МАНТРА ДЕСЯТА
Мантра десятая
Текст
Текст
анйад а̄хур авідйайа̄
іті ш́уш́рума дгı̄ра̄н̣а̄м̇
йе нас тад вічачакшіре
анйад а̄хур авидйайа̄
ити ш́уш́рума дхӣра̄н̣а̄м̇
йе нас тад вичачакшире
Послівний переклад
Пословный перевод
анйат — відмінний; ева — неодмінно; а̄хух̣ — сказано; відйайа̄—шляхом плекання знання; анйат—відмінний; а̄хух̣—сказано; авідйайа̄—розвитком невігластва; іті—так; ш́уш́рума—я чув; дгı̄ра̄н̣а̄м—від поміркованих; йе—хто; нах̣—нам; тат—це; вічачакшіре—пояснив.
анйат — разное; эва — определенно; а̄хух̣ — говорится; видйайа̄ — благодаря приобретению знаний; анйат — разное; а̄хух̣ — говорится; авидйайа̄ — благодаря погружению в невежество; ити — так; ш́уш́рума — я слышал; дхӣра̄н̣а̄м — от умиротворенных; йе — кто; нах̣ — нам; тат — это; вичачакшире — объяснили.
Переклад
Перевод
Мудрі пояснили, що одні плоди приносить плекання знання і що до зовсім інших результатів призводить поширення невігластва.
Мудрецы объяснили нам, что процесс совершенствования знаний приводит к иному результату, чем культивирование невежества.
Коментар
Комментарий
В тринадцятій главі Бгаґавад-ґı̄ти (13.8 – 12) знаходимо практичні поради, які скеровують на шлях розвитку знання:
КОММЕНТАРИЙ: В «Бхагавад-гите» (13.8 – 12) следующим образом описан путь культивирования знаний:
1) Насамперед треба стати добре вихованою й глибоко порядною людиною і навчитись шанувати інших.
1. Необходимо стать безупречным человеком и научиться оказывать должное почтение другим.
2) Не треба вдавати із себе віруючого лише задля імені та слави.
2. Не следует изображать из себя верующего только ради имени и славы.
3) Треба стежити, щоб власна мова, думки або вчинки не турбували інших людей.
3. Не следует приносить беспокойства другим своими действиями, мыслями или словами.
4) Треба навчитись бути стриманим, навіть попри провокації з боку інших.
4. Нужно научиться быть терпеливым и не поддаваться ни на чьи провокации.
5) Треба уникати нещирості в стосунках з людьми.
5. Необходимо научиться избегать двуличности в отношениях с другими.
6) Треба знайти справжнього духовного вчителя, який здатний привести учня до духовної реалізації; впокоритись такому а̄ча̄рйі, духовному вчителю, служити йому і ставити доречні запитання.
6. Человек должен найти истинного духовного учителя, который сможет постепенно привести его к духовному самоосознанию, беспрекословно выполнять все указания такого духовного учителя, служить ему и задавать уместные вопросы.
7) Дотримуватись засад і приписів, які наведено в явлених священних писаннях й призначено на те, щоб впорядкувати життя й таким шляхом досягти стадії духовного усвідомлення.
7. Чтобы достичь уровня самоосознания, необходимо следовать регулирующим принципам, указанным в богооткровенных писаниях.
8) Твердо вірити в основні принципи явлених священних писань.
8. Нужно неуклонно следовать указаниям богооткровенных писаний.
9) Повністю уникати всього, що перешкоджає духовному усвідомленню.
9. Необходимо полностью воздерживаться от всего, что может помешать процессу самоосознания.
10) Приймати не більше того, що потребує тіло.
10. Не следует принимать больше того, что необходимо для поддержания тела.
11) Не слід оманно ототожнювати себе з грубим матеріальним тілом і вважати своєю власністю все те, що якось стосується цього тіла.
11. Не следует отождествлять себя с физическим телом или считать своей собственностью тех, кто связан с нашим телом родственными узами.
12) Завжди пам’ятати, що доки існує матеріальне тіло, воно зазнаватиме страждань повторюваних народження, старості, хвороб і смерті. Не варто будувати планів, як позбутись страждань, які породжує матеріальне тіло. Найкращий вихід — підшукати такі засоби, які допоможуть відродити духовну природу.
12. Всегда нужно помнить о том, что, пока у нас будет материальное тело, мы будем обречены на муки рождения, старости, болезней и смерти. Любые наши попытки избавиться от этих страданий материального тела ни к чему не приведут. Самое лучшее — это найти способ вновь обрести свое духовное «я».
