TEXT 24
TEXT 24
Текст
Text
манйанте ма̄м абуддгайах̣
парам̇ бга̄вам аджа̄нанто
мама̄вйайам ануттамам
manyante mām abuddhayaḥ
paraṁ bhāvam ajānanto
mamāvyayam anuttamam
Послівний переклад
Synonyms
авйактам—невиявленого; вйактім—особистості; а̄паннам—того, хто досяг; манйанте—думають; ма̄м—Мене; абуддгайах̣—менш інтеліґентні люди; парам—вищого; бга̄вам—буття; аджа̄нантах̣— не знаючи; мама—Мого; авйайам—нетлінного; ануттамам—самого прекрасного.
Переклад
Translation
Нетямущі люди, які по суті не знають Мене, думають, що Я, Верховний Бог-Особа, Кр̣шн̣а, спочатку був безособистісним, а потім прийняв цю особистісну форму. Внаслідок убогості своїх знань, вони не відають про Мою вищу, нетлінну природу.
Unintelligente Menschen, die Mich nicht vollkommen kennen, glauben, daß Ich, die Höchste Persönlichkeit Gottes, Kṛṣṇa, zuvor unpersönlich gewesen sei und nun diese persönliche Form angenommen habe. Aufgrund ihres geringen Wissens kennen sie Meine höhere Natur nicht, die unvergänglich und absolut ist.
Коментар
Purport
Тих, хто поклоняється напівбогам, вже було описано як менш розумних, і тут подібним же чином змальовано імперсоналістів. Ми бачимо, що Господь Кр̣шн̣а у Своїй особистісній формі розмовляє з Арджуною, але імперсоналісти, внаслідок свого невігластва, все ж таки твердять, що, в кінцевім рахунку, Верховний Господь не має форми. Великий відданий Господа Йа̄муна̄ча̄рйа, який належить до лінії учнівської послідовності, розпочатої Ра̄ма̄нуджа̄ча̄рйею, написав дуже доречного тут вірша. Він сказав:
ERLÄUTERUNG: Diejenigen, die die Halbgötter verehren, sind als Menschen mit geringer Intelligenz bezeichnet worden, und hier wird Ähnliches über die Unpersönlichkeitsanhänger gesagt. Śrī Kṛṣṇa spricht hier in Seiner persönlichen Form zu Arjuna, und dennoch behaupten die Unpersönlichkeitsanhänger in ihrer Unwissenheit, der Höchste Herr habe letztlich keine Form. Yāmunācārya, ein großer Geweihter des Herrn in der Schülernachfolge Rāmānujācāryas, hat in diesem Zusammenhang einen sehr treffenden Vers geschrieben:
саттвена са̄ттвікатайа̄ прабалаіш́ ча са̄страіх̣
пракгйа̄та-даіва-парама̄ртга-віда̄м̇ матаіш́ ча
наіва̄сура-пракр̣тайах̣ прабгаванті боддгум
sattvena sāttvikatayā prabalaiś ca śāstraiḥ
prakhyāta-daiva-paramārtha-vidāṁ mataiś ca
naivāsura-prakṛtayaḥ prabhavanti boddhum
«Мій дорогий Господь, віддані, подібні до Вйа̄садеви і На̄ради, знають, що Ти — Бог-Особа. Вивчаючи різну ведичну літературу, можна пізнавати Твої особливі риси, Твою форму і Твої діяння, й таким чином зрозуміти, що Ти — Верховний Бог-Особа. Але ті, хто перебуває в ґун̣ах пристрасті та невігластва, демони й невіруючі, не можуть збагнути Тебе. Вони не здатні зрозуміти Тебе. Якими б знавцями Веда̄нти, Упанішад та іншої ведичної літератури не видавались такі невіри, їм неможливо збагнути Бога-Особу» (Стотра-ратна 12).
