TEXT 2
TEXT 2
Текст
Tekst
павітрам ідам уттамам
пратйакша̄ваґамам̇ дгармйам̇
су-сукгам̇ картум авйайам
pavitram idam uttamam
pratyakṣāvagamaṁ dharmyaṁ
su-sukhaṁ kartum avyayam
Послівний переклад
Synonyms
ра̄джа-відйа̄—цар освіти; ра̄джа-ґухйам—цар потаємного знання; павітрам—найчистіше; ідам—це; уттамам—трансцендентальне; пратйакша—безпосереднім досвідом; аваґамам—зрозуміле; дгармйам—релігійний принцип; су-сукгам—дуже щасливе; картум— те, що виконують; авйайам—вічне.
rāja-vidyā — hariduse kuningas; rāja-guhyam — salajaste teadmiste kuningas; pavitram — puhtaim; idam — see; uttamam — transtsendentaalne; pratyakṣa — otsese kogemuse läbi; avagamam — mõistetud; dharmyam — religiooni põhimõte; su-sukham — väga õnnelik; kartum — praktiseerida; avyayam — igavesti kestev.
Переклад
Translation
Знання це — цар усього знання, таїна з таїн. Це знання — найчистіше, і воно дозволяє безпосередньо пізнати власну сутність шляхом духовного усвідомлення, а тому є досконалістю релігії. Воно безсмертне, і осягнення його радісне.
Need teadmised on hariduse kroon, kõige salajasem saladus. Need on puhtaimad teadmised, ning kuna nad annavad vaimse teadvustamise läbi elusolendile otsese ettekujutuse tema tegelikust olemusest, on nad religiooni täiuslikkuseks. Need teadmised on igavesed ning nende praktiseerimine rõõmutoov.
Коментар
Purport
Цю главу Бгаґавад-ґı̄ти названо царем усього знання, тому що вона є суть усіх раніше викладених філософій та систем поглядів. Є сім основних філософів Індії: Ґаутама, Кан̣а̄да, Капіла, Йа̄джн̃авалкйа, Ш́а̄н̣д̣ілйа, Ваіш́ва̄нара і, нарешті, Вйа̄садева, автор Веда̄нта-сӯтри. Таким чином, філософського або трансцендентального знання не бракує. Але Господь каже, що дев’ята глава — цар усього знання, суть усього знання, яке можна черпати з Вед та різних інших філософських джерел. Потаємне трансцендентальне знання дає розуміння різниці між душею і тілом. Але найбільш потаємне знання досягає свого апогею у відданому служінні Господеві, і воно є цар усього знання.
Seda „Bhagavad-gītā" peatükki nimetatakse hariduse krooniks, kuna see sisaldab kõikide eespool selgitatud doktriinide ja filosoofiate tuuma. India kesksete filosoofide hulka kuuluvad Gautama, Kaṇāda, Kapila, Yājñavalkya, Śāṇḍilya, Vaiśvānara ning loomulikult Vyāsadeva, „Vedānta-sūtra" autor. Seega pole filosoofiast ega transtsendentaalsetest teadmistest kindlasti mitte puudust. Jumal ütleb aga ometigi, et käesolev, üheksas peatükk on kõikide selliste teadmiste kroon, kõikide „Vedadest" ja erinevatest filosoofiatest omandatavate teadmiste tuum. See on kõige väärtuslikum, kuna väärtuslikud transtsendentaalsed teadmised hõlmavad hinge ja keha erinevuse mõistmist. Ning kõikide salajaste teadmiste krooniks on pühendunud teenimine.
Загалом, люди позбавлені такого прихованого знання; їх виховують у межах неістотного, зовнішнього знання. В межах звичайного освітнього процесу люди вивчають багато різних предметів: політику, соціологію, фізику, хімію, математику, астрономію, технічні науки тощо. У всьому світі є чимало наукових закладів, безліч солідних університетів, але, на жаль, немає жодного університету або учбового закладу, де б вивчали науку про душу. А душа, проте, — найважливіша річ у тілі, без неї тіло втрачає свою вартість. Однак люди надають дуже великого значення тілесним потребам, зовсім не дбаючи про душу, яка оживляє це тіло.
