Skip to main content

TEXT 3

VERŠ 3

Текст

Verš

аш́раддадга̄нах̣ пуруша̄
дгармасйа̄сйа парантапа
апра̄пйа ма̄м̇ нівартанте
мр̣тйу-сам̇са̄ра-вартмані
aśraddadhānāḥ puruṣā
dharmasyāsya paran-tapa
aprāpya māṁ nivartante
mṛtyu-saṁsāra-vartmani

Послівний переклад

Synonyma

аш́раддадга̄на̄х̣—ті, хто не має віри; пуруша̄х̣—такі люди; дгармасйа—до релігійного процесу; асйа—цього; парантапа—вбивця ворогів; апра̄пйа—не здобуваючи; ма̄м—Мене; нівартанте—повертаються; мр̣тйу—смерті; сам̇са̄ра—в матеріальному існуванні; вартмані—на шлях.

aśraddadhānāḥ — neveriacim; puruṣāḥ — osobám; dharmasya — v náboženstve; asya — toto; parantapa — ó, hubiteľ nepriateľov; aprāpya — nedosiahnu; mām — Mňa; nivartante — vrátia sa; mṛtyu — smrť; saṁsāra — v hmotnom bytí; vartmani — na cestu.

Переклад

Překlad

О звитяжний, ті, хто не має віри у віддане служіння, не можуть досягти Мене. Тому вони повертаються в матеріальний світ, на шлях народжень й смерті.

Tí, ktorým, sa nedostáva viery v oddanú službu, Ma nedosiahnu, ó, hubiteľ nepriateľov, a preto sa vracajú na cestu rodenia sa a smrti v hmotnom svete.

Коментар

Význam

Невіруючі не можуть іти шляхом відданого служіння — таким є значення цього вірша. Віра виникає від спілкування з відданими. Але безталанні люди, навіть вислухавши всі свідчення ведичної літератури від видатних особистостей, так і не віднаходять віри в Бога. Вони сумніваються і не можуть впевнитись у необхідності відданого служіння Господеві. Отже, віра — це найважливіший чинник проґресу в свідомості Кр̣шн̣и. В Чаітанйа-чаріта̄мр̣ті сказано, що віра — це цілковита переконаність у тому, що просто завдяки служінню Верховному Господеві Ш́рı̄ Кр̣шн̣і жива істота може стати досконалою. Такою є справжня віра. Як сказано в Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам (4.31.14):

Tento verš hovorí, že neveriaci nemôžu vykonávať oddanú službu. Viera sa dá získať v spoločnosti oddaných. Niektorí ľudia nanešťastie v Boha neveria, hoci mali možnosť počuť dôkazy vedskych písiem od veľkých autorít. Zdráhajú sa vykonávať oddanú službu z celého srdca. Viera je teda najdôležitejší prvok pre pokrok v duchovnom živote. V Caitanya-caritāmṛte sa píše, že viera je stopercentné presvedčenie, že človek môže dosiahnuť najvyššiu dokonalosť jednoduchým slúžením Najvyššiemu Pánovi, Śrī Kṛṣṇovi. To je ozajstná viera. V Śrīmad-Bhāgavatame (4.31.14) sa uvádza:

йатга̄ тарор мӯла-нішечанена
тр̣пйанті тат-скандга-бгуджопаш́а̄кга̄х̣
пра̄н̣опаха̄ра̄ч ча йатгендрійа̄н̣а̄м̇
татгаіва сарва̄рган̣ам ачйутеджйа̄
yathā taror mūla-niṣecanena
tṛpyanti tat-skandha-bhujopaśākhāḥ
prāṇopahārāc ca yathendriyāṇāṁ
tathaiva sarvārhaṇam acyutejyā

«Вода, якою поливають коріння дерева, благотворно впливає й на віти та листя цього дерева, їжа, що потрапила в шлунок, викликає задоволення почуттів у всьому тілі. Так само трансцендентне служіння Верховному задовольняє всіх напівбогів і всіх інших живих істот». Таким чином, прочитавши Бгаґавад-ґı̄ту, слід відразу зробити необхідні висновки, тобто відмовитись від усіх інших занять і присвятити себе служінню Верховному Господеві Кр̣шн̣і, Богові-Особі. Переконаність в справедливості такої життєвої філософії і є віра.

„Zalievaním koreňa stromu budú uspokojené všetky jeho konáre, vetvičky a lístky a dodávaním potravy žalúdku budú uspokojené všetky telesné zmysly. Vykonávaním oddanej služby Najvyššiemu Pánovi uspokojíme všetkých polobohov a všetky živé bytosti.“ Po pozornom prečítaní Bhagavad-gīty by sme mali dospieť k okamžitému záveru: mali by sme zanechať všetky zbytočné činnosti a prijať oddanú službu Najvyššiemu Pánovi, Kṛṣṇovi, Božskej Osobnosti. Keď sme presvedčení o tejto životnej filozofii, nazýva sa to viera.