„Mein lieber Herr, Gottgeweihte wie Vyāsadeva und Nārada wissen, daß Du die Persönlichkeit Gottes bist. Durch das Studium der verschiedenen vedischen Schriften kann man dahin gelangen, Deine Eigenschaften, Deine Gestalt und Deine Taten zu verstehen, und so kann man erkennen, daß Du die Höchste Persönlichkeit Gottes bist. Doch diejenigen, die sich in den Erscheinungsweisen der Leidenschaft und Unwissenheit befinden, die Dämonen und die Nichtgottgeweihten, können Dich nicht verstehen. Sie sind nicht qualifiziert, Dich zu verstehen. Ganz gleich wie kundig solche Nichtgottgeweihten darin sind, über den Vedānta, die Upaniṣaden und andere vedische Schriften zu diskutieren, es ist ihnen nicht möglich, die Persönlichkeit Gottes zu verstehen.“ (Stotra-ratna 12)
В Брахма-сам̇гіті стверджується, що Бога-Особу не можна збагнути, просто вивчаючи Веда̄нту. Лише з ласки Верховного Господа можна осягнути Особу Всевишнього. Тому в даному вірші ясно сказано, що не лише поклонники напівбогів не дуже розумні, але й невіддані, що вивчають Веда̄нту й, позбавлені правдивої свідомості Кр̣шн̣и, трактують ведичну літературу, теж не вельми розумні, й їм неможливо збагнути особистісну природу Бога. Осіб, які гадають, що Абсолютна Істина безособистісна, характеризують як абуддгайах̣, тобто тих, хто не пізнав вищого аспекту Абсолютної Істини. В Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам стверджується, що вища реалізація починається з безособистісного Брахмана й піднімається до локалізованої Парама̄тми, однак найвищий ступінь в пізнанні Абсолютної Істини є Бог-Особа. Сучасні імперсоналісти ще менш розумні, бо вони навіть не слідують своєму великому попередникові, Ш́ан̇кара̄ча̄рйі, який особливо наголошував, що Кр̣шн̣а є Верховний Бог-Особа. Отже, імперсоналісти, не відаючи Верховної Істини, вважають, що Кр̣шн̣а — це просто син Девакı̄ та Васудеви, чи принц, або ж могутня жива істота. Такий погляд засуджено і в Бгаґавад-ґı̄ті (9.11): аваджа̄нанті ма̄м̇ мӯд̣га̄ ма̄нушı̄м̇ танум а̄ш́рітам — «лише неуки вважають Мене за звичайну людину».
In der Brahma-saṁhitā wird gesagt, daß die Persönlichkeit Gottes nicht einfach durch das Studium der Vedānta-Literatur verstanden werden kann. Nur durch die Barmherzigkeit des Höchsten Herrn kann man die Persönlichkeit des Höchsten erkennen. Deshalb heißt es in diesem Vers, daß nicht nur die Verehrer der Halbgötter weniger intelligent sind, sondern auch die Nichtgottgeweihten, die sich ohne die geringste Spur wahren Kṛṣṇa-Bewußtseins mit dem Vedānta befassen und über die vedische Literatur spekulieren. Auch ihnen ist es nicht möglich, das persönliche Wesen Gottes zu verstehen. Menschen, die der Auffassung sind, die Absolute Wahrheit sei unpersönlich, werden als abuddhayaḥ bezeichnet, denn sie kennen den höchsten Aspekt der Absoluten Wahrheit nicht. Im Śrīmad-Bhāgavatam wird gesagt, daß die Erkenntnis des Höchsten mit der Erkenntnis des unpersönlichen Brahman beginnt und dann zur lokalisierten Überseele aufsteigt – doch der höchste Aspekt der Absoluten Wahrheit ist die Persönlichkeit Gottes. Die modernen Unpersönlichkeitsanhänger sind sogar noch unintelligenter, denn sie folgen nicht einmal ihrem großen Vorgänger, Śaṅkarācārya, der eindeutig gesagt hat, daß Kṛṣṇa die Höchste Persönlichkeit Gottes ist. Da die Unpersönlichkeitsanhänger die Höchste Wahrheit nicht verstehen, glauben sie, Kṛṣṇa sei einfach nur der Sohn Devakīs und Vasudevas oder ein Prinz oder ein mächtiges Lebewesen. Diese Haltung wird in der Bhagavad-gītā (9.11) ebenfalls verurteilt: Avajānanti māṁ mūḍhā mānuṣīṁ tanum āśritam. „Nur die Toren halten Mich für einen gewöhnlichen Menschen.“
