Skip to main content

TEXT 15

VERŠ 15

Текст

Verš

на ма̄м̇ душкр̣тіно мӯд̣га̄х̣
прападйанте нара̄дгама̄х̣
ма̄йайа̄пахр̣та-джн̃а̄на
а̄сурам̇ бга̄вам а̄ш́ріта̄х̣
na māṁ duṣkṛtino mūḍhāḥ
prapadyante narādhamāḥ
māyayāpahṛta-jñānā
āsuraṁ bhāvam āśritāḥ

Послівний переклад

Synonyma

на—не; ма̄м—Мені; душкр̣тінах̣—лиходії; мӯд̣га̄х̣—нерозсудлива людина; прападйанте—віддаються; нара-адгама̄х̣—нижчі з-поміж людей; ма̄йайа̄—ілюзорною енерґією; апахр̣та—вкрадений; джн̃а̄на̄х̣ — чиє знання; а̄сурам — демонічну; бга̄вам — природу; а̄ш́ріта̄х̣—приймаючи.

na — nie; mām — Mne; duṣkṛtinaḥ — neznabohovia; mūḍhāḥ — hlúpi; prapadyante — odovzdávajú; nara-adhamāḥ — najnižší z ľudí; māyayā — iluzórna energia; apahṛta — zbavený; jñānāḥ — poznanie; āsuram — démonské; bhāvam — povaha; āśritāḥ — prijímajú.

Переклад

Překlad

Лиходії, що занурені в цілковите невігластво, останні з-поміж людей, ті, чиє знання викрала ілюзія, і ті, кому властива безбожна природа демонів, не вручають себе Мені.

Neveriaci ľudia, ktorí sú veľmi hlúpi, najnižší z ľudí, ktorých poznanie uniesla vidina, a tí, ktorí majú ateistickú povahu démonov, sa Mi nikdy neodovzdávajú.

Коментар

Význam

В Бгаґавад-ґı̄ті сказано, що просто схилившись до лотосних стіп Верховної Особи, Кр̣шн̣и, можна перебороти суворі закони матеріальної природи. У зв’язку з цим виринає питання: чому обізнані філософи, вчені, ділові люди, менеджери, тобто всі керівники звичайних людей не схиляються з покорою до лотосних стіп Ш́рı̄ Кр̣шн̣и, всемогутнього Бога-Особи? Вожді людства впродовж численних років та народжень різними шляхами, за допомогою грандіозних планів та великої наполегливості відшукують мукті, тобто звільнення від законів матеріальної природи. Але, якщо досягти цієї свободи можна, просто впокорившись лотосним стопам Верховного Бога-Особи, тоді чому ж ці інтеліґентні й енерґійні вожді людства не засвоють такий простий метод?

V Bhagavad-gīte sa hovorí, že človek môže prekonať prísne zákony hmotnej prírody jednoducho tak, že sa odovzdá lotosovým nohám Śrī Kṛṣṇu, Najvyššej Božskej Osobnosti. Môžeme sa teda spýtať, ako je možné, že sa učení filozofi, vedci, obchodníci, vládni činitelia a ostatní vodcovia spoločnosti neodovzdajú lotosovým nohám Śrī Kṛṣṇu, všemocnej Božskej Osoby? Títo ľudia sa rôznymi spôsobmi snažia dosiahnuť mukti, vyslobodenie zo zákonov hmotnej prírody. Stroja veľké plány a veľa rokov a životov sa veľmi vytrvalo snažia. No ak je možné dosiahnuť vyslobodenie jednoduchým odovzdaním sa Kṛṣṇovi, prečo potom títo inteligentní, ťažko pracujúci vodcovia neprijmú túto jednoduchú metódu?

