TEXT 13
VERSO 13
Текст
Texto
даівı̄м̇ пракр̣тім а̄ш́ріта̄х̣
бгаджантй ананйа-манасо
джн̃а̄тва̄ бгӯта̄дім авйайам
daivīṁ prakṛtim āśritāḥ
bhajanty ananya-manaso
jñātvā bhūtādim avyayam
Послівний переклад
Sinônimos
маха̄-а̄тма̄нах̣—великі душі; ту—але; ма̄м—Мені; па̄ртга—син Пр̣тги; даівı̄м—божественній; пракр̣тім—природі; а̄ш́ріта̄х̣—знайшовши притулок у; бгаджанті—служать; ананйа-манасах̣—не відхиляючи розуму; джн̃а̄тва̄—знаючи; бгӯта—творіння; а̄дім—джерело; авйайам—невичерпний.
mahā-ātmānaḥ — as grandes almas; tu — mas; mām — a Mim; pārtha — ó filho de Pṛthā; daivīm — divina; prakṛtim — natureza; āśritāḥ — tendo-se refugiado em; bhajanti — prestam serviço; ananya-manasaḥ — sem desvio da mente; jñātvā — conhecendo; bhūta — da criação; ādim — a origem; avyayam — inexaurível.
Переклад
Tradução
Великі душі, о сину Пр̣тги, що непідвладні омані, перебувають під захистом божественної природи. Вони цілком присвячують себе відданому служінню, тому що знають, що Я — Верховний Бог-Особа, одвічний і невичерпний.
Ó filho de Pṛthā, aqueles que não se iludem, as grandes almas, estão sob a proteção da natureza divina. Eles se ocupam completamente em serviço devocional porque sabem que Eu sou a original e inexaurível Suprema Personalidade de Deus.
Коментар
Comentário
У цьому вірші визначено, хто такий маха̄тма̄. Перша ознака маха̄тми полягає в тому, що він уже перебуває в божественній природі. Він не підлягає природі матеріальній. Як же цього досягти? Пояснення дано в сьомій главі: той, хто віддається Верховному Богові-Особі, Ш́рı̄ Кр̣шн̣і, одразу ж вивільнюється з-під влади матеріальної природи. Такою є особлива якість маха̄тми. Як тільки людина віддає свою душу Верховному Богові- Особі, вона вивільнюється з-під впливу матеріальної природи. Це перший крок. Оскільки жива істота належить до межової енерґії, то, звільнившись щойно з-під впливу матеріальної природи, вона переходить у відання природи духовної, яку називають даівı̄ пракр̣ті, божественною природою. Отже, коли індивід вдосконалюється таким шляхом, — віддавшись Верховному Богові-Особі — він досягає рівня великої душі, маха̄тми.
Este verso descreve com muita clareza o mahātmā. O primeiro sinal do mahātmā é que ele está situado na natureza divina. A natureza material já não o controla mais. E como se efetiva isto? A explicação está no Sétimo Capítulo: quem se rende à Suprema Personalidade de Deus, Śrī Kṛṣṇa, imediatamente livra-se do controle da natureza material. Esta é a qualificação. A pessoa pode livrar-se do controle da natureza material logo que se entregue de corpo e alma à Suprema Personalidade de Deus. Esta é a fórmula preliminar. Sendo potência marginal, logo que se liberta do controle da natureza material, a entidade viva fica sob a orientação da natureza espiritual. A orientação da natureza espiritual chama-se daivī prakṛti, natureza divina. Então, quando alguém, rendendo-se à Suprema Personalidade de Deus, recebe essa distinção, ele passa a ser uma grande alma, um mahātmā.
Маха̄тма̄ вже не відвертає своєї уваги від Кр̣шн̣и, бо він переконаний, що Кр̣шн̣а — одвічна Верховна Особа, причина всіх причин. Щодо цього в нього нема сумнівів. Стати маха̄тмою, тобто великою душею, можна, якщо спілкуватись з іншими маха̄тма̄ми, чистими відданими. Чистих відданих не приваблюють навіть інші форми Кр̣шн̣и, такі, наприклад, як чотирирукий Маха̄-Вішн̣у. Їх вабить лише дворука форма Кр̣шн̣и. Їм не до вподоби інші аспекти Кр̣шн̣и, як і байдужі вони до будь-яких форм напівбогів або людських істот. Вони споглядають тільки Кр̣шн̣у, перебуваючи в свідомості Кр̣шн̣и. Вони завжди зосереджені й непохитні у відданому служінні Господеві в свідомості Кр̣шн̣и.
O mahātmā não desvia sua atenção para assuntos alheios a Kṛṣṇa, porque ele sabe perfeitamente bem que Kṛṣṇa é a Pessoa Suprema original, a causa de todas as causas. Quanto a isto, não há dúvidas. Tal mahātmā, ou grande alma, progride, associando-se com outros mahātmās, devotos puros. Os devotos puros nem mesmo se sentem atraídos aos outros aspectos de Kṛṣṇa, tais como o Mahā-Viṣṇu de quatro braços, mas apenas à forma de Kṛṣṇa que apresenta dois braços. Eles não sentem atração por outras características de Kṛṣṇa, nem se interessam por quaisquer formas exibidas por semideuses ou seres humanos. Eles meditam apenas em Kṛṣṇa em consciência de Kṛṣṇa e vivem ocupados no inabalável serviço ao Senhor em consciência de Kṛṣṇa.