13) Слід вдовольнятись лише тим, що задовольняє нагальні потреби життя, присвяченого духовному вдосконаленню.
13. Не следует привязываться ни к чему, кроме того, что необходимо для духовного прогресса.
14) Не варто прив’язуватись до дому, дружини і дітей сильніше, ніж те радять явлені священні писання.
14. Не нужно привязываться к жене, детям и дому сильнее, чем рекомендуется в богооткровенных писаниях.
15) Не слід радіти або сумувати залежно від примх свого перебірливого розуму.
15. Не следует радоваться или огорчаться из-за того, что представляется нам желательным или нежелательным, зная, что источником этих эмоций является ум.
16) Слід беззастережно віддатися Верховному Богові-Особі, Ш́рı̄ Кр̣шн̣і, й служити Йому з цілковитою зосередженістю.
16. Необходимо стать чистым преданным Верховной Личности Бога, Шри Кришны, и служить Ему с полной сосредоточенностью.
17) Слід розвивати в собі схильність до самотнього життя в тихій і спокійній атмосфері, сприятливій для плекання духовності й уникати велелюдних місць, де збираються невіддані.
17. Нужно развивать в себе вкус к уединенной жизни в тихом и спокойном месте, атмосфера которого способствует духовной практике, и избегать людных мест, где собираются материалисты.
18) Треба стати вченим або філософом й провадити дослідницькі пошуки в сфері духовного — відкинувши матеріальне — пізнання, твердо усвідомивши, що духовне знання — вічне, тоді як матеріальне знання втрачається разом із смертю тіла.
18. Нужно стать ученым или философом и изучать духовную науку, осознав, что материальному знанию приходит конец со смертью тела и что духовное знание является вечным и неизменным.
Ці вісімнадцять положень складають систему поступового підняття, дотримуючись якої, можна розвинути в собі справжнє знання. Всі інші методи, котрі не входять до цієї системи, належать до категорії незнання. Ш́рı̄ла Бгактівı̄нода Т̣га̄кура, видатний а̄ча̄рйа, зауважив якось, що будь-які форми матеріального знання просто є зовнішніми рисами ілюзорної енерґії, і що людина, плекаючи подібні знання, є не ліпшою од віслюка. Цю ж саму думку знаходимо і в Ш́рı̄ Īш́опанішад. Розвиваючи матеріалістичне знання, сучасна людина перетворюється на віслюка. Деякі політики-матеріалісти, що увібрались у шата псевдодуховності, відкрито засуджують систему сучасної цивілізації і називають її сатанинською, але, на жаль, вони зовсім не дбають про розвій істинного знання, описаного в Бгаґавад-ґı̄ті. Отже, вони безсилі якось зарадити пекельному становищеві.
Эти восемнадцать заповедей представляют собой методологию постепенного процесса познания истины. Все прочие методы относятся к категории невежества. Шрила Бхактивинода Тхакур, великий ачарья, говорил, что все формы материального знания, по сути дела, являются только внешними аспектами иллюзорной энергии и тот, кто совершенствует такое знание, становится не умнее осла. То же самое утверждается в этой мантре «Шри Ишопанишад». Прогресс материалистической науки низводит человека до уровня осла. Иногда некоторые политики-материалисты, прикидываясь духовными людьми, порицают современную цивилизацию, объявляя ее сатанинской, но, к сожалению, они не хотят встать на истинный путь познания, который описан в «Бхагавад-гите», и потому они не в силах изменить демонический облик мира.
Структура сучасного суспільства дозволяє навіть дітям вважати себе самодостатніми і не шанувати старших. Внаслідок неправильної системи освіти в наших університетах молодь усього світу спроможна викликати в старшого покоління хіба що головний біль. Тому Ш́рı̄ Īш́опанішад рішуче застерігає від поширення неуцтва, яке цілком відрізняється від плекання знання. Університети стали, так би мовити, лише центрами невігластва; відповідно, вчені розробляють винаходи новітньої смертоносної зброї, призначеної на знищення сусідніх країн.
Студентам сучасних університетів не дають жодного уявлення ані про принципи брахмачарйі, що впорядковують життя, ані про духовне життя взагалі. Вони не ймуть ніякої віри жодній настанові священних писань. Принципи релігії викладаються лише задля імені і слави, а не заради того, щоб дотримувати їх на практиці. Через те ворожнеча присутня не лише в соціальній і політичній сферах, але й у галузі релігії.