Ґı̄та̄ відверто відповідає на це питання. Такі по-справжньому вчені керівники суспільства, як Брахма̄, Ш́іва, Капіла, Кума̄ри, Ману, Вйа̄са, Девала, Асіта, Джанака, Прахла̄да, Балі, а за пізніших часів Мадгва̄ча̄рйа, Ра̄ма̄нуджа̄ча̄рйа, Ш́рı̄ Чаітанйа та багато інших — істинних філософів, політиків, просвітителів, вчених тощо — схиляються до лотосних стіп Верховної Особи, перед Його всесильною владою. Але ті, хто не є правдивими філософами, вченими, просвітителями, керівниками й т. ін., а лише вдають із себе таких задля матеріальної вигоди, не визнають задуму й шляхів Усевишнього. Вони не мають уявлення про Бога; вони лише створюють власні світські плани й, відповідно, ускладнюють проблеми матеріального існування своїми марними спробами розв’язати їх. Матеріальна енерґія (природа) — дуже могутня, і тому вона здатна протистояти примхливим планам атеїстів й розладнувати проекти «органів планування».

Bhagavad-gītā na to odpovedá veľmi jasne. Skutočne učení vodcovia spoločnosti ako sú Brahmā, Śiva, Kapila, Kumārovia, Manu, Vyāsa, Devala, Asita, Janaka, Prahlāda, Bali a neskôr Madhvācārya, Rāmānujācārya, Śrī Caitanya Mahāprabhu a mnohí ďalší, ktorí sú skutočnými filozofmi, vedcami, politikmi, učencami a administrátormi, sa odovzdajú lotosovým nohám Najvyššej Osoby, všemocnej autority. Tí však, ktorí sa vydávajú za filozofov, vedcov, politikov, vzdelancov a tak ďalej, aby si vylepšili svoje hmotné pomery, sa nikdy nevydajú na cestu Najvyššieho Pána, ani nekonajú podľa Jeho plánu. Keďže títo ľudia nemajú ani poňatie o Bohu, jednoducho stroja svetské plány a prehlbujú tak problémy hmotného sveta v snahe riešiť ich. Hmotná energia (príroda) je však taká mocná, že sa môže spriečiť neoprávneným plánom ateistov a zničiť úsilie „plánovacích komisií“.

Таких планувальників-атеїстів названо тут душкр̣тінах̣, тобто «лиходіями». Кр̣тı̄ означає того, хто виконав роботу, що гідна заохочення. Проектант-безбожник буває іноді дуже кмітливим й гідним похвали, тому що будь-який грандіозний план — добрий чи поганий — вимагає інтелекту на своє здійснення. Але мозок атеїста використовується не за призначенням, а всупереч задуму Всевишнього, і тому такого атеїста-планувальника називають душкр̣тı̄; це означає, що його інтелект та зусилля скеровано в хибному напрямкові.

Týchto ateistických „plánovačov“ opisuje Kṛṣṇa slovom duṣkṛtinaḥ, neznabohovia, t.j. opak tých, ktorí vykonávajú záslužnú prácu (kṛti — záslužná činnosť). Ateistický plánovač je niekedy veľmi inteligentný a obdivuhodný, lebo na všetky veľké plány, dobré i zlé, je potrebná inteligencia. Keďže však svoju inteligenciu používa nevhodne, teda proti vôli Najvyššieho Pána, volá sa duśkṛtī, čo naznačuje, že svoju inteligenciu a snahu používa nesprávne.

В Ґı̄тı̄ ясно сказано, що діяльність матеріальної енерґії спрямовує воля Всевишнього. Матеріальна енерґія діє наче тінь, що точно копіює рухи самого предмету. Однак, вона дуже могутня, і атеїст, внаслідок безбожного складу свого характеру, не може зрозуміти, як вона працює; не може він також зрозуміти і задуму Верховного Господа. Під впливом ілюзії, а також ґун̣ пристрасті й невігластва всі його плани руйнуються, що й трапилось з Хіран̣йакаш́іпу й Ра̄ван̣ою, незважаючи на те, що з матеріального погляду обидва були вченими-ерудитами, філософами, правителями і просвітителями. Є чотири категорії таких душкр̣тı̄, лиходіїв, і про них йтиме мова нижче.

