TEXTS 20-23
VERŠ 20 – 23
Текст
Verš
ніруддгам̇ йоґа-севайа̄
йатра чаіва̄тмана̄тма̄нам̇
паш́йанн а̄тмані тушйаті
niruddhaṁ yoga-sevayā
yatra caivātmanātmānaṁ
paśyann ātmani tuṣyati
буддгі-ґра̄хйам атı̄ндрійам
ветті йатра на чаіва̄йам̇
стгіташ́ чалаті таттватах̣
buddhi-grāhyam atīndriyam
vetti yatra na caivāyaṁ
sthitaś calati tattvataḥ
манйате на̄дгікам̇ татах̣
йасмін стгіто на дух̣кгена
ґурун̣а̄пі віча̄лйате
manyate nādhikaṁ tataḥ
yasmin sthito na duḥkhena
guruṇāpi vicālyate
війоґам̇ йоґа-сам̇джн̃ітам
viyogaṁ yoga-saṁjñitam
Послівний переклад
Synonyma
йатра—за такого стану речей, коли; упарамате—припиняється (тому, що людина відчуває трансцендентне щастя); чіттам—розумова діяльність; ніруддгам—відчужений од матерії; йоґа-севайа̄— заняттям йоґою; йатра—в якому; ча—також; ева—неодмінно; а̄тмана̄—чистим розумом; а̄тма̄нам—«я»; паш́йан—усвідомлюючи становище; а̄тмані—в собі; тушйаті—стає задоволеним; сукгам—щастя; а̄тйантікам—найвище; йат—котре; тат—те; буддгі—інтелектом; ґра̄хйам—що прийняте; атı̄ндрійам—трансцендентне; ветті—знає; йатра—де; на—ніколи; ча—також; ева—неодмінно; айам—він; стгітах̣—розташований; чалаті—рухається; таттватах̣—від істини; йам—той, хто; лабдгва̄—досягає; ча— також; апарам—будь-який інший; ла̄бгам—виграє; манйате—розглядає; на—ніколи; адгікам—більш; татах̣—ніж той; йасмін—в якому; стгітах̣—розташований; на—ніколи; дух̣кгена—нещастями; ґурун̣а̄ апі—хоча навіть й дуже важко; віча̄лйате—стає схвильованим; там—той; відйа̄т—ти мусиш знати; дух̣кга-сам̇йоґа— нещастя внаслідок зв’язку з матерією; війоґам—винищування; йоґа-сам̇джн̃ітам—називають трансом.
yatra — v tomto stave; uparamate — keď človek zažíva transcendentálne šťastie; cittam — duševné činnosti; niruddham — oddelené od hmoty; yoga-sevayā — vďaka vykonávaniu yogy; yatra — v ktorom; ca — aj; eva — určite; ātmanā — čistou mysľou; ātmānam — svojím „ja“; paśyan — realizuje postavenie; ātmani — vo svojom „ja“; tuṣyati — je spokojný; sukham — šťastie; ātyantikam — najvyššie; yat — ktoré; tat — to; buddhi — inteligenciou; grāhyam — prijímateľné; atīndriyam — nadzmyslové; vetti — pozná; yatra — zatiaľ čo; na — nikdy; ca — tiež; eva — určite; ayam — on; sthitaḥ — spočíva; calati — vzďaľuje sa; tattvataḥ — od pravdy; yam — to, čo; labdhvā — dosiahnutím; ca — tiež; aparam — akýkoľvek; lābham — zisk; manyate — považuje; na — nikdy; adhikam — viac; tataḥ — než toto; yasmin — v ktorom; sthitaḥ — spočíva; na — nikdy; duḥkhena — utrpenie; guruṇā api — hoci veľmi ťažké; vicālyate — ním nepohne; tam — to; vidyāt — treba vedieť; duḥkha-saṁyoga — utrpenie pochádzajúce zo styku s hmotou; viyogam — rozpojí, zničí; yoga-saṁjñitam — yogové vytrženie.
Переклад
Překlad
На стадії досконалості, яку називають трансом, або сама̄дгі, матеріально спрямована діяльність розуму повністю гамується завдяки заняттям йоґою. Здатність бачити свою сутність чистим розумом й відчувати вищий смак і радість у собі є характерною ознакою такої досконалості. Перебуваючи в такому блаженному стані, людина за допомогою своїх трансцендентних чуттів зазнає безмежного трансцендентного щастя. Пізнавши його, вона ніколи не відхиляється од істини, бо вважає, що немає вищого здобутку. За такого стану вона залишається непохитною навіть посеред найбільших труднощів. Це і є справжня свобода від усіх злигоднів, що постають із зв’язку з матерією.
