Skip to main content

TEXT 15

ТЕКСТ 15

Текст

Текст

на ма̄м̇ душкр̣тіно мӯд̣га̄х̣
прападйанте нара̄дгама̄х̣
ма̄йайа̄пахр̣та-джн̃а̄на
а̄сурам̇ бга̄вам а̄ш́ріта̄х̣
на ма̄м̇ душкр̣тино мӯд̣ха̄х̣
прападйанте нара̄дхама̄х̣
ма̄йайа̄пахр̣та-джн̃а̄на̄
а̄сурам̇ бха̄вам а̄ш́рита̄х̣

Послівний переклад

Пословный перевод

на—не; ма̄м—Мені; душкр̣тінах̣—лиходії; мӯд̣га̄х̣—нерозсудлива людина; прападйанте—віддаються; нара-адгама̄х̣—нижчі з-поміж людей; ма̄йайа̄—ілюзорною енерґією; апахр̣та—вкрадений; джн̃а̄на̄х̣ — чиє знання; а̄сурам — демонічну; бга̄вам — природу; а̄ш́ріта̄х̣—приймаючи.

на — не; ма̄м — Мне; душкр̣тинах̣ — грешники; мӯд̣ха̄х̣ — глупцы; прападйанте — предаются; нара-адхама̄х̣ — низшие из людей; ма̄йайа̄ — иллюзорной энергией; апахр̣та — украдено; джн̃а̄на̄х̣ — те, чье знание; а̄сурам — демоническую; бха̄вам— природу; а̄ш́рита̄х̣ — принимающие.

Переклад

Перевод

Лиходії, що занурені в цілковите невігластво, останні з-поміж людей, ті, чиє знання викрала ілюзія, і ті, кому властива безбожна природа демонів, не вручають себе Мені.

Невежественные глупцы, низшие из людей, те, чье знание украдено иллюзией и кому присуща безбожная природа демонов, — все эти грешники не предаются Мне.

Коментар

Комментарий

В Бгаґавад-ґı̄ті сказано, що просто схилившись до лотосних стіп Верховної Особи, Кр̣шн̣и, можна перебороти суворі закони матеріальної природи. У зв’язку з цим виринає питання: чому обізнані філософи, вчені, ділові люди, менеджери, тобто всі керівники звичайних людей не схиляються з покорою до лотосних стіп Ш́рı̄ Кр̣шн̣и, всемогутнього Бога-Особи? Вожді людства впродовж численних років та народжень різними шляхами, за допомогою грандіозних планів та великої наполегливості відшукують мукті, тобто звільнення від законів матеріальної природи. Але, якщо досягти цієї свободи можна, просто впокорившись лотосним стопам Верховного Бога-Особи, тоді чому ж ці інтеліґентні й енерґійні вожді людства не засвоють такий простий метод?

В «Бхагавад-гите» сказано, что, просто предавшись Верховному Господу, Кришне, и служа Его лотосным стопам, можно выйти из-под власти суровых законов материальной природы. Резонно спросить: почему же тогда философы, ученые, предприниматели, чиновники и лидеры общества не склоняются к лотосным стопам Шри Кришны, всемогущей Личности Бога? Год за годом, из поколения в поколение они строят грандиозные планы, чтобы обрести мукти, то есть победить законы природы, и прилагают к этому огромные усилия. Но если это можно сделать, просто предавшись Верховной Личности Бога, то почему все эти умные люди, которые так пекутся о благе общества, не воспользуются этим несложным методом?

Ґı̄та̄ відверто відповідає на це питання. Такі по-справжньому вчені керівники суспільства, як Брахма̄, Ш́іва, Капіла, Кума̄ри, Ману, Вйа̄са, Девала, Асіта, Джанака, Прахла̄да, Балі, а за пізніших часів Мадгва̄ча̄рйа, Ра̄ма̄нуджа̄ча̄рйа, Ш́рı̄ Чаітанйа та багато інших — істинних філософів, політиків, просвітителів, вчених тощо — схиляються до лотосних стіп Верховної Особи, перед Його всесильною владою. Але ті, хто не є правдивими філософами, вченими, просвітителями, керівниками й т. ін., а лише вдають із себе таких задля матеріальної вигоди, не визнають задуму й шляхів Усевишнього. Вони не мають уявлення про Бога; вони лише створюють власні світські плани й, відповідно, ускладнюють проблеми матеріального існування своїми марними спробами розв’язати їх. Матеріальна енерґія (природа) — дуже могутня, і тому вона здатна протистояти примхливим планам атеїстів й розладнувати проекти «органів планування».