V Bhagavad-gīte sa jasne hovorí, že hmotná energia koná všetko podľa pokynov Najvyššieho Pána. Nemá žiadnu nezávislú silu; je ako tieň, ktorý sa pohybuje podľa pohybu predmetu, ktorý ho vrhá. Napriek tomu je hmotná príroda veľmi mocná a ateista pre svoju bezbožnosť nemôže pochopiť, ako pracuje, a nepozná ani božský plán Najvyššieho Pána. Keďže je v zajatí ilúzie a ovplyvňujú ho kvality vášne a nevedomosti, všetky jeho plány sú odsúdené k zániku. Tak to bolo aj s Hiraṇyakaśipuom a Rāvaṇom. Hoci boli obaja veľkí vedci, filozofi, politici a vzdelanci, ich plány boly zmarené. Títo neveriaci ľudia sa rozdeľujú na štyri skupiny:

1) Мӯд̣ги — це ті, хто перебуває в глибокому невігластві, подібно до в’ючних тварин. Вони бажають насолоджуватись плодами своєї праці самі й не хочуть ділитися ними з Всевишнім. Типовою в’ючною твариною є віслюк. Хазяїн змушує цю покірливу тварину дуже важко працювати. Насправді віслюк навіть не знає, на кого він так важко працює день і ніч. Він вдовольняється жмутком трави, що потрапляє до його шлунку, короткотривалим сном, який супроводжує страх зазнати побоїв від хазяїна, і задоволенням свого статевого потягу з ризиком, що партнерша не раз хвицне його копитом. Інколи віслюк наспівує щось поетичне та філософське, але такі звуки ослиного ревіння лише турбують інших. Таким є становище нетямущого корисливого трударя, який не розуміє, на кого йому треба працювати. Він не знає, що карма (діяльність) призначена для йаджн̃и (жертвопринесення).

1. Slovom mūḍha sa označujú ľudia očividne hlúpi, podobní ťažko pracujúcim oslom. Sami si chcú užívať plody svojej práce a nechcú ich obetovať Najvyššiemu. Typické ťažné zviera je osol, ktorého pán núti ťažko pracovať vo dne v noci. Osol je spokojný, keď môže naplniť svoj žalúdok trochou trávy, chvíľku si zdriemnuť so strachom, že od pána dostane bičom, a svoj pohlavný pud ukája s rizikom, že ho oslica kopne. Niekedy vyspevuje svoju poéziu či filozofiu, ale jeho hýkanie iba vyrušuje ostatných. V tejto situácii sa nachádza ten, kto pracuje kvôli plodom a nevie, pre koho by mal v skutočnosti pracovať. Nevie, že karma (čin) je určená pre yajñu (obeť).

Найчастіше люди, які тяжко працюють день і ніч для того, щоб полегшити тягар штучних обов’язків, які самі ж для себе створили, кажуть, що їм бракує часу слухати про безсмертя живої істоти. Для таких мӯд̣г матеріальна скороминуща вигода є вищою метою життя, попри те, що мӯд̣ги насолоджуються лише малою часткою плодів своєї праці. Іноді вони проводять безсонні дні й ночі задля кармічних здобутків, дуже погано харчуються і через те слабують на виразку або нетравлення шлунку; важка цілодобова робота на користь ілюзорних хазяїв просто поглинає їх. Не знаючи про свого істинного повелителя, ці сліпі кармічні трудівники марнують свій дорогоцінний час на те, щоб служити мамоні. На жаль, вони ніколи не віддаються Верховному володарю усіх володарів, і вони не знаходять часу на те, щоб слухати про Нього із належних джерел. Свині, які харчуються гноєм, що зібрався за ніч, байдужі до солодощів з цукру й топленого масла. Подібно до цього, нетямущий корисливий трудар задля почуттєвого задоволення готовий день і ніч невтомно слухати новини мерехтливого земного світу, проте має обмаль часу, щоб послухати про вічну живу силу, яка рухає матеріальним світом.

