TEXT 23

Текст

Texte

антават ту пгалам̇ теша̄м̇
тад бгаватй алпа-медгаса̄м
дева̄н дева-йаджо йа̄нті
мад-бгакта̄ йа̄нті ма̄м апі

antavat tu phalaṁ teṣāṁ
tad bhavaty alpa-medhasām
devān deva-yajo yānti
mad-bhaktā yānti mām api

Послівний переклад

Synonyms

анта-ват—тлінний; ту—але; пгалам—плід; теша̄м—їх; тат— те; бгаваті—стає; алпа-медгаса̄м—тих, що мають нерозвинутий інтелект; дева̄н—до напівбогів; дева-йаджах̣—ті, хто поклоняються напівбогам; йа̄нті—йдуть; мат—Мої; бгакта̄х̣—віддані; йа̄нті— йдуть; ма̄м—до Мене; апі—також.

anta-vat: périssable; tu: mais; phalam: fruit; teṣām: leur; tat: cela; bhavati: devient; alpa-medhasām: de ceux qui ont peu d’intelligence; devān: aux devas; deva-yajaḥ: les adorateurs des devas; yānti: vont; mat: Mes; bhaktāḥ: dévots; yānti: vont; mām: à Moi; api: aussi.

Переклад

Translation

Люди, що вбогі на розум, поклоняються напівбогам і плоди, які вони отримують, незначні та скороминущі. Ті, хто поклоняється напівбогам, потрапляють на планети напівбогів, але Мої віддані слуги врешті-решт досягають Моєї верховної планети.

Les hommes de faible intelligence rendent un culte aux devas, mais les fruits de leur adoration sont éphémères et limités. Ceux qui vénèrent les devas atteignent leurs planètes, alors que Mes dévots viennent à Mon royaume suprême.

Коментар

Purport

Деякі коментатори Бгаґавад-ґı̄ти твердять, що той, хто поклоняється напівбогу, може досягти Верховного Господа, але тут ясно сказано, що шанувальники напівбогів потрапляють до різних планетних систем, на яких мешкають напівбоги, а саме: хто обожнює Сонце, досягає Сонця, а поклонник напівбога Місяця досягає Місяця. Так само, якщо хто-небудь бажає поклонятись такому напівбогові, як Індра, може потрапити на відповідну планету цього напівбога. Це не так, що кожний, незалежно від того, якому напівбогу він поклоняється, досягає Верховного Бога-Особи. Таку думку спростовано в цьому вірші, бо ясно сказано, що шанувальники напівбогів потрапляють на різні планети матеріального світу, але віддані Верховного Господа безпосередньо досягають верховної планети Бога-Особи.

Certains commentateurs de la Bhagavad-gītā prétendent qu’on peut atteindre le Seigneur Suprême en vénérant les devas, mais ce verset établit clairement le contraire: les adorateurs des devas iront sur les planètes des devas. Celui qui révère le deva du soleil ira sur le soleil, celui qui prie le deva de la lune ira sur la lune, et celui qui rend un culte à Indra ira sur la planète d’Indra. Mais ce n’est pas en adorant l’un ou l’autre des devas que l’on atteindra Dieu, la Personne Suprême. Les adorateurs des devas, comme l’explique ce verset, gagneront les diverses planètes de l’univers matériel où ceux-ci résident, tandis que les dévots du Seigneur iront directement sur la planète suprême, dans le royaume spirituel de Dieu.

Може постати таке питання: якщо напівбоги — це різні частини тіла Верховного Господа, то чи не досягають тієї ж самої, верховної, мети, поклоняючись їм? Однак, ті, хто поклоняється напівбогам, не дуже розумні, бо вони не знають, якій частині тіла слід постачати їжу. Деякі з них настільки обмежені, що твердять, начебто є багато частин тіла, яким слід давати їжу, і що для цього існує багато способів. Це безглуздо. Хіба може хто-небудь приймати їжу через вуха або очі? Вони не знають, що напівбоги — це лише різні частини всесвітнього тіла Верховного Господа, й у своєму невігластві вірять тому, що кожний напівбог є сам по собі Бог й суперник Верховному Господеві.

Certains objecteront que si les devas sont inclus dans les diverses parties du corps du Seigneur Suprême, c’est bien Lui qu’on atteint en les adorant – raisonnement du sot qui clamerait qu’on nourrit le corps en nourrissant chacune des parties qui le constituent. Qui donc arriverait à nourrir son corps par les yeux ou les oreilles ? De telles personnes ne comprennent pas vraiment ce que signifie le fait que les devas soient divers membres du corps universel du Seigneur Suprême. Dans leur ignorance, elles croient que chaque deva est un Dieu en soi, une sorte de rival du Seigneur.

Частинами Верховного Господа є не тільки напівбоги, але й звичайні живі істоти. В Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам стверджується, що бра̄хман̣и — це голова Верховного Господа, кшатрійі — Його руки, ваіш́йі — Його живіт і ш́ӯдри — Його ноги, і всі вони виконують різні функції. Якщо, незалежно від свого становища, людина усвідомлює, що і вона сама, і напівбоги є невід’ємними частками Верховного Господа, тоді її знання досконале. Якщо ж вона не розуміє цього, то потрапляє на різні планети, де мешкають напівбоги. Але це не те саме призначення, що його досягає відданий.

Comme les devas, tous les autres êtres forment le corps universel du Seigneur. Le Śrīmad-Bhāgavatam explique que les brāhmaṇas sont Sa tête, les kṣatriyas, Ses bras, les vaiśyas, Sa taille et les śūdras, Ses jambes, chaque catégorie d’être remplissant une fonction différente. Celui qui, en toutes circonstances, garde à l’esprit que tous les êtres sans exception, hommes et devas, font partie intégrante du Seigneur, détient la connaissance parfaite. Celui par contre, qui ne comprend pas cette notion fondamentale n’atteindra que les planètes des devas, ce qui n’est pas la destination des dévots.

Плоди благословення напівбогів скороминущі, бо в матеріальному світі планети, напівбоги й ті, що їм поклоняються, — всі вони тлінні. І в даному вірші ясно сказано, що всі плоди поклоніння напівбогам недовговічні, отже, лише не дуже розумні живі істоти вшановують їх. Але чистий відданий, який з любов’ю служить Верховному Господеві в свідомості Кр̣шн̣и, досягає вічного життя, сповненого блаженства і знання, і тому те, що він здобуває, відрізняється од досягнень звичайного поклонника напівбогів. Верховний Господь безконечний, Його прихильність безмірна, Його милість — нескінченна. Тому ласка Верховного Господа до Своїх чистих відданих не знає меж.

Les bienfaits accordés par les devas ne peuvent être que périssables, puisque tout en ce monde – les planètes, les devas et leurs adorateurs – est périssable. Ce verset insiste donc sur la précarité des fruits du culte rendu aux devas, et sur le peu d’intelligence de leurs fidèles. Ces fruits diffèrent en tout de ceux récoltés par les purs dévots, lesquels, en s’absorbant dans la conscience de Kṛṣṇa, dans le service dévotionnel de la Personne Suprême, connaîtront l’existence éternelle, la connaissance et la félicité. Le Seigneur est infini, Sa grâce et Sa miséricorde aussi. La faveur qu’Il accorde à Ses purs dévots est donc infinie.