«Гита» отвечает на этот вопрос прямо. Истинно просвещенные предводители человечества, такие, как Брахма, Шива, Капила, Кумары, Ману, Вьяса, Девала, Асита, Джанака, Прахлада, Бали, а позднее Мадхвачарья, Рамануджачарья, Шри Чайтанья и многие другие — истинные философы, честные политики, педагоги, ученые и прочие — вручают себя всемогущему Господу, Верховной Личности, и ищут прибежища под сенью Его лотосных стоп. Те же лидеры общества, которые противятся замыслу Верховного Господа и отвергают начертанный Им путь, не достойны называться философами, учеными, учителями и правителями, хотя и выдают себя за таковых, стремясь обрести материальные блага. Ничего не зная о Боге, они вынашивают свои собственные, мирские замыслы, и в тщетной попытке разрешить проблемы материальной жизни лишь усугубляют эти проблемы. Необычайно могущественная материальная природа рушит все замыслы безбожников, поэтому заседания разного рода комитетов по планированию превращаются в фарс.

Таких планувальників-атеїстів названо тут душкр̣тінах̣, тобто «лиходіями». Кр̣тı̄ означає того, хто виконав роботу, що гідна заохочення. Проектант-безбожник буває іноді дуже кмітливим й гідним похвали, тому що будь-який грандіозний план — добрий чи поганий — вимагає інтелекту на своє здійснення. Але мозок атеїста використовується не за призначенням, а всупереч задуму Всевишнього, і тому такого атеїста-планувальника називають душкр̣тı̄; це означає, що його інтелект та зусилля скеровано в хибному напрямкові.

Безбожники, строящие различные планы, описаны здесь словом душкр̣тинах̣, «грешники». Кр̣тӣ — это тот, кто вершит благие дела. Среди прожектеров-атеистов иногда встречаются весьма разумные и добросовестные люди, потому что осуществление любого плана, как хорошего, так и плохого, требует разума. Но поскольку они неверно используют свой разум и противятся замыслу Верховного Господа, их называют душкр̣ти; это значит, что их разум и усилия направлены не туда, куда надо.

В Ґı̄тı̄ ясно сказано, що діяльність матеріальної енерґії спрямовує воля Всевишнього. Матеріальна енерґія діє наче тінь, що точно копіює рухи самого предмету. Однак, вона дуже могутня, і атеїст, внаслідок безбожного складу свого характеру, не може зрозуміти, як вона працює; не може він також зрозуміти і задуму Верховного Господа. Під впливом ілюзії, а також ґун̣ пристрасті й невігластва всі його плани руйнуються, що й трапилось з Хіран̣йакаш́іпу й Ра̄ван̣ою, незважаючи на те, що з матеріального погляду обидва були вченими-ерудитами, філософами, правителями і просвітителями. Є чотири категорії таких душкр̣тı̄, лиходіїв, і про них йтиме мова нижче.

В «Гите» ясно сказано, что материальная энергия действует, выполняя волю Верховного Господа. Она не является независимой. Она подобна тени, движущейся за предметом. Тем не менее материальная энергия обладает колоссальным могуществом, и атеисты, отвергающие Бога, не способны проникнуть в тайны ее законов, равно как и в замысел Всевышнего. Поскольку они находятся во власти иллюзии, гун страсти и невежества, все их планы терпят крушение. Так произошло с Хираньякашипу и Раваной, чьи замыслы потерпели полный крах, хотя с мирской точки зрения оба они были выдающимися учеными, философами, правителями и учителями. Такие душкр̣ти, или грешники, делятся на четыре категории, о которых мы расскажем ниже.

