TEXT 15
TEXT 15
Текст
Texte
дух̣кга̄лайам аш́а̄ш́ватам
на̄пнуванті маха̄тма̄нах̣
сам̇сіддгім̇ парама̄м̇ ґата̄х̣
duḥkhālayam aśāśvatam
nāpnuvanti mahātmānaḥ
saṁsiddhiṁ paramāṁ gatāḥ
Послівний переклад
Synonyms
ма̄м—Мене; упетйа—досягаючи; пунах̣—знову; джанма—народження; дух̣кга-а̄лайам—в місці злигоднів; аш́а̄ш́ватам—тимчасовому; на—ніколи; а̄пнуванті—досягає; маха̄-а̄тма̄нах̣—великі душі; сам̇сіддгім—досконалість; парама̄м—кінцеву; ґата̄х̣—досягнувши.
mām: Moi; upetya: atteignant; punaḥ: encore; janma: naissance; duḥkha-ālayam: au lieu de souffrance; aśāśvatam: transitoire; na: jamais; āpnuvanti: ne vont; mahā-ātmānaḥ: les grandes âmes; saṁsiddhim: la perfection; paramām: ultime; gatāḥ: ayant atteint.
Переклад
Translation
Досягши Мене, великі душі, віддані Мені йоґи, ніколи не повертаються назад у цей тимчасовий, сповнений страждань світ, бо вони сягнули вищої досконалості.
Quand ces grandes âmes, les bhakti-yogīs, M’ont atteint, jamais plus elles ne reviennent en ce monde transitoire où règne la souffrance, car elles sont parvenues à la plus haute perfection.
Коментар
Purport
П О Я С Н Е Н Н Я : Скороминущий матеріальний світ сповнюють страждання, що пов’язані з народженням, старістю, хворобами та смертю, і тому природно, що той, хто досяг найвищої досконалості, піднявшись на верховну планету Кр̣шн̣алоку, Ґолоку Вр̣ндава̄на, не бажає повертатись звідти. У ведичній літературі верховну планету описано як авйакту, акшару та парама̄ ґаті; іншими словами, ця планета перебуває поза нашим матеріальним баченням, вона незбагненна, але вона є найвищою метою, тим місцем, куди потрапляють маха̄тми (великі душі). Маха̄тми сприймають трансцендентне послання од відданих, які пізнали себе, й відтак, поступово вдосконалюючи своє віддане служіння в свідомості Кр̣шн̣и, досягають таких трансцендентних вершин, що більше не бажають піднятись ні на жодну матеріальну планету ба й навіть на жодну планету духовного світу. Вони бажають лише Кр̣шн̣и й спілкування з Ним. В цьому полягає вища досконалість життя. В даному вірші описано саме тих відданих-персоналістів, які вшановують Верховного Господа Кр̣шн̣у. Такі віддані в свідомості Кр̣шн̣и досягають найвищої досконалості життя. Іншими словами, вони є найдосконалішими душами.
L’univers matériel est un lieu de souffrance, où il faut endurer la naissance, la maladie, la vieillesse et la mort. Aussi, les âmes qui obtiennent l’ultime perfection et atteignent la planète spirituelle suprême, Kṛṣṇaloka, ou Goloka Vṛndāvana, n’ont-elles aucun désir d’y retourner. Kṛṣṇaloka, disent les Écritures védiques, est avyakta, akṣara et paramā gati. C’est-à-dire qu’elle est au-delà de notre vision matérielle, inconcevable, mais qu’y parvenir constitue le but ultime, la destination des mahātmās (grandes âmes). Ceux-ci reçoivent le message transcendantal de dévots réalisés et développent ainsi graduellement leur dévotion et leur attitude de service dans la conscience de Kṛṣṇa. Ils deviennent tellement pris par ce service transcendantal qu’ils n’éprouvent plus le moindre attrait pour les planètes édéniques, et renoncent même au désir d’être promus aux planètes spirituelles. Leur seul et unique souhait est de pouvoir toujours vivre en compagnie de Kṛṣṇa. Ce verset parle spécifiquement des personnalistes, des dévots du Seigneur Suprême; ils atteignent la plus haute perfection de l’existence, et ce sont les âmes les plus élevées.