П О Я С Н Е Н Н Я : У цьому вірші ясно вказано, що свідомість Кр̣шн̣и — єдиний спосіб порятунку з кайданів сповненого скверни матеріального світу. Трапляється, що деякі несумлінні коментатори перекручують значення цілком ясного твердження, висловленого тут про необхідність відданого служіння Верховному Богові-Особі, Кр̣шн̣і, і лише Йому одному. На жаль, безсоромні коментатори збивають читачів з пантелику своїми хибними ідеями. Вони не знають, що немає різниці між Кр̣шн̣ою і Його розумом. Кр̣шн̣а — не звичайна людська істота, Він — Абсолютна Істина. Його тіло, розум і Сам Він єдині й абсолютні. Бгактісіддга̄нта Сарасватı̄ Ґосва̄мı̄ в Анубга̄шйі, своїх коментарях до Чаітанйа-чаріта̄мр̣ти (п’ята глава, А̄ді-лı̄ла̄, вірші 41 – 48), цитує з Кӯрма Пура̄н̣и: деха-дехі- вібгедо ’йам̇ неш́варе відйате квачіт. Це означає, що тіло Кр̣шн̣и, Верховного Господа, і Він Сам — невідмінні. Але коментатори не знають науки про Кр̣шн̣у, і тому вони затушовують Його й відділяють Його особу від Його розуму і тіла. Це — наслідок цілковитого нерозуміння науки про Кр̣шн̣у, але деякі мають користь з того, що вводять людей в оману.

Є люди, демони за натурою, які думають про Кр̣шн̣у, але із заздрістю, як, наприклад, цар Кам̇са, дядько Кр̣шн̣и. Він також завжди думав про Кр̣шн̣у, але думав про Нього як про ворога. Він був завше занепокоєний, очікуючи, коли ж Кр̣шн̣а прийде вбити його. Такий умонастрій не допоможе нам. Слід думати про Кр̣шн̣у з любов’ю та відданістю. Це — бгакті. Слід безперервно плекати знання про Кр̣шн̣у. І найкраще робити це за допомогою справжнього духовного вчителя. Кр̣шн̣а — Верховний Бог-Особа, і як ми вже неодноразово пояснювали, Його тіло нематеріальне, воно вічне, сповнене блаженства і знання. Такі роздуми і бесіди про Кр̣шн̣у допоможуть людині стати Його відданим. Якесь інше розуміння Кр̣шн̣и, що отримане з недостовірного джерела, не принесе доброго плоду.

Отже, слід зосередити свій розум на вічній формі, первинній формі Кр̣шн̣и. З цілковитою переконаністю в серці, що Кр̣шн̣а — Верховний Господь, треба присвятити себе поклонінню Йому. В Індії є сотні тисяч храмів, де поклоняються Кр̣шн̣і і віддано служать Йому. Люди висловлюють свою шану Кр̣шн̣і, падаючи ниць перед Ним. Людина повинна схиляти свою голову перед мӯрті Кр̣шн̣и і віддавати Йому все: свій розум, своє тіло, свою діяльність. Це дозволяє до останку, не відхиляючись, поринути в Кр̣шн̣у і таким чином досягнути Кр̣шн̣алоки. Не слід дозволяти несумлінним коментаторам збивати себе з пантелику. Треба приймати участь в дев’яти різновидах відданого служіння, починаючи з оспівування Кр̣шн̣и і слухання про Кр̣шн̣у. Чисте віддане служіння є вище досягнення людського суспільства.

У сьомій та восьмій главах Бгаґавад-ґı̄ти розповідається про чисте віддане служіння Господу, вільне від теоретичного знання, містичної йоґи та кармічної діяльності. Того, чиє серце ще не зовсім очистилось, можуть приваблювати такі аспекти Господа, як безособистісне брахмаджйоті або локалізована Парама̄тма̄, але чистий відданий безпосередньо звертається до служіння Верховному Господеві.

Існує чудова поема про Кр̣шн̣у, в якій прекрасно віддзеркалено, що кожна людина, яка захоплюється шануванням напівбогів, є дуже нерозумною і ніколи не здобуде вищої нагороди від Кр̣шн̣и. Відданий спочатку може відхилятись од взірцевого відданого служіння, але все ж слід вважати його вищим від усіх інших філософів та йоґів. Людину, яку завжди поглинає служіння Кр̣шн̣і в свідомості Кр̣шн̣и, треба приймати за досконалу святу особистість. Її випадкові неправедні вчинки ставатимуть поодинокими, і згодом вона неодмінно досягне цілковитої досконалості. Чистий відданий уникає падіння, тому що Верховний Бог-Особа особисто опікується Своїми чистими відданими. Отже, інтеліґентній людині слід просто стати на шлях свідомості Кр̣шн̣и й щасливо жити в матеріальному світі. Врешті-решт вона дістане від Кр̣шн̣и вищу нагороду.