TEXT 34
TEXT 34
Текст
Tekst
прама̄тгі балавад др̣д̣гам
тасйа̄хам̇ ніґрахам̇ манйе
ва̄йор іва су-душкарам
pramāthi balavad dṛḍham
tasyāhaṁ nigrahaṁ manye
vāyor iva su-duṣkaram
Послівний переклад
Synonyms
чан̃чалам—мерехтливий; хі—неодмінно; манах̣—розум; кр̣шн̣а—о Кр̣шн̣о; прама̄тгі—що несе збудження; бала-ват—сильний; др̣д̣гам—упертий; тасйа—його; ахам—я; ніґрахам—підкорити; манйе—думати; ва̄йох̣—вітру; іва—як; су-душкарам—важко.
Переклад
Translation
Розум неспокійний, бурхливий, впертий і дуже сильний, о Кр̣шн̣о, і підкорити його, мені здається, важче, ніж приборкати пориви вітру.
For sindet er hvileløst, uregerligt, genstridigt og meget stærkt, O Kṛṣṇa, og at kue det forekommer mig sværere end at tøjle vinden.
Коментар
Purport
Розум настільки сильний та настирливий, що іноді він перемагає інтелект, хоча інтелект за своєю природою призначений керувати розумом. У повсякденному житті людині, яка змушена долати стільки перешкод, звичайно дуже важко контролювати розум. Можна штучно врівноважити розум у ставленні до друзів та ворогів, але, врешті-решт, жодній пересічній людині це не під силу, бо це важче, ніж стримувати шалені пориви вітру. В ведичній літературі (Кат̣га Упанішада 1.3.3 – 4) сказано:
FORKLARING: Sindet er så stærkt og genstridigt, at det af og til overvinder intelligensen, selv om det egentlig er meningen, at sindet skal være underordnet intelligensen. For et menneske, der lever i den praktiske verden og er oppe mod så mange fjendtlige elementer, er det afgjort meget svært at tøjle sindet. På kunstig vis kan man måske udvise en form for sindsligevægt over for ven såvel som fjende, men yderst set kan det ikke lade sig gøre for noget verdsligt menneske, for dette er sværere end at styre den rasende vind. Ifølge den vediske litteratur (Kaṭha Upaniṣad 1.3.3–4):
ш́арı̄рам̇ ратгам ева ча
буддгім̇ ту са̄ратгім віддгі
манах̣ праґрахам ева ча
śarīraṁ ratham eva ca
buddhiṁ tu sārathiṁ viddhi
manaḥ pragraham eva ca
вішайа̄м̇с тешу ґо-чара̄н
а̄тмендрійа-мано-йуктам̇
бгоктетй а̄хур манı̄шін̣ах̣
viṣayāṁs teṣu gocarān
ātmendriya-mano-yuktaṁ
bhoktety āhur manīṣiṇaḥ
«Душа сидить у повозці матеріального тіла, а інтелект правує. Розум — це віжки, а чуття — це коні. Таким чином, «я», душа, насолоджується або страждає в оточенні розуму та чуттів. Такою є думка великих мислителів». Інтелект повинен скеровувати розум, але розум такий дужий і впертий, що часто долає інтелект людини, подібно до того, як сильна інфекція іноді перевершує ефективність ліків. Цей владний розум слід приборкувати, практикуючи йоґу, однак для такої світської людини, як Арджуна, її практика є нездійсненною. Що ж тоді можна сказати про сучасну людину? Тут наведене дуже вдале порівняння: неможливо стримати пориви вітру. А приборкати бурхливий розум навіть іще важче. Найлегшим засобом розумового контролю, за порадою Господа Чаітанйі, є смиренне оспівування Харе Кр̣шн̣а-мантри, великої мантри визволення. На такому шляху — са ваі манах̣ кр̣шн̣а-пада̄равіндайох̣ — людина повинна цілком зосередити свій розум на Кр̣шн̣і. І тоді не залишиться жодної шпарини, крізь яку могли б просякнути чинники, що збуджують розум.
“Den individuelle sjæl er passageren i den materielle krops vogn, og intelligensen er kusken. Sindet er tømmerne, og sanserne er hestene. På denne måde enten nyder eller lider selvet i selskab med sindet og sanserne. Således forstås det af de store tænkere.” Det er meningen, at intelligensen skal styre sindet, men sindet er så stærkt og uvilligt, at det ofte overvinder selv ens egen intelligens på samme måde, som en akut infektion kan overvinde medicinens virkning. Det er tanken, at et sådant stærkt sind skal beherskes gennem yoga, men den form for praksis er aldrig realistisk for en verdslig person som Arjuna for slet ikke at tale om det moderne menneske. Analogien, der anvendes her, er rammende: Man kan ikke fange den stormende vind. Og det er endnu sværere at fange det stormfyldte sind. Den nemmeste måde at beherske sindet på er, som Herren Caitanya har anbefalet det, i al ydmyghed at recitere “Hare Kṛṣṇa”, det store udfrielses-mantra. Den foreskrevne metode er sa vai manaḥ kṛṣṇa-padāravindayoḥ (ŚB. 9.4.18): Man skal engagere sit sind fuldstændigt i Kṛṣṇa. Først da vil der ikke være andre ting til at agitere sindet.