionalizem se je na raznih koncih sveta razvil zato, ker so množice gojile nevednost. Nihče ne pomisli, da je neznatna zemlja samo kepa snovi, ki skupaj z drugimi kosi leti po brezmejnem vesolju. V primerjavi z vesoljnim prostranstvom so ti kosi snovi kot prah v zraku. Ker je Bog kepe snovi po Svoji dobroti ustvaril same po sebi popolne, so te povsem opremljene za vesoljsko plovbo. Naši astronavti so morda zelo ponosni na to, da upravljajo z vesoljskimi ladjami, ne razmišljajo pa o tem, kdo je vrhovni upravljavec velikanskih vesoljskih ladij, planetov.

Простір заповнюють безліч сонць і планетних систем, але ми, найдрібніші невід’ємні частки Верховного Господа, крихітні створіння, намагаємось заволодіти ними й панувати на них, повторно народжуючись і помираючи, але більшість наших планів руйнує старість і смерть. Тривалість людського життя повинна складати 100 років, але поступово воно скорочується до 20 – 30 років. Внаслідок поширення неуцтва, обдурені люди утворили на планеті свої національні угрупування, намагаючись ухопити якомога більше насолод впродовж свого коротенького віку. Ці сліпці будують різноманітні плани, як краще розмежуватися з сусідами й процвітати на «своєму» клаптикові землі. Зрештою, все це безглуздо. Прагнучи цього, одна країна стає причиною тривог для іншої і понад 50 відсотків національної енерґії присвячується на оборону і таким чином втрачається. І хоча ніхто не дбає про розвиток справжнього знання, всі оманно пишаються тим, що досягли значного проґресу в сферах як матеріального, так і духовного пізнання.

   Obstaja nešteto sonc in planetnih sistemov. Neznatna bitjeca, ki smo neskončno majhni Gospodovi delci, skušamo vladati brezmejnim planetom. Tako se vedno znova rojevamo in umiramo, starost in smrt pa nam večinoma izjalovita vse načrte. Človeška življenjska doba traja približno sto let, postopoma pa se bo zmanjšala na dvajset ali trideset let. Zaslepljeni ljudje so si zaradi negovanja nevednosti na teh planetih ustvarili svoje države, da bi lahko v teh nekaj letih kar najučinkoviteje čutno uživali. Taki nevedneži si zadajajo povsem nemogočo nalogo, da bi med državami začrtali popolne meje. Pa vendar si zaradi te namere narodi zadajajo trpljenje. Države več kot petdeset odstotkov sredstev namenijo obrambi in jih tako nekoristno zapravijo. Nihče se ne zmeni za negovanje pravega znanja, zaslepljeni ljudje pa so kljub temu ponosni, misleč, da so materialno in duhovno napredni.

Ш́рı̄ Īш́опанішад застерігає нас від такої хибної системи освіти, а Бгаґавад-ґı̄та̄ наставляє, як саме розвивати справжнє знання. Дана мантра містить вказівку на те, що вчитись знанню, відйі, треба лише від дгı̄ри. Дгı̄ра означає «непотривожимий», тобто той, кого не турбує матеріальна ілюзія. Ніхто не може залишатись врівноваженим, якщо він не досяг стадії довершеного духовного усвідомлення, стану, в якому людина вже нічого не жадає й не жалкує ні за чим. Дгı̄ра усвідомив, що матеріальне тіло і розум, які він випадково отримав внаслідок свого зв’язку з матерією, є лише сторонні елементи, і тому він просто намагається здобути найбільшу вигоду з невдалої угоди.

   Śrī Īśopaniṣad nas svari pred lažno izobrazbo, Bhagavad-gītā pa nas poučuje, kako razviti pravo znanje. Ta mantra pravi, da moramo vidyo (znanje) sprejeti od dhīre oziroma tistega, ki ga materialna slepila ne vznemirjajo. Nihče ne more postati tak brez popolnega duhovnega spoznanja, saj le takrat po ničemer ne hrepeni in za ničimer ne žaluje. Dhīra se zaveda, da sta telo in um, ki si ju je v stiku z materijo naključno pridobil, le tuji prvini – zato iz slabe kupčije skuša potegniti kar največ.

Для духовної істоти зв’язок із матеріальним тілом і розумом є поганою угодою. Матеріальний світ мертвий, лише в духовному світі жива істота може виконувати свої справжні функції. Цей мертвий світ здається живим доти, доки духовні іскри маніпулюють мертвими згустками матерії. По суті саме вони, живі істоти — невід’ємні частки Верховної Живої Істоти — рухають увесь всесвіт. Дгı̄рами є ті, хто прийшов до усвідомлення цих істин, почувши про них від вищих авторитетів. Дгı̄ри реалізують це знання, дотримуючись принципів, що впорядковують життя.

   Za duhovno bitje sta takšno telo in um slaba kupčija. Naravno okolje za živo bitje je živi, duhovni svet, materialni svet pa je mrtev. Vse dokler žive duhovne iskre ravnajo z mrtvimi kosi snovi, se mrtvi materialni svet zdi živ. V resnici pa svet poganjajo žive duše, delci vrhovnega živega bitja. Dhīre so se teh dejstev naučili od višjih avtoritet, z življenjem po predpisanih načelih pa so si pridobili tudi globlje razumevanje.

Щоб стати на шлях такого впорядкованого способу життя, треба знайти притулок у справжнього духовного вчителя. Трансцендентне послання приходить до учня через духовного вчителя за умови, що учень дотримується засад, що впорядковують його життя, — воно не прийде ризикованим шляхом неуцької освіти. Стати дгı̄рою можна лише смиренно слухаючи послання Бога-Особи. Досконалому учневі слід уподібнитись Арджуні, а духовному вчителеві — Самому Господеві. Таким є спосіб набування відйі (знань) від завжди врівноваженого дгı̄ри.

   Da bi lahko zaživeli po predpisanih načelih, se moramo zateči k verodostojnemu duhovnemu učitelju, saj transcendentalni nauk in predpisana načela sestopajo z učitelja na učenca. Takega znanja ne moremo dobiti po srečnem naključju v izobraževalnem sistemu, ki goji nevednost. Dhīra postanemo samo s ponižnim poslušanjem verodostojnega duhovnega učitelja. Arjuna, na primer, je postal dhīra s ponižnim poslušanjem Gospoda Kṛṣṇe, same Božanske Osebnosti. Popoln učenec mora torej biti tak kot Arjuna, duhovni učitelj pa kot sam Gospod. To je pot sprejemanja vidye (znanja) od dhīre (tistega, ki ni vznemirjen).

Адгı̄ра̄, той, хто не вчився у дгіри, не може бути провідником і давати настанови. Сучасні політичні діячі, які виставляють себе дгı̄рами, насправді є адгı̄рами, і від них неможливо сподіватися досконалого знання. Вони просто очікують на винагороду, що приходить до них у вигляді грошей. Отже, чи здатні вони повести народні маси по шляху правильного самоусвідомлення? Тому, щоб здобути справжню освіту, треба смиренно слухати дгı̄ру.

   Adhīra (človek, ki se ni podvrgel dhīrovemu usposabljanju) ne more nikogar voditi ali učiti. Sodobni politiki, ki se izdajajo za dhīre, so v resnici adhīre, zato od njih ne moremo pričakovati popolnega znanja. V resnici stremijo samo po dobri plači. Kako bi lahko potem vodili množice k pravi poti samospoznavanja? Če si torej želimo pridobiti pravo izobrazbo, moramo ponižno poslušati dhīro.