TEXT 16
TEXT 16
Текст
Texto
джана̄х̣ сукр̣тіно ’рджуна
а̄рто джіджн̃а̄сур артга̄ртгı̄
джн̃а̄нı̄ ча бгаратаршабга
janāḥ su-kṛtino ’rjuna
ārto jijñāsur arthārthī
jñānī ca bharatarṣabha
Послівний переклад
Palabra por palabra
чатур-відга̄х̣ — чотири типи; бгаджанте — виявляють служіння; ма̄м—Мені; джана̄х̣—особи; су-кр̣тінах̣—той, хто благочестивий; арджуна—о Арджуно; а̄ртах̣—той, хто бідує; джіджн̃а̄сух̣—допитливий; артга-артгı̄—той, хто прагне матеріальних здобутків; джн̃а̄нı̄—той, хто знає речі такими, якими вони є насправді; ча— також; бгарата-р̣шабга—о найвидатніший з-поміж нащадків Бгарати.
catuḥ-vidhāḥ — cuatro clases de; bhajante — prestan servicios; mām — a Mí; janāḥ — personas; su-kṛtinaḥ — aquellos que son piadosos; arjuna — ¡oh, Arjuna!; ārtaḥ — el afligido; jijñāsuḥ — el indagador; artha-arthī — aquel que desea ganancias materiales; jñānī — aquel que conoce las cosas tal como son; ca — también; bharata-ṛṣabha — ¡oh, tú, el grande entre los descendientes de Bharata!
Переклад
Traducción
О кращий з Бга̄рат, чотири типи побожних людей приходять до відданого служіння Мені: стражденні, шукачі багатства, допитливі, а також ті, що прагнуть пізнати Абсолют.
¡Oh, tú, el mejor de los Bhāratas [Arjuna]!, cuatro clases de hombres piadosos comienzan a prestarme servicio devocional: el afligido, el que desea riquezas, el indagador y aquel que busca conocimiento acerca del Absoluto.
Коментар
Significado
На відміну од лиходіїв, такі люди слідують засадам ш́а̄стр на впорядкування життя. Всі вони більшою чи меншою мірою віддані Господу, і їх називають сукр̣тінах̣, тобто тими, хто підкоряється правилам й приписам ш́а̄стр, моральним та суспільним законам. Таких людей поділяють на чотири категорії: тих, кого інколи виснажує горе, кому потрібні гроші, хто іноді виявляє допитливість, і тих, хто інколи відчуває потяг до пізнання Абсолютної Істини. Ці люди за різних обставин приходять до відданого служіння Верховному Господеві. Вони не чисті віддані, бо прагнуть чогось у обмін на віддане служіння. Чисте віддане служіння позбавлене прагнення матеріальної вигоди. Бгакті-раса̄мр̣та-сіндгу (1.1.11) визначає чисту відданість таким чином:
A diferencia de los herejes, estos son adeptos de los principios regulativos de las Escrituras, y reciben el nombre de sukṛtina, que significa «aquellos que obedecen los reglamentos de las Escrituras y las leyes morales y sociales, y que están más o menos consagrados al Señor Supremo».Entre estos hay cuatro clases de hombres: los que a veces están afligidos, los que están necesitados de dinero, los que a veces indagan y los que a veces buscan conocimiento acerca de la Verdad Absoluta. Esas personas acuden al Señor Supremo bajo diferentes condiciones, para realizar servicio devocional. Ellos no son devotos puros, porque tienen alguna aspiración que satisfacer a cambio del servicio devocional. El servicio devocional debe ser sin aspiraciones y sin deseos de obtener un beneficio material. El Bhakti-rasāmṛta-sindhu (1.1.11) define la devoción pura de la siguiente manera:
джн̃а̄на-карма̄дй-ана̄вр̣там
а̄нукӯлйена кр̣шн̣а̄ну-
ш́ı̄ланам̇ бгактір уттама̄
jñāna-karmādy-anāvṛtam
ānukūlyena kṛṣṇānu-
śīlanaṁ bhaktir uttamā
«Слід виявляти трансцендентне любовне служіння Верховному Господеві Кр̣шн̣і самим сприятливим чином, позбувшись бажання матеріальної вигоди або прибутків, що їх здобувають за допомогою кармічної діяльності або філософських роздумів. Це і називають чистим відданим служінням».
