Skip to main content

ГЛАВА ШОСТА

ШЕСТА ГЛАВА

Дгйа̄на-йоґа

Дхяна йога

TEXT 1:
Верховний Бог-Особа сказав: Хто працює не заради плодів, а во ім’я виконання свого обов’язку — той живе у відреченні і є справжній містик, а не той, хто не запалює вогню і не виконує обов’язку.
ТЕКСТ 1:
Върховната Божествена Личност каза: Този, който не е привързан към плодовете от работата си и действа по задължение – той се е отрекъл от света и е истински мистик, а не този, който не пали огън и не изпълнява дълга си.
TEXT 2:
Знай же, що те, що називають відреченням — це те ж саме, що і йоґа, возз’єднання із Всевишнім, адже ніхто ніколи не зможе стати йоґом, о сину Па̄н̣д̣у, доки не зречеться бажання чуттєвого задоволення.
ТЕКСТ 2:
О, сине на Па̄н̣д̣у, трябва да знаеш, че йога – свързването с Върховния – и това, което се нарича отречение, са едно и също нещо, защото никой не може да стане йогӣ, докато не се откаже от желанието за сетивно наслаждение.
TEXT 3:
Вважають, що для неофіта у восьмиступеневій системі йоґи робота є засобом, а для того, хто вже досяг вершин, засобом стає припинення будь-якої матеріальної діяльності.
ТЕКСТ 3:
За начинаещия в осемстепенната йога система работата е подходящият начин на действие, а за напредналия – прекратяването на всички материални дейности е подходящият начин.
TEXT 4:
Кажуть, що людина досягла високого ступеня йоґи, якщо, відмовившись від усіх матеріальних бажань, вона не шукає чуттєвого задоволення й не вдається до кармічної діяльності.
ТЕКСТ 4:
Казва се, че човек е напреднал в йога, когато, изоставил всички материални желания, той нито се стреми към сетивно наслаждение, нито се занимава с материални дейности.
TEXT 5:
Людина повинна використати свій розум для звільнення, а не занепадати через нього. Розум — і друг обумовленої душі, і ворог її.
ТЕКСТ 5:
Човек трябва да използва ума си, за да постигне освобождение, а не за да деградира. Умът е приятел на обусловената душа, но също и неин враг.
TEXT 6:
Для того, хто підкорив собі свій розум, він — найкращий друг. Але для того, хто не зміг цього зробити, розум залишається найзапеклішим ворогом.
ТЕКСТ 6:
За човек, който е покорил ума, той е най-добрият му приятел, но за този, който не е успял да го овладее, умът остава най-големият му враг.
TEXT 7:
Хто підкорив собі свій розум, той вже досяг Наддуші, віднайшовши спокій. Для такої людини щастя і горе, спека й холод, ганьба і шана — одне і те ж.
ТЕКСТ 7:
Този, който е овладял ума, осъзнава Свръхдушата, защото е постигнал покой. Такъв човек не прави разлика между щастие и нещастие, жега и студ, чест и безчестие.
TEXT 8:
Йоґом (або містиком) називають того, хто, завдяки поглибленню та реалізації свого знання, утверджується в самоусвідомленні. Така особистість перебуває в трансцендентнім стані й володіє собою. Вона однаковими очима дивиться на все — на гальку, на каміння, чи на золото.
ТЕКСТ 8:
Човек, напълно удовлетворен от придобитото и осъществено знание, е считан за себепознал се йогӣ или мистик. Той се намира на духовно равнище и владее себе си. Той гледа на всичко – на пясъка, на камъните и на златото – по еднакъв начин.
TEXT 9:
Вважають, що людина пішла далі по шляху духовного поступу, коли вона однаково ставиться до чесних доброзичливців, люблячих блогодійників, заздрісних та безсторонніх спостерігачів, посередників, друзів та ворогів, грішників й праведників, не розрізняючи їх у своєму розумі.
ТЕКСТ 9:
Още по-напреднал е онзи, който приема искрените доброжелатели, любящите благодетели, неутралните, посредниците, завистливите, приятелите и враговете, грешниците и праведните – по един и същ начин.
