TEXT 24
TEXT 24
Текст
Texte
шан̣-ма̄са̄ уттара̄йан̣ам
татра прайа̄та̄ ґаччганті
брахма брахма-відо джана̄х̣
ṣaṇ-māsā uttarāyaṇam
tatra prayātā gacchanti
brahma brahma-vido janāḥ
Послівний переклад
Synonyms
аґніх̣—вогонь; джйотіх̣—світло; ахах̣—день; ш́уклах̣—два тижні молодого місяця; шат̣-ма̄са̄х̣—шість місяців; уттара-айанам—коли Сонце проходить північною стороною; татра—там; прайа̄та̄х̣—ті, хто залишає своє тіло; ґаччганті—йдуть; брахма—до Абсолюту; брахма-відах̣—той, хто пізнав Абсолют; джана̄х̣—особи.
agniḥ: le feu; jyotiḥ: la lumière; ahaḥ: le jour; śuklaḥ: les quinze jours de la lune blanche; ṣaṭ-māsāḥ: les six mois; uttara-ayanam: où le soleil passe au nord; tatra: là; prayātāḥ: ceux qui meurent; gacchanti: vont; brahma: à l’Absolu; brahma-vidaḥ: qui connaissent l’Absolu; janāḥ: les personnes.
Переклад
Translation
Ті, що знають Верховного Брахмана, досягають того Всевишнього, залишаючи цей світ у час, коли переважає вплив бога вогню, в світлі години, в сприятливий момент дня, на протязі двох тижнів місяця-молодика, а також на протязі тих шести місяців, коли Сонце рухається на північ.
L’être qui connaît le Brahman Suprême parviendra jusqu’à Lui s’il quitte ce monde sous le signe du deva du feu, à un moment propice de la journée, en pleine lumière, pendant les quinze jours où croît la lune ou les six mois durant lesquels le soleil passe au septentrion.
Коментар
Purport
Коли згадують вогонь, світло, день і місячні фази, то мають на увазі, що всіма ними керують різні божества, які створюють певні умови для переходу душі. Під час смерті розум переносить нас на шлях до нового життя. Якщо залишити тіло у визначений вище момент, випадково чи підготувавшись до цього, то можна досягти безособистісного брахмаджйоті. Містики, тобто досконалі йоґи, можуть заздалегіть вибрати час і місце, щоб залишити тіло. Інші люди не можуть керувати цим — лише випадковий відхід із тіла в сприятливий момент не повертає їх до кругообігу народжень та смерті, в протилежнім випадку повернення назад неминуче. Однак, чистий відданий, який перебуває в свідомості Кр̣шн̣и, не боїться повернутися назад, незалежно від того, залишає він тіло у сприятливий чи несприятливий момент, випадково або зумисно.
Lorsqu’on fait mention ici du feu, de la lumière, du jour et du cycle lunaire, on doit comprendre que derrière chacune de ces manifestations des devas agissent pour faciliter le passage de l’âme. Au moment de la mort, le mental transporte l’âme vers une autre vie. Si l’on quitte son corps, volontairement ou fortuitement, au moment décrit dans ce verset, on pourra atteindre le brahmajyoti impersonnel. Les yogīs accomplis sauront choisir le lieu et le moment propices à leur départ, tandis que les autres n’auront aucun contrôle sur le moment de leur mort. Si, par chance, ils quittent leur corps à un moment favorable, ils n’auront pas à continuer à naître et à mourir de façon répétée, mais dans tous les autres cas, ils seront pratiquement assurés de revenir en ce monde. Le pur dévot, lui, ne court aucun risque de renaître, que le moment où il quitte son corps soit propice ou non, que la chose arrive par accident ou par un arrangement défini.