МАНТРА ДЕСЯТА
Мантра десета
Текст
Текст
анйад а̄хур авідйайа̄
іті ш́уш́рума дгı̄ра̄н̣а̄м̇
йе нас тад вічачакшіре
няд а̄хур авидяя̄
ити шушрума дхӣра̄н̣а̄м̇
йе нас тад вичачакш̣ире
Послівний переклад
Дума по дума
анйат — відмінний; ева — неодмінно; а̄хух̣ — сказано; відйайа̄—шляхом плекання знання; анйат—відмінний; а̄хух̣—сказано; авідйайа̄—розвитком невігластва; іті—так; ш́уш́рума—я чув; дгı̄ра̄н̣а̄м—від поміркованих; йе—хто; нах̣—нам; тат—це; вічачакшіре—пояснив.
анят – различен; ева – несъмнено; а̄хух̣ – казано; видяя̄ – чрез развиването на знание; анят – различен; а̄хух̣ – казано; авидяя̄ – чрез процеса на невежество; ити – така; шушрума – чух; дхӣра̄н̣а̄м – от здравомислещите; йе – които; нах̣ – на нас; тат – това; вичачакш̣ире – обясниха.
Переклад
Превод
Мудрі пояснили, що одні плоди приносить плекання знання і що до зовсім інших результатів призводить поширення невігластва.
Мъдреците са обяснили, че от процеса на знание следва един резултат, а от процеса на невежество – съвсем друг.
Коментар
Пояснение
В тринадцятій главі Бгаґавад-ґı̄ти (13.8 – 12) знаходимо практичні поради, які скеровують на шлях розвитку знання:
Бхагавад-гӣта̄ (13.8-12) препоръчва следния процес на знание:
1) Насамперед треба стати добре вихованою й глибоко порядною людиною і навчитись шанувати інших.
1. Човек трябва да е благороден и почтен, и да се научи да почита другите.
2) Не треба вдавати із себе віруючого лише задля імені та слави.
2. Той не бива да се представя за религиозен просто заради честта и славата.
3) Треба стежити, щоб власна мова, думки або вчинки не турбували інших людей.
3. Не бива да безпокои другите с действия, мисли или думи.
4) Треба навчитись бути стриманим, навіть попри провокації з боку інших.
4. Трябва да се научи на търпение и снизхождение дори когато го предизвикват.
5) Треба уникати нещирості в стосунках з людьми.
5. Да се научи да избягва двуличието във взаимоотношенията си с другите.
6) Треба знайти справжнього духовного вчителя, який здатний привести учня до духовної реалізації; впокоритись такому а̄ча̄рйі, духовному вчителю, служити йому і ставити доречні запитання.
6. Да намери истински духовен учител, който постепенно ще го изведе до равнището на духовното осъзнаване; да се отдаде на този учител, да му служи и да му задава уместни въпроси.
7) Дотримуватись засад і приписів, які наведено в явлених священних писаннях й призначено на те, щоб впорядкувати життя й таким шляхом досягти стадії духовного усвідомлення.
7. За да се издигне до себепознание, човек трябва да следва регулиращите принципи, посочени в свещените писания.
8) Твердо вірити в основні принципи явлених священних писань.
8. Непоколебимо да вярва в ученията на свещените писания.
9) Повністю уникати всього, що перешкоджає духовному усвідомленню.
9. Напълно да се откаже от начинания, вредни за себепознанието.
10) Приймати не більше того, що потребує тіло.
10. Човек не бива да приема повече от необходимото за поддържане на тялото.
11) Не слід оманно ототожнювати себе з грубим матеріальним тілом і вважати своєю власністю все те, що якось стосується цього тіла.
11. Не бива да се отъждествява с грубото материално тяло, нито да смята за своя собственост онези, които са свързани с тялото му.
12) Завжди пам’ятати, що доки існує матеріальне тіло, воно зазнаватиме страждань повторюваних народження, старості, хвороб і смерті. Не варто будувати планів, як позбутись страждань, які породжує матеріальне тіло. Найкращий вихід — підшукати такі засоби, які допоможуть відродити духовну природу.
12. Винаги трябва да помни, че докато има материално тяло, ще е принуден да се сблъсква със страданията на повтарящите се раждане, болести, старост и смърт. Безполезно е да се кроят планове за избягване на тези телесни материални страдания. Най-добре е да се открият средствата, чрез които човек може да възвърне духовната си същност.