V stave dokonalosti, nazývanom samādhi alebo vnútorné vytrženie, je myseľ vďaka cvičeniu yogy celkom odpútaná od všetkých hmotných mentálnych činností. Túto dokonalosť charakterizuje schopnosť nazerať na svoje „ja“ prostredníctvom čistej mysle a žiť a tešiť sa vo vlastnom „ja“. V tomto radostnom stave prežíva človek neobmedzené transcendentálne šťastie poznané transcendentálnymi zmyslami. Keď človek dosiahne túto úroveň, nevzdiali sa už nikdy od pravdy a nemyslí si, že by mohol získať niečo cennejšie. V tomto stave ním nepohnú ani tie najväčšie ťažkosti. To je vskutku ozajstné oslobodenie sa od všetkých trápení pochádzajúcich zo styku s hmotou.
Коментар
Význam
Практикуючи йоґу, людина поступово збувається матеріальних уявлень. Це — найважливіший принцип йоґи. Після того людина входить в стан трансу, або сама̄дгі, і це означає, що вона за допомогою трансцендентного розуму та інтелекту усвідомила Наддушу, чітко відрізняючи себе від Верховної душі. Методику йоґи в більшій або меншій мірі засновано на засадах системи Патан̃джалі. Деякі неавторитетні коментатори намагаються ототожнити індивідуальну душу з Наддушею, а моністи вважають, що це і є звільнення, але вони не розуміють істинної мети системи йоґи Патан̃джалі. В системі Патан̃джалі визнано трансцендентну насолоду, але моністи не визнають її, остерігаючись підставити під сумнів теорію єдності. Моністи не визнають різниці між знанням і тим, хто пізнає, але в даному вірші прийнято трансцендентну насолоду, якої дізнають за допомогою трансцендентних чуттів. І Патан̃джалі Муні, знаменитий тлумач системи йоґи, підтримує такий погляд. Великий мудрець каже в своїх Йоґа-сӯтрах (4.34): пуруша̄ртга-ш́ӯнйа̄на̄м̇ ґун̣а̄на̄м̇ пратіпрасавах̣ каівалйам̇ сварӯпа-пратішт̣га̄ ва̄ чіті-ш́актір іті.
Vykonávaním yogy sa človek postupne zbavuje hmotného poňatia života. To je hlavný charakteristický znak yogového procesu. Yogīn pomocou svojej čistej transcendentálnej mysle a inteligencie zrealizuje Naddušu bez toho, že by nesprávne stotožňoval svoje „ja“ s Najvyššou Dušou, a tak spočinie v samādhi, vnútornom vytržení. Yoga je založená viac-menej na zásadách systému, ktorý zostavil Patañjali. Niektorí neautorizovaní komentátori sa snažia stotožniť individuálnu dušu s Naddušou a monisti usudzujú, že ide o vyslobodenie, pričom nepoznajú pravý cieľ Patañjaliho yogového systému. Neuznávajú rozdiel medzi poznaním a tým, kto dosiahol poznanie. Nesúhlasia s týmto veršom, ktorý potvrdzuje existenciu transcendentálnej radosti dosiahnuteľnej prostredníctvom transcendentálnych zmyslov. Pritom Patañjaliho systém uznáva existenciu tejto transcendentálnej radosti, ktorú monisti zavrhujú zo strachu, aby svoju teóriu zjednotenia nevystavili nebezpečenstvu. Veľký a slávny učenec Patañjali Muni sám vyhlasuje vo svojich Yoga-sūtrach (3.34): puruṣārtha-śūnyānāṁ guṇānāṁ pratiprasavaḥ kaivalyaṁ svarūpa-pratiṣṭhā vā citi-śaktir iti.
Ця чіті-ш́акті, або внутрішня потенція, — трансцендентна. Пуруша̄ртга означає матеріально спрямовану релігійність, економічний розвиток, чуттєве задоволення і, зрештою, прагнення злитись із Всевишнім. Таку «єдність із Всевишнім» моністи називають каівалйам. Але, згідно з Патан̃джалі, каівалйам — це внутрішня, або трансцендентна потенція, за допомогою якої жива істота усвідомлює своє одвічне природне становище. Господь Чаітанйа називає такий стан чето-дарпан̣а-ма̄рджанам, очищенням забрудненого свічада розуму. Це «очищення» насправді і є звільнення, або бгава- маха̄-да̄ва̄ґні-нірва̄пан̣ам. Теорія нірва̄н̣и — як підготовчої стадії — також не суперечить цьому принципові. В Бга̄ґаватам (2.10.6) це називано сварӯпен̣а вйавастгітіх̣. У даному вірші Бгаґавад-ґı̄та̄ також підтримує таке положення.