1) Мӯд̣ги — це ті, хто перебуває в глибокому невігластві, подібно до в’ючних тварин. Вони бажають насолоджуватись плодами своєї праці самі й не хочуть ділитися ними з Всевишнім. Типовою в’ючною твариною є віслюк. Хазяїн змушує цю покірливу тварину дуже важко працювати. Насправді віслюк навіть не знає, на кого він так важко працює день і ніч. Він вдовольняється жмутком трави, що потрапляє до його шлунку, короткотривалим сном, який супроводжує страх зазнати побоїв від хазяїна, і задоволенням свого статевого потягу з ризиком, що партнерша не раз хвицне його копитом. Інколи віслюк наспівує щось поетичне та філософське, але такі звуки ослиного ревіння лише турбують інших. Таким є становище нетямущого корисливого трударя, який не розуміє, на кого йому треба працювати. Він не знає, що карма (діяльність) призначена для йаджн̃и (жертвопринесення).

Мудхами называют невежественных глупцов, которые работают до седьмого пота, как вьючные животные. Они хотят сами наслаждаться плодами своего труда и не желают отдавать их Всевышнему. Типичным примером вьючного животного является осел. Хозяин заставляет эту безропотную тварь работать до изнеможения, и осел даже не знает, ради кого он трудится день и ночь. Он довольствуется пучком травы на ужин, спит совсем немного в постоянном страхе получить побои от хозяина и удовлетворяет свою похоть, терпеливо снося от своей подруги удары копытом. Иногда осел распевает лирические или философские песни, но его рев только злит окружающих. Точно в таком же положении находится глупый карми, который не знает, кому следует посвящать свой труд. Ему неведомо, что кармой (деятельностью) следует заниматься в духе ягьи (жертвоприношения).

Найчастіше люди, які тяжко працюють день і ніч для того, щоб полегшити тягар штучних обов’язків, які самі ж для себе створили, кажуть, що їм бракує часу слухати про безсмертя живої істоти. Для таких мӯд̣г матеріальна скороминуща вигода є вищою метою життя, попри те, що мӯд̣ги насолоджуються лише малою часткою плодів своєї праці. Іноді вони проводять безсонні дні й ночі задля кармічних здобутків, дуже погано харчуються і через те слабують на виразку або нетравлення шлунку; важка цілодобова робота на користь ілюзорних хазяїв просто поглинає їх. Не знаючи про свого істинного повелителя, ці сліпі кармічні трудівники марнують свій дорогоцінний час на те, щоб служити мамоні. На жаль, вони ніколи не віддаються Верховному володарю усіх володарів, і вони не знаходять часу на те, щоб слухати про Нього із належних джерел. Свині, які харчуються гноєм, що зібрався за ніч, байдужі до солодощів з цукру й топленого масла. Подібно до цього, нетямущий корисливий трудар задля почуттєвого задоволення готовий день і ніч невтомно слухати новини мерехтливого земного світу, проте має обмаль часу, щоб послухати про вічну живу силу, яка рухає матеріальним світом.

Такие люди трудятся день и ночь не покладая рук, чтобы выполнить обязанности, которые они сами же и придумали, а когда им предлагают послушать о бессмертии живого существа, они чаще всего отказываются, говоря, что им некогда. Для тех, кого называют мудхами, целью и смыслом жизни являются преходящие материальные блага, хотя они получают лишь малую толику плодов своего труда. Иногда они не спят ночами, стараясь заработать побольше, и почти ничего не едят из-за того, что страдают язвой или несварением желудка; они просто работают не разгибая спины на благо своих иллюзорных хозяев. Не зная, кто их истинный хозяин, эти глупые труженики растрачивают свое драгоценное время, служа мамоне. К несчастью, они никогда не предаются Верховному Господу, хозяину всех хозяев, и не находят времени, чтобы узнать о Нем из достоверного источника. Свинья, привыкшая питаться нечистотами, отворачивается от сладостей, приготовленных из сахара и топленого масла. Так и неразумным работникам никогда не надоедает, слушая сиюминутные мирские новости, находить в них чувственное наслаждение, но им всегда не хватает времени на то, чтобы послушать о вечной душе, приводящей в движение материальный мир.