13) Слід вдовольнятись лише тим, що задовольняє нагальні потреби життя, присвяченого духовному вдосконаленню.
13. Той не бива да се привързва към нищо повече от необходимото за духовния му напредък.
14) Не варто прив’язуватись до дому, дружини і дітей сильніше, ніж те радять явлені священні писання.
14. Не бива да е прекомерно привързан към съпругата, децата и дома си извън препоръчаното в писанията.
15) Не слід радіти або сумувати залежно від примх свого перебірливого розуму.
15. Не трябва да се чувства щастлив или нещастен заради желаните и нежелани неща, създавани от ума.
16) Слід беззастережно віддатися Верховному Богові-Особі, Ш́рı̄ Кр̣шн̣і, й служити Йому з цілковитою зосередженістю.
16. Трябва да стане безкористен предан на Шрӣ Кр̣ш̣н̣а, Божествената Личност, и да му служи с неотклонно внимание.
17) Слід розвивати в собі схильність до самотнього життя в тихій і спокійній атмосфері, сприятливій для плекання духовності й уникати велелюдних місць, де збираються невіддані.
17. Да развие склонност към живот на уединено място, сред спокойствие и тишина, благоприятни за духовен напредък; да избягва пренаселените места, в които се събират неотдадени.
18) Треба стати вченим або філософом й провадити дослідницькі пошуки в сфері духовного — відкинувши матеріальне — пізнання, твердо усвідомивши, що духовне знання — вічне, тоді як матеріальне знання втрачається разом із смертю тіла.
18. Човек трябва да стане учен или философ и да изследва духовното, а не материалното, осъзнавайки, че духовното знание е вечно, а материалното приключва със смъртта на тялото.
Ці вісімнадцять положень складають систему поступового підняття, дотримуючись якої, можна розвинути в собі справжнє знання. Всі інші методи, котрі не входять до цієї системи, належать до категорії незнання. Ш́рı̄ла Бгактівı̄нода Т̣га̄кура, видатний а̄ча̄рйа, зауважив якось, що будь-які форми матеріального знання просто є зовнішніми рисами ілюзорної енерґії, і що людина, плекаючи подібні знання, є не ліпшою од віслюка. Цю ж саму думку знаходимо і в Ш́рı̄ Īш́опанішад. Розвиваючи матеріалістичне знання, сучасна людина перетворюється на віслюка. Деякі політики-матеріалісти, що увібрались у шата псевдодуховності, відкрито засуджують систему сучасної цивілізації і називають її сатанинською, але, на жаль, вони зовсім не дбають про розвій істинного знання, описаного в Бгаґавад-ґı̄ті. Отже, вони безсилі якось зарадити пекельному становищеві.
Тези осемнайсет точки описват постепенния процес за навлизане в истинското знание. Всичко останало е в категорията на невежеството. Един велик а̄ча̄ря, Шрӣла Бхактивинода Т̣ха̄кура, е казал, че всички форми на материално знание са просто външни черти на илюзорната енергия и този, който се занимава с тях, не стои по-високо от едно магаре. Същия принцип намираме и в Шрӣ Ӣшопаниш̣ад. Напредъкът в материалното знание превръща съвременния човек в магаре. Някои политици материалисти, надянали духовна маска, отричат настоящата цивилизация като сатанинска, но, за съжаление, не се стремят към истинското знание, описано в Бхагавад-гӣта̄, и естествено не могат да променят това сатанинско положение.
Структура сучасного суспільства дозволяє навіть дітям вважати себе самодостатніми і не шанувати старших. Внаслідок неправильної системи освіти в наших університетах молодь усього світу спроможна викликати в старшого покоління хіба що головний біль. Тому Ш́рı̄ Īш́опанішад рішуче застерігає від поширення неуцтва, яке цілком відрізняється від плекання знання. Університети стали, так би мовити, лише центрами невігластва; відповідно, вчені розробляють винаходи новітньої смертоносної зброї, призначеної на знищення сусідніх країн.
Студентам сучасних університетів не дають жодного уявлення ані про принципи брахмачарйі, що впорядковують життя, ані про духовне життя взагалі. Вони не ймуть ніякої віри жодній настанові священних писань. Принципи релігії викладаються лише задля імені і слави, а не заради того, щоб дотримувати їх на практиці. Через те ворожнеча присутня не лише в соціальній і політичній сферах, але й у галузі релігії.