Ľudia, ktorí vo dne v noci ťažko pracujú, aby si splnili povinnosti, ktoré sami vymysleli, často tvrdia, že nemajú čas počúvať o nesmrteľnosti živej bytosti. Hoci sa títo hlúpi ľudia môžu tešiť iba z malého zlomku svojho ťažko získaného výsledku, považujú pominuteľné hmotné pôžitky za to najdôležitejšie v živote. Niekedy pracujú pre hmotný zisk bez prestávky, a aj keď majú žalúdočné vredy, ťažkosti s trávením a sotva čas na jedlo, pracujú vo dne v noci, len aby uspokojili svoje iluzórne plány. Neuvedomujú si, kto je ich skutočným pánom, a strácajú svoj drahocenný čas slúžením mamonu. Nanešťastie sa nikdy neodovzdajú Najvyššiemu Pánovi všetkých pánov a nikdy si neurobia čas, aby mohli o ňom načúvať zo správnych zdrojov. Tak ako prasa dáva prednosť výkalom pred sladkosťami z masla a cukru, dáva aj hlúpy materialista prednosť rôznym, pre zmysly príťažlivým, pominuteľným senzáciám svetského charakteru. No len veľmi zriedka si nájde čas počúvať o večnej živej sile, ktorá hýbe hmotným svetom.

2) Іншу категорію душкр̣тı̄, або лиходіїв, називають нара̄дгамами, тобто «нижчими серед людей». Нара означає «людина», і адгама означає «найнижчий». Серед 8 400 000 різних видів живих істот є 400 000 форм людського життя. Серед останніх є багато нижчих видів людських істот, здебільшого нецивілізованих. Цивілізовані люди — це ті, хто дотримується засад, що впорядковують їхнє суспільне, політичне й релігійне життя. Людей, розвинутих з соціального й політичного погляду, але які не мають релігійних принципів, треба вважати нара̄дгамами. Крім того, релігія без Бога — це не релігія, бо метою релігійних засад є пізнання Верховної Істини і своїх взаємостосунків з Нею. В Ґı̄ті Бог-Особа ясно каже, що не існує авторитету, вищого од Нього, і що Він — Верховна Істина. Життя людини, справді цивілізованої, призначене на те, щоб відновити втрачену свідомість свого вічного зв’язку з Верховною Істиною, Богом-Особою, всемогутнім Ш́рı̄ Кр̣шн̣ою. Кожного, хто не використовує такої можливості, розцінюють як нара̄дгаму. Із явлених священних писань ми довідуємось, що дитина в утробі матері (де вона перебуває у надзвичайно скрутному становищі) благає Господа про порятунок й обіцяє, з’явившись на світ, поклонятись лише Йому. Молитися Богу, перебуваючи в безвихідному становищі, — природний інстинкт, що властивий кожній живій істоті, тому що вона має вічний зв’язок з Богом. Але, народившись, під впливом ма̄йі, ілюзорної енерґії, дитина забуває труднощі народження і Самого свого визволителя.

2. Druhá skupina neznabohov sa volá narādhama, čo znamená „najnižší z ľudí“. Nara znamená človek a adhama najnižší. Z 8 400 000 druhov živých tvorov je ľudských 400 000. Medzi nimi je veľa nižších foriem ľudského života, ktoré sú vlastne necivilizované. K civilizovaným ľuďom patria tí, ktorí sa chovajú podľa predpísaných zásad spoločenského, politického a náboženského života. Do tejto skupiny patria sociálne a politicky uvedomelí ľudia, ktorí však nemajú žiadne duchovné zásady. Také náboženstvo neuznávajúce osobného Boha nie je náboženstvom, pretože zmyslom náboženstva je spoznať Absolútnu Pravdu a vzťah k Nej. Śrī Kṛṣṇa jasne hovorí v Bhagavad-gīte, že niet vyššej autority než je On a že On je Absolútna Pravda. Civilizovaný ľudský život je určený na to, aby umožnil človeku prebudiť stratené vedomie o jeho večnom vzťahu k všemocnej Absolútnej Pravde, Božskej Osobnosti, Śrī Kṛṣṇovi. Kto na túto možnosť zabúda, je označovaný ako narādhama.