Становлення такої віри складає шлях свідомості Кр̣шн̣и. Існують три розподіли людей, що усвідомлюють Кр̣шн̣у. До третього класу належать ті, в кого немає віри. Формально вони можуть виконувати якісь дії у відданому служінні, але вони не здатні досягти вищої стадії досконалості. Швидше всього вони через деякий час зійдуть з цього шляху. Вони починають служити Кр̣шн̣і, але через відсутність переконаності та віри, їм дуже важко залишатись в свідомості Кр̣шн̣и. В нашій місіонерській діяльності ми бачимо, що люди, буває, приходять в свідомість Кр̣шн̣и з якимись прихованими мотивами, але, поліпшивши трохи своє матеріальне становище, вони відмовляються від служіння Господу й знову повертаються до колишнього життя. Лише завдяки вірі людина може розвивати свою свідомість Кр̣шн̣и. Що стосується вдосконалення віри, то той, хто добре знає літературу, присвячену відданому служінню, і досяг непохитної віри — належить до першого класу людей в свідомості Кр̣шн̣и. До другого класу належать ті, хто не дуже добре розуміються на священних писаннях, але щиро вірять в те, що кр̣шн̣а- бгакті, або служіння Кр̣шн̣і є найкращим шляхом, і така щира переконаність підтримує їх. Вони стоять вище від людей третього класу, які не мають ні досконалого знання писань, ні твердої віри, бо завдяки спілкуванню з відданими та по своїй душевній чистоті намагаються слідувати шляхом відданого служіння. Віруючі, що належать до третього класу, можуть залишати віддане служіння, на відміну від відданих другого і, особливо, першого класу. Віддані першого класу врешті-решт неодмінно досягнуть досконалості. Щодо відданих третього класу в свідомості Кр̣шн̣и, то, незважаючи на їхню віру в те, що віддане служіння Кр̣шн̣і є благо, вони ще не набули справжнього знання про Кр̣шн̣у з таких джерел, як Ш́рı̄мад- Бга̄ґаватам і Бгаґавад-ґı̄та̄. Іноді ці люди виявляють схильність до карма-йоґи та джн̃а̄на-йоґи, а іноді вони впадають в тугу й неспокій, але, коли захоплення карма-йоґою і джн̃а̄на-йоґою проходить, вони стають відданими першого або другого класу. Віра в Кр̣шн̣у також підрозділяється на три рівні, які описано в Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам. В Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам в одинадцятій пісні також описано відданість першого, другого і третього порядку. Але ті, хто не здобуває віри навіть почувши про Кр̣шн̣у та про досконалість відданого служіння, і які думають, що все це лише порожнє вихваляння, — таким людям цей шлях видається надто важким, навіть якщо формально вони і служать Кр̣шн̣і. Надто мала надія, що вони колись досягнуть досконалості. Таким чином, віра дуже важлива у відданому служінні Господеві.

Vedomie Kṛṣṇu je rozvíjaním tejto viery. Ľudia vedomí si Kṛṣṇu sa dajú rozdeliť na tri skupiny. Do tretej skupiny patria tí, ktorí nemajú vieru a oddanú službu vykonávajú len povrchne. Na najvyššiu dokonalú úroveň sa nikdy nemôžu dostať a veľmi pravdepodobné, že po nejakom čase oddanú službu zanechajú, pretože bez úplného presvedčenia a viery je pre nich veľmi ťažké pokračovať vo vedomí Kṛṣṇu, aj keď nejakú službu vykonávajú. Z praktických skúseností vidíme, že niektorí ľudia prišli do hnutia Hare Kṛṣṇa s nejakými postrannými úmyslami, a len čo si ekonomicky polepšili, zanechali oddanú službu a vrátili sa k predchádzajúcemu spôsobu života. Pokrok vo vedomí Kṛṣṇu môže urobiť iba človek s vierou. Do prvej skupiny patria tí, ktorí majú pevnú vieru a sú dokonale oboznámení s literatúrou pojednávajúcou o oddanej službe. Tí, čo príliš nerozumejú svätým písmam, ale s dobrou vôľou prijali službu Kṛṣṇovi, čiže kṛṣṇa-bhakti s presvedčením, že to je najlepšia cesta, patria do druhej skupiny. Sú teda nad treťou skupinou ľudí, ktorí nemajú ani vieru ani znalosti písiem, ale ktorí sa snažia nasledovať oddaných a byť v ich spoločnosti. Týmto ľuďom sa môže stať, že odpadnú, ale ak sa dostanú na druhý stupeň, zostanú pri oddanej službe. Pre oddaného prvého stupňa nejestvuje možnosť poklesnutia. Prvotriedny oddaný zaiste urobí taký pokrok, že napokon dosiahne dokonalosť. Ľudia v tretej skupine veria, že oddaná služba je veľmi dobrá, hoci nemajú vedomosti o Kṛṣṇovi sprostredkované písmami, ako je Śrīmad-Bhāgavatam a Bhagavad-gītā. Niekedy týchto oddaných nepriaznivo ovplyvní karma-yoga a jñāna-yoga, no len čo tieto sklony odstránia, stanú sa z nich druho alebo prvotriedni Kṛṣṇovi oddaní. V jedenástom speve Śrīmad-Bhāgavatamu sú opísané tri vývojové stupne viery v Kṛṣṇu a puto ku Kṛṣṇovi prvej, druhej a tretej triedy. Niekedy sa môže stať, že ľudia, ktorí vykonávajú oddanú službu bez vnútorného zapálenia, zistia, že táto cesta je veľmi ťažká, pretože nemajú vieru, ani keď počuli o Kṛṣṇovi a prednostiach oddanej služby. Myslia si, že je to len vychvaľovanie. Takí ľudia majú veľmi malú nádej, že dosiahnu dokonalosť. Viera je preto veľmi dôležitá pri vykonávaní oddanej služby.