В современном обществе даже юнец считает себя независимым и не оказывает никакого почтения старшим. Из-за порочной системы образования в наших университетах молодежь всего мира причиняет старшим только головную боль. Поэтому «Шри Ишопанишад» подчеркивает разницу между культивированием невежества и культивированием знания. Современные университеты, по сути дела, являются рассадниками невежества, а ученые в них занимаются разработкой смертоносных видов оружия, способных стереть с лица земли целые страны. Нынешним студентам университетов ничего не говорят о регулирующих принципах брахмачарьи (жизни ученика, хранящего целомудрие), а сами они не имеют веры в наставления священных писаний. В наше время люди проповедуют религиозные принципы только ради карьеры и славы, а не для того, чтобы их применяли на практике. Таким образом, вражда проникла не только в общественную жизнь и политику, но и в сферу религии.
В різних частинах земної кулі поширився націоналізм і шовінізм, що є наслідком плекання незнання в масах людей. Ніхто не зважає не те, що наша крихітна Земля — лише грудка матерії, яка плаває в безмежному просторі серед безлічі інших грудок. У порівнянні з космічним безкраєм ці матеріальні грудочки подібні до часток пилу в повітрі. З Божої ласки всі ці грудки речовини створено довершеними і тому вони досконало споряджені всім необхідним на те, щоб плинути у просторі. Пілоти космічних кораблів дуже пишаються своїми досягненнями, але вони не зважають на пілота більших, гігантських космічних кораблів, які називають планетами.
Культивирование невежества привело к возникновению в различных частях света национализма и шовинизма. Люди не хотят думать о том, что наша крошечная планета — всего-навсего сгусток материи, плавающий в необозримом космосе вместе со многими другими. По сравнению с необъятностью космического пространства эти сгустки материи подобны пылинкам, плавающим в воздухе. Но Бог так добр, что сделал эти сгустки самодостаточными, наделив их всем необходимым, чтобы парить в пространстве. Пилоты космических кораблей очень гордятся своими достижениями, но не удостаивают вниманием верховного пилота гигантских космических кораблей, называемых планетами.
Простір заповнюють безліч сонць і планетних систем, але ми, найдрібніші невід’ємні частки Верховного Господа, крихітні створіння, намагаємось заволодіти ними й панувати на них, повторно народжуючись і помираючи, але більшість наших планів руйнує старість і смерть. Тривалість людського життя повинна складати 100 років, але поступово воно скорочується до 20 – 30 років. Внаслідок поширення неуцтва, обдурені люди утворили на планеті свої національні угрупування, намагаючись ухопити якомога більше насолод впродовж свого коротенького віку. Ці сліпці будують різноманітні плани, як краще розмежуватися з сусідами й процвітати на «своєму» клаптикові землі. Зрештою, все це безглуздо. Прагнучи цього, одна країна стає причиною тривог для іншої і понад 50 відсотків національної енерґії присвячується на оборону і таким чином втрачається. І хоча ніхто не дбає про розвиток справжнього знання, всі оманно пишаються тим, що досягли значного проґресу в сферах як матеріального, так і духовного пізнання.
В космосе рассеяно бесчисленное количество солнц и планетных систем. Мы, бесконечно малые частицы Верховного Господа, пытаемся господствовать над этими бесчисленными планетами. Поэтому мы снова и снова рождаемся и умираем, а все наши планы, как правило, разрушают старость и болезни. Продолжительность жизни человека должна составлять около ста лет, но она постепенно сокращается до двадцати-тридцати лет. Из-за невежества, воцарившегося в обществе, одураченные люди создали на этих планетах свои страны, чтобы за двадцать или тридцать отведенных им лет испытать как можно больше чувственных наслаждений. Глупые люди пытаются так провести границы между своими странами, чтобы все были довольны, но это практически невозможно. И ради этого каждое государство становится источником беспокойств для других. Больше пятидесяти процентов государственных ресурсов растрачивается на оборону, а о развитии духовного знания никто по-настоящему не заботится. И тем не менее люди без всяких на то оснований гордятся «прогрессом» материальной и духовной науки.