Táto citi-śakti, vnútorná sila, je transcendentálna. Slovo puruṣārtha označuje materialistické náboženstvo, hospodársky rozvoj, zmyslový pôžitok a nakoniec pokus stotožniť sa s Bohom a splynúť s Ním. Monisti toto „zjednotenie s Najvyšším“ nazývajú kaivalyam. Podľa Patañjaliho sa však kaivalyam vzťahuje na vnútornú transcendentálnu silu, pomocou ktorej si živá bytosť uvedomuje svoje základné postavenie. Śrī Caitanya Mahāprabhu nazýva tento stav vedomia ceto-darpaṇa-mārjanam, čiže „očisťovanie znečisteného obrazu mysle“. Toto očisťovanie je skutočným vyslobodením sa z hmotného bytia (bhava-mahā-dāvāgni-nirvāpaṇam). Táto zásada zodpovedá teórii nirvāṇy v jej počiatočnom štádiu.
Після нірва̄н̣и, тобто припинення матеріальної діяльності, проявляється діяльність духовна, або віддане служіння Господу, тобто свідомість Кр̣шн̣и. В Бга̄ґаватам пояснюється, що сварӯпен̣а вйавастгітіх̣ означає «істинне життя живої істоти». Ма̄йа̄, або ілюзія, — це опоганений матеріальною заразою стан духовного життя. Звільнення від такої матеріальної інфекції не означає руйнування одвічного первинного становища живої істоти. Патан̃джалі також визнає це, кажучи: каівалйам̇ сварӯпа-пратішт̣га̄ ва̄ чіті-ш́актір іті. Ця чіті-ш́акті, або трансцендентна насолода і є справжнє життя. Це також підтверджено у Веда̄нта-сӯтрі (1.1.12): а̄нанда-майо ’бгйа̄са̄т. Природна трансцендентна насолода є кінцевою метою йоґи і її легко досягнути за допомогою відданого служіння Господеві, бгакті-йоґи. Бгакті-йоґу виразно описано в сьомій главі Бгаґавад-ґı̄ти.
Po dosiahnutí nirvāṇy, čiže po skončení hmotnej existencie, začínajú duchovné činnosti, oddaná služba určená pre potešenie Kṛṣṇu, ktorá je známa ako vedomie Kṛṣṇu. Śrīmad-Bhāgavatam (2.10.6) definuje tento stav slovami svarūpeṇa vyavasthitiḥ, „skutočný život živej bytosti“. Māyā — ilúzia je formou duchovného života, znečisteného materiálnou nákazou. Vyslobodenie z tohto nečistého styku s hmotou však neznamená, že by živá bytosť zničila svoju pôvodnú a večnú individualitu. Patañjali to potvrdzuje slovami: kaivalyam svarūpa-pratiṣṭhā vā citi-śaktir iti. Táto citi-śakti alebo transcendentálna radosť je skutočnou existenciou. To je potvrdené vo Vedānta-sūtre (1.1.12) ako ānanda-mayo`bhyāsāt. Je vrcholným cieľom yogy a možno ju ľahko dosiahnuť vykonávaním oddanej služby, bhakti-yogou, ktorá je podrobne opísaná v siedmej kapitole Bhagavad-gīty.
Як з’ясовано в даній главі, в системі йоґи є два різновиди сама̄дгі, які називають сампраджн̃а̄та-сама̄дгі і асампраджн̃а̄та-сама̄дгі. Коли людина шляхом різних філософських досліджень досягає трансцендентного стану, кажуть, що вона досягла сампраджн̃ата- сама̄дгі. Але стан асампраджн̃а̄та-сама̄дгі не має нічого спільного із світськими насолодами, тому що людина стає трансцендентною до будь-якого щастя матеріально-чуттєвого походження. І, досягши такого трансцендентного стану, йоґ стає непохитним. Йоґ не знатиме успіху, якщо не перебуватиме в такому стані. Нинішні так звані «заняття йоґою», що включають в себе різні почуттєві втіхи, — досить сумнівні. Йоґ, який захоплюється сексом і наркотиками — це посміховисько. Навіть становище йоґів, яких приваблюють сіддги (різного роду досконалості) на шляху йоґи, не вельми гарне. Якщо йоґів приваблюють супровідні ефекти йоґи, то вони не зможуть досягнути ступеня досконалості, як це стверджується у даному вірші. Тому «йоґи», які роблять виставу з гімнастичних трюків або сіддг, повинні знати, що таким шляхом вони втрачають мету йоґи.