В съвременното общество дори децата се мислят за независими и не уважават по-възрастните. Неправилното образование в нашите университети води дотам, младежите по целия свят да създават проблеми на възрастните. Шрӣ Ӣшопаниш̣ад заявява категорично, че процесът на невежество се различава от процеса на знание. Може да се каже, че университетите не са нищо друго, освен средища на невежеството; в резултат учените се занимават с разработване на смъртоносни оръжия, за да унищожат другите страни. Днешните студенти не получават наставления относно принципите на брахмача̄ря, въздържанието от полов живот, нито вярват в препоръките на писанията. Религиозните принципи се преподават единствено за евтина популярност, а не за да се прилагат на практика. Затова враждебността и омразата се ширят не само сред социалните и политически кръгове, но и в областта на религията.
В різних частинах земної кулі поширився націоналізм і шовінізм, що є наслідком плекання незнання в масах людей. Ніхто не зважає не те, що наша крихітна Земля — лише грудка матерії, яка плаває в безмежному просторі серед безлічі інших грудок. У порівнянні з космічним безкраєм ці матеріальні грудочки подібні до часток пилу в повітрі. З Божої ласки всі ці грудки речовини створено довершеними і тому вони досконало споряджені всім необхідним на те, щоб плинути у просторі. Пілоти космічних кораблів дуже пишаються своїми досягненнями, але вони не зважають на пілота більших, гігантських космічних кораблів, які називають планетами.
Национализмът в различните части на света се е развил пак по причина на погрешното образование, което получават хората. Те не знаят, че тази малка земя е само къс материя, плуващ в безкрайния космос заедно с много други късове. В сравнение с необятния космос тези материални късове са като прашинки във въздуха. Тъй като Бог милостиво е създал късовете материя напълно съвършени, те притежават всичко необходимо, за да се носят в пространството. Навигаторите на нашите космически кораби са много горди с постиженията си, но не си дават сметка за Върховния навигатор на огромните величествени кораби, наречени планети.
Простір заповнюють безліч сонць і планетних систем, але ми, найдрібніші невід’ємні частки Верховного Господа, крихітні створіння, намагаємось заволодіти ними й панувати на них, повторно народжуючись і помираючи, але більшість наших планів руйнує старість і смерть. Тривалість людського життя повинна складати 100 років, але поступово воно скорочується до 20 – 30 років. Внаслідок поширення неуцтва, обдурені люди утворили на планеті свої національні угрупування, намагаючись ухопити якомога більше насолод впродовж свого коротенького віку. Ці сліпці будують різноманітні плани, як краще розмежуватися з сусідами й процвітати на «своєму» клаптикові землі. Зрештою, все це безглуздо. Прагнучи цього, одна країна стає причиною тривог для іншої і понад 50 відсотків національної енерґії присвячується на оборону і таким чином втрачається. І хоча ніхто не дбає про розвиток справжнього знання, всі оманно пишаються тим, що досягли значного проґресу в сферах як матеріального, так і духовного пізнання.
В космоса съществуват безброй слънца и безброй планетарни системи. Ние, мъничките създания, нищожните неотделими частици от Върховния Бог, се опитваме да господстваме над тези неизброими планети. Затова отново и отново се раждаме и умираме, дълбоко разочаровани от старостта и болестите. Отредената продължителност на човешкия живот е около сто години, въпреки че постепенно ще намалява до двайсет или трийсет. С натрупването на невежество заблудените хора са създали на различните планети отделни нации, за да извлекат максимално сетивно наслаждение за това кратко време. Опитват се да прокарват строго определени национални граници – нещо безсмислено и невъзможно. Но в името на тази цел всяка нация е източник на безпокойства за останалите. Повече от петдесет процента от националната енергия се изразходва и прахосва за отбрана. Никой не полага грижи за истинския образователен процес, но всички са преизпълнени с неоснователна гордост от напредъка си и в материално, и в духовно отношение.