Насправді ніхто не може пізнати Кр̣шн̣у, якщо не служить Йому з відданістю й не пробуджує в собі свідомості Кр̣шн̣и. Бга̄ґаватам (10.14.29) підтверджує це:
Es ist also eine Tatsache, daß niemand Kṛṣṇa verstehen kann, ohne hingebungsvollen Dienst zu leisten und Kṛṣṇa-Bewußtsein zu entwickeln. Dies wird im Bhāgavatam (10.14.29) bestätigt:
праса̄да-леш́а̄нуґр̣хı̄та ева хі
джа̄на̄ті таттвам̇ бгаґаван махімно
на ча̄нйа еко ’пі чірам̇ вічінван
prasāda-leśānugṛhīta eva hi
jānāti tattvaṁ bhagavan-mahimno
na cānya eko ’pi ciraṁ vicinvan
«Мій Господь! Якщо людину осяє хоча б легкий відблиск милості, що її точать Твої лотосні стопи, вона зможе усвідомити велич Твоєї особи. Але ті, що просто розмірковують, намагаючись зрозуміти Верховного Бога-Особу, не здатні пізнати Тебе, навіть і вивчаючи Веди впродовж багатьох років». Неможливо осягнути Верховного Бога-Особу, Кр̣шн̣у, ні Його форму, якості або ім’я за допомогою розумувань та обговорюючи ведичну літературу. Треба пізнавати Його шляхом відданого служіння. Коли людина повністю присвячує себе свідомості Кр̣шн̣и, що починається з повторення маха̄-мантри Харе Кр̣шн̣а, Харе Кр̣шн̣а, Кр̣шн̣а Кр̣шн̣а, Харе Харе / Харе Ра̄ма, Харе Ра̄ма, Ра̄ма Ра̄ма, Харе Харе, — лише тоді вона може зрозуміти Верховного Бога-Особу. Невіддані імперсоналісти вважають, що Кр̣шн̣а має тіло, що створила матеріальна природа, і що всі Його діяння, Його форма й усе інше — майа̄. Ці імперсоналісти відомі як ма̄йа̄ва̄дı̄. Вони не знають кінцевої істини.
„O mein Herr, selbst wenn man nur ein wenig von der Barmherzigkeit Deiner Lotosfüße begünstigt wird, kann man die Größe Deiner Persönlichkeit verstehen. Aber diejenigen, die spekulieren, um die Höchste Persönlichkeit Gottes zu verstehen, sind nicht in der Lage, Dich zu verstehen, selbst wenn sie für viele Jahre die Veden studieren.“
Man kann Kṛṣṇa, die Höchste Persönlichkteit Gottes, Seine Gestalt, Seine Eigenschaften und Seinen Namen nicht durch bloße mentale Spekulation oder Erörterung der vedischen Schriften verstehen. Man muß Ihn durch hingebungsvollen Dienst verstehen. Nur wenn man völlig im Kṛṣṇa-Bewußtsein beschäftigt ist, das mit dem Chanten des mahā- mantra – Hare Kṛṣṇa, Hare Kṛṣṇa, Kṛṣṇa Kṛṣṇa, Hare Hare/ Hare Rāma, Hare Rāma, Rāma Rāma, Hare Hare – beginnt, kann man die Höchste Persönlichkeit Gottes verstehen. Die atheistischen Unpersönlichkeitsanhänger glauben, Kṛṣṇa habe einen materiellen Körper und all Seine Taten, Seine Gestalt und alles andere seien māyā. Diese Unpersönlichkeitsanhänger werden als Māyāvādīs bezeichnet. Sie kennen die endgültige Wahrheit nicht.
У двадцятому вірші недвозначно стверджується: ка̄маіс таіс таір хр̣та-джн̃а̄на̄х̣ прападйанте ’нйа-девата̄х̣ — «ті, кого засліпили хтиві бажання, віддаються різним напівбогам». Це так, що крім Верховного Бога-Особи існують напівбоги, які мають свої різні планети, і у Господа також є Своя планета. Як сказано в двадцять третьому вірші, дева̄н дева-йаджо йа̄нті мад-бгакта̄ йа̄нті ма̄м апі — «шанувальники напівбогів йдуть на планети напівбогів, але віддані Господа Кр̣шн̣и, досягають планети Кр̣шн̣алоки». Незважаючи на ясність цих тверджень, не вельми розумні імперсоналісти продовжують наполягати на тому, що Господь є безформним і що форми Господа — оманні. Хіба, вивчаючи Ґı̄ту, можна зробити висновок, що напівбоги та їхні оселі імперсональні? Цілком зрозуміло, що ані напівбоги, ані Кр̣шн̣а, Верховний Бог-Особа, не безособистісні. Всі вони — особистості, і Господь Кр̣шн̣а — Верховний Бог-Особа, і в Нього є своя планета, як у напівбогів — свої.