Zo zjavených písiem sa dozvedáme, že kým je dieťa v matkinom lone (čo je dosť nepríjemná situácia), prosí Boha o vyslobodenie a sľubuje, že bude uctievať iba Jeho, len čo sa dostane von. Pre každú živú bytosť je celkom prirodzené modliť sa k Bohu, keď sa nachádza v ťažkej situácii, lebo všetky bytosti sú s Ním večne späté. Pod vplyvom māye, iluzórnej energie, však dieťa po pôrode zabudne na ťažkosti narodenia a na svojho vysloboditeľa.

Обов’язком людей, які опікуються дітьми, є відновити божественну свідомість, що дрімає в них. В Ману-смр̣ті, яка є зводом релігійних засад, для відновлення божественної свідомості в межах системи варн̣а̄ш́рама приписано десять очищувальних обрядів. Але тепер жодний з таких обрядів ніде в світі не відправляють згідно з усіма правилами, і тому 99,9 відсотків населення належать до нара̄дгама.

Potom je povinnosťou rodičov, aby v deťoch zobudili spiace vedomie Boha. V Manu-smṛti, ktoré je vodítkom náboženského života, sa uvádza desať očisťovacích spôsobov určených na prebudenie vedomia Boha vo varṇāśramskej spoločnosti. Dnes sa však nikto prísne neriadi podľa týchto zásad, a preto sú takmer všetci ľudia (99,9 percent) na veľmi nízkej úrovni.

Коли все населення стає нара̄дгама, звичайно, що вся їхня так звана «освіта» зводиться нанівець усемогутньою енерґією матеріальної природи. Згідно з критерієм, який встановлює Ґı̄та̄, освічена людина — це той, хто дивиться однаковими очима на вченого бра̄хман̣у, корову, слона, собаку та собакоїда. Саме таке бачення має правдивий відданий. Ш́рı̄ Нітйа̄нанда Прабгу, втілення Господа як духовного вчителя, врятував двох типових нара̄дгам, братів Джаґа̄йа й Ма̄дга̄йа, показавши, як милість справжнього відданого зіходить на останніх з-поміж людей. Отже, відродити знову свою духовну свідомість нара̄дгама, що засуджений Богом-Особою, може тільки з ласки чистого відданого.

Keď sa z celej spoločnosti stanú narādhamovia, prirodzene sa ich takzvané vzdelanie a veda stanú vplyvom všemocnej hmotnej energie bezcenné. Podľa Bhagavad-gīty je učený ten, kto na múdreho brāhmaṇa, psa, kravu, slona či pojedača psov hľadí rovnako. Taký pohľad má čistý oddaný.

Śrī Nityānanda Prabhu, ktorý je inkarnáciou Boha v podobe dokonalého učiteľa, oslobodil dvoch typických narādhamov, bratov Jagāya a Mādhāya, a tak ukázal, ako môže byť čistý oddaný milosrdný k najnižším z ľudských tvorov. Takže aj najnižší z ľudí, ktorého zavrhol samotný Pán, môže obnoviť svoje duchovné vedomie vďaka milosti oddaného.

Ш́рı̄ Чаітанйа Маха̄прабгу, поширюючи бга̄ґавата-дгарму, тобто діяльність у відданому служінні, радив людям смиренно дослухатись до послання Бога-Особи. Суть цього послання міститься в Бгаґавад-ґı̄ті. Найостанніші з людей можуть врятуватись просто завдяки смиренному слуханню Господнього послання, але, на жаль, вони відмовляються навіть від цього — і не звертають свій слух до послання Господа, годі казати про те, щоб віддатись волі Всевишнього. Нара̄дгами, тобто нижчі серед людей, повністю нехтують першочерговим обов’язком людської істоти.