2) Іншу категорію душкр̣тı̄, або лиходіїв, називають нара̄дгамами, тобто «нижчими серед людей». Нара означає «людина», і адгама означає «найнижчий». Серед 8 400 000 різних видів живих істот є 400 000 форм людського життя. Серед останніх є багато нижчих видів людських істот, здебільшого нецивілізованих. Цивілізовані люди — це ті, хто дотримується засад, що впорядковують їхнє суспільне, політичне й релігійне життя. Людей, розвинутих з соціального й політичного погляду, але які не мають релігійних принципів, треба вважати нара̄дгамами. Крім того, релігія без Бога — це не релігія, бо метою релігійних засад є пізнання Верховної Істини і своїх взаємостосунків з Нею. В Ґı̄ті Бог-Особа ясно каже, що не існує авторитету, вищого од Нього, і що Він — Верховна Істина. Життя людини, справді цивілізованої, призначене на те, щоб відновити втрачену свідомість свого вічного зв’язку з Верховною Істиною, Богом-Особою, всемогутнім Ш́рı̄ Кр̣шн̣ою. Кожного, хто не використовує такої можливості, розцінюють як нара̄дгаму. Із явлених священних писань ми довідуємось, що дитина в утробі матері (де вона перебуває у надзвичайно скрутному становищі) благає Господа про порятунок й обіцяє, з’явившись на світ, поклонятись лише Йому. Молитися Богу, перебуваючи в безвихідному становищі, — природний інстинкт, що властивий кожній живій істоті, тому що вона має вічний зв’язок з Богом. Але, народившись, під впливом ма̄йі, ілюзорної енерґії, дитина забуває труднощі народження і Самого свого визволителя.

К следующей категории душкр̣ти, или грешников, относятся нарадхамы, низшие из людей. Нара значит «человек», а адхама — «худший, низший». Из 8.400.000 форм жизни человеческих форм насчитывается 400.000. Среди них много низших человеческих форм, из которых большинство — нецивилизованные. Цивилизованными называют людей, чья социальная, политическая и религиозная жизнь строится на предписаниях шастр. Людей, живущих в обществе с развитой социальной и политической структурой, но не следующих законам религии, называют нарадхамами. Кроме того, религия без Бога не является истинной религией, поскольку религиозным заповедям следуют для того, чтобы постичь Высшую Истину и свои отношения с Ней. В «Гите» Верховный Господь ясно говорит, что Он никому не подвластен и что именно Он является Высшей Истиной. Цивилизованная человеческая форма жизни дает живому существу возможность обрести утраченное знание о своих вечных отношениях с Высшей Истиной, всемогущим Господом Шри Кришной. Того, кто не использует эту возможность, относят к категории нарадхама. В священных писаниях сказано, что, когда ребенок находится во чреве матери, он испытывает бесконечные страдания и молит Бога об избавлении, обещая поклоняться Ему после того, как появится на свет. Обращаться к Богу в трудную минуту естественно для каждого существа, потому что оно вечно связано с Ним. Однако, появившись на свет, ребенок под влиянием майи, иллюзорной энергии, забывает и о муках рождения, и о своем избавителе.

Обов’язком людей, які опікуються дітьми, є відновити божественну свідомість, що дрімає в них. В Ману-смр̣ті, яка є зводом релігійних засад, для відновлення божественної свідомості в межах системи варн̣а̄ш́рама приписано десять очищувальних обрядів. Але тепер жодний з таких обрядів ніде в світі не відправляють згідно з усіма правилами, і тому 99,9 відсотків населення належать до нара̄дгама.

Долг тех, кто воспитывает детей, — возродить дремлющее в них божественное сознание. «Ману-смрити», свод религиозных законов, предписывает десять очистительных обрядов, предназначенных для того, чтобы помочь людям развить в себе сознание Бога, действуя в рамках системы варнашрамы. Но, к сожалению, в наше время нигде в мире эти обряды не совершаются должным образом, и поэтому 99,9 процента населения земли составляют люди, относящиеся к категории нарадхама.

Коли все населення стає нара̄дгама, звичайно, що вся їхня так звана «освіта» зводиться нанівець усемогутньою енерґією матеріальної природи. Згідно з критерієм, який встановлює Ґı̄та̄, освічена людина — це той, хто дивиться однаковими очима на вченого бра̄хман̣у, корову, слона, собаку та собакоїда. Саме таке бачення має правдивий відданий. Ш́рı̄ Нітйа̄нанда Прабгу, втілення Господа як духовного вчителя, врятував двох типових нара̄дгам, братів Джаґа̄йа й Ма̄дга̄йа, показавши, як милість справжнього відданого зіходить на останніх з-поміж людей. Отже, відродити знову свою духовну свідомість нара̄дгама, що засуджений Богом-Особою, може тільки з ласки чистого відданого.

