TEXT 30
TEXT 30
Текст
Text
сарвам̇ ча майі паш́йаті
тасйа̄хам̇ на пран̣аш́йа̄мі
са ча ме на пран̣аш́йаті
sarvaṁ ca mayi paśyati
tasyāhaṁ na praṇaśyāmi
sa ca me na praṇaśyati
Послівний переклад
Synonyms
йах̣ — хто б не; ма̄м — Мене; паш́йаті — бачить; сарватра —скрізь; сарвам—усе; ча—і; майі—в Мені; паш́йаті—бачить; тасйа—того; ахам—Я; на—не; пран̣аш́йа̄м̇і—втрачає; сах̣—він; ча—також; ме—Мене; на—не; пран̣аш́йаті—втрачає.
Переклад
Translation
Той, хто бачить Мене скрізь, і все — в Мені, ніколи не втратить Мене, і Я ніколи не покину його.
For one who sees Me everywhere and sees everything in Me, I am never lost, nor is he ever lost to Me.
Коментар
Purport
Людина в свідомості Кр̣шн̣и неодмінно бачить Господа Кр̣шн̣у всюди і бачить усе в Кр̣шн̣і. Може здаватися, що така людина бачить лише якісь окремі проявлення матеріальної природи, однак у кожнім випадку вона усвідомлює Кр̣шн̣у, бо розуміє, що все суще є вияв енерґії Кр̣шн̣и. Без Кр̣шн̣и нічого не може існувати, Кр̣шн̣а є Господь усього сущого — ось головна підвалина свідомості Кр̣шн̣и. Свідомість Кр̣шн̣и означає розвиток любові до Кр̣шн̣и, і стан цей перевершує будь-яке звільнення від матеріального. За цього стану свідомості Кр̣шн̣и, вищому від рівня самоусвідомлення, відданий досягає єдності з Кр̣шн̣ою в тому розумінні, що відданий у всьому бачить Кр̣шн̣у і сповнюється любові до Нього. Відтоді між Господом та відданим виникають близькі особистісні взаємостосунки. На цьому ступені жива істота досягає безсмертя, і Бог-Особа ніколи не зникає з очей відданого. Злитись з Кр̣шн̣ою означає духовно знищити себе. Відданий не наражає себе на таку небезпеку. В Брахма-сам̇гіті (5.38) стверджується:
A person in Kṛṣṇa consciousness certainly sees Lord Kṛṣṇa everywhere, and he sees everything in Kṛṣṇa. Such a person may appear to see all separate manifestations of the material nature, but in each and every instance he is conscious of Kṛṣṇa, knowing that everything is a manifestation of Kṛṣṇa’s energy. Nothing can exist without Kṛṣṇa, and Kṛṣṇa is the Lord of everything – this is the basic principle of Kṛṣṇa consciousness. Kṛṣṇa consciousness is the development of love of Kṛṣṇa – a position transcendental even to material liberation. At this stage of Kṛṣṇa consciousness, beyond self-realization, the devotee becomes one with Kṛṣṇa in the sense that Kṛṣṇa becomes everything for the devotee and the devotee becomes full in loving Kṛṣṇa. An intimate relationship between the Lord and the devotee then exists. In that stage, the living entity can never be annihilated, nor is the Personality of Godhead ever out of the sight of the devotee. To merge in Kṛṣṇa is spiritual annihilation. A devotee takes no such risk. It is stated in the Brahma-saṁhitā (5.38):
сантах̣ садаіва хр̣дайешу вілокайанті
йам̇ ш́йа̄масундарам ачінтйа-ґун̣а-сварӯпам̇
ґовіндам а̄ді-пурушам̇ там ахам̇ бгаджа̄мі
santaḥ sadaiva hṛdayeṣu vilokayanti
yaṁ śyāmasundaram acintya-guṇa-svarūpaṁ
govindam ādi-puruṣaṁ tam ahaṁ bhajāmi
«Я поклоняюсь одвічному первинному Господеві Ґовінді, якого завжди бачить відданий, чиї очі зволожені бальзамом любові. Господь проявляється у Своєму вічному образі Ш́йа̄масундари, образі, який перебуває в серці відданого».
“I worship the primeval Lord, Govinda, who is always seen by the devotee whose eyes are anointed with the pulp of love. He is seen in His eternal form of Śyāmasundara, situated within the heart of the devotee.”
На такій стадії відданий завжди бачить перед собою Господа Кр̣шн̣у й Господь також не відвертає од нього Своїх очей. Те ж саме стосується і йоґа, який бачить Господа у вигляді Наддуші всередині свого серця. Такий йоґ перетворюється на чистого відданого й не може прожити жодної миті, щоб не бачити Господа у собі.
At this stage, Lord Kṛṣṇa never disappears from the sight of the devotee, nor does the devotee ever lose sight of the Lord. In the case of a yogī who sees the Lord as Paramātmā within the heart, the same applies. Such a yogī turns into a pure devotee and cannot bear to live for a moment without seeing the Lord within himself.