Śrī Caitanya Mahāprabhu odporúčal ľuďom pri kázaní láskyplnej oddanej služby (bhāgavata-dharma), aby pozorne načúvali posolstvu Najvyššieho Pána. Bhagavad-gītā tvorí jadro tohto posolstva. Aj najnižší z ľudí môžu dosiahnuť vyslobodenie pokorným načúvaním. Nanešťastie však odmietajú počúvať tieto pokyny, nehovoriac o odovzdaní sa Pánovej vôli. Narādhamovia úplne zanedbávajú túto najdôležitejšiu povinnosť človeka.

3) Третю категорію душкр̣тı̄ називають ма̄йайа̄пагр̣та-джн̃а̄на̄х̣, тобто ті, чия ерудиція знецінюється під впливом ілюзорної матеріальної енерґії. Здебільшого це вельми освічені люди: видатні філософи, поети, літератори, вчені тощо; але ілюзорна енерґія спрямовує їх на хибний шлях, і тому вони не коряться Верховному Господеві.

3. Tretia skupina neveriacich sa nazýva māyayāpahṛta-jñānaḥ, teda ľudia, ktorých obsiahle poznanie vyšlo nazmar vplyvom iluzórnej hmotnej energie. Títo ľudia bývajú zvyčajne veľmi učení filozofi, básnici, spisovatelia, vedci a podobne, no iluzórna energia ich zviedla na scestie, a preto konajú proti vôli Najvyššieho Pána.

У наші часи існує величезна кількість ма̄йайа̄пахр̣та-джн̃а̄на̄х̣, навіть серед знавців Бгаґавад-ґı̄ти. В Ґı̄ті простою і ясною мовою сказано, що Ш́рı̄ Кр̣шн̣а — Верховний Бог-Особа. Ніхто не може зрівнятись з Ним, або перевершити Його. Сказано, що Він — творець Брахми, прародителя всіх людських істот. Сказано, що Ш́рı̄ Кр̣шн̣а насправді не лише батько Брахми, але й отець усіх видів життя. Він — корінь безособистісного Брахмана і Парама̄тми; Наддуша в кожній істоті є Його повновладною часткою. Він є першоджерело усього, і для кожної людини найліпшим буде схилитись до Його лотосних стіп. Попри всі такі ясні твердження, ма̄йайа̄пахр̣та-джн̃а̄на̄х̣ зневажають Верховного Господа як особу, бо вважають Його лише за одну з людських істот. Вони не знають, що благословенну форму людського життя створено за трансцендентним образом та подобою вічного Верховного Господа.

V dnešnej dobe je ich veľa, dokonca aj medzi „znalcami“ Bhagavad-gīty. Śrī Kṛṣṇa v Bhagavad-gīte jasne a zrozumiteľne hovorí, že On je Najvyššia Božská Osobnosť, že sa Mu nikto nevyrovná a že nikto nie je mocnejší než On. On je tiež otcom Brahmu, praotca ľudského pokolenia. V skutočnosti sa o Kṛṣṇovi hovorí, že nie je len Brahmovým otcom, ale aj otcom všetkých životných druhov. Je príčinou neosobného Brahmanu i lokalizovanej Paramātmy, ktorá sídli v srdciach všetkých bytostí ako Nadduša. Najvyšší Pán, Śrī Kṛṣṇa, je pôvodný zdroj všetkého a všetkým odporúča, aby sa odovzdali Jeho lotosovým nohám. Napriek všetkým týmto jasným výrokom hanobia ľudia z tejto skupiny Najvyššieho Pána a považujú Ho za obyčajného človeka. Nevedia, že ľudské telo, táto výsadná podoba, je stvorené podľa večnej a transcendentálnej podoby Najvyššieho Pána.

Усі неавторитетні тлумачення Ґı̄ти, що йдуть від людей категорії ма̄йайа̄пахр̣та-джн̃а̄на̄х̣, людей, що перебувають поза лінією парампари, є лише численними каменями спотикання на шляху духовного пізнання. Коментатори, що перебувають в омані, не схиляються з покорою до лотосних стіп Ш́рı̄ Кр̣шн̣и і збивають інших з цього шляху.