Ш́рı̄ Īш́опанішад застерігає нас від такої хибної системи освіти, а Бгаґавад-ґı̄та̄ наставляє, як саме розвивати справжнє знання. Дана мантра містить вказівку на те, що вчитись знанню, відйі, треба лише від дгı̄ри. Дгı̄ра означає «непотривожимий», тобто той, кого не турбує матеріальна ілюзія. Ніхто не може залишатись врівноваженим, якщо він не досяг стадії довершеного духовного усвідомлення, стану, в якому людина вже нічого не жадає й не жалкує ні за чим. Дгı̄ра усвідомив, що матеріальне тіло і розум, які він випадково отримав внаслідок свого зв’язку з матерією, є лише сторонні елементи, і тому він просто намагається здобути найбільшу вигоду з невдалої угоди.
Шрӣ Ӣшопаниш̣ад ни предупреждава за този погрешен начин на образование, а Бхагавад-гӣта̄ дава наставления, как да се развива истинско знание. От тази мантра става ясно, че наставленията за видя̄, знанието, трябва да се получат от дхӣра. Дхӣра е този, който не е смущаван от материалната илюзия. Всеки е смущаван, докато не постигне съвършено духовно съзнание. А тогава, той не копнее и не скърби за нищо. Дхӣра осъзнава, че материалното му тяло и ум, случайно получени в резултат на съприкосновение с материята, са несвойствени за него елементи. Затова той се стреми да извлече възможно най-голяма полза от тази лоша сделка.
Для духовної істоти зв’язок із матеріальним тілом і розумом є поганою угодою. Матеріальний світ мертвий, лише в духовному світі жива істота може виконувати свої справжні функції. Цей мертвий світ здається живим доти, доки духовні іскри маніпулюють мертвими згустками матерії. По суті саме вони, живі істоти — невід’ємні частки Верховної Живої Істоти — рухають увесь всесвіт. Дгı̄рами є ті, хто прийшов до усвідомлення цих істин, почувши про них від вищих авторитетів. Дгı̄ри реалізують це знання, дотримуючись принципів, що впорядковують життя.
Материалното тяло и умът са лоша сделка за духовното живо същество. Живото същество извършва най-различни дейности в живия, духовен свят, но този материален свят е мъртъв. Когато живите духовни искри боравят с късовете мъртва материя, мъртвият свят също изглежда жив. Всъщност живите души, неотделимите частици от Върховното живо същество, движат света. Дхӣра са научили всички тези истини от по-висши авторитети и са осъзнали това знание, следвайки регулиращи принципи.
Щоб стати на шлях такого впорядкованого способу життя, треба знайти притулок у справжнього духовного вчителя. Трансцендентне послання приходить до учня через духовного вчителя за умови, що учень дотримується засад, що впорядковують його життя, — воно не прийде ризикованим шляхом неуцької освіти. Стати дгı̄рою можна лише смиренно слухаючи послання Бога-Особи. Досконалому учневі слід уподібнитись Арджуні, а духовному вчителеві — Самому Господеві. Таким є спосіб набування відйі (знань) від завжди врівноваженого дгı̄ри.
За да следва тези принципи, човек трябва да приеме подслон при истински духовен учител. Учителят предава на ученика трансценденталното послание заедно с регулиращите принципи; то не идва по рискования път на невежественото образование. За да станеш дхӣра трябва смирено да слушаш духовния си учител. Например Арджуна станал дхӣра, слушайки Бог Кр̣ш̣н̣а, Върховната Личност. Съвършеният ученик е като Арджуна, а духовният учител – като самия Бог. Това е процесът на получаване на видя̄ (знание) от дхӣра (несмутимия).
Адгı̄ра̄, той, хто не вчився у дгіри, не може бути провідником і давати настанови. Сучасні політичні діячі, які виставляють себе дгı̄рами, насправді є адгı̄рами, і від них неможливо сподіватися досконалого знання. Вони просто очікують на винагороду, що приходить до них у вигляді грошей. Отже, чи здатні вони повести народні маси по шляху правильного самоусвідомлення? Тому, щоб здобути справжню освіту, треба смиренно слухати дгı̄ру.
Един адхӣра, личност без качествата на дхӣра, не може да бъде мъдър водач. Съвременните политици, които се представят за дхӣра, са всъщност адхӣра; от тях не може да се очаква съвършено знание. Те са загрижени единствено за паричното си възнаграждение. Нима биха могли да изведат обикновените хора на верния път към себепознанието? За да получи истинско образование, човек трябва да слуша смирено един дхӣра.