Üldiselt ei õpetata inimestele neid usalduslikke teadmisi. Neile õpetatakse vaid n.-ö. väliseid teadmisi. Tavapärase haridussüsteemi kohaselt võimaldatakse inimesele õppida paljusid erinevaid aineid: poliitikat, sotsioloogiat, füüsikat, keemiat, matemaatikat, astronoomiat, tehnikat jne. Üle kogu maailma on paljudes hiiglaslikes ülikoolides palju erinevaid teaduskondi, kuid kahjuks pole ühtegi ülikooli või haridusasutust, kus õpetataks teadust vaimsest hingest. Ja ometigi on hing keha kõige olulisem osa. Hinge kohalolekuta pole kehal mingit väärtust, kuid sellegipoolest asetavad inimesed suurt rõhku elu kehalistele vajadustele, pööramata tähelepanu elutähtsale hingele.
Бгаґавад-ґı̄та, починаючи з другої глави, особливо наголошує на важливості душі. З самого початку Господь каже, що тіло — тлінне, тоді як душа — нетлінна (антаванта іме деха̄ нітйасйокта̄х̣ ш́арı̄рін̣ах̣). Ця потаємна частина знання полягає в простому розумінні того, що духовна душа відмінна од тіла, і що її природа незмінна, непідвладна руйнуванню і вічна. Але це ще не дає позитивної інформації про душу. Іноді людям здається, що душа відмінна од тіла, і що коли тіло закінчує своє існування, душа визволяється з нього і нібито залишається в порожнечі, втрачаючи свою індивідуальність. Але це не так. Як може душа, така активна в тілі, стати абсолютно пасивною, звільнившись з нього? Душа завжди активна. Якщо вона вічна, то вона й вічно активна, і її діяльність в духовному царстві складає найпотаємнішу частину духовного знання. Тому це знання про діяльність духовної душі визначено тут як царя усього знання, найпотаємнішу Його частину.
„Bhagavad-gītā", eriti alates teisest peatükist, rõhutab hinge olulisust. „Bhagavad-gītā" alguses ütleb Jumal, et see keha on häviv ning et hing ei ole häviv (antavanta ime dehā nityasyoktāḥ śarīriṇaḥ). Need on väärtuslikud teadmised: vaimne hing on sellest kehast erinev ning oma looduselt muutmatu, hävitamatu ning igavene. Kuid seda mõistes ei oma me ikkagi veel tegelikke teadmisi hingest. Vahel arvavad inimesed, et hing on kehast erinev ning kui keha sureb või kui inimene kehast vabaneb, jääb hing tühjusse ning muutub impersonaalseks. Kuid tegelikkuses on see teisiti. Kuidas saab hing, kes on kehas viibides ülimalt aktiivne, kehast vabanemise järel lakata tegutsemast? Hing on alati aktiivne. Kui ta on igavene, siis on ta ka igavesti aktiivne ning hinge tegevused vaimses kuningriigis on vaimsete teadmiste kõige usalduslikum osa. Hinge tegevusi kirjeldatakse siin kui kõikide teadmiste krooni, kõikide teadmiste kõige salajasemat osa.
Це знання, як свідчить ведична література — найчистіша форма всієї діяльності. В Падма Пура̄н̣і проаналізовано гріховну діяльність людини і показано, що гріх походить від гріха. Ті, хто вдаються до кармічної діяльності, заплутуються в гріховних наслідках у їхніх різних фазах та формах. Наприклад, якщо посіяти насіння якогось дерева, це ще не означає, що дерево одразу ж виросте, — на це потрібний час. Спочатку з’являється невеликий пагін, далі він набуває форми дерева, потім цвіте, плодоносить, і лише тоді, коли весь процес завершено, людина, що посіяла сім’я, насолоджується квітами й плодами. Так само і гріховному вчинку потрібний деякий час, щоб почати плодоносити. Існують різні стадії дозрівання гріхів. Людина може перестати грішити, але все ще пожинатиме наслідки або плоди своїх минулих гріховних вчинків. Є гріхи, які поки що перебувають у вигляді сім’я, а є гріхи, які вже плодоносять і плоди яких ми пожинаємо в формі страждань та болі.