Okrem toho sa pokúšajú o neoprávnené výklady Bhagavad-gīty, ktoré sú chybné, lebo nie sú v postupnosti duchovných učiteľov, a sú teda iba prekážkou na ceste k duchovnému poznaniu. Títo zblúdilí komentátori sa neodovzdajú Kṛṣṇovi a ani ostatných neučia riadiť sa touto základnou zásadou.

4) Останню категорію душкр̣тı̄ називають а̄сурам̇ бга̄вам а̄ш́ріта̄х̣, тобто «тими, хто дотримується демонічних засад». Люди цієї категорії — відверті атеїсти. Деякі з них доводять, що Верховний Господь ніколи не може зійти в матеріальний світ, однак вони не можуть ґрунтовно обстояти таке твердження. Є й інші, ті, що роблять Його підлеглим безособистісному аспектові, хоча Ґı̄та̄ проголошує протилежне. Атеїст, що заздрить Верховному Богові-Особі, вкаже не на одне лжевтілення, яких фабрикує уява його мозку. Подібні особистості, сама основа життя яких полягає в тому, щоб ганити Бога-Особу, не можуть упокоритись лотосним стопам Кр̣шн̣и.

4. Posledná skupina neznabohov sa nazýva āsuraṁ bhāvam āśritaḥ, čiže ľudia s démonskou mentalitou. Tento druh ľudí je doslova ateistický. Niektorí z nich tvrdia, že Najvyšší Pán nemôže nikdy zostúpiť do hmotného sveta, ale nemôžu podať jediný dôkaz, prečo by to nebolo možné. Iní zas tvrdia, že Boh, Najvyššia Absolútna Pravda, je podrobený neosobnému rysu, hoci Bhagavad-gītā tvrdí pravý opak. Títo ateisti závidia Najvyššej Božskej Osobnosti, a preto predkladajú falošné „inkarnácie“, ktoré sú výtvorom ich mozgu. Ľudia, ktorých životnou zásadou je zosmiešňovať Božskú Osobnosť, sa nikdy nemôžu odovzdať lotosovým nohám Śrī Kṛṣṇu.

Ш́рı̄ Йа̄муна̄ча̄рйа Албандару, уродженець Південної Індії, сказав: «О мій Господь! Ти непізнаваний для тих, хто вдається до засад безбожників, хто робить це, незважаючи на всі Твої надзвичайні якості, риси й діяльність, попри те, що всі священні писання, явлені в ґун̣і благочестя, підтверджують Твою особистісність, а також попри те, що Тебе визнають великі авторитети, що відомі глибиною знань трансцендентної науки і яким притаманні всі чесноти».

Śrī Yāmunācārya Albandaru z južnej Indie sa modlil: „Môj Pane! Ľudia, ktorých priťahujú ateistické zásady, Ťa nespoznajú napriek tomu, že máš neobyčajné vlastnosti, podoby a činnosti, napriek tomu, že je Tvoja existencia potvrdená vo všetkých zjavených písmach v kvalite dobra a napriek tomu, že Ťa uznávajú slávne osobnosti, ktoré sú známe svojimi duchovnými znalosťami v transcendentálnej vede a zbožnými vlastnosťami.“

Таким чином, як згадувалося вище, 1) надзвичайно нерозумні, 2) останні з людей, 3) спекулятивні мислителі, що перебувають в омані і 4) відверті атеїсти, незважаючи на поради всіх священних писань та авторитетних особистостей, ніколи не схиляються до лотосних стіп Бога-Особи.

Preto sa (1) ľudia očividne hlúpi, (2) najnižší z ľudí, (3) oklamaní špekulanti a (4) zarytí ateisti, napriek radám písiem a autorít nikdy neodovzdajú lotosovým nohám Najvyššieho Pána.