TEXT 10:
Трансценденталіст повинен завжди зосереджувати все своє єство (тіло, розум і душу) на взаємостосунках з Всевишнім; він повинен жити самотньо у відлюдному місці й завжди старанно контролювати свій розум. Йому слід звільнитись від бажань й власницьких почуттів.
ТЕКСТ 10:
Трансценденталистът винаги трябва да използва тялото, ума и цялата си личност във връзка с Върховния. Той трябва да живее сам, на уединено място, освободен от желания и чувство за притежание, и постоянно да обуздава ума си.
TEXTS 11-12:
Щоб здійснювати йоґу, слід піти у відлюдне місце, постелити на землю траву куш́а і накрити її шкурою оленя й м’якою тканиною. Треба, щоб сидіння було не дуже високе й не дуже низьке і розташовувалось у святому місці. Потім йоґ повинен всістись на ньому дуже стійко і виконувати йоґу задля очищення серця, контролюючи розум, чуття та діяльність, і зосередивши розум в одній точці.
ТЕКСТОВЕ 11 – 12:
За да практикува йога, човек трябва да отиде на уединено място, да постели на земята трева куша, след това да я покрие с еленова кожа и мек плат. Мястото не бива да бъде нито твърде високо, нито твърде ниско и трябва да е разположено в свята местност. Той трябва да седне в устойчива поза и да практикува йога, за да пречисти сърцето си, като контролира ума, сетивата и дейностите си и съсредоточава ума в една точка.
TEXTS 13-14:
Треба утримувати тулуб, шию й голову вертикально, на одній прямій лінії, й обома очима невідривно дивитися на кінчик носа. Відтак, з незбудженим, упокореним розумом, позбувшись страху, повністю відмовившись од статевого життя, треба споглядати Мене в своєму серці й зробити Мене кінцевою метою життя.
ТЕКСТОВЕ 13 – 14:
Човек трябва да държи тялото, врата и главата си в права линия и да гледа неотклонно във върха на носа си. По този начин, със спокоен и подчинен ум, без страх, напълно освободен от сексуален живот, той трябва да медитира върху мен вътре в сърцето си и да ме направи крайна цел на живота си.
TEXT 15:
Постійно опановуючи таким чином тіло, розум і діяльність, трансценденталіст-містик, врівноваживши розум, припиняє матеріальне існування і досягає царства Господа (обителі Кр̣шн̣и).
ТЕКСТ 15:
Така с постоянен контрол над тялото, ума и дейностите си, трансценденталистът мистик, с успокоен ум, достига царството на Бога (или обителта на Кр̣ш̣н̣а), прекратявайки материалното съществуване.
TEXT 16:
О Арджуно, не може стати йоґом той, хто їсть надто багато або надто мало, спить надто багато або спить недостатньо.
ТЕКСТ 16:
О, Арджуна, човек, който яде твърде много или твърде малко, спи много или не спи достатъчно, не може да стане йогӣ.
TEXT 17:
Той, хто впорядкував свої звички щодо їжі, сну, відпочинку й роботи, — може пом’якшити всі матеріальні страждання, практикуючи йоґу.
ТЕКСТ 17:
Този, който е регулирал навиците си за ядене, сън, работа и почивка, може да намали всички материални страдания чрез йога практиката.
TEXT 18:
Коли людина, здійснюючи йоґу, дисциплінує свою розумову діяльність й, позбувшись усіх матеріальних бажань, підіймається до трансцендентного рівня, кажуть, що вона досягла високого ступеня йоґи.
ТЕКСТ 18:
Когато чрез практика един йогӣ подчини дейностите на ума си и, освободен от материални желания, достигне трансценденталността – за него се казва, че е установен в йога.
TEXT 19:
Як світильник не мерехтить в затишнім місці, так і трансценденталіст, що приборкав свій розум, завжди залишається стійким в своїй медитації на трансцендентну сутність.
