ГЛАВА ВОСЬМА
Chapter Eight
Осягнення Всевишнього
Attaining the Supreme
- TEXT 1:
- Арджуна спитав: О мій Господи, о Вища Особо, що таке Брахман? Що таке «я»? Що таке кармічна діяльність? Що становить собою матеріальне проявлення? Хто такі напівбоги? Будь ласка, поясни мені все це.
- TEXT 1:
- Arjuna inquired: O my Lord, O Supreme Person, what is Brahman? What is the self? What are fruitive activities? What is this material manifestation? And what are the demigods? Please explain this to me.
- TEXT 2:
- Хто є Владикою жертвопринесень, і яким чином Він живе в тілі, о Мадгусӯдано? І як можуть ті, що вдаються до відданого служіння, пам’ятати Тебе під час смерті?
- TEXT 2:
- Who is the Lord of sacrifice, and how does He live in the body, O Madhusūdana? And how can those engaged in devotional service know You at the time of death?
- TEXT 3:
- Верховний Господь сказав: Непідвладну знищенню, трансцендентну живу істоту називають Брахманом, а її вічна природа носить назву адгйа̄тми, «я». Дії, що стосуються розвитку матеріальних тіл, називають кармою, або діяльністю заради плодів.
- TEXT 3:
- The Supreme Personality of Godhead said: The indestructible, transcendental living entity is called Brahman, and his eternal nature is called adhyātma, the self. Action pertaining to the development of the material bodies of the living entities is called karma, or fruitive activities.
- TEXT 4:
- О кращий із втілених істот, фізичну природу, що постійно змінюється, називають адгібгӯтою (матеріальним проявленням). Всесвітня форма Господа, яка включає в себе всіх напівбогів, таких, як напівбоги Сонця й Місяця, носить назву адгідаіви. А Мене, Верховного Господа, що представлений як Наддуша в серці кожної втіленої істоти, називають адгійаджн̃ею (Володарем жертвопринесень).
- TEXT 4:
- O best of the embodied beings, the physical nature, which is constantly changing, is called adhibhūta [the material manifestation]. The universal form of the Lord, which includes all the demigods, like those of the sun and moon, is called adhidaiva. And I, the Supreme Lord, represented as the Supersoul in the heart of every embodied being, am called adhiyajña [the Lord of sacrifice].
- TEXT 7:
- Тому, Арджуно, ти повинен завжди думати про Мене в образі Кр̣шн̣и й водночас виконувати визначений тобі обов’язок — воювати. Присвятивши Мені всі свої дії і зосередивши на Мені свій розум та інтелект, ти, безперечно, досягнеш Мене.
- TEXT 7:
- Therefore, Arjuna, you should always think of Me in the form of Kṛṣṇa and at the same time carry out your prescribed duty of fighting. With your activities dedicated to Me and your mind and intelligence fixed on Me, you will attain Me without doubt.
- TEXT 8:
- Той, хто медитує на Мене як на Верховного Бога-Особу, завжди пам’ятаючи про Мене, і не відхиляється од цього шляху, той, о Па̄ртго, неодмінно досягне Мене.
- TEXT 8:
- He who meditates on Me as the Supreme Personality of Godhead, his mind constantly engaged in remembering Me, undeviated from the path, he, O Pārtha, is sure to reach Me.
- TEXT 9:
- Треба думати про Верховного Бога-Особу як про всевідаючого, найдревнішого, хто править усім, хто менший від найменшого, хто підтримує все суще й перебуває поза будь-якими матеріальними уявленнями, хто незбагненний і завжди є Особою. Світлосяйний, мов сонце, Він трансцендентний і перебуває поза матеріальною природою.
- TEXT 9:
- One should meditate upon the Supreme Person as the one who knows everything, as He who is the oldest, who is the controller, who is smaller than the smallest, who is the maintainer of everything, who is beyond all material conception, who is inconceivable, and who is always a person. He is luminous like the sun, and He is transcendental, beyond this material nature.
- TEXT 10:
- Той, хто в момент смерті концентрує своє життєве повітря в міжбрів’ї і, силою йоґи зосереджуючи розум, із цілковитою відданістю спрямовує свої думки до Верховного Господа, — той неодмінно осягне Верховного Бога-Особу.
- TEXT 10:
- One who, at the time of death, fixes his life air between the eyebrows and, by the strength of yoga, with an undeviating mind, engages himself in remembering the Supreme Lord in full devotion, will certainly attain to the Supreme Personality of Godhead.
- TEXT 11:
- Люди, які добре знають Веди і вимовляють склад «ом̇ка̄ра», великі мудреці, що провадять життя у відреченні, входять в Брахман. Бажаючи такої досконалості, людина дотримується целібату. Зараз Я окреслю тобі той шлях, яким ти зможеш прийти до спасіння.
- TEXT 11:
- Persons who are learned in the Vedas, who utter oṁ-kāra, and who are great sages in the renounced order enter into Brahman. Desiring such perfection, one practices celibacy. I shall now briefly explain to you this process by which one may attain salvation.
- TEXT 12:
- Йоґа означає відречення від будь-якої чуттєвої діяльності. Зачинивши двері всіх чуттів, зосередивши розум на серці і життєве повітря — на маківці голови, людина стверджується в йозі.