«Uno debe prestarle al Supremo Señor Kṛṣṇa un amoroso servicio trascendental, de un modo favorable y sin el deseo de obtener una ganancia o un beneficio material a través de las actividades fruitivas o la especulación filosófica. Eso se denomina servicio devocional puro».
Коли побожні люди, яких поділяють на чотири категорії, приходять до Верховного Господа з наміром віддано служити Йому і повністю очищуються, спілкуючись із чистими відданими, вони теж стають чистими відданими. Що стосується лиходіїв, то віддане служіння виявляється дуже трудним для них, тому що їхнє життя корисливе, безладне й позбавлене духовних цілей. Але якщо деяким з них пощастить зустрітись із чистим відданим, — навіть вони можуть стати чистими відданими.
Cuando estas cuatro clases de personas acuden al Señor Supremo para realizar servicio devocional, y, mediante la compañía de un devoto puro, se purifican por completo, también se vuelven devotos puros. En lo que respecta a los herejes, para ellos el servicio devocional es algo muy difícil, porque sus vidas son egoístas, irregulares y carecen de metas espirituales. Pero incluso cuando por casualidad algunos de ellos se ponen en contacto con un devoto puro, también se vuelven devotos puros.
Ті, що завжди занурені в кармічну діяльність, приходять до Господа, коли їх змагають матеріальні знегоди, і тоді вони починають спілкуватися з чистими відданими, і, знесилені, стають відданими Господа. Люди, що зазнали краху своїх сподівань, також іноді шукають спілкування з чистими відданими, і починають цікавитись Богопізнанням. Подібним чином, коли черстві філософи відчувають свою неспроможність у всіх галузях знання, у них іноді виникає бажання довідатись про Бога, і вони приходять до Верховного Господа, щоб віддано служити Йому, й таким чином перевершують знання про безособистісного Брахмана й локалізовану Парама̄тму і віднаходять особистісне уявлення про Бога з милості Верховного Господа або ж Його чистого відданого. В цілому, коли стражденні, допитливі, спраглі знань й ті, кому потрібні гроші, звільняються від матеріалістичних бажань і повністю усвідомлюють, що духовні досягнення не мають нічого спільного з матеріальною винагородою, — вони стають чистими відданими. Доки не досягнуто подібної стадії очищення, відданих, які перебувають в трансцендентному служінні Господеві, плямує кармічна діяльність, пошуки світських знань тощо. Отже, необхідно подолати все це, щоб мати змогу піднятись до ступеня чистого відданого служіння.
Aquellos que siempre están ocupados en actividades fruitivas acuden al Señor por la aflicción material, y en ese momento se relacionan con devotos puros y, en medio de su aflicción, se vuelven devotos del Señor. Aquellos que simplemente están frustrados, a veces también llegan a relacionarse con los devotos puros, y se despierta en ellos el interés de saber de Dios. Así mismo, cuando los áridos filósofos se frustran en cada uno de los campos del conocimiento, a veces quieren aprender acerca de Dios y acuden al Señor Supremo a prestarle servicio devocional, y, de ese modo, trascienden el conocimiento del Brahman impersonal y del Paramātmā localizado, y llegan a la concepción personal de Dios, por la gracia del Señor Supremo o de Su devoto puro. En general, cuando los afligidos, los indagadores, los buscadores de conocimiento y aquellos que están necesitados de dinero se libran de todos los deseos materiales, y cuando todos ellos entienden por completo que la remuneración material no tiene nada que ver con el mejoramiento espiritual, se convierten en devotos puros. Mientras no se llega a una etapa así de pura, los devotos que le prestan al Señor un servicio trascendental están manchados con las actividades fruitivas, la búsqueda de conocimiento mundano, etc. Así que uno tiene que trascender todo eso antes de poder llegar a la etapa del servicio devocional puro.