Skip to main content

TEXT 12

TEXT 12

Текст

Tekstas

моґга̄ш́а̄ моґга-карма̄н̣о
моґга-джн̃а̄на̄ вічетасах̣
ра̄кшасı̄м а̄сурı̄м̇ чаіва
пракр̣тім̇ мохінı̄м̇ ш́ріта̄х̣
moghāśā mogha-karmāṇo
mogha-jñānā vicetasaḥ
rākṣasīm āsurīṁ caiva
prakṛtiṁ mohinīṁ śritāḥ

Послівний переклад

Synonyms

моґга-а̄ш́а̄х̣—розчаровані в своїх сподіваннях; моґга-карма̄н̣ах̣— яких завела в безвихідь кармічна діяльність; моґга-джн̃а̄нах̣—збиті з пуття помилковим знанням; вічетасах̣—спантеличені; ра̄кшасı̄м—демонічної; а̄сурı̄м—атеїстичної; ча—і; ева—неодмінно; пракр̣тім — природи; мохінı̄м — що бентежить; ш́ріта̄х̣ — знаходячи притулок.

mogha-āśāḥ — žlugusios viltys; mogha-karmāṇaḥ — nesėkmė karminėje veikloje; mogha-jñānāḥ — nesėkmė pažinimo srityje; vicetasaḥ — paklydę; rākṣasīm — demoniškos; āsurīm — bedieviškos; ca — ir; eva — tikrai; prakṛtim — gamtos; mohinīm — klaidinančios; śritāḥ — radę prieglobstį.

Переклад

Translation

Людей, введених таким чином в оману, приваблюють демонічні, безбожні погляди. В стані омани всі їхні надії на визволення, вся їхня кармічна діяльність й плекання знань терплять поразку.

Tokie paklydę žmonės susižavi demoniška, ateistine pasaulėžiūra. Žlunga paklydėlių viltys išsivaduoti, nieko neduoda karminė veikla ir niekais virsta pastangos gilinti žinojimą.

Коментар

Purport

Є чимало відданих, які вважають, що вони перебувають в свідомості Кр̣шн̣и й віддано служать Господу, але серцем вони не визнають Верховного Бога-Особу, Кр̣шн̣у, як Абсолютну Істину. Їм не пощастить скуштувати плодів відданого служіння — повернення назад до Бога. Так само люди, які вдаються до релігійної діяльності заради вигоди і розраховують зрештою звільнитись з матеріальних тенет, також не досягнуть успіху, тому що вони не сприймають серйозно Верховного Бога-Особу. Іншими словами, людей, які кепкують з Кр̣шн̣и, вважають демонами, тобто безбожниками. А такі демони-лиходії, як про це сказано у сьомій главі Бгаґавад-ґı̄ти, ніколи не віддаються Кр̣шн̣і. Тому їхні розумування, за допомогою яких вони хочуть добратись до Абсолютної Істини, приводять їх до хибного висновку, що звичайна людська істота і Кр̣шн̣а — одне й те ж саме. Дійшовши цієї думки, такі люди вважають, що тіло кожної людської істоти просто є покриття матеріальної природи, й, тільки-но людина звільниться від цього матеріального тіла, зникне різниця між нею і Богом. Ця спроба стати єдиним з Кр̣шн̣ою — помилкова й тому приречена на невдачу. Такий демонічно-атеїстичний розвиток духовного знання завжди несприятливий. Даний вірш вказує саме на це. Такі люди не можуть засвоїти знання, які містяться в ведичній літературі, Веда̄нта-сӯтрі та Упанішадах.