ТЕКСТ 19:
Както пламъкът на една свещ, поставена на завет, не трепва, така и трансценденталистът, чийто ум е под контрол, остава винаги устойчив в медитацията си върху трансценденталния Аз.
TEXTS 20-23:
На стадії досконалості, яку називають трансом, або сама̄дгі, матеріально спрямована діяльність розуму повністю гамується завдяки заняттям йоґою. Здатність бачити свою сутність чистим розумом й відчувати вищий смак і радість у собі є характерною ознакою такої досконалості. Перебуваючи в такому блаженному стані, людина за допомогою своїх трансцендентних чуттів зазнає безмежного трансцендентного щастя. Пізнавши його, вона ніколи не відхиляється од істини, бо вважає, що немає вищого здобутку. За такого стану вона залишається непохитною навіть посеред найбільших труднощів. Це і є справжня свобода від усіх злигоднів, що постають із зв’язку з матерією.
ТЕКСТОВЕ 20 – 23:
В стадия на съвършенство, наречен транс (сама̄дхи), умът е напълно възпрян от материални мисловни дейности чрез йога практика. Това съвършенство се характеризира със способността на човек да вижда себето с пречистен ум, да се радва и наслаждава в себе си. В това състояние той изпитва безгранично трансцендентално щастие чрез трансцендентални сетива. Така установен, той никога не се отклонява от истината и веднъж постигнал това, знае, че няма нищо по-велико за постигане. На тази позиция човек не се разколебава дори сред много големи трудности. Това е истинско освобождение от всички страдания, породени от досега с материята.
TEXT 24:
Людина повинна виконувати йоґу з непохитною рішучістю й вірою і не відхилятись од обраного шляху. Треба відкинути всі без винятку матеріальні бажання, що породжені філософськими роздумами, й, відтак, за допомогою розуму приборкати всі свої чуття, контролюючи найменший їх вияв.
ТЕКСТ 24:
Човек трябва да практикува йога с решителност и вяра, без да се отклонява от пътя. Той трябва напълно да изостави материалните желания, родени от въображението, и така с помощта на ума да обуздае сетивата си.
TEXT 25:
Поступово, крок за кроком, за допомогою інтелекту, зміцненого переконаністю, треба ввійти в транс, й відтак слід зосередити свій розум лише на душі, й не думати ні про що інше.
ТЕКСТ 25:
Постепенно, стъпка по стъпка, дълбоко убеден, човек трябва да се установи в транс чрез интелигентността си; а умът трябва да се съсредоточи в себето, без мисъл за нищо друго.
TEXT 26:
Де б не блукав розум, мінливий та нестійкий за своєю природою, треба неодмінно повертати його назад, під контроль душі.
ТЕКСТ 26:
Където и да се скита умът поради неустойчивата си и колеблива природа, човек трябва непременно да го връща под контрола на себето.
TEXT 27:
Йоґ, що укріпив розум на Мені, воістину досяг найвищого ступеня досконалості трансцендентного щастя. Він перебуває поза ґун̣ою пристрасті й усвідомлює свою якісну тотожність із Всевишнім, і таким чином він звільнюється від усіх наслідків своїх попередніх вчинків.
ТЕКСТ 27:
Един йогӣ, чийто ум е съсредоточен върху мен, наистина постига висшето съвършенство на трансценденталното щастие. Отвъд проявлението на страстта, осъзнал качествената си еднаквост с Върховния, той се освобождава от всички последици на миналите си дела.
TEXT 28:
Таким чином йоґ, який володіє собою й наполегливо здійснює йоґу, звільнюється від усякої матеріальної скверни й досягає найвищого ступеня досконалого щастя в трансцендентному любовному служінні Господеві.
ТЕКСТ 28:
По този начин себевладеещият се йогӣ, с постоянна йога практика, се освобождава от цялото материално замърсяване и достига висшето ниво на съвършено щастие в трансценденталното любовно служене на Бога.
TEXT 29:
Справжній йоґ бачить Мене в усіх істотах і також бачить кожну істоту в Мені. Воістину, особа, що усвідомила себе, бачить Мене, незмінного Верховного Господа, скрізь і всюди.
