TEXT 12
TEXT 12
Текст
Texte
мано хр̣ді нірудгйа ча
мӯрдгнй а̄дга̄йа̄тманах̣ пра̄н̣ам
а̄стгіто йоґа-дга̄ран̣а̄м
mano hṛdi nirudhya ca
mūrdhny ādhāyātmanaḥ prāṇam
āsthito yoga-dhāraṇām
Послівний переклад
Synonyms
сарва-два̄ра̄н̣і—усі ворота тіла; сам̇йамйа—контролюючи; манах̣— розум; хр̣ді—в серці; нірудгйа—зачинивши; ча—також; мӯрдгні— на голові; а̄дга̄йа—утримуючи; а̄тманах̣—душі; пра̄н̣ам—життєве повітря; а̄стгітах̣—розташований; йоґа-дга̄ран̣а̄м—у стані йоґи.
sarva-dvārāṇi: toutes les portes du corps; saṁyamya: en maîtrisant; manaḥ: le mental; hṛdi: dans le cœur; nirudhya: confinant; ca: aussi; mūrdhni: sur la tête; ādhāya: en fixant; ātmanaḥ: de l’âme; prāṇam: le souffle vital; āsthitaḥ: situé dans; yoga-dhāraṇām: l’état de yoga.
Переклад
Translation
Йоґа означає відречення від будь-якої чуттєвої діяльності. Зачинивши двері всіх чуттів, зосередивши розум на серці і життєве повітря — на маківці голови, людина стверджується в йозі.
Le yoga implique le détachement de toute activité sensorielle. On se fixe dans le yoga en fermant les portes des sens, en concentrant le mental sur le cœur et en maintenant l’air vital au sommet de la tête.
Коментар
Purport
Щоб практикувати йоґу, як запропоновано тут, людина перш за все має замкнути двері для всіх почуттєвих насолод. Таку практику називають пратйа̄ха̄рою — відверненням чуттів од об’єктів чуттєвого сприймання. Органи чуття, що призначені для здобування знань, — очі, вуха, ніс, язик і органи дотику — треба повністю контролювати, не дозволяти їм діяти задля власного задоволення. Таким чином розум зосереджується на Парама̄тмі в серці, а життєва сила підіймається до маківки голови. У шостій главі цей процес було описано в подробицях. Але, як уже згадувалося раніше, така практика є недійовою за наших часів. Найкращий метод — це свідомість Кр̣шн̣и. Якщо людина завжди здатна утримувати свій розум на Кр̣шн̣і і віддано служити Йому, то їй неважко залишатись в стані непотривоженого трансцендентного трансу, або сама̄дгі.
Il faut, pour pratiquer le yoga décrit ici, se fermer à tous les désirs des sens. C’est le pratyāhāra, qui consiste à couper les sens de leurs objets, de façon à maîtriser pleinement les organes de perception des sens (les yeux, les oreilles, le nez, la langue et la peau) et à les empêcher de rechercher les plaisirs matériels. Ainsi, le yogī peut-il fixer son mental sur l’Âme Suprême dans son cœur, et faire monter le souffle vital au sommet de la tête. Ce processus est décrit en détail dans le sixième chapitre, mais, comme on l’a précédemment expliqué, il est fort incommode de le suivre à notre époque. La meilleure voie demeure la conscience de Kṛṣṇa, car si l’on parvient à garder son mental absorbé en Kṛṣṇa par l’exécution du service de dévotion, demeurer dans l’état de transe spirituelle du samādhi devient chose aisée.