TEXT 26
TEXT 26
Текст
Texto
вартама̄на̄ні ча̄рджуна
бгавішйа̄н̣і ча бгӯта̄ні
ма̄м̇ ту веда на каш́чана
vartamānāni cārjuna
bhaviṣyāṇi ca bhūtāni
māṁ tu veda na kaścana
Послівний переклад
Palabra por palabra
веда—знаю; ахам—Я; саматı̄та̄ні—усе минуле; вартама̄на̄ні—теперішнє; ча —також; арджуна—Арджуна; бгавішйа̄н̣і—майбутнє; ча—також; бгӯта̄ні—усі живі істоти; ма̄м—Мене; ту—але; веда—знає; на—не; каш́чана—кожний.
veda — sé; aham — Yo; samatītāni — todo el pasado; vartamānāni — presente; ca — y; arjuna — ¡oh, Arjuna!; bhaviṣyāṇi — futuro; ca — además; bhūtāni — todas las entidades vivientes; mām — a Mí; tu — pero; veda — conoce; na — no; kaścana — nadie.
Переклад
Traducción
О Арджуно, як Верховний Бог-Особа, Я знаю все, що відбувалось у минулому, все, що відбувається тепер, і все, що гряде. Я також знаю всіх живих істот, — Мене ж не знає ніхто.
¡Oh, Arjuna!, en Mi carácter de Suprema Personalidad de Dios, Yo sé todo lo que ha ocurrido en el pasado, todo lo que está ocurriendo en el presente y todas las cosas que aún están por ocurrir. Además, Yo conozco a todas las entidades vivientes; pero a Mí nadie Me conoce.
Коментар
Significado
Тут чітко з’ясовано питання про особистісне й імперсональне. Якби Кр̣шн̣а, форма Верховного Бога-Особи, був, як вважають імперсоналісти, ма̄йею, матеріальним за природою, то Він, як і кожна жива істота, змінював би Свої тіла й геть забував би Своє попереднє життя. Той, хто має матеріальне тіло, не здатний пам’ятати свого минулого життя, не може прорікти майбутнього життя і не в змозі передбачити, які плоди принесе йому теперішнє життя; отже, він не може знати про події минулого, теперішнього й майбутнього. Не звільнившись від матеріальної скверни, не можна дізнатись про минуле, теперішнє і майбутнє.
Aquí se presenta claramente la cuestión de la personalidad y la impersonalidad. Si Kṛṣṇa, la forma de la Suprema Personalidad de Dios, fuera māyā, material, como lo consideran los impersonalistas, entonces Él, al igual que la entidad viviente, cambiaría Su cuerpo y olvidaría todo lo referente a Su vida pasada. Todo aquel que tiene un cuerpo material no puede recordar su vida pasada, ni tampoco puede predecir su vida futura ni el resultado de su vida actual; por consiguiente, dicha persona no puede saber lo que ocurre en el pasado, en el presente y en el futuro. A menos que uno esté liberado de la contaminación material, no puede conocer el pasado, el presente y el futuro.
Господь Кр̣шн̣а ясно каже, що, на відміну од звичайної людини, Він вичерпно знає про всі події минулого, про все, що діється тепер, і про всі грядущі події. З четвертої глави ми довідуємось, що Господь Кр̣шн̣а пам’ятає, як мільйони років тому Він навчав Вівасва̄на, бога Сонця. Кр̣шн̣а перебуває в серці кожної живої істоти як Наддуша, і тому Він знає кожну живу істоту. Однак, незважаючи на те, що Він присутній у серці кожного у вигляді Наддуші і те, що Він суть Верховний Бог-Особа, нетямущі люди, навіть якщо вони здатні усвідомити безособистісного Брахмана, не можуть осягти Ш́рı̄ Кр̣шн̣у як Верховну Особу. Звичайно, трансцендентне тіло Кр̣шн̣и нетлінне. Він — як те сонце, а ма̄йа̄ — як туча. Ми бачимо, що в матеріальному світі існують сонце, хмари, а також різні зірки й планети. Хмари можуть на деякий час заслати всі небесні світила, проте вони ховають їх лише од наших недосконалих очей. Сонце, Місяць та зорі насправді нічим не прикриті. Так само і майа̄ не може покрити Верховного Господа. Завдяки Своїй внутрішній потенції Він лишається непроявленим для недалеких людей. Як сказано в третьому вірші цієї глави, серед багатьох-багатьох мільйонів людей лише деякі прагнуть досконалості в людській формі життя, а серед тисяч і тисяч таких досконалих людей навряд чи є один, що здатний зрозуміти, хто ж такий Господь Кр̣шн̣а. Навіть досконалий знавець, що осягнув безособистісного Брахмана або ж йоґ, що бачить локалізовану Парама̄тму, не зможуть пізнати Верховного Бога-Особу, Ш́рı̄ Кр̣шн̣у, якщо не перебуватимуть в свідомості Кр̣шн̣и.
A diferencia del ser humano ordinario, el Señor Kṛṣṇa dice claramente que Él sabe muy bien lo que ocurrió en el pasado, lo que está ocurriendo en el presente y lo que ocurrirá en el futuro. En el cuarto capítulo hemos visto que el Señor Kṛṣṇa recuerda haber instruido a Vivasvān, el dios del Sol, hacía millones de años atrás. Kṛṣṇa conoce a cada entidad viviente, porque está situado en forma del Alma Suprema en el corazón de todo ser viviente. Pero a pesar de Su presencia como la Superalma en cada entidad viviente y de Su presencia como la Suprema Personalidad de Dios, los poco inteligentes, aun si son capaces de comprender el Brahman impersonal, no pueden entender a Śrī Kṛṣṇa como la Persona Suprema. El trascendental cuerpo de Śrī Kṛṣṇa sin duda que no es perecedero. Él es tal como el Sol, y māyā es como una nube. En el mundo material podemos ver que existe el Sol, y que hay diferentes nubes y diferentes estrellas y planetas. Puede que las nubes cubran temporalmente todo eso en el cielo, pero esa cobertura es tal únicamente para nuestra limitada visión. En realidad, el Sol, la Luna y las estrellas no son cubiertos. Así mismo, māyā no puede cubrir al Señor Supremo. En virtud de Su potencia interna, Él no se les manifiesta a la clase de hombres poco inteligentes. Como se afirma en el tercer verso de este capítulo, de millones y millones de hombres, algunos tratan de volverse perfectos en esta forma de vida humana, y de miles y miles de esos hombres perfeccionados, difícilmente uno puede entender lo que es el Señor Kṛṣṇa. Incluso si uno se perfecciona mediante la comprensión del Brahman impersonal o del Paramātmā localizado, aun así no puede entender en absoluto a la Suprema Personalidad de Dios, Śrī Kṛṣṇa, sin tener conciencia de Kṛṣṇa.