Nagu selgitatakse vedakirjanduses, lähtuvad nendest teadmistest kõige puhtamad tegevused. „Padma Purāṇas" analüüsitakse inimese patuseid tegevusi ning näidatakse, et need on pideva patustamise tagajärg. Oma töö viljade nimel tegutsevad inimesed satuvad oma pattude erinevat laadi järelmõjude köidikuisse. Kui näiteks külvata puu seeme, ei hakka puu otsekohe kasvama, vaid see võtab veidi aega. Algul on see väike taimevõrse, mis omandab seejärel puu kuju, hakkab õitsema ja vilju kandma ning kui puu on suureks kasvanud, naudivad selle istutanud inimesed puu õisi ja vilju. Samamoodi külvab inimene pattu tehes seemne, mis hakkab vilja kandma hiljem. Sellel protsessil on erinevad etapid. Inimene võib olla juba patused teod lõpetanud, kuid varem sooritatud pattude vilju tuleb tal maitsta ikkagi. On patte, mis omavad veel seemne kuju, ning neid, mis kannavad juba vilju, mida maitstes me kogeme kannatusi ja valu.
Як сказано в двадцять восьмому вірші сьомої глави, людина, що остаточно розквиталася з наслідками своєї гріховної діяльності й цілковито поринула в благочестиву діяльність, звільнившись од двоїстості матеріального світу, присвячує себе відданому служінню Верховному Богові-Особі, Кр̣шн̣і. Іншими словами, ті, хто насправді повністю віддали себе Верховному Господеві, вільні від усіх гріховних наслідків. Це підтверджується в Падма Пура̄н̣і:
Seitsmenda peatüki kahekümne kaheksandas värsis selgitatakse, et inimene, kes on kõikide pattude järelmõjudest ja selle materiaalse maailma kahesustest vabanenud ja sooritab üksnes jumalakartlikke tegusid, rakendab end Jumala Kõrgeima Isiksuse, Kṛṣṇa pühendunud teenimisse. Teisisõnu öeldes on need, kes tõepoolest teenivad Jumala Kõrgeimat Isiksust, juba vabanenud kõikide tegude järelmõjudest. Seda kinnitatakse „Padma Purāṇas":
кӯт̣ам̇ бı̄джам̇ пгалонмукгам
крамен̣аіва пралı̄йета
вішн̣у-бгакті-рата̄тмана̄м
kūṭaṁ bījaṁ phalonmukham
krameṇaiva pralīyeta
viṣṇu-bhakti-ratātmanām
Для тих, хто віддано служить Верховному Богові-Особі, всі гріховні наслідки, — плодоносять вони, чи лише визрівають, чи перебувають у формі насіння, — поступово зникають. Тому очищувальна сила відданого служіння дуже велика; її називають павітрам уттамам, найчистішою. Уттама означає «трансцендентний». Тамас означає «матеріальний світ» або «пітьма», а уттама — «те, що є трансцендентним до матеріальної діяльності». Діяльність у відданості ніколи не слід вважати матеріальною, хоча іноді може здаватися, ніби віддані роблять те ж саме, що й звичайні люди. Але той, хто здатний бачити й розуміється на відданому служінні, напевне знатиме, що справи ці — не матеріальна діяльність. Усі вони духовні, сповнені відданості та вільні від скверни матеріальних ґун̣ природи.
Kõikide patuste tegude järelmõjud – olgu need siis juba küpsed, teatud ajaks kõrvale pandud või alles seemne kujul – kaovad järk-järgult, kui inimene hakkab pühendunult Jumala Kõrgeimat Isiksust teenima. Pühendunud teenimise puhastav jõud on väga suur ning see kannab nime pavitram uttamam, „puhtaim". Uttama tähendab transtsendentaalne. Tamas tähistab seda materiaalset maailma või pimedust ning uttama seda, mis on materiaalsete tegevuste suhtes transtsendentaalne. Pühendunud teenimist ei tohi kunagi pidada materiaalseks tegevuseks, ehkki vahel võib näida, et pühendunud tegutsevad samamoodi nagu tavalised inimesed. See, kes näeb ja teab, milles seisneb pühendunud teenimine, mõistab, et pühendunud ei soorita kunagi materiaalseid tegevusi. Kõik nende tegevused on vaimsed ja pühendumuslikud, materiaalse looduse guṇadest puhtad.