ТЕКСТ 29:
Истинският йогӣ открива мен във всички същества и всяко същество в мен. В действителност себепозналата се личност вижда мен, един и същ Върховен Бог, навсякъде.
TEXT 30:
Той, хто бачить Мене скрізь, і все — в Мені, ніколи не втратить Мене, і Я ніколи не покину його.
ТЕКСТ 30:
Този, който ме вижда навсякъде и вижда всичко в мен, никога няма да остане без мен, нито пък Аз някога ще го изоставя.
TEXT 31:
Йоґ, який віддано служить Наддуші, знаючи що Я і Наддуша — суть одне, перебуває в Мені за всіх обставин.
ТЕКСТ 31:
Такъв йогӣ, който обожава и служи на Свръхдушата, знаейки, че Аз и Свръхдушата във всички същества сме едно, винаги остава в мен, при всички обстоятелства.
TEXT 32:
О Арджуно, той є досконалим йоґом, хто, порівнюючи їх з самим собою, бачить справжню рівність всіх живих істот, як у щасті, так і в горі.
ТЕКСТ 32:
О, Арджуна, съвършен йогӣ е този, който, съпоставяйки се с другите, вижда истинското равенство на всички същества както в щастието, така и в нещастието им.
TEXT 33:
Арджуна сказав: О Мадгусӯдано, система йоґи, про яку Ти щойно розповів, здається мені нездійсненною і неприйнятною, бо розум неспокійний та нестійкий.
ТЕКСТ 33:
Арджуна каза: О, Мадхусӯдана, йога системата, която изложи, ми изглежда трудна и неприложима, защото умът е неспокоен и неустойчив.
TEXT 34:
Розум неспокійний, бурхливий, впертий і дуже сильний, о Кр̣шн̣о, і підкорити його, мені здається, важче, ніж приборкати пориви вітру.
ТЕКСТ 34:
О, Кр̣ш̣н̣а, умът е неспокоен, необуздан, упорит и много силен и аз мисля, че покоряването му е по-трудно от контролирането на вятъра.
TEXT 35:
Господь Ш́рı̄ Кр̣шн̣а сказав: О міцнорукий сину Кунтı̄, безсумнівно, дуже важко приборкати непокірний розум, але це можна зробити за допомогою відповідної практики й відречення.
ТЕКСТ 35:
Бог Шрӣ Кр̣ш̣н̣а каза: О, силноръки сине на Кунтӣ, несъмнено да се обуздае неспокойният ум, е много трудно, но все пак е възможно чрез подходяща практика и непривързаност.
TEXT 36:
Для того, чий розум неприборканий, самоусвідомлення — важкий труд. Але обов’язково доб’ється успіху той, хто стежить за своїм розумом, докладаючи зусиль за допомогою відповідних засобів. Така Моя думка.
ТЕКСТ 36:
За човек с необуздан ум себепознанието е трудна задача. Но този, който контролира ума си и полага подходящите усилия, със сигурност ще успее. Това е моето мнение.
TEXT 37:
Арджуна сказав: О Кр̣шн̣а, що очікує невдаху-трансценденталіста, який спочатку з вірою ступає на шлях самореалізації, але згодом, внаслідок світського складу розуму, припиняє заняття і не досягає успіху в містицизмі?
ТЕКСТ 37:
Арджуна каза: О, Кр̣ш̣н̣а, каква е съдбата на неуспелия трансценденталист, който с вяра е поел пътя на себепознанието, но по-късно го е изоставил поради склонност към материалното и така не е постигнал съвършенство в мистицизма?
TEXT 38:
О могутньорукий Кр̣шн̣о, чи правда це, що людина, яка збилася з трансцендентного шляху, втрачає свої духовні й матеріальні досягнення і зникає, як та розірвана хмарина, не знайшовши ніде собі місця?
ТЕКСТ 38:
О, силноръки Кр̣ш̣н̣а, дали такъв човек, отклонил се от пътя към трансценденталността, не е лишен от духовен и материален успех? Не загива ли той като разкъсан облак, без позиция в нито една област?
