Skip to main content

TEXT 24

TEXT 24

Текст

Texte

ахам̇ хі сарва-йаджн̃а̄на̄м̇
бгокта̄ ча прабгур ева ча
на ту ма̄м абгіджа̄нанті
таттвена̄таш́ чйаванті те
ahaṁ hi sarva-yajñānāṁ
bhoktā ca prabhur eva ca
na tu mām abhijānanti
tattvenātaś cyavanti te

Послівний переклад

Synonyms

ахам — Я; хі — напевно; сарва — усіх; йаджн̃а̄на̄м — жертвопринесень; бгокта̄—той, хто насолоджується; ча—і; прабгух̣—Господь; ева—також; ча—і; на—не; ту—але; ма̄м—Мене; абгіджа̄нанті— вони знають; таттвена—насправді; атах̣—тому; чйаванті—падають; те—вони.

aham: Je; hi: sûrement; sarva: de tous; yajñānām: les sacrifices; bhoktā: le bénéficiaire; ca: et; prabhuḥ: le Seigneur; eva: aussi; ca: et; na: ne pas; tu: mais; mām: Moi; abhijānanti: ils connaissent; tattvena: en réalité; ataḥ: par suite; cyavanti: tombent; te: ils.

Переклад

Translation

Я — Той єдиний, хто насолоджується всіма жертвопринесеннями, і їхній володар. Ті ж, хто не визнає Моєї істинної трансцендентної природи, падають униз.

Je suis l’unique bénéficiaire, le maître de tous les sacrifices, et ceux qui ne reconnaissent pas Ma nature véritable, transcendantale, déchoient.

Коментар

Purport

Тут ясно сказано, що існує багато різного роду жертвопринесень, рекомендованих у ведичній літературі, але фактично всі вони призначені на вдоволення Верховного Господа. Йаджн̃а (жертвування) означає Вішн̣у. В другій главі Бгаґавад-ґı̄ти чітко було вказано, що діяльність кожного має бути спрямована на вдоволення Йаджн̃и, тобто Вішн̣у. Досконалу форму людської цивілізації, яку називають варн̣а̄ш́рама-дгармою, призначено на вдоволення Вішн̣у. Тому Кр̣шн̣а й каже в цьому вірші: «Я — Той, хто насолоджується всіма жертвопринесеннями, тому що Я є верховний володар». Однак, обмежені люди, не знаючи цього, вшановують напівбогів заради скороминущої вигоди. Тому вони падають униз, в матеріальне існування, і не досягають бажаної мети життя. Проте, якщо в кого-небудь є якесь матеріальне бажання, то для його здійснення краще молитися Верховному Господеві (хоча це не є чиста відданість), і таким чином досягти бажаного результату.

Ce verset indique que, si les Écritures védiques recommandent divers types de yajñas (sacrifices), tous ont pour réel objet la satisfaction du Seigneur Suprême. Yajña signifie Viṣṇu. Le troisième chapitre de la Bhagavad-gītā l’affirme: le but de tous nos actes doit être la satisfaction de Yajña (Viṣṇu). C’est là l’objectif du varṇāśrama-dharma, le type de civilisation le plus parfait. Kṛṣṇa explique donc ici qu’étant le maître suprême, Il est le bénéficiaire légitime de tous les sacrifices. Malgré tout, des gens peu intelligents, ignorant ces vérités, rendent un culte aux devas en vue d’obtenir d’eux des bienfaits éphémères. Mais cette voie ne les mène pas au but ultime de la vie et ils retournent à l’existence matérielle. Si l’on souhaite satisfaire certains désirs matériels, il est préférable, même s’il ne s’agit pas là de pure dévotion, de prier à cette fin le Seigneur, et d’obtenir de Lui l’objet de nos aspirations.