TEXT 27
ТЕКСТ 27
Текст
Текст
двандва-мохена бга̄рата
сарва-бгӯта̄ні саммохам̇
сарґе йа̄нті парантапа
двандва-мохена бха̄рата
сарва-бхӯта̄ни саммохам̇
сарге я̄нти паран-тапа
Послівний переклад
Дума по дума
іччга̄—бажання; двеша—і ненависть; самуттгена—постають із; двандва—двоїстості; мохена—ілюзією; бга̄рата—нащадок Бгарати; сарва—усі; бгӯта̄ні—живі істоти; саммохам—в омані; сарґе— народжуючись; йа̄нті—ідуть; парантапа—підкорювач ворогів.
иччха̄ – желание; двеш̣а – и омраза; самуттхена – възникнали от; двандва – от двойственост; мохена – от илюзия; бха̄рата – о, потомъко на Бхарата; сарва – всички; бхӯта̄ни – живи същества; саммохам – в заблуда; сарге – когато се раждат; я̄нти – отиват; парам-тапа – о, победителю на враговете.
Переклад
Превод
О звитяжний нащадку Бгарат, усі живі істоти народжуються в ілюзії, бо введені в оману двоїстістю, що постає з бажання й відрази.
О, потомъко на Бхарата, о, победителю на враговете, всички живи същества се раждат в заблуда, объркани от двойственостите, които възникват от желание и омраза.
Коментар
Пояснение
Підлеглість Верховному Господеві, який є чистим знанням, — природне становище живої істоти. Коли живу істоту огортає омана, вона втрачає це чисте знання, стає підвладною ілюзорній енерґії й перестає розуміти Верховного Бога-Особу. Ілюзорна енерґія виявляється в двоїстості бажання й ненависті. Внаслідок бажання й відрази невіглас хоче стати єдиним із Верховним Господом й заздрить становищу Кр̣шн̣и як Верховного Бога-Особи. Чисті віддані, яких не обманюють й не забруднюють бажання та ненависть, можуть зрозуміти, як Господь Ш́рı̄ Кр̣шн̣а являє Себе через Свої внутрішні потенції, але ті, кого вводять в оману двоїстість й невігластво, вважають, що Верховний Бог-Особа є породження матеріальних енерґій. Це їхнє нещастя. Життя людей, що заблукали, минає в двоїстості ганьби і честі, горя і щастя, чоловічого й жіночого, гарного й поганого, задоволення й болю тощо. Вони думають: «Ось моя дружина. Ось мій дім. Я господар у ньому. Я чоловік цієї жінки». Все це прояви двоїстості, що її породжує ілюзія. Людина, яку збивають з пантелику двоїсті проявлення, геть втрачає розум і тому Верховний Бог-Особа залишається незбагненним для неї.
Истинската, органично присъща на живото същество позиция, е покорство пред Върховния Бог, който е чисто знание. Когато някой е заблуден и откъснат от това чисто знание, той е във властта на илюзорната енергия и не може да разбере Върховната Божествена Личност. Илюзорната енергия се проявява в двойствеността желание – омраза. Поради желанието и омразата невежият иска да стане едно с Господа и завижда на Кр̣ш̣н̣а, че е Върховната Божествена Личност. Чистите предани, които не са замърсени от желание и омраза, разбират, че Господ Шрӣ Кр̣ш̣н̣а се появява посредством вътрешните си енергии, докато заблудените от двойствеността и незнанието мислят, че Бог, Върховната Личност, е създаден от материални енергии. В това е трагедията им. Характерна черта на заблудените е да съществуват сред двойствености като безчестие и чест, нещастие и щастие, жена и мъж, добро и зло, удоволствие и страдание и т.н., мислейки по следния начин: „Това е моята съпруга; това е моята къща; аз съм господарят в тази къща; аз съм съпругът на тази жена“. Това са двойственостите на илюзията. Под тяхно влияние хората напълно оглупяват и не могат да разберат Върховната Божествена Личност.