TEXT 39:
В цьому полягає мій сумнів, о Кр̣шн̣о, і я прошу Тебе повністю розвіяти його. Немає нікого, крім Тебе, хто може зробити це.
ТЕКСТ 39:
О, Кр̣ш̣н̣а, това е моето съмнение и аз те моля да го разсееш напълно. Никой освен теб не може да го разруши.
TEXT 40:
Верховний Бог-Особа сказав: Сину Пр̣тги, трансценденталіст, що вдається до сприятливої діяльності, не зазнає загибелі ні в цьому світі, ні в світі духовному. Мій друже, зло ніколи не переможе того, хто творить добро.
ТЕКСТ 40:
Върховната Божествена Личност каза: Сине на Пр̣тха̄, един трансценденталист, зает с благочестиви дела, не се проваля нито в материалния, нито в духовния свят. Този, който върши добро, мой приятелю, никога не бива побеждаван от злото.
TEXT 41:
Невдалий йоґ після багатьох-багатьох років щасливого життя на планетах, де мешкають праведні істоти, народжується в родині доброчесних людей або в заможній шляхетній сім’ї.
ТЕКСТ 41:
Неуспелият йогӣ след много, много години, прекарани в наслаждение на планетите, където живеят благочестивите живи същества, се ражда в добродетелно или в богато аристократично семейство.
TEXT 42:
Або (зазнавши невдачі після тривалих занять йоґою) він народжується в сім’ї трансценденталістів, мудрість яких безумовно велика. Звісно, таке народження — велика рідкість у цьому світі.
ТЕКСТ 42:
Или (ако не постигне успех след дълга практика) се ражда в семейство на трансценденталисти, които несъмнено са велики в знанието. Такова раждане е истинска рядкост в този свят.
TEXT 43:
Діставши таке народження, він відроджує божественну свідомість свого попереднього життя і намагається йти далі, щоб досягти цілковитого успіху, о сину Куру.
ТЕКСТ 43:
Когато получи такова раждане, той пробужда божественото си съзнание от предишния живот и отново се опитва да напредне, за да достигне пълен успех, о, сине на Куру.
TEXT 44:
Завдяки божественній свідомості попереднього життя, засади йоґи самі по собі приваблюють його, навіть якщо він і не шукає їх. Такий спраглий знань трансценденталіст завжди стоїть вище ритуальних догматів ш́а̄стр.
ТЕКСТ 44:
По силата на божественото съзнание от предишния си живот той спонтанно е привлечен от принципите на йога, дори без да ги търси. Такъв любознателен трансценденталист се издига над ритуалните принципи в писанията.
TEXT 45:
Коли ж йоґ, що змив із себе усю скверну, щиро прагне піти ще далі, то, врешті-решт, сягнувши досконалості після дуже багатьох життів, сповнених практики йоґи, він досягає найвищої мети.
ТЕКСТ 45:
Когато един йогӣ искрено се стреми към напредък, пречисти се от всички замърсявания и стане съвършен след много, много раждания и практика, той достига върховната цел.
TEXT 46:
Йоґ перевершує аскета, вище він і від філософа-емпірика й кармічного працівника. Тому, о Арджуно, за всіх обставин будь йоґом.
ТЕКСТ 46:
Един йогӣ е по-велик от аскета, по-велик от емпирика, по-велик от кармичния работник. Затова, о, Арджуна, при всички обстоятелства бъди йогӣ.
TEXT 47:
А з усіх йоґів той, хто з великою вірою завжди перебуває в Мені, думає про Мене в своєму серці і служить Мені з трансцендентною любов’ю та відданістю, найтісніше поєднаний зі Мною в йозі і серед усіх він — найкращий. Така Моя думка.
ТЕКСТ 47:
А от всички йогӣ този, който винаги с голяма вяра пребивава в мен, погълнат е от мисли за мен и ми отдава трансцендентално любовно служене – той е най-съкровено свързан с мен в йога и е най-издигнат. Това е моето мнение.