TEXT 8
TEXT 8
Текст
Text
прабга̄смі ш́аш́і-сӯрйайох̣
пран̣авах̣ сарва-ведешу
ш́абдах̣ кге паурушам̇ нр̣шу
prabhāsmi śaśi-sūryayoḥ
praṇavaḥ sarva-vedeṣu
śabdaḥ khe pauruṣaṁ nṛṣu
Послівний переклад
Synonyms
расах̣—смак; ахам—Я; апсу—у воді; каунтейа—син Кунтı̄; прабга̄—світло; асмі—Я є; ш́аш́і-сӯрйайох̣—місяця й сонця; пран̣авах̣—три літери «А-У-М»; сарва—у всіх; ведешу—Ведах; ш́абдах̣— звукова вібрація; кге—в ефірі; паурушам—здібність; нр̣шу—в людині.
rasaḥ — Geschmack; aham — Ich; apsu — im Wasser; kaunteya — o Sohn Kuntīs; prabhā — das Licht; asmi — Ich bin; śaśi-sūryayoḥ — des Mondes und der Sonne; praṇavaḥ — die drei Buchstaben a-u-m; sarva — in allen; vedeṣu — den Veden; śabdaḥ — Klangschwingung; khe — im Äther; pauruṣaṁ — Fähigkeit; nṛṣu — im Menschen.
Переклад
Translation
О сину Кунтı̄, Я — смак води, світло сонця й місяця і склад «ом̇» в ведичних мантрах. Я — звук в ефірі й талант в людині.
O Sohn Kuntīs, Ich bin der Geschmack des Wassers, das Licht der Sonne und des Mondes und die Silbe oṁ in den vedischen mantras; Ich bin der Klang im Äther und die Fähigkeit im Menschen.
Коментар
Purport
У цьому вірші пояснюється, як саме Господь проявляє Свою всюдисущість за допомогою Своїх різноманітних матеріальних та духовних енерґій. Верховного Господа можна спочатку відчути через Його різні енерґії, — таким способом усвідомлюють Його безособистісний аспект. Напівбог Сонця — особа, і його присутність можна відчувати в його енерґії, сонячному світлі, яке поширюється скрізь, — так само і Господа, хоча Він і перебуває в Своїй вічній обителі, сприймають через Його енерґії, що проникають й поширюються всюди. Основна якість води — її смак — її дійовий чинник. Пити морську воду неприємно, бо її чистий смак змішано із сіллю. Вода смакує нам залежно від своєї чистоти, і такий чистий смак — одна з Господніх енерґій. Імперсоналіст відчуває присутність Господа у воді через її смак, а персоналіст ще й вихваляє Господа за те, що Він милосердно дає людині смачну воду вгамувати спрагу. Саме так слід сприймати Всевишнього. Насправді між персоналізмом та імперсоналізмом немає ніяких суперечностей. Той, хто пізнав Бога, знає, що поняття про імперсональне та особистісне присутнє водночас у всьому без жодних суперечностей. Тому Господь Чаітанйа утвердив Свою величну доктрину ачінтйа бгеда-й-абгеда-таттви: одночасної єдності й відмінності.
ERLÄUTERUNG: Dieser Vers erklärt, wie der Herr durch Seine mannigfaltigen materiellen und spirituellen Energien alldurchdringend ist. Der Höchste Herr kann zunächst durch Seine verschiedenen Energien wahrgenommen werden, und auf diese Weise wird Er in Seinem unpersönlichen Aspekt erkannt. Ebenso wie der Halbgott der Sonne eine Person ist und durch seine alldurchdringende Energie, den Sonnenschein, wahrgenommen wird, so wird der Herr, obwohl Er persönlich in Seinem ewigen Reich weilt, durch Seine alldurchdringenden, überall verbreiteten Energien wahrgenommen.
Das aktive Prinzip des Wassers ist sein Geschmack. Niemand trinkt gerne Meerwasser, weil der reine Geschmack des Wassers mit Salz vermischt ist. Wie sehr man sich zu einer bestimmten Art von Wasser hingezogen fühlt, beruht auf der Reinheit seines Geschmacks, und dieser reine Geschmack ist eine der Energien des Herrn. Der Unpersönlichkeitsanhänger nimmt die Gegenwart des Herrn im Wasser durch dessen Geschmack wahr, und ebenso tut es der Persönlichkeitsanhänger, aber er preist dabei den Herrn, weil dieser so gütig ist, für schmackhaftes Wasser zu sorgen, um den Durst der Menschen zu stillen. Das ist die Art und Weise, den Höchsten wahrzunehmen. Praktisch gesehen gibt es zwischen der Persönlichkeitslehre und der Unpersönlichkeitslehre keinen Widerstreit. Wer Gott kennt, weiß, daß der unpersönliche und der persönliche Aspekt gleichzeitig in allem gegenwärtig sind und daß es dabei keinen Widerspruch gibt. Deshalb verkündete Śrī Caitanya Seine erhabene Lehre des acintya-bheda- und abheda-tattva, die Lehre des gleichzeitigen Eins- und Verschiedenseins.
Світло сонця й місяця також первісно випромінюється з брахмаджйоті, яке є безособистісним сяєвом Господа. І пран̣ава, тобто трансцендентний звук ом̇ка̄ра, що ним починається кожний ведичний гімн, є зверненням до Верховного Господа. Імперсоналісти дуже бояться звертатись до Верховного Господа Кр̣шн̣и за Його незчисленними іменами, і тому вони вважають за краще викликати вібрацію трансцендентного звуку ом̇ка̄ри. Вони не усвідомлюють того, що ом̇ка̄ра — це звуковий образ Кр̣шн̣и. Повноваження свідомості Кр̣шн̣и поширюються скрізь, і благословенний той, хто пізнав свідомість Кр̣шн̣и. Ті ж, хто не знає Кр̣шн̣и, перебувають в ілюзії, і, отже, знання про Кр̣шн̣у є звільненням, а забуття Його — рабством.
Das Licht der Sonne und des Mondes geht ebenfalls ursprünglich vom brahmajyoti, der unpersönlichen Ausstrahlung des Herrn, aus. Und praṇava, der transzendentale Klang oṁ-kāra am Anfang jeder vedischen Hymne, ist eine Anrufung an den Höchsten Herrn. Weil die Unpersönlichkeitsanhänger große Angst haben, den Höchsten Herrn, Śrī Kṛṣṇa, mit Seinen unzähligen Namen anzurufen, ziehen sie es vor, den transzendentalen Klang oṁ-kāra zu chanten. Sie verstehen jedoch nicht, daß oṁ-kāra die Klangrepräsentation Kṛṣṇas ist. Der Einflußbereich des Kṛṣṇa-Bewußtseins erstreckt sich überallhin, und wer das Kṛṣṇa- Bewußtsein kennt, ist gesegnet, wohingegen diejenigen, die Kṛṣṇa nicht kennen, sich in Illusion befinden. Wissen über Kṛṣṇa zu besitzen bedeutet also Befreiung, wohingegen Unwissenheit über Kṛṣṇa Ursache von Knechtschaft ist.