Yoga, o ktorej sa píše v tejto kapitole, zahŕňa dva druhy samādhi. Jedno sa volá samprajñāta-samādhi a druhé asamprajñāta-samādhi. Transcendentálny stav, ktorý človek dosiahne pomocou filozofického hĺbania, sa nazýva samprajñāta-samādhi. V asamprajñāta-samādhi je už človek ľahostajný voči svetským radostiam, lebo je transcendentálny voči všetkým pôžitkom, ktoré môže získať prostredníctvom zmyslov. Len čo sa yogīn dostane na transcendentálnu úroveň, jeho postavenie už nemôže nič ohroziť. Ak yogīn tento stav nedosiahne, je všetka jeho snaha zbytočná. Dnešné takzvané kurzy yogy podporujú zmyslové pôžitky, a tak celkom porušujú pravú tradíciu yogy. Yogīn, ktorý sa oddáva sexu a omamným látkam, je obyčajnou napodobeninou. Ani tí yogīni, ktorých lákajú nadprirodzené sily (siddhi), nie sú dokonalí. Keď yogīna lákajú vedľajšie produkty yogy, nemôže dosiahnuť štádium dokonalosti, ako sa píše v tomto verši. Tí, čo sa vydávajú za yogīnov predvádzaním rozličných gymnastických kúskov, a askéti snažiaci sa o získanie nadprirodzených síl, by preto mali vedieť, že skutočný cieľ yogy je pre nich stratený.
Найкращим способом йоґи для цієї епохи є свідомість Кр̣шн̣и, і на цьому шляху зовсім мало перешкод. Людина в свідомості Кр̣шн̣и черпає стільки блаженства в своїх повсякденних заняттях, що не прагне ніякого іншого щастя. Існує чимало перешкод, особливо в нашому віці лицемірства, для занять хат̣га-йоґою, дгйа̄на-йоґою або джн̃а̄на-йогою, але у здійсненні карма-йоґи й бгакті-йоґи таких проблем немає.
V našej dobe je najjednoduchšou a najúčinnejšou yogou — bhakti-yoga alebo vedomie Kṛṣṇu. Človek vedomý si Kṛṣṇu je pri vykonávaní oddanej služby taký šťastný, že po inej radosti ani netúži. Oproti tomu haṭha-yoga, dhyāna-yoga a jñāna-yoga sú v našom veku spojené s mnohými prekážkami a ťažkosťami, ktoré nie sú v bhakti-yoge či karma-yoge.
Доки існує матеріальне тіло, людині доводиться йти назустріч його потребам: їсти, спати, захищатись й паруватись. Однак той, хто перебуває в стані чистої бгакті-йоґи, або в свідомості Кр̣шн̣и, задовольняючи потреби свого тіла, не збуджує почуттів. Він просто задовольняє свої найнеобхідніші потреби, здобуваючи, так би мовити, найбільшу вигоду з невдалої угоди, і насолоджується трансцендентним щастям в свідомості Кр̣шн̣и. Він спокійно сприймає будь- які випадкові події, такі, наприклад, як аварія, хвороба, злидні й навіть смерть найкревнішого родича, але він завжди готовий виконувати свої обов’язки в свідомості Кр̣шн̣и, або бгакті-йозі. Нещасні випадки ніколи не відхиляють його од виконання свого обов’язку. В Бгаґавад-ґı̄ті (2.14) сказано: а̄ґама̄па̄йіно ’нітйа̄с та̄м̇с тітікшасва бга̄рата. Він терпляче зносить всі такі непередбачені події, бо знає, що вони приходять і відходять й не впливають на виконання його обов’язків. Таким шляхом він досягає найвищої досконалості йоґи.
Kým máme hmotné telo, musíme uspokojovať jeho požiadavky, ako jedenie, spanie, párenie sa a obrana. No čistého oddaného, pri uspokojovaní telesných potrieb, ho žiadosti zmyslov neovplyvňujú. Vzhľadom na to, že má hmotné telo, prijíma len to, čo je nevyhnutne potrebné pre život, a tak prežíva transcendentálne šťastie vo vedomí Kṛṣṇu. Neovplyvňujú ho neočakávané udalosti v živote, ako sú nehody, choroby, alebo dokonca smrť blízkeho príbuzného, a s rozhodnosťou a nadšením si plní povinnosti oddanej služby, bhakti-yogy. Nič ho nemôže prinútiť k tomu, aby zanedbal svoje povinnosti, ako je potvrdené v Bhagavad-gīte (2.14): āgamāpāyino 'nityās tāṁs titikṣasva bhārata. Vie, že tieto bolesti prichádzajú a odchádzajú a nemôžu ovplyvniť jeho povinnosti. Takto docieli najvyššiu dokonalosť v yoge.