Skip to main content

TEXT 1

TEXT 1

Текст

Tekstas

ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча
ідам̇ ту те ґухйатамам̇
правакшйа̄мй анасӯйаве
джн̃а̄нам̇ віджн̃а̄на-сахітам̇
йадж-джн̃а̄тва мокшйасе ’ш́убга̄т
śrī-bhagavān uvāca
idaṁ tu te guhya-tamaṁ
pravakṣyāmy anasūyave
jñānaṁ vijñāna-sahitaṁ
yaj jñātvā mokṣyase ’śubhāt

Послівний переклад

Synonyms

ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча—Верховний Бог-Особа сказав; ідам—це; ту— але; те—тобі; ґухйа-тамам—найпотаємніше; правакшйа̄мі—Я кажу; анасӯйаве—незаздрісному; джн̃а̄нам—знання; віджн̃а̄на—реалізоване знання; сахітам—з; йат—яке; джн̃а̄тва̄—знаючи; мокшйасе—ти звільнишся; аш́убга̄т—від злиденного матеріального існування.

śrī-bhagavān uvāca — Aukščiausiasis Dievo Asmuo tarė; idam — šį; tu — bet; te — tau; guhya-tamam — slaptingiausią; pravakṣyāmi — Aš sakau; anasūyave — nepavydžiam; jñānam — žinojimą; vijñāna — su įsisavintu žinojimu; sahitam — kartu; yat — kuriuos; jñātvā — suvokdamas; mokṣyase — tu išsivaduosi; aśubhāt — iš šios varganos materialios būties.

Переклад

Translation

Верховний Бог-Особа сказав: Мій дорогий Арджуно, ти ніколи не заздриш Мені, і тому Я відкрию тобі найпотаємніше знання, оволодівши яким, ти звільнишся від страждань матеріального існування.

Aukščiausiasis Dievo Asmuo tarė: Mano brangus Arjuna, tu niekados man nepavydi, todėl Aš perteiksiu tau slaptingiausią žinojimą ir patyrimą, kurie padės tau išsivaduoti iš materialios būties negandų.

Коментар

Purport

На відданого Кр̣шн̣и, який все більше й більше слухає про Всевишнього Господа, сходить просвітлення. Таке слухання рекомендовано в Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам: «Слова Верховного Бога- Особи сповнені внутрішньої сили, яка виявляє себе, коли віддані обговорюють між собою питання, що пов’язані із Верховним Богом. Цього знання не можна досягти, спілкуючись з академічними вченими і абстрактними теоретиками, бо це є усвідомлене і реалізоване у власному житті, знання».

KOMENTARAS: Kuo daugiau bhaktas išgirsta apie Aukščiausiąjį Viešpatį, tuo labiau jis prašviesėja. Toks klausymosi procesas rekomenduojamas „Śrīmad-Bhāgavatam“: „Aukščiausiojo Dievo Asmens žodžiai kupini galybės, kuri patiriama, jei su Aukščiausiuoju Viešpačiu susiję dalykai yra aptariami tarp bhaktų. Tai nepasiekiama bendraujant su spekuliatyviais mąstytojais ar su akademiniais mokslininkais, mat tas žinojimas gaunamas per patyrimą.“

Відданих завжди приваблює саме служіння і вони постійно слугують Верховному Господеві. Господь бачить умонастрій і щирість кожної окремої живої істоти, поглинутої усвідомленням Кр̣шн̣и, і надає їй відповідний інтелект, щоб вона могла в спілкуванні з відданими зрозуміти науку про Кр̣шн̣у. Бесіди про Кр̣шн̣у приховують у собі надзвичайну силу, і якщо якась щаслива людина бере участь у таких бесідах і намагається засвоїти отримане знання, то це обов’язково сприятиме її поступові до духовного усвідомлення. Господь Кр̣шн̣а бажає, щоб Арджуна став досконалим у відданому служінні Йому і Він надихає Арджуну, торкаючись у дев’ятій главі тем, ще потаємніших, ніж ті, що Він відкрив досі.

Bhaktai be atvangos tarnauja Aukščiausiajam Viešpačiui. Viešpats supranta su kokiomis mintimis ir kaip nuoširdžiai viena ar kita gyvoji esybė atsideda Kṛṣṇos sąmonei, ir suteikia jai intelektą, kad bendraudama su bhaktais, ji suprastų mokslą apie Kṛṣṇą. Pokalbiai apie Kṛṣṇą turi didelę galią, ir jeigu žmogui nusišypso laimė bendrauti su bhaktais, jeigu jis stengiasi įsisavinti žinias – jis tikrai padarys pažangą dvasinio pažinimo kelyje. Viešpats Kṛṣṇa, norėdamas paskatinti Arjuną su vis didesniu pasiaukojimu tarnauti Viešpačiui, devintame skyriuje kalba apie dalykus, slaptingesnius už tuos, kuriuos jis atskleidė anksčiau.

Перша глава, самий початок Бгаґавад-ґı̄ти, є вступом до всієї книги; духовне знання, що його описано в другій та третій главах, називають потаємним. Теми, що обговорюються в сьомій та восьмій главах, особливо стосуються відданого служіння Господеві, й оскільки вони несуть просвітлення в свідомості Кр̣шн̣и, їх називають ще більш потаємними. Проте, в дев’ятій главі порушено питання чистої відданості. Тому її називають найпотаємнішою. Той, хто оволодів найпотаємнішим знанням про Кр̣шн̣у, стає трансцендентним; тому він не відчуває матеріального болю, хоча і перебуває в матеріальному світі. В Бгакті-раса̄мр̣та-сіндгу сказано, що будь-яку людину, навіть за обумовленого стану матеріального існування, треба вважати звільненою, якщо вона має щире бажання з любов’ю служити Верховному Господеві. Підтвердження цього ми знаходимо в Бгаґавад-ґı̄ті, в десятій главі, де сказано, що кожний, кого приваблює цей шлях, є звільнена особистість.