Кажуть, діяльність у відданому служінні настільки досконала, що результати її проявляються негайно. Насправді, можна бачити безпосередні наслідки такої діяльності, і у нас є практичний досвід, що кожна людина, яка оспівує святі імена Кр̣шн̣и (Харе Кр̣шн̣а, Харе Кр̣шн̣а, Кр̣шн̣а Кр̣шн̣а, Харе Харе / Харе Ра̄ма, Харе Ра̄ма, Ра̄ма Ра̄ма, Харе Харе), уникаючи при цьому образ святого імені, відчуває трансцендентне задоволення й дуже швидко очищується від будь-якого матеріального забруднення. Це справді можна спостерігати. Більше того, якщо людина не лише слухає, але й намагається поширювати ідею відданого служіння, або якщо вона сприяє місіонерській діяльності свідомості Кр̣шн̣и, то вона відчуває поступовий духовний проґрес. Поступ в духовному житті не залежить від попередньої освіти чи якоїсь підготовки. Цей спосіб сам по собі настільки чистий, що просто застосовуючи його, людина очищується.
Öeldakse, et pühendunud teenimise praktiseerimine on sedavõrd täiuslik, et selle tulemusi võib kogeda koheselt. See on tõepoolest nii. Me omame praktilist kogemust sellest, et igaüks, kes kordab Kṛṣṇa pühasid nimesid (Hare Kṛṣṇa, Hare Kṛṣṇa, Kṛṣṇa Kṛṣṇa, Hare Hare/ Hare Rāma, Hare Rāma, Rāma Rāma, Hare Hare) püha nime seejuures solvamata, tunneb transtsendentaalset naudingut ning puhastub väga kiirelt kogu materiaalsest saastast. Seda on võimalik tõepoolest näha. Kui inimene mitte ainult ei kuula pühendunud teenimise sõnumit, vaid püüab seda ka teistele levitada või kui ta tegeleb Kṛṣṇa teadvuse misjonitegevusega, kogeb ta järk-järgulist vaimset progressi. Vaimses elus arengu saavutamine ei sõltu eelnevast haridusest või oskustest. See meetod on iseenesest niivõrd puhas, et inimene lihtsalt seda praktiseerides puhastub.
У Веда̄нта-сӯтрі (3.2.26) це описано такими словами: прака̄ш́аш́ ча карман̣й абгйа̄са̄т. «Віддане служіння настільки могутнє, що, просто присвятивши себе йому, людина обов’язково дізнає просвітлення». Практичний приклад цього ми можемо побачити в попередньому житті На̄ради, коли він був сином служниці. Він не мав ніякої освіти і не був народжений у вельможній родині. Але коли його мати стала прислуговувати великим відданим, На̄рада допомагав їй, а у її відсутність сам служив їм. Сам На̄рада каже так:
„Vedānta-sūtras" (3.2.26) kirjeldatakse seda sõnadega prakāśaś ca karmaṇy abhyāsāt. „Pühendunud teenimine on niivõrd mõjuvõimas, et lihtsalt seda praktiseerides inimene kahtlemata valgustub." Praktilise näite sellest võib tuua Nārada eelmisest elust, kes oli tolles elus teenijatüdruku poeg. Ta polnud haritud ega sündinud kõrget positsiooni omavas perekonnas. Kuid ta ema teenis suuri pühendunuid ning vahel, ema eemalolekul, hakkas ta neid ka ise teenima. Nārada ise ütleb:
сакр̣т сма бгун̃дже тад-апа̄ста-кілбішах̣
евам̇ правр̣ттасйа віш́уддга-четасас
тад-дгарма ева̄тма-ручіх̣ праджа̄йате
sakṛt sma bhuñje tad-apāsta-kilbiṣaḥ
evaṁ pravṛttasya viśuddha-cetasas
tad-dharma evātma-ruciḥ prajāyate
У цьому вірші з Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам (1.5.25) На̄рада описує своє попереднє життя своєму учневі Вйа̄садеві. Він каже, що, прислуговуючи цим чистим відданим, коли вони гостювали в їхньому домі протягом чотирьох місяців, він близько спілкувався з ними. Іноді мудреці залишали трохи їжі на своїх тарілках, і хлопчик, який мив їхні тарілки, одного разу захотів покуштувати тих залишків. Він попрохав дозволу і, діставши його, з’їв ці залишки й одразу ж очистився від усіх гріховних реакцій. Він продовжував їсти залишки їхньої їжі, і поступово серце його стало таким же чистим, як і серця тих мудреців. Великі віддані насолоджувались смаком невпинного відданого служіння Господу, слухаючи про Нього і оспівуючи Його, і На̄рада поступово розвинув у собі цей смак. На̄рада каже далі:
Selles „Śrīmad-Bhāgavatami" värsis (1.5.25) kirjeldab Nārada oma õpilasele Vyāsadevale oma eelmist elu. Ta ütleb, et nelja kuu jooksul, mil ta teenis neid puhtaid pühendunuid, oli ta nendega lähedastes suhetes. Vahel jätsid targad oma taldrikuile toitu järgi, ning nende nõusid pestes soovis ta seda maitsta. Ta küsis suurtelt pühendunutelt selleks luba ning kui nad selle andsid, vabanes Nārada neid toidujäänuseid süües kõikidest pattude järelmõjudest. Suurte tarkade toidujäänuseid süües muutus ta aegamööda sama puhta südamega inimeseks kui targad ise. Suured pühendunud nautisid Jumala lakkamatu pühendunud teenimise maitset Temast kuulamise ja Tema ülistamise läbi, ning järk-järgult hakkas ka Nārada seda nautima. Nārada jätkab:
ануґрахен̣а̄ш́р̣н̣авам̇ манохара̄х̣
та̄х̣ ш́раддгайа̄ ме ’нупадам̇ віш́р̣н̣ватах̣
прійаш́равасй ан̇ґа мам̇а̄бгавад ручіх̣
anugraheṇāśṛṇavaṁ mano-harāḥ
tāḥ śraddhayā me ’nu-padaṁ viśṛṇvataḥ
priyaśravasy aṅga mamābhavad ruciḥ
Спілкуючись з мудрецями, він розвинув у собі смак до слухання про Кр̣шн̣у й оспівування Господньої слави, і велике прагнення відданого служіння Господеві охопило його. Тобто, як сказано у Веда̄нта-сӯтрі: прака̄ш́аш́ ча карман̣й абгйа̄са̄т — «якщо людина просто присвячує себе діяльності у відданому служінні, то все відкривається їй саме по собі, і вона може зрозуміти все». Це називають пратйакшею, або безпосереднім сприйманням.
Tarkadega suheldes sai Nārada osa Jumalale ülistuse laulmise ja selle kuulamise maitsest, ning temas tekkis üha tugevam soov teenida pühendunult Jumalat. See kinnitab „Vedānta-sūtra" sõnu: prakāśaś ca karmaṇy abhyāsāt. „Kui inimene lihtsalt teenib pühendunult Jumalat, avaneb talle kõik iseenesest ning ta on suuteline kõike mõistma." Seda nimetatakse pratyakṣaks, otseseks mõistmiseks.
Слово дгармйам означає «шлях релігії». На̄рада був сином служниці. Він не мав можливості ходити до школи. Він просто допомагав своїй матері, і, на щастя, їй якось трапилось слугувати відданим. Хлопчик На̄рада теж дістав таку добру нагоду, і, просто спілкуючись з відданими Господа, досяг вищої мети релігії. Вища мета будь-якої релігії — віддане служіння, як запевняє Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам (са ваі пум̇са̄м̇ паро дгармо йато бгактір адгокшадже). Релігійні люди здебільшого не знають, що вищою досконалістю релігії є досягнення стадії відданого служіння Господеві. Ми вже торкались цього, обговорюючи останній вірш восьмої глави (ведешу йаджн̃ешу тапах̣су чаіва) — для самоусвідомлення потрібне ведичне знання. Але На̄рада, хоча ніколи не мав духовного вчителя і не був обізнаний з ведичними принципами, здобув найвищого результату вивчення Вед. Це настільки могутній спосіб, що, навіть не виконуючи реґулярно релігійних обрядів, людина може піднятись до вищого ступеня досконалості. Як це можливо? Пояснення ми знаходимо в ведичній літературі: а̄ча̄рйава̄н пурушо веда. Той, хто спілкується з великими а̄ча̄рйами, навіть якщо він неосвічений і ніколи не вивчав Веди, може здобути все знання, необхідне для духовного усвідомлення.