Ш́рı̄ Īш́опанішад застерігає нас від такої хибної системи освіти, а Бгаґавад-ґı̄та̄ наставляє, як саме розвивати справжнє знання. Дана мантра містить вказівку на те, що вчитись знанню, відйі, треба лише від дгı̄ри. Дгı̄ра означає «непотривожимий», тобто той, кого не турбує матеріальна ілюзія. Ніхто не може залишатись врівноваженим, якщо він не досяг стадії довершеного духовного усвідомлення, стану, в якому людина вже нічого не жадає й не жалкує ні за чим. Дгı̄ра усвідомив, що матеріальне тіло і розум, які він випадково отримав внаслідок свого зв’язку з матерією, є лише сторонні елементи, і тому він просто намагається здобути найбільшу вигоду з невдалої угоди.
«Шри Ишопанишад» предупреждает нас о порочности такой системы образования, а «Бхагавад-гита» учит тому, как можно обрести истинное знание. Эта мантра гласит, что знание, видью, необходимо получить от дхиры. Слово дхӣра означает «невозмутимый», тот, кого не беспокоит материальная иллюзия. Но человек не сможет постоянно сохранять невозмутимость до тех пор, пока он не достигнет совершенного духовного самоосознания. На совершенной стадии духовного самоосознания человек избавляется от всех желаний и скорби. Дхира понимает, что материальные тело и ум, которые он получил более или менее случайно, в результате соприкосновения с материей, чужды ему. Поэтому дхира просто стремится извлечь максимальную пользу из невыгодной сделки.
Для духовної істоти зв’язок із матеріальним тілом і розумом є поганою угодою. Матеріальний світ мертвий, лише в духовному світі жива істота може виконувати свої справжні функції. Цей мертвий світ здається живим доти, доки духовні іскри маніпулюють мертвими згустками матерії. По суті саме вони, живі істоти — невід’ємні частки Верховної Живої Істоти — рухають увесь всесвіт. Дгı̄рами є ті, хто прийшов до усвідомлення цих істин, почувши про них від вищих авторитетів. Дгı̄ри реалізують це знання, дотримуючись принципів, що впорядковують життя.
Для духовного живого существа материальное тело и ум являются невыгодной сделкой. Предназначение живого существа — заниматься разнообразной деятельностью в живом, духовном мире, но материальный мир мертв. Пока живые духовные искры манипулируют безжизненными сгустками материи, этот мертвый мир кажется живым. На самом деле только живые души — неотъемлемые частицы высшего живого существа — приводят этот мир в движение. Тех, кто узнал об этом от высших авторитетов и реализует это знание, следуя регулирующим принципам, называют дхирами.
Щоб стати на шлях такого впорядкованого способу життя, треба знайти притулок у справжнього духовного вчителя. Трансцендентне послання приходить до учня через духовного вчителя за умови, що учень дотримується засад, що впорядковують його життя, — воно не прийде ризикованим шляхом неуцької освіти. Стати дгı̄рою можна лише смиренно слухаючи послання Бога-Особи. Досконалому учневі слід уподібнитись Арджуні, а духовному вчителеві — Самому Господеві. Таким є спосіб набування відйі (знань) від завжди врівноваженого дгı̄ри.
Тот, кто хочет следовать регулирующим принципам, должен найти истинного духовного учителя. Трансцендентное знание и указания, касающиеся регулирующих принципов, ученик получает от духовного учителя. Такое знание невозможно получить, идя опасным путем невежественного образования. Стать дхирой может только тот, кто со смирением слушает истинного духовного учителя.
К примеру, Арджуна стал дхирой, смиренно внимая Самому Господу Кришне, Верховной Личности Бога. Совершенный ученик должен быть подобен Арджуне, а духовный учитель — практически равен Самому Господу. Таков процесс получения видьи (знания) от дхиры (невозмутимого).
Адгı̄ра̄, той, хто не вчився у дгіри, не може бути провідником і давати настанови. Сучасні політичні діячі, які виставляють себе дгı̄рами, насправді є адгı̄рами, і від них неможливо сподіватися досконалого знання. Вони просто очікують на винагороду, що приходить до них у вигляді грошей. Отже, чи здатні вони повести народні маси по шляху правильного самоусвідомлення? Тому, щоб здобути справжню освіту, треба смиренно слухати дгı̄ру.
Адхира, тот, у кого нет подготовки дхиры, не имеет права давать наставления и руководить другими. Современные политики, объявляющие себя дхирами, на самом деле адхиры, и они никому не могут дать совершенного знания. Их интересует только размер вознаграждения, которое они могут получить за свой труд. Разве смогут они направить людей на истинный путь самоосознания? Таким образом, для того чтобы получить истинное образование, нужно смиренно слушать дхиру.