Когда все люди в мире становятся нарадхамами, всемогущая материальная природа естественным образом сводит на нет все их так называемое образование. Согласно «Бхагавад-гите», истинно образованным следует считать того, кто видит единую духовную природу ученого брахмана, собаки, коровы, слона и собакоеда и не проводит различий между ними. Таким ви́дением обладает истинный преданный Господа. Верховный Господь Шри Нитьянанда Прабху, воплотившийся на земле и игравший роль божественного учителя, спас двух ярких представителей класса нарадхам, братьев Джагая и Мадхая, и тем самым показал, как милость истинного преданного нисходит на самых заблудших представителей человеческого рода. Нарадхама, отвергнутый Господом, может возродить свое духовное сознание только по милости преданного.

Ш́рı̄ Чаітанйа Маха̄прабгу, поширюючи бга̄ґавата-дгарму, тобто діяльність у відданому служінні, радив людям смиренно дослухатись до послання Бога-Особи. Суть цього послання міститься в Бгаґавад-ґı̄ті. Найостанніші з людей можуть врятуватись просто завдяки смиренному слуханню Господнього послання, але, на жаль, вони відмовляються навіть від цього — і не звертають свій слух до послання Господа, годі казати про те, щоб віддатись волі Всевишнього. Нара̄дгами, тобто нижчі серед людей, повністю нехтують першочерговим обов’язком людської істоти.

Шри Чайтанья Махапрабху, устанавливая в обществе принципы бхагавата-дхармы, или преданного служения Господу, призывал людей смиренно внимать наставлениям Верховной Личности Бога. Суть этих наставлений заключена в «Бхагавад-гите». Низшие из людей могут спастись, только если будут смиренно слушать наставления Бога, но они, к несчастью, отказываются делать даже это, не говоря уже о том, чтобы предаться Господу. Нарадхамы откровенно пренебрегают первейшей обязанностью каждого человека.

3) Третю категорію душкр̣тı̄ називають ма̄йайа̄пагр̣та-джн̃а̄на̄х̣, тобто ті, чия ерудиція знецінюється під впливом ілюзорної матеріальної енерґії. Здебільшого це вельми освічені люди: видатні філософи, поети, літератори, вчені тощо; але ілюзорна енерґія спрямовує їх на хибний шлях, і тому вони не коряться Верховному Господеві.

К третьей категории душкр̣ти относятся ма̄йайа̄пахр̣та-джн̃а̄на̄х̣ — те, чьи знания украдены иллюзорной материальной энергией. Это преимущественно люди высокообразованные: великие философы, ученые, поэты, писатели и т. п., но иллюзорная энергия обманывает их, и они отказываются подчиняться Верховному Господу.

У наші часи існує величезна кількість ма̄йайа̄пахр̣та-джн̃а̄на̄х̣, навіть серед знавців Бгаґавад-ґı̄ти. В Ґı̄ті простою і ясною мовою сказано, що Ш́рı̄ Кр̣шн̣а — Верховний Бог-Особа. Ніхто не може зрівнятись з Ним, або перевершити Його. Сказано, що Він — творець Брахми, прародителя всіх людських істот. Сказано, що Ш́рı̄ Кр̣шн̣а насправді не лише батько Брахми, але й отець усіх видів життя. Він — корінь безособистісного Брахмана і Парама̄тми; Наддуша в кожній істоті є Його повновладною часткою. Він є першоджерело усього, і для кожної людини найліпшим буде схилитись до Його лотосних стіп. Попри всі такі ясні твердження, ма̄йайа̄пахр̣та-джн̃а̄на̄х̣ зневажають Верховного Господа як особу, бо вважають Його лише за одну з людських істот. Вони не знають, що благословенну форму людського життя створено за трансцендентним образом та подобою вічного Верховного Господа.

