TEXT 12
ТЕКСТ 12
Текст
Текст
моґга-джн̃а̄на̄ вічетасах̣
ра̄кшасı̄м а̄сурı̄м̇ чаіва
пракр̣тім̇ мохінı̄м̇ ш́ріта̄х̣
могха-джн̃а̄на̄ вичетасах̣
ра̄кшасӣм а̄сурӣм̇ чаива
пракр̣тим̇ мохинӣм̇ ш́рита̄х̣
Послівний переклад
Пословный перевод
моґга-а̄ш́а̄х̣—розчаровані в своїх сподіваннях; моґга-карма̄н̣ах̣— яких завела в безвихідь кармічна діяльність; моґга-джн̃а̄нах̣—збиті з пуття помилковим знанням; вічетасах̣—спантеличені; ра̄кшасı̄м—демонічної; а̄сурı̄м—атеїстичної; ча—і; ева—неодмінно; пракр̣тім — природи; мохінı̄м — що бентежить; ш́ріта̄х̣ — знаходячи притулок.
могха-а̄ш́а̄х̣ — обманутые в своих надеждах; могха-карма̄н̣ах̣ — обманувшиеся в кармической деятельности; могха-джн̃а̄на̄х̣ — обманувшиеся в попытках обрести знание; вичетасах̣ — введенные в заблуждение; ра̄кшасӣм — к демонической; а̄сурӣм — безбожной; ча — и; эва — безусловно; пракр̣тим — к природе; мохинӣм — вводящей в заблуждение; ш́рита̄х̣ — ища прибежища.
Переклад
Перевод
Людей, введених таким чином в оману, приваблюють демонічні, безбожні погляди. В стані омани всі їхні надії на визволення, вся їхня кармічна діяльність й плекання знань терплять поразку.
Заблудшие и сбитые с толку, они придерживаются демонических, безбожных взглядов, и потому их надежды на освобождение никогда не сбываются, а все их попытки преуспеть и обрести знание постигает крах.
Коментар
Комментарий
Є чимало відданих, які вважають, що вони перебувають в свідомості Кр̣шн̣и й віддано служать Господу, але серцем вони не визнають Верховного Бога-Особу, Кр̣шн̣у, як Абсолютну Істину. Їм не пощастить скуштувати плодів відданого служіння — повернення назад до Бога. Так само люди, які вдаються до релігійної діяльності заради вигоди і розраховують зрештою звільнитись з матеріальних тенет, також не досягнуть успіху, тому що вони не сприймають серйозно Верховного Бога-Особу. Іншими словами, людей, які кепкують з Кр̣шн̣и, вважають демонами, тобто безбожниками. А такі демони-лиходії, як про це сказано у сьомій главі Бгаґавад-ґı̄ти, ніколи не віддаються Кр̣шн̣і. Тому їхні розумування, за допомогою яких вони хочуть добратись до Абсолютної Істини, приводять їх до хибного висновку, що звичайна людська істота і Кр̣шн̣а — одне й те ж саме. Дійшовши цієї думки, такі люди вважають, що тіло кожної людської істоти просто є покриття матеріальної природи, й, тільки-но людина звільниться від цього матеріального тіла, зникне різниця між нею і Богом. Ця спроба стати єдиним з Кр̣шн̣ою — помилкова й тому приречена на невдачу. Такий демонічно-атеїстичний розвиток духовного знання завжди несприятливий. Даний вірш вказує саме на це. Такі люди не можуть засвоїти знання, які містяться в ведичній літературі, Веда̄нта-сӯтрі та Упанішадах.
Есть много преданных, которые считают, что обладают сознанием Кришны и занимаются преданным служением, но в сердце своем они не признают Верховную Личность Бога, Кришну, Абсолютной Истиной. Таким людям никогда не удастся насладиться плодами преданного служения — вернуться домой, к Богу. Точно так же те, кто занимается благочестивой кармической деятельностью, надеясь в конце жизни освободиться из материального плена, никогда не достигнут этой цели, если они принижают Верховную Личность Бога, Кришну. Иначе говоря, люди, которые высмеивают Кришну, являются демонами, или атеистами. Как сказано в седьмой главе «Бхагавад-гиты», такие демоны-безбожники никогда не предаются Кришне. Поэтому философские поиски Абсолютной Истины приводят их к ложному выводу о том, что живые существа не отличаются от Кришны. Такое заблуждение заставляет их считать, что тело человека — это просто покрытие из материальной энергии, однако, освободившись от материального тела, человек снова обретет тождество с Богом. Подобные попытки слиться с Кришной обречены на неудачу, ибо основаны на заблуждении. Любые усилия атеистов и демонов обрести духовное знание всегда тщетны. В этом суть данного стиха. Изучая ведические писания, такие как «Веданта-сутра» и Упанишады, эти люди только напрасно теряют время.
Тому, це велика образа — вважати Кр̣шн̣у, Верховного Бога- Особу, за звичайну людину. Ті, що так роблять, напевне перебувають в омані, бо не можуть збагнути вічної форми Кр̣шн̣и. У Бр̣хад-вішн̣у-смр̣ті ясно сказано:
Поэтому всякий, кто считает Кришну, Верховную Личность Бога, обыкновенным человеком, — великий грешник. Такой человек, безусловно, пребывает в иллюзии, ибо не в состоянии постичь вечный образ Кришны. В «Брихад-Вишну-смрити» ясно сказано:
кр̣шн̣асйа парама̄тманах̣
са сарвасма̄д бахіш-ка̄рйах̣
ш́раута-сма̄рта-відга̄натах̣
мукгам̇ тасйа̄валокйа̄пі
са-челам̇ сна̄нам а̄чарет
кр̣шн̣асйа парама̄тманах̣
са сарвасма̄д бахиш-ка̄рйах̣
ш́раута-сма̄рта-видха̄натах̣
мукхам̇ тасйа̄валокйа̄пи
са-челах̣ сна̄нам а̄чарет
«Того, хто вважає тіло Кр̣шн̣и матеріальним, слід усунути від усіх обрядів і дій, описаних в ш́руті й смр̣ті. І якщо кому-небудь доведеться побачити обличчя такої людини, йому слід негайно омитись у водах Ґанґи, щоб очиститись від зарази. Люди глузують з Кр̣шн̣и, тому що вони заздрять Верховному Богові-Особі. Їх неминуча доля — знову й знову народжуватись в безбожних та демонічних формах життя. Їхнє істинне знання навічно оповите невіглаством і вони поступово деґрадують, опускаючись до найтемнішої області творіння».
«Человека, который считает тело Кришны материальным, нельзя допускать к проведению обрядов и ритуалов, предписанных в шрути и смрити. А тот, кто случайно увидел его лицо, должен немедленно совершить омовение в Ганге, чтобы очиститься от скверны». Люди насмехаются над Кришной, потому что завидуют Верховной Личности Бога. Такие люди обречены вновь и вновь появляться на свет в семьях демонов и атеистов. Дремлющее в них истинное знание останется вечно скрытым под покровом иллюзии, и постепенно они опустятся в темнейшие области творения.