Sõna dharmyam tähendab „religiooni tee". Nārada oli teenijatüdruku poeg. Tal polnud võimalust koolis käia. Ta lihtsalt aitas oma ema, ning õnneliku juhuse tõttu oli tema ema pühendunute teenija. Ka Nārada sai võimaluse teenida neid pühendunuid ning lihtsalt nendega suheldes saavutas ta kõikide religioonide kõrgeima eesmärgi, milleks on Jumala pühendunud teenimine, nagu seda kinnitatakse „Śrīmad-Bhāgavatamis": sa vai puṁsāṁ paro dharmo yato bhaktir adhokṣaje. Religioossed inimesed tavaliselt ei tea, et religiooni kõrgeim täiuslikkus on teenida pühendunult Jumalat. Nagu me juba arutlesime kaheksanda peatüki viimases värsis (vedeṣu yajñeṣu tapaḥsu caiva), on eneseteadvustamiseks tavaliselt vaja omandada vedalikud tarkused. Kuid ehkki Nārada ei käinud kunagi vaimse õpetaja koolis ega õpetatud talle vedalikke põhimõtteid, saavutas ta vedakirjanduse uurimise kõrgeima tulemuse. Jumala pühendunud teenimine on sedavõrd mõjuvõimas, et isegi religioosset protsessi regulaarselt järgimata võib inimene jõuda kõrgeima täiuslikkuseni. Kuidas on see võimalik? Ka sellest räägitakse vedakirjanduses: ācāryavān puruṣo veda. See, kes suhtleb suurte ācāryatega, isegi kui ta ei ole haritud ega ole kunagi uurinud „Vedasid", võib õppida mõistma kõiki eneseteadvustamiseks vajalikke teadmisi.
Шлях відданого служіння Господеві сповнений радості (су-сукгам). Чому? Віддане служіння складається з ш́раван̣ам̇ кı̄ртанам̇ вішн̣ох̣, тобто можна просто слухати співи, що прославляють Господа, або відвідувати філософські лекції з трансцендентального знання, що їх дають авторитетні а̄ча̄рйі. Просто відвідуючи їх, людина може вчитися; крім того вона може їсти рештки запропонованої Господеві їжі — приємні та смачні страви. Будь-яке віддане служіння приносить радість. Можна віддано служити Господу навіть у найзлиденніших умовах. Господь каже: патрам̇ пушпам̇ пгалам̇ тойам. Він радий прийняти від бгакти будь-яке підношення. Лист, квітку, плід або просто воду, які можна знайти в будь-якому місці на планеті — все це може бути запропоноване будь-якою людиною, незалежно від її соціального становища, і Господь прийме, якщо підношення робитиметься з любов’ю. Історія знає чимало прикладів цього. Просто скуштувавши листя туласı̄, запропоноване лотосним стопам Господа, такі великі мудреці, як Санат-кума̄ра, стали великими відданими. Це свідчить про те, що віддане служіння дуже приємне і виконується з радістю. Бог приймає тільки любов, з якою Йому пропонують різні підношення.
Pühendunud teenimise protsess toob väga suurt õnne (su-sukham). Ja miks? Pühendunud teenimise protsesside hulka kuuluvad śravaṇaṁ ja kīrtanaṁ viṣṇoḥ, seega võib inimene lihtsalt kuulata Jumalale austuse laulmist või autoriteetsete ācāryate filosoofilisi loenguid transtsendentaalsetest teadmistest. Inimene võib õppida lihtsalt istudes ning samuti võib ta süüa Jumalale pakutud toidu jäänuseid, häid ja maitsvaid toite. Pühendunud teenimine on rõõmutoov igal tasandil. Pühendunud teenimist võib praktiseerida isegi kõige vaesemates tingimustes. Jumal ütleb: patraṁ puṣpaṁ phalaṁ toyam. Ta on valmis pühendunult vastu võtma iga ohverduse. Talle võib pakkuda kasvõi taime lehte, lilleõit, puuvilja või veidi vett, mis on kõik saadaval igas maailma paigas. Nende pakkujaks võib olla ükskõik kes, sõltumata inimese ühiskondlikust positsioonist. Kui ta teeb seda armastusega, võtab Jumal ohverdatu vastu. Ajaloost võib selle kohta rohkelt näiteid tuua. Lihtsalt maitstes Jumala lootosjalgadele pakutud tulasī lehti, said suurtest tarkadest, nagu Sanat-kumāra, suured pühendunud. Pühendunud teenimise protsess on väga ülev ning seda saab praktiseerida õnnelikus meeleolus. Jumal võtab vastu vaid selle armastuse, millega Talle midagi pakutakse.
