TEXT 25

Текст

Texte

ш́анаіх̣ ш́анаір упарамед
буддгйа̄ дгр̣ті-ґр̣хı̄тайа
а̄тма-сам̇стгам̇ манах̣ кр̣тва̄
на кін̃чід апі чінтайет

śanaiḥ śanair uparamed
buddhyā dhṛti-gṛhītayā
ātma-saṁsthaṁ manaḥ kṛtvā
na kiñcid api cintayet

Послівний переклад

Synonyms

ш́анаіх̣—поступово; ш́анаіх̣—крок за кроком; упарамет—нехай стримується; буддгйа̄—інтелектом; дгр̣ті-ґр̣хı̄тайа̄—що діє з переконаністю; а̄тма-сам̇стгам—приміщений у трансцендентному; манах̣—розум; кр̣тва̄—роблячи; на—ні; кін̃чіт—ще що-небудь; апі—навіть; чінтайет—нехай думає про.

śanaiḥ: graduellement; śanaiḥ: pas à pas; uparamet: on doit; buddhyā: par l’intelligence; dhṛti-gṛhītayā: soutenue par la conviction; ātma-saṁstham: situé dans la transcendance; manaḥ: le mental; kṛtvā: faisant ainsi; na: rien; kiñcit: d’autre; api: même; cintayet: ne doit penser à.

Переклад

Translation

Поступово, крок за кроком, за допомогою інтелекту, зміцненого переконаністю, треба ввійти в транс, й відтак слід зосередити свій розум лише на душі, й не думати ні про що інше.

Guidée par une ferme conviction, l’intelligence doit permettre d’atteindre graduellement à la transcendance. On peut alors fixer son esprit sur l’Être Suprême et ne plus penser à rien d’autre.

Коментар

Purport

За допомогою інтелекту і належної переконаності слід поступово припинити чуттєву діяльність. Це називають пратйа̄ха̄рою. Розум, який приборкано за допомогою переконаності, медитації й угамування чуттів, заглиблюється в транс, або сама̄дгі. І тоді вже зникає всяка небезпека знову підпасти впливові матеріальних уявлень про життя. Іншими словами, хоча покрив матерії і огортатиме духовну душу — живу істоту — доти, доки існуватиме матеріальне тіло, вона не повинна думати про чуттєве задоволення. Не слід думати ні про які насолоди, а тільки про те, як принести насолоду Верховній Душі. Такого стану можна легко досягнути шляхом безпосереднього відданого служіння в свідомості Кр̣шн̣и.

Par la force de sa conviction et par l’entremise de son intelligence, l’homme doit graduellement atteindre le pratyāhāra, étape où cesse toute action sensorielle. Une fois que sa ferme conviction, la méditation et l’arrêt de l’activité des sens lui ont permis de dominer le mental, le yogī doit se fixer dans le samādhi, l’extase méditative, où il ne risque plus de choir. En d’autres termes, bien que l’on soit contraint, tant que le corps existe, de rester en contact avec la matière, il ne faut pas méditer sur les plaisirs des sens. La seule satisfaction qu’on doive rechercher est celle de l’Âme Suprême. Cet objectif est du reste aisément atteint lorsqu’on pratique d’emblée la conscience de Kṛṣṇa.