Im zwanzigsten Vers dieses Kapitels heißt es: kāmais tais tair hṛta-jñānāḥ prapadyante ’nya-devatāḥ. „Diejenigen, die durch lustvolle Wünsche verblendet sind, ergeben sich den verschiedenen Halbgöttern.“ Wie wir wissen, gibt es neben der Höchsten Persönlichkeit Gottes viele Halbgötter, die alle ihren Planeten haben, ebenso wie auch Kṛṣṇa einen Planeten hat. In diesem Zusammenhang hieß es im dreiundzwanzigsten Vers: devān deva-yajo yānti mad-bhaktā yānti mām api. Diejenigen, die die Halbgötter verehren, erreichen die verschiedenen Planeten der Halbgötter, und diejenigen, die Geweihte Śrī Kṛṣṇas sind, gelangen auf den Planeten Kṛṣṇaloka. Obwohl dies unmißverständliche Aussagen sind, beharren die törichten Unpersönlichkeitsanhänger auf der Meinung, der Herr sei formlos und alle diese Formen seien Einbildung. Geht aus der Gītā etwa hervor, daß die Halbgötter und ihre Planeten unpersönlich seien? Es ist klar, daß weder die Halbgötter noch Kṛṣṇa, die Höchste Persönlichkeit Gottes, unpersönlich sind. Sie sind alle Personen; Śrī Kṛṣṇa ist die Höchste Persönlichkeit Gottes, und Er besitzt einen eigenen Planeten, ebenso wie auch die Halbgötter ihre jeweiligen Planeten besitzen.
Отже, твердження моністів, буцім Вища Істина є безформною і що форму їй нав’язують, є необґрунтованим. Тут ясно сказано, що така форма не уявна. З Ґı̄ти ми довідуємось, що водночас існують як форми напівбогів, так і форма Верховного Господа, і що Господь Кр̣шн̣а — сач-чід-а̄нанда, вічне блаженне знання. «Ведичні писання підтверджують, що Верховна Абсолютна Істина сповнена знання і блаженства, віджнанам анандам брахма (Бріхад-аранйака-упанішад, 3.9.28), і що Він містить у Собі всі сприятливі якості, ананта-калйана-гунатмако ’сау (Вішну Пурана 6.5.84). В Ґı̄ті Господь також каже, що, хоча Він і є аджа (ненароджений), Він все ж таки являє Себе. Ось факти, про які нам слід дізнатися із Бгаґавад-ґı̄ти. Ми не можемо зрозуміти, як це Бог-Особа може бути безособистісним, положення Ґіти повністю спростовують оманні теорії імперсоналістів-моністів. Стає очевидним, що Верховна Абсолютна Істина, Господь Кр̣шн̣а, має і форму, і особистість.
Deshalb ist die monistische Behauptung, die endgültige Wahrheit sei formlos und jede Form sei Einbildung, falsch. Hier wird eindeutig gesagt, daß sie keine Einbildung ist. Aus der Bhagavad-gītā geht klar hervor, daß die Form der Halbgötter und die des Höchsten Herrn gleichzeitig existieren und daß Śrī Kṛṣṇa sac-cid-ānanda, ewig, glückselig und voller Wissen, ist. Die vedische Literatur bestätigt, daß die Höchste Absolute Wahrheit Wissen und glückselige Freude ist, vijñānam ānandaṁ brahma (Bṛhad-āraṇyaka Upaniṣad 3.9.28), und daß Sie das unbegrenzte Behältnis aller glückverheißenden Eigenschaften ist, ananta-kalyāna-guṇātmako ’sau (Viṣṇu Purāṇa 6.5.84).
Und in der Gītā sagt der Herr, daß Er, obwohl ungeboren (aja), dennoch in Seiner persönlichen Form erscheint. Dies sind die Tatsachen, wie sie in der Bhagavad-gītā beschrieben werden, und wir sollten sie genauso verstehen. Es ist unmöglich, daß die Höchste Persönlichkeit Gottes unpersönlich ist; deshalb ist die Theorie der Einbildung, die von den monistischen Unpersönlichkeitsanhängem vertreten wird, nach dem Urteil der Gītā falsch. Es kann also keinen Zweifel geben, daß die Höchste Absolute Wahrheit, Śrī Kṛṣṇa, sowohl Form als auch Persönlichkeit besitzt.