TEXT 14
VERSO 14
Текст
Texto
йатанташ́ ча др̣д̣га-врата̄х̣
намасйанташ́ ча ма̄м̇ бгактйа̄
нітйа-йукта̄ упа̄сате
yatantaś ca dṛḍha-vratāḥ
namasyantaś ca māṁ bhaktyā
nitya-yuktā upāsate
Послівний переклад
Sinônimos
сататам—завжди; кı̄ртайантах̣—оспівуючи; ма̄м—Мене; йатантах̣—гаряче прагнучи; ча—також; др̣д̣га-врата̄х̣—рішуче; намасйантах̣—пропонуючи шанобливі поклони; ча—також; ма̄м—Мені; бгактйа̄—у відданості; нітйа-йукта̄х̣—безупинно зайняті; упа̄сате—поклоняються.
Переклад
Tradução
Завжди оспівуючи Мою славу, схиляючись у шані переді Мною, цілеспрямовано скеровуючи свої зусилля, ці великі душі постійно поклоняються Мені з любов’ю та відданістю.
Sempre cantando Minhas glórias, esforçando-se com muita determinação, prostrando-se diante de Mim, estas grandes almas adoram-Me perpetuamente com devoção.
Коментар
Comentário
ПОЯСНЕННЯ: Маха̄тму не можна виробити, просто навісивши цей ярлик на пересічну людину. Тут наведено його ознаки: маха̄тма̄ постійно оспівує славу Кр̣шн̣и, Верховного Бога-Особи. В нього нема інших справ. Він завжди прославляє Господа. Іншими словами, він не імперсоналіст. Прославляти Господа означає вихваляти Його святе ім’я, Його одвічну форму, Його трансцендентні якості і Його надзвичайні ігри та розваги. Маха̄тма̄ прославляє все це, тобто він прив’язаний до Верховного Бога-Особи.
Não se pode fabricar um mahātmā carimbando um homem comum. Aqui se descrevem seus sintomas: o mahātmā vive ocupado em cantar as glórias do Supremo Senhor Kṛṣṇa, a Personalidade de Deus. Ele não tem outra tarefa. Ele está sempre ocupado na glorificação do Senhor. Em outras palavras, ele não é um impersonalista. Quando se fala em glorificação, deve-se glorificar o Senhor Supremo louvando Seu santo nome, Sua forma eterna, Suas qualidades transcendentais e Seus passatempos incomuns. Deve-se glorificar tudo isso; portanto, o mahātmā tem um grande apego à Suprema Personalidade de Deus.
Згідно з Бгаґавад-ґı̄тою того, хто прихильний до безособистісного вияву Верховного Господа, брахмаджйоті, не можна вважати маха̄тмою. Про таких людей мова йде в наступному вірші. Маха̄тма̄ завжди поглинутий різноманітною діяльністю у відданому служінні, як це описано в Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам: він слухає про Вішн̣у та оспівує лише Його, а не якогось напівбога або людську істоту. Ось що таке відданість: ш́раван̣ам̇ кı̄ртанам̇ вішн̣ох̣ і смаран̣ам — стан, за якого людина постійно пам’ятає про Нього. Такий маха̄тма̄ непохитно прагне досягти, врешті-решт, спілкування з Верховним Господом в одній з п’яти трансцендентних рас. Для цього всю свою діяльність, свої розум, тіло й голос, — все, що у нього є, він присвячує служінню Верховному Господеві, Ш́рı̄ Кр̣шн̣і. Це і є цілковите усвідомлення Кр̣шн̣и.
Quem se apega ao aspecto impessoal do Senhor Supremo, o brahmajyoti, não é descrito como mahātmā no Bhagavad-gītā. No próximo verso, ele recebe uma descrição diferente. Como se descreve no Śrīmad-Bhāgavatam, o mahātmā vive ocupado em diferentes atividades do serviço devocional ouvindo e cantando sobre Viṣṇu, e não sobre um semideus ou sobre algum ser humano. Isto é devoção: śravaṇaṁ kīrtanaṁ viṣṇoḥ e smaraṇam, lembrar-se dEle. Tal mahātmā tem como firme determinação acabar conseguindo a associação do Senhor Supremo em qualquer uma das cinco rasas transcendentais. Para obter tal sucesso, ele ocupa todas as atividades — mentais, corporais e vocais, tudo — no serviço do Senhor Supremo, Śrī Kṛṣṇa. Isto se chama plena consciência de Kṛṣṇa.
У відданому служінні існує певна визначена діяльність, така, як піст у деякі дні, наприклад, на одинадцятий день після молодика та місяця вповні, ека̄даші, та на день явлення Господа. Всі ці правила та приписи великі а̄ча̄рйі пропонують тим, хто дійсно бажає досягти спілкування з Верховним Богом-Особою у трансцендентному світі. Маха̄тми, великі душі, суворо дотримуються всіх правил і приписів, і вони, безумовно, досягають бажаної мети.
No serviço devocional, há certas atividades resolutas, tais como jejuar em certos dias, como no décimo primeiro dia da lua, Ekādaśī, e no dia do aparecimento do Senhor. Os grandes ācāryas recomendam todas estas regras e regulações àqueles que estão de fato interessados em ingressar no mundo transcendental para associarem-se com a Suprema Personalidade de Deus. Os mahātmās, as grandes almas, observam com rigor todas estas regras e regulações, e por isso eles com certeza alcançarão o resultado desejado.
Як було описано в другому вірші цієї глави, віддане служіння Господеві не тільки легке само по собі, але й приносить людині радість і щастя. Немає потреби накладати на себе суворі покути й дотримуватись аскези. Людина може просто прожити це життя у відданому служінні Господеві під керівництвом досвідченого духовного вчителя, залишаючись тим, ким вона є — сімейною людиною, саннйа̄сı̄ або брахмача̄рı̄, де завгодно і за будь-якого становища вона може віддано служити Верховному Богові-Особі й стати маха̄тмою — великою душею.
Como se descreve no segundo verso deste capítulo, não só este serviço devocional é fácil, mas pode também ser executado alegremente. Ninguém precisa submeter-se a severas penitências e austeridades. Guiado por um mestre espiritual experiente, o devoto pode praticar o serviço devocional em sua vida, em qualquer posição, seja como chefe de família, seja como sannyāsī, seja como brahmacārī; em qualquer posição e em qualquer lugar do mundo, ele pode executar este serviço devocional à Suprema Personalidade de Deus e assim tornar-se um verdadeiro mahātmā, uma grande alma.