„Bhagavad-gītos“ pradžia, pirmasis jos skyrius – tai savotiškas įvadas į likusią knygos dalį. Antrame ir trečiame skyriuje pateiktas dvasinis žinojimas vadinamas slaptingu. Dalykai, kurie aptariami septintame ir aštuntame skyriuose, labai glaudžiai susiję su pasiaukojimo tarnyste, o kadangi jie teikia prašviesėjimą per Krṣṇos sąmonę, tai vadinami dar slaptingesniais. O štai devintame skyriuje liečiamos temos siejasi su besąlyginiu, tyru pasiaukojimu, todėl jos vadinasi slaptingiausios. Kas turi slaptingiausią žinojimą apie Kṛṣṇą, savaime yra transcendentalus, todėl jo nebevargina materialios kančios, nors jis ir gyvena materialiame pasaulyje. „Bhakti- rasāmṛta-sindhu“ sakoma, kad žmogus, trokštantis nuoširdžiai su meile tarnauti Aukščiausiajam Viešpačiui, laikytinas išsivadavusiu, nors jis ir yra sąlygotoje materialioje būtyje. Panašų teiginį – kad kiekvienas tokiu būdu tarnaujantis Viešpačiui yra išsivadavęs – randame „Bhagavad-gītos“ dešimtame skyriuje.

Отже, перший вірш має особливе значення. Слова ідам̇ джн̃а̄нам («це знання») стосуються чистого відданого служіння, що складається з дев’яти різновидів діяльності: слухати про Кр̣шн̣у, оспівувати Його, пам’ятати про Нього, служити Йому, поклонятись Йому, молитись Йому, коритись Йому, підтримувати з Ним дружбу і всім жертвувати заради Нього. Дотримуючись дев’яти засад, що складають віддане служіння, людина підіймається до рівня духовної свідомості, свідомості Кр̣шн̣и. Коли її серце відтак очищується від матеріальної скверни, вона може зрозуміти науку про Кр̣шн̣у. Просто збагнути, що жива істота нематеріальна, недостатньо. Це може бути початком духовного усвідомлення, однак людина повинна вбачати різницю між діяльністю на тілесному рівні й духовною діяльністю того, хто розуміє, що він не є тіло.

Pirmajame posme slypi ypatinga prasmė. Žodžiai idaṁ jñānam („šis žinojimas“) nurodo tyrą pasiaukojimo tarnystę, kurią sudaro devynios skirtingos veiklos formos: klausymasis, kartojimas, atsiminimas, tarnavimas, garbinimas, malda, Viešpaties nurodymų vykdymas, draugystė ir visko aukojimas. Atliekant pasiaukojimo tarnystę, turinčią devynias veiklos formas, pakylama į dvasinę sąmonę – Kṛṣṇos sąmonę. Kai pasiaukojimo tarnystė apvalo širdį nuo materijos nešvarybių, tampa aiškus Kṛṣṇos mokslas. Nepakanka suprasti, kad gyvoji esybė yra nemateriali. Tas supratimas gali būti dvasinio pažinimo pradžia, bet būtina skirti kūno veiklą nuo dvasinės veiklos, kai suvokiama, kad nesi kūnas.

В сьомій главі ми вже обговорювали надзвичайну могутність Верховного Бога-Особи, Його різні енерґії, вищу і нижчу природи і все матеріальне проявлення. І, нарешті, в дев’ятій главі, прославляється Сам Господь.

Septintame skyriuje jau aptarėme Aukščiausiojo Dievo Asmens neaprėpiamą galybę, Jo įvairias energijas, žemesniąją ir aukštesniąją gamtą ir visą materialią kūriniją. O štai devintas skyrius skelbia Viešpaties šlovę.

Санскритське слово анасӯйаве також важливе в цьому вірші. Взагалі, всі коментатори, навіть високоосвічені, заздрять Кр̣шн̣і, Верховному Богові-Особі. Навіть найбільш ерудовані вчені коментують Бгаґавад-ґı̄ту дуже неточно. Вони заздрять Кр̣шн̣і, і тому їхні коментарі нічого не варті. Істинними є коментарі, які написали віддані Кр̣шн̣и. Заздрісний від природи не може пояснити Бгаґавад-ґı̄ту або дати досконале знання про Кр̣шн̣у. Той, хто критикує Кр̣шн̣у, не знаючи Його — просто невіглас. Отже, таких коментарів слід ретельно уникати. А для того, хто розуміє, що Кр̣шн̣а є Верховний Бог-Особа, чиста і трансцендентна Особистість, ці глави будуть дуже корисними.

Posme taip pat labai svarbus sanskrito žodis anasūyave. Paprastai net ir labai išsimokslinę komentatoriai pavydi Kṛṣṇai – Aukščiausiajam Dievo Asmeniui. Net ir patys didžiausi eruditai labai netiksliai komentuoja „Bhagavad-gītą“. Jie pavydi Kṛṣṇai, todėl jų komentarai neturi vertės. Bona fide yra tie komentarai, kuriuos pateikia Viešpaties bhaktai. Jei žmogų graužia pavydas, jis negali nei paaiškinti „Bhagavad-gītos“, nei pateikti tobulas žinias apie Kṛṣṇą. Kas kritikuoja Kṛṣṇą Jo nepažinęs – stačiai kvailys. Taigi tokių komentarų reikia itin vengti. O tam, kuris žino, kad Kṛṣṇa yra Aukščiausiasis Dievo Asmuo, tyra ir transcendentinė Asmenybė, šie skyriai bus labai naudingi.