TEXT 14
ТЕКСТ 14
Текст
Текст
йатанташ́ ча др̣д̣га-врата̄х̣
намасйанташ́ ча ма̄м̇ бгактйа̄
нітйа-йукта̄ упа̄сате
йатанташ́ ча др̣д̣ха-врата̄х̣
намасйанташ́ ча ма̄м̇ бхактйа̄
нитйа-йукта̄ упа̄сате
Послівний переклад
Пословный перевод
сататам—завжди; кı̄ртайантах̣—оспівуючи; ма̄м—Мене; йатантах̣—гаряче прагнучи; ча—також; др̣д̣га-врата̄х̣—рішуче; намасйантах̣—пропонуючи шанобливі поклони; ча—також; ма̄м—Мені; бгактйа̄—у відданості; нітйа-йукта̄х̣—безупинно зайняті; упа̄сате—поклоняються.
Переклад
Перевод
Завжди оспівуючи Мою славу, схиляючись у шані переді Мною, цілеспрямовано скеровуючи свої зусилля, ці великі душі постійно поклоняються Мені з любов’ю та відданістю.
Неустанно прославляя Меня, служа Мне с великой решимостью, падая ниц передо Мной, эти великие души всегда поклоняются Мне с любовью и преданностью.
Коментар
Комментарий
ПОЯСНЕННЯ: Маха̄тму не можна виробити, просто навісивши цей ярлик на пересічну людину. Тут наведено його ознаки: маха̄тма̄ постійно оспівує славу Кр̣шн̣и, Верховного Бога-Особи. В нього нема інших справ. Він завжди прославляє Господа. Іншими словами, він не імперсоналіст. Прославляти Господа означає вихваляти Його святе ім’я, Його одвічну форму, Його трансцендентні якості і Його надзвичайні ігри та розваги. Маха̄тма̄ прославляє все це, тобто він прив’язаний до Верховного Бога-Особи.
Обыкновенного человека нельзя сделать махатмой, просто повесив на него ярлык. Махатма должен обладать соответствующими качествами, которые перечислены здесь: махатма неустанно прославляет Верховного Господа Кришну, Личность Бога. У него нет другого дела. Он постоянно занят прославлением Господа. Иными словами, махатма не может быть имперсоналистом. Прославление подразумевает прославление Верховного Господа, то есть восхваление Его святого имени, Его вечного облика, духовных качеств и чудесных деяний. Воспевая Господа, нужно прославлять все эти проявления Его личностной природы. Это значит, что махатма привязан к Верховной Личности Бога.
Згідно з Бгаґавад-ґı̄тою того, хто прихильний до безособистісного вияву Верховного Господа, брахмаджйоті, не можна вважати маха̄тмою. Про таких людей мова йде в наступному вірші. Маха̄тма̄ завжди поглинутий різноманітною діяльністю у відданому служінні, як це описано в Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам: він слухає про Вішн̣у та оспівує лише Його, а не якогось напівбога або людську істоту. Ось що таке відданість: ш́раван̣ам̇ кı̄ртанам̇ вішн̣ох̣ і смаран̣ам — стан, за якого людина постійно пам’ятає про Нього. Такий маха̄тма̄ непохитно прагне досягти, врешті-решт, спілкування з Верховним Господом в одній з п’яти трансцендентних рас. Для цього всю свою діяльність, свої розум, тіло й голос, — все, що у нього є, він присвячує служінню Верховному Господеві, Ш́рı̄ Кр̣шн̣і. Це і є цілковите усвідомлення Кр̣шн̣и.
«Бхагавад-гита» не относит к числу махатм тех, кто привязан к безличному аспекту Верховного Господа, брахмаджьоти. Имперсоналисты описаны в следующем стихе, но Кришна не называет их махатмами. Махатма всегда занимается различными видами деятельности в преданном служении Господу, описанными в «Шримад-Бхагаватам»: он слушает и пересказывает повествования о Вишну, а не о каком-нибудь полубоге или человеке. Таков путь преданности: ш́раван̣ам̇ кӣртанам̇ вишн̣ох̣ и смаран̣ам, памятование о Господе. Такой махатма хочет во что бы то ни стало в конце концов получить возможность общаться с Верховным Господом в одной из пяти духовных рас. Чтобы достичь этой цели, он телом, умом и речью, всем своим существом служит Верховному Господу, Шри Кришне. Это уровень совершенного сознания Кришны.
У відданому служінні існує певна визначена діяльність, така, як піст у деякі дні, наприклад, на одинадцятий день після молодика та місяця вповні, ека̄даші, та на день явлення Господа. Всі ці правила та приписи великі а̄ча̄рйі пропонують тим, хто дійсно бажає досягти спілкування з Верховним Богом-Особою у трансцендентному світі. Маха̄тми, великі душі, суворо дотримуються всіх правил і приписів, і вони, безумовно, досягають бажаної мети.
В преданном служении есть виды деятельности, которые называют предписанными: это пост в определенные дни, такие, например, как одиннадцатый день убывающей и прибывающей луны, экадаши, а также день явления Господа. Эти правила и предписания установлены великими ачарьями для тех, кто действительно желает получить возможность общаться с Верховной Личностью Бога в духовном мире. Махатмы, великие души, строго следуют всем этим предписаниям, поэтому они непременно достигнут желанной цели.
Як було описано в другому вірші цієї глави, віддане служіння Господеві не тільки легке само по собі, але й приносить людині радість і щастя. Немає потреби накладати на себе суворі покути й дотримуватись аскези. Людина може просто прожити це життя у відданому служінні Господеві під керівництвом досвідченого духовного вчителя, залишаючись тим, ким вона є — сімейною людиною, саннйа̄сı̄ або брахмача̄рı̄, де завгодно і за будь-якого становища вона може віддано служити Верховному Богові-Особі й стати маха̄тмою — великою душею.
Как было сказано во втором стихе этой главы, заниматься преданным служением не только легко, но и радостно. Человеку не нужно совершать суровую аскезу. Под руководством опытного духовного учителя он может заниматься преданным служением, кем бы он ни был (семейным человеком, санньяси или брахмачари) и где бы ни находился. Всегда и везде он может служить Верховной Личности Бога и так стать махатмой, великой душой.