В наши дни даже среди философов, изучающих «Бхагавад-гиту», очень многие принадлежат к категории ма̄йайа̄пахр̣та-джн̃а̄на̄х̣. В «Гите» простым и ясным языком сказано, что Шри Кришна — это Верховная Личность Бога и что нет никого равного Ему или более великого, чем Он. Кришна произвел на свет Брахму, прародителя всех людей. Более того, говорится, что Шри Кришна — отец не только Брахмы, но и всех остальных существ, к какой бы форме жизни они ни принадлежали. Он источник безличного Брахмана и Параматмы, Сверхдуши в сердце каждого, которая является Его полной экспансией. Шри Кришна — основа всего сущего, поэтому каждый должен склониться к Его лотосным стопам. Несмотря на эти ясные и однозначные утверждения, люди из числа ма̄йайа̄пахр̣та-джн̃а̄на̄х̣ пренебрежительно отзываются о Верховном Господе, считая Его обыкновенным человеком. Им неведомо, что человеческое тело, дарующее нам столько преимуществ, создано по образу и подобию вечного, духовного тела Господа.

Усі неавторитетні тлумачення Ґı̄ти, що йдуть від людей категорії ма̄йайа̄пахр̣та-джн̃а̄на̄х̣, людей, що перебувають поза лінією парампари, є лише численними каменями спотикання на шляху духовного пізнання. Коментатори, що перебувають в омані, не схиляються з покорою до лотосних стіп Ш́рı̄ Кр̣шн̣и і збивають інших з цього шляху.

Многочисленные неавторитетные комментарии к «Бхагавад-гите», которые написаны людьми категории ма̄йайа̄пахр̣та-джн̃а̄на̄х̣, не принадлежащими к парампаре, лишь мешают правильно понять духовную науку. Находясь во власти иллюзии, такие комментаторы сами не предаются Шри Кришне и не учат этому других.

4) Останню категорію душкр̣тı̄ називають а̄сурам̇ бга̄вам а̄ш́ріта̄х̣, тобто «тими, хто дотримується демонічних засад». Люди цієї категорії — відверті атеїсти. Деякі з них доводять, що Верховний Господь ніколи не може зійти в матеріальний світ, однак вони не можуть ґрунтовно обстояти таке твердження. Є й інші, ті, що роблять Його підлеглим безособистісному аспектові, хоча Ґı̄та̄ проголошує протилежне. Атеїст, що заздрить Верховному Богові-Особі, вкаже не на одне лжевтілення, яких фабрикує уява його мозку. Подібні особистості, сама основа життя яких полягає в тому, щоб ганити Бога-Особу, не можуть упокоритись лотосним стопам Кр̣шн̣и.

Последняя категория душкр̣ти — а̄сурам̇ бха̄вам а̄ш́рита̄х̣, люди, проникнутые демоническим духом. Это закоренелые безбожники. Некоторые из них заявляют, что Верховный Господь никогда не приходит в материальный мир, но не могут привести в подтверждение своих слов никаких доказательств. Другие называют Его порождением безличного Брахмана, хотя это полностью противоречит словам «Бхагавад-гиты». Движимые ненавистью к Верховному Господу, атеисты придумывают множество мнимых воплощений Бога. Такие люди, посвятившие жизнь богохульству, не способны предаться Шри Кришне.

Ш́рı̄ Йа̄муна̄ча̄рйа Албандару, уродженець Південної Індії, сказав: «О мій Господь! Ти непізнаваний для тих, хто вдається до засад безбожників, хто робить це, незважаючи на всі Твої надзвичайні якості, риси й діяльність, попри те, що всі священні писання, явлені в ґун̣і благочестя, підтверджують Твою особистісність, а також попри те, що Тебе визнають великі авторитети, що відомі глибиною знань трансцендентної науки і яким притаманні всі чесноти».

Шри Ямуначарья Албандару из Южной Индии говорил: «О Господь, Ты известен Своими чудесными качествами и удивительными деяниями. Тебя прославляют все священные писания в гуне благости и великие мудрецы, наделенные божественными качествами и глубоко познавшие духовную науку. Но, несмотря на это, для безбожников Ты всегда остаешься непостижимым».

Таким чином, як згадувалося вище, 1) надзвичайно нерозумні, 2) останні з людей, 3) спекулятивні мислителі, що перебувають в омані і 4) відверті атеїсти, незважаючи на поради всіх священних писань та авторитетних особистостей, ніколи не схиляються до лотосних стіп Бога-Особи.

Итак, четыре типа людей, описанных в этом стихе — безнадежные глупцы, низшие из людей, ученые, введенные в заблуждение иллюзорной энергией Господа, и закоренелые атеисты, — никогда не предаются Верховной Личности Бога, несмотря на призывы шастр и советы великих мудрецов.