Skip to main content

Бґ. 8.8

Текст

абгйа̄са-йоґа-йуктена
четаса̄ на̄нйа-ґа̄міна̄
парамам̇ пурушам̇ дівйам̇
йа̄ті па̄ртга̄нучінтайан

Послівний переклад

абгйа̄са-йоґа—практикою; йуктена—заглиблений у медитацію; четаса̄ — розумом та інтелектом; на анйа-ґа̄міна̄ — не відхиляючись; парамам — Всевишнього; пурушам — Бога-Особи; дівйам — трансцендентного; йа̄ті—досягає; па̄ртга—син Пр̣тги; анучінтайан— постійно думаючи про.

Переклад

Той, хто медитує на Мене як на Верховного Бога-Особу, завжди пам’ятаючи про Мене, і не відхиляється од цього шляху, той, о Па̄ртго, неодмінно досягне Мене.

Коментар

У цьому вірші Господь Кр̣шн̣а підкреслює, наскільки важливо пам’ятати про Нього. Пам’ять про Кр̣шн̣у оживає від повторення маха̄-мантри Харе Кр̣шн̣а. Коли людина відтворює і слухає звукову вібрацію Верховного Господа, звучання святого імені заповнює її слух, мову і розум. Така містична медитація зовсім нескладна і вона допомагає досягти Верховного Господа. Пурушам означає «той, хто насолоджується». Хоча живі істоти належать до межової енерґії Верховного Господа, матерія опоганює їх. Вони вважають, що насолоджуються, але їм недоступні насолоди Всевишнього. Тут ясно сказано, що найвищої насолоди зазнає тільки Верховний Бог-Особа у Своїх різних виявах й повновладних експансіях, таких як На̄ра̄йан̣а, Ва̄судева тощо.

Відданий, повторюючи Харе Кр̣шн̣а, може постійно думати про об’єкт свого поклоніння, Верховного Господа, у будь-якому Його образі: На̄ра̄йан̣и, Кр̣шн̣и, Ра̄ми тощо. Такі заняття очистять його, і, наприкінці свого життя, завдяки постійному оспівуванню святих імен, він перейде до Господнього царства. Практика йоґи полягає в медитації — мисленному спогляданні Наддуші всередині себе; таким же робом завдяки оспівуванню Харе Кр̣шн̣а людина може постійно зосереджувати розум на Верховному Господеві. Розум мінливий, і тому треба силоміць заполонити його думками про Кр̣шн̣у. Часто наводять приклад гусениці, яка думає, що перетворюється на метелика і стає метеликом в цьому-таки житті. Так само, якщо ми постійно думаємо про Кр̣шн̣у, то наприкінці нашого життя ми неодмінно отримаємо тіло, подібне до тіла Кр̣шн̣и.