- TEXT 12:
- The yogic situation is that of detachment from all sensual engagements. Closing all the doors of the senses and fixing the mind on the heart and the life air at the top of the head, one establishes himself in yoga.
- TEXT 13:
- Якщо, оволодівши такою практикою йоґи і промовляючи священний склад «ом̇», вище поєднання звуків, індивід думає про Верховного Бога-Особу і з такими думками покидає своє тіло, він неодмінно досягне духовних планет.
- TEXT 13:
- After being situated in this yoga practice and vibrating the sacred syllable oṁ, the supreme combination of letters, if one thinks of the Supreme Personality of Godhead and quits his body, he will certainly reach the spiritual planets.
- TEXT 15:
- Досягши Мене, великі душі, віддані Мені йоґи, ніколи не повертаються назад у цей тимчасовий, сповнений страждань світ, бо вони сягнули вищої досконалості.
- TEXT 15:
- After attaining Me, the great souls, who are yogīs in devotion, never return to this temporary world, which is full of miseries, because they have attained the highest perfection.
- TEXT 16:
- Починаючи з найвищої планети матеріального світу й до найнижчої, всі вони є місцем злигоднів, де повторюються народження і смерть. Але той, хто досягає Моєї обителі, о сину Кунтı̄, більше не народжується в матеріальному світі.
- TEXT 16:
- From the highest planet in the material world down to the lowest, all are places of misery wherein repeated birth and death take place. But one who attains to My abode, O son of Kuntī, never takes birth again.
- TEXT 18:
- На початку дня Брахми всі живі істоти проявляються з невиявленого стану, і потім, коли настає ніч, вони знову поринають у непроявленість.
- TEXT 18:
- At the beginning of Brahmā’s day, all living entities become manifest from the unmanifest state, and thereafter, when the night falls, they are merged into the unmanifest again.
- TEXT 19:
- Знову й знову настає день Брахми, і знову й знову всі живі істоти розпочинають своє існування, а коли настає ніч Брахми, вони, безпорадні, знищуються.
- TEXT 19:
- Again and again, when Brahmā’s day arrives, all living entities come into being, and with the arrival of Brahmā’s night they are helplessly annihilated.
- TEXT 20:
- Але існує інша невиявлена природа, вічна й трансцендентна щодо проявленої та непроявленої матерії. Ця природа — вища й ніколи не знищується. Коли все в цьому світі знищується, та частина залишається незмінною.
- TEXT 20:
- Yet there is another unmanifest nature, which is eternal and is transcendental to this manifested and unmanifested matter. It is supreme and is never annihilated. When all in this world is annihilated, that part remains as it is.
- TEXT 21:
- Те, що веда̄нтисти описують, як невиявлене й вільне од скверни гріха, те, що відоме як місце вищого призначення, досягнувши якого, жива істота ніколи не повертається назад — це і є Моя верховна обитель.
- TEXT 21:
- That which the Vedāntists describe as unmanifest and infallible, that which is known as the supreme destination, that place from which, having attained it, one never returns – that is My supreme abode.
- TEXT 22:
- Верховного Бога-Особу, найвизначнішого з-поміж усіх, досягають шляхом чистої неподільної відданості. Хоча Він і не залишає Своєї обителі, Він — всюдисущий і все міститься в Ньому.
- TEXT 22:
- The Supreme Personality of Godhead, who is greater than all, is attainable by unalloyed devotion. Although He is present in His abode, He is all-pervading, and everything is situated within Him.
- TEXT 24:
- Ті, що знають Верховного Брахмана, досягають того Всевишнього, залишаючи цей світ у час, коли переважає вплив бога вогню, в світлі години, в сприятливий момент дня, на протязі двох тижнів місяця-молодика, а також на протязі тих шести місяців, коли Сонце рухається на північ.
- TEXT 24:
- Those who know the Supreme Brahman attain that Supreme by passing away from the world during the influence of the fiery god, in the light, at an auspicious moment of the day, during the fortnight of the waxing moon, or during the six months when the sun travels in the north.
- TEXT 25:
- Містик, який покидає цей світ в туман, вночі, на протязі двох тижнів старого місяця, а також під час шести місяців, коли Сонце рухається на південь, — він досягає планети Місяць, але потім знову повертається назад.
- TEXT 25:
- The mystic who passes away from this world during the smoke, the night, the fortnight of the waning moon, or the six months when the sun passes to the south reaches the moon planet but again comes back.
- TEXT 26:
- На думку Вед, є два шляхи, які ведуть з цього світу: один при світлі, а другий у пітьмі. Той, хто відходить при світлі, більше не повертається назад, той же, хто залишає цей світ у темряві, повертається знову.
- TEXT 26:
- According to Vedic opinion, there are two ways of passing from this world – one in light and one in darkness. When one passes in light, he does not come back; but when one passes in darkness, he returns.
- TEXT 28:
- Той, хто став на шлях відданого служіння, не втрачає плодів вивчення Вед, здійснення жертвопринесень та аскетизму, роздачі милостині або філософських занять та кармічної діяльності. Просто присвятивши себе відданому служінню, він здобуває все це і зрештою досягає верховної вічної обителі.
- TEXT 28:
- A person who accepts the path of devotional service is not bereft of the results derived from studying the Vedas, performing sacrifices, undergoing austerities, giving charity or pursuing philosophical and fruitive activities. Simply by performing devotional service, he attains all these, and at the end he reaches the supreme eternal abode.