Тут сказано, що віддане служіння Господеві існує вічно. Це суперечить твердженням філософів ма̄йа̄ва̄ді. Хоча вони іноді і звертаються до відданого служіння, вони гадають, що їм треба продовжувати його лише доти, доки вони не досягнуть звільнення, але, звільнившись, вони «зливаються з Богом в одне ціле». Таке тимчасове пристосовницьке служіння не є чистим відданим служінням. Істинне віддане служіння продовжується і після звільнення. Коли відданий вирушає на духовну планету в Божому царстві, там він також служить Верховному Господеві. Він не прагне стати єдиним з Верховним Господом.
Käesolevas värsis öeldakse, et pühendunud teenimine on igavene. Māyāvādīdest filosoofide väited ei ole seega paikapidavad. Ehkki nad vahel praktiseerivad niinimetatud pühendunud teenimist, arvavad nad, et nii kaua kui nad pole veel vabanemiseni jõudnud, jätkavad nad pühendunud teenimist, kuid lõpuks, vabanemiseni jõudes, „saavad nad Jumalaga üheks". Selline ajutine pühendunud teenimine ei ole puhas pühendunud teenimine. Tegelik pühendunud teenimine jätkub ka pärast vabanemiseni jõudmist. Kui pühendunu tõuseb vaimsele planeedile Jumala kuningriigis, teenib ta ka seal Kõigekõrgemat Jumalat. Ta ei püüa Kõigekõrgema Jumalaga üheks saada.
Згодом ми дізнаємося з Бгаґавад-ґı̄ти, що істинне віддане служіння лише починається після звільнення. Вивільнившись, жива істота досягає стану Брахмана (брахма-бгӯта), і лише тоді фактично починається її віддане служіння (самах̣ сарвешу бгӯтешу мад-бгактім̇ лабгате пара̄м). Ніхто не може збагнути Верховного Бога-Особу, із власної примхи вдавшись до карма-йоґи, джн̃а̄на-йоґи, ашт̣а̄н̇ґа- йоґи або будь-якої іншої йоґи. За допомогою методів йоґи людина може якось підійти до бгакті-йоґи, але, не піднявшись до ступеня відданого служіння Господеві, вона не зможе усвідомити Особу Бога. В Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам також стверджується, що, очистившись на шляху відданого служіння, слухаючи Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам або Бгаґавад-ґı̄ту від душ, що усвідомили себе, людина може зрозуміти науку про Кр̣шн̣у, тобто науку про Бога. Евам̇ прасанна-манасо бгаґавад-бгакті-йоґатах̣. Коли серце людини очищується від усього зайвого, вона починає розуміти, що таке Бог. Таким чином, віддане служіння, свідомість Кр̣шн̣и, є вершина пізнання і цар усього потаємного знання. Це — найчистіша форма релігії, і її можна здійснювати з радістю, без ускладнень. Тому слід прийняти її.
„Bhagavad-gītās" öeldakse, et tegelik pühendunud teenimine algab alles pärast vabanemist. Vabanemiseni jõudes saavutab inimene Brahmani positsiooni (brahma-bhūta) ning alustab pühendunud teenimist (samaḥ sarveṣu bhūteṣu mad-bhaktiṁ labhate parām). Keegi ei saa mõista Jumala Kõrgeimat Isiksust, praktiseerides iseseisvalt karma-, jñāna-, āṣṭāṅga- või ükskõik millist teist joogat. Need joogaprotsessid võivad aidata inimesel areneda veidi bhakti-jooga suunas, kuid pühendunud teenimise tasandile jõudmata pole võimalik mõista, kes on Jumala Isiksus. Ka „Śrīmad-Bhāgavatamis" kinnitatakse, et kui inimene puhastub pühendunud teenimise praktiseerimise läbi, eriti kuulates „Śrīmad-Bhāgavatami" või „Bhagavad-gītāt" eneseteadvustamiseni jõudnud hingedelt, siis suudab ta mõista teadust Kṛṣṇast ehk teadust Jumalast. Evaṁ prasanna-manaso bhagavad-bhakti- yogataḥ. Kui inimese süda on puhastunud kõigest väärtusetust, siis suudab ta mõista, kes on Jumal. Seega on pühendunud teenimise ehk Kṛṣṇa teadvuse protsess igasuguse hariduse ja ka kõikide salajaste teadmiste kroon. See on religiooni puhtaim vorm ning seda saab praktiseerida rõõmuga ja raskusteta. Seepärast peaksid inimesed selle omaks võtma.