TEXT 19
TEXT 19
Текст
Text
джн̃а̄нава̄н ма̄м̇ прападйате
ва̄судевах̣ сарвам іті
са маха̄тма̄ су-дурлабгах̣
jñānavān māṁ prapadyate
vāsudevaḥ sarvam iti
sa mahātmā su-durlabhaḥ
Послівний переклад
Synonyms
бахӯна̄м—багатьох; джанмана̄м—повторюваних народжень і смертей; анте — після; джн̃а̄на-ва̄н — наділений цілковитим знанням; ма̄м—Мені; прападйате—віддається; ва̄судевах̣—Бог-Особа, Кр̣шн̣а; сарвам—усе; іті—таким чином; сах̣—цей; маха̄-а̄тма̄—велика душа; су-дурлабгах̣—не часто зустрінеш.
Переклад
Translation
Після багатьох народжень та смертей той, хто осяг усю глибину справжнього знання, віддається Мені, пізнавши Мене як причину всіх причин й усього сущого. Дуже рідкісною є така велика душа.
After many births and deaths, he who is actually in knowledge surrenders unto Me, knowing Me to be the cause of all causes and all that is. Such a great soul is very rare.
Коментар
Purport
Якщо жива істота віддано служить Господеві або відправляє трансцендентні обряди, то після численних народжень вона справді може прийти до чистого трансцендентального знання, яке полягає в тому, що Верховний Бог-Особа — це кінцева мета духовного пізнання. На початку духовної реалізації, коли людина намагається позбутись прив’язаності до матеріального, в неї може виявитись деяка схильність до імперсоналізму, але в міру дальшого духовного поступу вона починає розуміти, що в духовному житті існує діяльність і що ця діяльність складає віддане служіння. Усвідомивши це, вона прив’язується до Верховного Бога-Особи і віддається Йому. Тоді вона може зрозуміти, що милість Господа Ш́рı̄ Кр̣шн̣и для неї є всім, що Він — причина всіх причин, і що матеріальне проявлення залежить від Нього. Вона усвідомлює, що матеріальний світ є спотворене відображення духовного розмаїття і що все в ньому пов’язано з Верховним Господом Кр̣шн̣ою. Й відтак Й відтак вона бачить зв’язок усього з Ва̄судевою, тобто із Ш́рı̄ Кр̣шн̣ою. Подібне бачення людини, коли Ва̄судева стає зримим для неї у всьому, прискорює її повну віддачу себе вищій меті, — Верховному Господеві Кр̣шн̣і. Такі сповнені відданості Кр̣шн̣і великі душі надзвичайно рідкісні.
The living entity, while executing devotional service or transcendental rituals after many, many births, may actually become situated in transcendental pure knowledge that the Supreme Personality of Godhead is the ultimate goal of spiritual realization. In the beginning of spiritual realization, while one is trying to give up one’s attachment to materialism, there is some leaning towards impersonalism, but when one is further advanced he can understand that there are activities in the spiritual life and that these activities constitute devotional service. Realizing this, he becomes attached to the Supreme Personality of Godhead and surrenders to Him. At such a time one can understand that Lord Śrī Kṛṣṇa’s mercy is everything, that He is the cause of all causes, and that this material manifestation is not independent from Him. He realizes the material world to be a perverted reflection of spiritual variegatedness and realizes that in everything there is a relationship with the Supreme Lord Kṛṣṇa. Thus he thinks of everything in relation to Vāsudeva, or Śrī Kṛṣṇa. Such a universal vision of Vāsudeva precipitates one’s full surrender to the Supreme Lord Śrī Kṛṣṇa as the highest goal. Such surrendered great souls are very rare.
Цей вірш чудово пояснено в третій главі Ш́вета̄ш́ватара Упанішади (вірші 14 і 15):
This verse is very nicely explained in the Third Chapter (verses 14 and 15) of the Śvetāśvatara Upaniṣad:
сахасра̄кшах̣ сахасра-па̄т
са бгӯмім̇ віш́вато вр̣тва̄-
тйа̄тішт̣гад даш́а̄н̇ґулам
sahasrākṣaḥ sahasra-pāt
sa bhūmiṁ viśvato vṛtvā-
tyātiṣṭhad daśāṅgulam
йад бгӯтам̇ йач ча бгавйам
ута̄мр̣татвасйеш́а̄но
йад аннена̄тірохаті
yad bhūtaṁ yac ca bhavyam
utāmṛtatvasyeśāno
yad annenātirohati
«Господь Вішну має тисячі голів, тисячі очей і тисячі стіп. Охоплюючи весь усесвіт, Він виходить за його межі на десять пальців. Насправді, Він є весь усесвіт. Він є всім, що було, і всім, що буде. Він – володар безсмертя і правитель тих, хто живе за рахунок їжі». В Чга̄ндоґйа Упанішаді (5.1.15) сказано: на ваі ва̄чо на чакшӯм̇ші на ш́ротра̄н̣і на мана̄м̇сı̄тй а̄чакшате пра̄н̣а іті ева̄чакшате пра̄н̣о хй еваіта̄ні сарва̄н̣і бгаванті — «В цьому тілі головним чинником аж ніяк не є здатність говорити чи здатність бачити, слухати, думати тощо; життя — ось осередок усієї діяльності». Так само, Господь Ва̄судева, або Верховний Бог-Особа, Господь Ш́рı̄ Кр̣шн̣а, — Він вища реальна суть усього. В цьому тілі присутні сили, що дозволяють йому говорити, бачити, слухати, думати тощо. Але якщо не усвідомлювати їхній зв’язок із Верховним Господом, вони нічого не варті. А що Ва̄судева є всюдисущим, і все є Ва̄судевою, то відданий, сповнившись знання, вручає себе Йому (див. Бгаґавад-ґı̄ту 7.17 і 11.40).
“Lord Viṣṇu has thousands of heads, thousands of eyes and thousands of feet. Entirely encompassing the whole universe, He still extends beyond it by ten fingers’ breadth. He is in fact this entire universe. He is all that was and all that will be. He is the Lord of immortality and of all that is nourished by food.” In the Chāndogya Upaniṣad (5.1.15) it is said, na vai vāco na cakṣūṁṣi na śrotrāṇi na manāṁsīty ācakṣate prāṇa iti evācakṣate prāṇo hy evaitāni sarvāṇi bhavanti: “In the body of a living being neither the power to speak, nor the power to see, nor the power to hear, nor the power to think is the prime factor; it is life which is the center of all activities.” Similarly Lord Vāsudeva, or the Personality of Godhead, Lord Śrī Kṛṣṇa, is the prime entity in everything. In this body there are powers of speaking, of seeing, of hearing, of mental activities, etc. But these are not important if not related to the Supreme Lord. And because Vāsudeva is all-pervading and everything is Vāsudeva, the devotee surrenders in full knowledge (cf. Bhagavad-gītā 7.17 and 11.40).