TEXT 15
TEXT 15
Текст
Texto
йаджанто ма̄м упа̄сате
екатвена пр̣тгактвена
бахудга̄ віш́вато-мукгам
yajanto mām upāsate
ekatvena pṛthaktvena
bahudhā viśvato-mukham
Послівний переклад
Palabra por palabra
джн̃а̄на-йаджн̃ена—плекаючи знання; ча—також; апі—неодмінно; анйе—інші; йаджантах̣—приносячи в жертву; ма̄м—Мені; упа̄сате—поклоняються; екатвена—у єдності; пр̣тгактвена—у відокремленості; бахудга̄—у різноманітності; віш́ватах̣-мукгам—і у всесвітній формі.
Переклад
Traducción
Інші ж, чия жертва полягає у розвитку знань, поклоняються Верховному Господеві як єдиному і неповторному, як різноманітності того, що існує, і в Його всесвітній формі.
Otros, que hacen sacrificio mediante el cultivo de conocimiento, adoran al Señor Supremo como aquel que no tiene igual, como aquel que se ha diversificado en muchos, y como la forma universal.
Коментар
Significado
Цей вірш підсумовує зміст попередніх. Господь каже Арджуні, що того, хто цілком перебуває в свідомості Кр̣шн̣и і не знає нічого, крім Кр̣шн̣и, називають маха̄тмою; крім того є й такі особистості, що не досягли рівня маха̄тми, але теж так чи інакше поклоняються Кр̣шн̣і. Деяких з них вже було описано: це ті, хто страждає, нужденні, допитливі, а також ті, хто прагне знань. Але є ще й інші, вони стоять нижче, і їх поділяють на три групи: 1) ті, хто вшановує себе як єдиного із Верховним Господом; 2) ті, що вигадують якусь форму Верховного Господа й вшановують її; 3) ті, що визнають всесвітню форму Верховного Бога-Особи, віш́ва-рӯпу, і поклоняються їй. З вищеперелічених, люди найнижчого класу, що поклоняються собі як Верховному Господеві, вважаючи себе моністами, найбільш численні. Такі люди вважають себе за Всевишнього Господа і в такому настрої вшановують себе. Це також є свого роду поклоніння Богові, тому що вони можуть зрозуміти, що насправді вони не є матеріальне тіло, але духовна душа, принаймні, така думка переважає. Так звичайно шанують Верховного Господа імперсоналісти. Дальший клас включає в себе шанувальників напівбогів, тих, хто вважає, що будь-яка форма є формою Верховного Господа. А третій клас включає в себе тих, хто не може осягти нічого поза проявленням матеріального всесвіту. Вони вважають, що всесвіт — це верховне живе тіло, тобто верховна реальність і вшановують його. Але всесвіт — також Господня форма.
Este verso constituye el resumen de los versos anteriores. El Señor le dice a Arjuna que aquellos que solo siguen el proceso de conciencia de Kṛṣṇa y que no conocen nada aparte de Kṛṣṇa, reciben el nombre de mahātmās; sin embargo, hay otras personas que no están precisamente en la posición de mahātmā, pero que también adoran a Kṛṣṇa, aunque de diferentes maneras. A algunos de ellos ya se los ha descrito como los afligidos, los necesitados, los indagadores y aquellos que se dedican al cultivo de conocimiento. Pero hay otros que son aún más bajos, y a ellos se los divide en tres grupos: (1) aquel que se adora a sí mismo considerando que él y el Señor Supremo son uno, (2) aquel que inventa una forma del Señor Supremo y la adora, y (3) aquel que acepta la forma universal, el viśva-rūpa de la Suprema Personalidad de Dios, y la adora. De estos tres, los más bajos de todos, aquellos que se adoran a sí mismos como el Señor Supremo y que creen que son monistas, son los que más abundan. Esa gente cree que es el Señor Supremo, y en ese estado de conciencia se adoran a sí mismos. Esto también es un tipo de adoración de Dios, pues ellos pueden entender que no son el cuerpo material sino que de hecho son alma espiritual; al menos ese sentido impera. Por lo general, los impersonalistas adoran al Señor Supremo de ese modo. La segunda clase comprende a los adoradores de los semidioses, aquellos que, mediante la imaginación, consideran que cualquier forma es la forma del Señor Supremo. Y la tercera clase comprende a aquellos que no pueden concebir nada más allá de la manifestación de este universo material. Ellos consideran que el universo es la entidad u organismo supremo, y lo adoran. El universo también es una forma del Señor.