KOMENTARAS: Yra daug bhaktų, kurie mano turį Kṛṣṇos sąmonę ir tarnaują su pasiaukojimu, tačiau širdyje jie nepripažįsta Aukščiausiojo Dievo Asmens, Kṛṣṇos, kaip Absoliučios Tiesos. Jie niekada neparagaus pasiaukojimo tarnystės vaisiaus – negrįš pas Dievą. Nesėkmę patirs ir tie, kurie pasineria į doringą karminę veiklą ir viliasi pagaliau išsivaduoti iš materialios vergijos, nes jie menkina Aukščiausiąjį Dievo Asmenį, Kṛṣṇą. Kitaip sakant, asmenys, išjuokiantys Kṛṣṇą, suprantama, yra demonai ir ateistai. Septintame „Bhagavad-gītos“ skyriuje sakoma, kad tokie demoniškos prigimties nenaudėliai niekada neatsiduoda Kṛṣṇai. Spekuliatyvūs samprotavimai apie Absoliučią Tiesą veda juos prie klaidingos išvados, kad gyvoji esybė ir Kṛṣṇa yra viena ir tas pat. Jie klaidingai mano, kad kiekvieno žmogaus kūnas yra apvalkalas, sukurtas materialios gamtos, ir anot jų, pakanka išsivaduoti iš materialaus kūno, kad neliktų skirtumo tarp Dievo ir savojo „aš“. Tokios klaidinga nuomone grindžiamos pastangos susilieti su Kṛṣṇa yra pasmerktos nesėkmei. Gilinti dvasines žinias laikantis tokių ateistinių ir demoniškų pažiūrų – beprasmis darbas. Apie tai ir kalba posmas. Vedų raštų – „Vedānta-sūtros“, Upaniṣadų etc. – studijos tokiems demoniškiems žmonėms visada nueina perniek.

Тому, це велика образа — вважати Кр̣шн̣у, Верховного Бога- Особу, за звичайну людину. Ті, що так роблять, напевне перебувають в омані, бо не можуть збагнути вічної форми Кр̣шн̣и. У Бр̣хад-вішн̣у-смр̣ті ясно сказано:

Todėl laikyti Kṛṣṇą, Aukščiausiąjį Dievo Asmenį, paprastu žmogumi yra didelis nusižengimas. Darantys tokią šventvagystę tikrai yra paklydę, nes nepajėgia suprasti amžino Kṛṣnos pavidalo. „Bṛhad-viṣṇu-smṛti“ skelbia:

йо ветті бгаутікам̇ дехам̇
кр̣шн̣асйа парама̄тманах̣
са сарвасма̄д бахіш-ка̄рйах̣
ш́раута-сма̄рта-відга̄натах̣
мукгам̇ тасйа̄валокйа̄пі
са-челам̇ сна̄нам а̄чарет
yo vetti bhautikaṁ dehaṁ
kṛṣṇasya paramātmanaḥ
sa sarvasmād bahiṣ-kāryaḥ
śrauta-smārta-vidhānataḥ
mukhaṁ tasyāvalokyāpi
sa-celaṁ snānam ācaret

«Того, хто вважає тіло Кр̣шн̣и матеріальним, слід усунути від усіх обрядів і дій, описаних в ш́руті й смр̣ті. І якщо кому-небудь доведеться побачити обличчя такої людини, йому слід негайно омитись у водах Ґанґи, щоб очиститись від зарази. Люди глузують з Кр̣шн̣и, тому що вони заздрять Верховному Богові-Особі. Їх неминуча доля — знову й знову народжуватись в безбожних та демонічних формах життя. Їхнє істинне знання навічно оповите невіглаством і вони поступово деґрадують, опускаючись до найтемнішої області творіння».

„Kas Kṛṣṇos kūną laiko materialiu, turi būti nušalintas nuo ritualų atlikimo ir śruti bei smṛti aprašytos veiklos, o jei atsitiktinai išvystum jo veidą, tuoj pat reikia išsimaudyti Gangos vandenyse, kad nusiplautum susiteršimą. Žmonės šaiposi iš Kṛṣṇos – Aukščiausiojo Dievo Asmens, nes Jam pavydi. Jiems tikrai lemta kaskart gimti tarp ateistinių ir demoniškų gyvybės rūšių atstovų. Per amžius jų žinojimas bus užgožtas iliuzijos, ir palengva jie nusileis į tamsiausią kūrinijos sritį.“