TEXT 14
TEXT 14
Текст
Verš
йатанташ́ ча др̣д̣га-врата̄х̣
намасйанташ́ ча ма̄м̇ бгактйа̄
нітйа-йукта̄ упа̄сате
yatantaś ca dṛḍha-vratāḥ
namasyantaś ca māṁ bhaktyā
nitya-yuktā upāsate
Послівний переклад
Synonyma
сататам—завжди; кı̄ртайантах̣—оспівуючи; ма̄м—Мене; йатантах̣—гаряче прагнучи; ча—також; др̣д̣га-врата̄х̣—рішуче; намасйантах̣—пропонуючи шанобливі поклони; ча—також; ма̄м—Мені; бгактйа̄—у відданості; нітйа-йукта̄х̣—безупинно зайняті; упа̄сате—поклоняються.
Переклад
Překlad
Завжди оспівуючи Мою славу, схиляючись у шані переді Мною, цілеспрямовано скеровуючи свої зусилля, ці великі душі постійно поклоняються Мені з любов’ю та відданістю.
Tyto velké duše vždy s velkou rozhodností opěvují Mou slávu, klaní se přede Mnou a tak Mě neustále s oddaností uctívají.
Коментар
Význam
ПОЯСНЕННЯ: Маха̄тму не можна виробити, просто навісивши цей ярлик на пересічну людину. Тут наведено його ознаки: маха̄тма̄ постійно оспівує славу Кр̣шн̣и, Верховного Бога-Особи. В нього нема інших справ. Він завжди прославляє Господа. Іншими словами, він не імперсоналіст. Прославляти Господа означає вихваляти Його святе ім’я, Його одвічну форму, Його трансцендентні якості і Його надзвичайні ігри та розваги. Маха̄тма̄ прославляє все це, тобто він прив’язаний до Верховного Бога-Особи.
Mahātmu nelze vytvořit “onálepkováním” obyčejného člověka. Zde čteme, podle čeho se mahātmā pozná: neustále opěvuje slávu Nejvyššího Pána Kṛṣṇy, Osobnosti Božství. Nemá žádnou jinou starost; stále se věnuje oslavování Pána. To znamená, že není impersonalista. Oslavováním se rozumí nutnost opěvovat Nejvyššího Pána, velebit Jeho svaté jméno, věčnou podobu, transcendentální vlastnosti a neobyčejné zábavy. To vše se musí opěvovat. Mahātmā je tedy poután k Nejvyšší Osobnosti Božství.
Згідно з Бгаґавад-ґı̄тою того, хто прихильний до безособистісного вияву Верховного Господа, брахмаджйоті, не можна вважати маха̄тмою. Про таких людей мова йде в наступному вірші. Маха̄тма̄ завжди поглинутий різноманітною діяльністю у відданому служінні, як це описано в Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам: він слухає про Вішн̣у та оспівує лише Його, а не якогось напівбога або людську істоту. Ось що таке відданість: ш́раван̣ам̇ кı̄ртанам̇ вішн̣ох̣ і смаран̣ам — стан, за якого людина постійно пам’ятає про Нього. Такий маха̄тма̄ непохитно прагне досягти, врешті-решт, спілкування з Верховним Господом в одній з п’яти трансцендентних рас. Для цього всю свою діяльність, свої розум, тіло й голос, — все, що у нього є, він присвячує служінню Верховному Господеві, Ш́рı̄ Кр̣шн̣і. Це і є цілковите усвідомлення Кр̣шн̣и.
Toho, kdo lpí na brahmajyoti, neosobním rysu Nejvyššího Pána, Bhagavad-gītā jako mahātmu neuvádí. V dalším verši ho líčí jinak. Mahātmā je vždy zaměstnán různými činnostmi oddané služby, jež jsou popsány ve Śrīmad-Bhāgavatamu — nasloucháním o Viṣṇuovi a opěvováním Viṣṇua, ne nějakého poloboha nebo člověka. To je oddanost: śravaṇaṁ kīrtanaṁ viṣṇoḥ, a smaraṇam — vzpomínání na Něho. Takový mahātmā je pevně rozhodnut získat nakonec společnost Nejvyššího Pána na úrovni kterékoliv z pěti transcendentálních ras. Aby dosáhl tohoto úspěchu, zapojuje všechny činnosti — mysli, těla i hlasu, naprosto všeho — do služby Nejvyššímu Pánu, Śrī Kṛṣṇovi. To se nazývá úplné vědomí Kṛṣṇy.
У відданому служінні існує певна визначена діяльність, така, як піст у деякі дні, наприклад, на одинадцятий день після молодика та місяця вповні, ека̄даші, та на день явлення Господа. Всі ці правила та приписи великі а̄ча̄рйі пропонують тим, хто дійсно бажає досягти спілкування з Верховним Богом-Особою у трансцендентному світі. Маха̄тми, великі душі, суворо дотримуються всіх правил і приписів, і вони, безумовно, досягають бажаної мети.
K oddané službě patří určité stanovené činnosti, které vyžadují rozhodnost — například držet půst v některé dny, jako je jedenáctý den po novu a úplňku (Ekādaśī) a den zjevení Pána. Tato pravidla předkládají velcí ācāryové těm, kdo se skutečně ucházejí o přijetí do společnosti Nejvyšší Osobnosti Božství v transcendentálním světě. Mahātmové, velké duše, je všechna striktně dodržují, a proto zaručeně dosáhnou vytouženého cíle.
Як було описано в другому вірші цієї глави, віддане служіння Господеві не тільки легке само по собі, але й приносить людині радість і щастя. Немає потреби накладати на себе суворі покути й дотримуватись аскези. Людина може просто прожити це життя у відданому служінні Господеві під керівництвом досвідченого духовного вчителя, залишаючись тим, ким вона є — сімейною людиною, саннйа̄сı̄ або брахмача̄рı̄, де завгодно і за будь-якого становища вона може віддано служити Верховному Богові-Особі й стати маха̄тмою — великою душею.
Jak je uvedeno ve druhém verši této kapitoly, oddaná služba je nejen snadná, ale také ji každý může vykonávat s radostnou náladou. Člověk se nemusí podrobovat žádné přísné askezi. Tento život může zasvětit oddané službě, pod vedením zkušeného duchovního učitele, bez ohledu na to, zda je hospodář, sannyāsī nebo brahmacārī — v jakémkoliv postavení a kdekoliv na světě může prokazovat oddanou službu Nejvyšší Osobnosti Božství a tak se stát skutečným mahātmou, velkou duší.